...ось я писала про українців.........

Перегомін

І бігли ми на гори з голосінням, і падали в сльозах перед камінням.
Олександр Олесь

***
Рід козацький – по семи світах…
Тур слугує негру, Макс – арабу.
Сниться їм доріжка в полинах,
Всохлі вишні, степ, камінні баби…

Заробляють на підсоння й грім,
Дітям скайпно дивляться у вічі,
Ходять щонеділі в Божий дім:
Ставлять за далеких ближніх свічі.

Я – з колиски віддана житам –
Споглядаю плин юрми до скону.
Де ж той Велет, де ж сокира – та,
Що трієру витеше незборну?

Де глашатай, що збере у Путь,
Де вози скрипливі – з пудом глузду?
На трибунах суші – бевзі, мудь,
Струменять навари в їхні лузи.

Україно, цвіту ж – по світах!
Люд наш – у Палермо, в Лісабоні.
Шелевіють маки в полинах.
І криваво жевріють долоні.

Заробітчанам

Скеміє розбурхане серце.
Алюром – і жаль, і півсором.
Отут – і пупи, і відерця,
Закопані під осокором.

Кому відписали ці луки?
На кого лишили криницю?
Хто ж візьме сади на поруки?
Солодкі чужинні кислиці…

І вірш про інтимне – в блокноті,
І дітям дарунки від Санти,
І торсають бурі ворота…
Ніц виходів? Є варіанти.

2015

.....чого тим солов'ям плакати? як співали, так і витьотьохкують.......були б черви та гілля....
от нам цікаво: де наші браття і сестри..........

До коментаря Юрія Сидоріва додам.

Пане Юрію, ми з вами маємо загострене відчуття мови, сенсів чи безсенсовості.
На мою думку, байдуж заміни потребує на байдужжя.
Нагадує "пофиг" наших сусідів, яке переймають українці.
Є такі особи, що звертаються Тань, Мань, Саш, Кать, Наталь...
І все це наші співвітчизники, що звинувачують того ж сусіда.