ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.06.19 21:02
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Мирон Шагало
2026.06.19 20:56
За спогадом летять думки
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.

Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,

Артур Сіренко
2026.06.19 19:13
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ

Юрій Лазірко
2026.06.19 16:39
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів

Світлана Пирогова
2026.06.19 15:46
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.

Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей

Борис Костиря
2026.06.19 12:50
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.

Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї

Охмуд Песецький
2026.06.19 12:10
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують той механізм,

хома дідим
2026.06.19 08:19
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого

Віктор Кучерук
2026.06.19 07:02
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку

Роксолана Вірлан
2026.06.19 06:21
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.

Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.

Тетяна Левицька
2026.06.19 06:18
Коли облітала акація біла
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.

Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала

С М
2026.06.18 22:09
Танець у піску на морі ]

Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були

Євген Федчук
2026.06.18 20:12
Коли війна закінчилась, москалі завзято
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.

Іван Потьомкін
2026.06.18 20:04
Війни невигойні стигмати.
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?

Артур Курдіновський
2026.06.18 14:21
Лютує сіре небо грозове.
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.

Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять

Володимир Бойко
2026.06.18 12:57
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.

Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Два крила

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-07-01 07:19:50
Переглядів сторінки твору 6664
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.604 / 6.23)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.684 / 6.32)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.19 06:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2019-07-01 07:31:12 ]
Та хіба ж ми в змозі, пані Тетяно, знати де воно краще?
Але погоджуюся без любові краще точно не буває. То хай дарують оті два крила світле почуття любові.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-07-01 08:42:53 ]
Дай Боже, пане Миколо!))) Хай всі будуть щасливі!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-07-01 08:43:27 ]
Дуже дякую!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-01 09:35:59 ]
Гарно! І знову... сумно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-01 09:39:15 ]
Може, краще написати ПЕКЛОМ-РАЄМ, аби забрати Й. В передостанньому рядку - якби.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-07-01 09:49:02 ]
підтримую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-07-01 10:22:02 ]
Дякую, Надіє, ПРИБРАЛА!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-07-01 09:50:27 ]
радосте - щасливий - трішки дисонують тут жін. і чол. роди

А вірш - світлий, прекрасний, сумний... але окрилений любов'ю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-07-01 10:24:13 ]
Не знаю, Любове, де взявся знак питання. Пишу вірші в мобільному, інколи саме виправляє. Тому дисонанс. Дякую, дорога, за відгук!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-07-01 10:43:56 ]
Ти не зрозуміла, справа не в знакові запитання, а в неузгодженості жін. і чол. родів


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-07-01 13:18:40 ]
Любове, ЛГ його любить, а він щасливий без неї з іншою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-01 13:48:24 ]
Я думаю, пані Люба вказує вам на те, що Він (чол. р.) названий РАДІСТЮ (жін. р.). Може тут краще використати звертання "лелю мій", "втішнику" тощо?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-07-01 14:31:11 ]
Все зрозуміло, дякую за роз'яснення. Пошукаю щось інше, щоб замінити - Радосте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-07-01 16:29:53 ]
Любо, про що Ви говорите? Чи Ви мови зовсім не відчуваєте? Вона поправила, і стало набагато гірше!
Ти, без мене, радосте, щасливий! Ви що, не чуєте, яка тут експресія, яка музика слова, яка краса вислову?!
Хочеться матюкатися, даруйте. Це якесь клізматичне формальне, тупе сприйняття. Із узгодженням тут усе на місці. Таню, не слухай! Негайно постав як було! І вмій відстояти свою думку перед ким завгодно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-07-01 17:26:31 ]
Дякую, Ярославе, що не матюкаєтесь. І на тому спасибі.
Моє право - висловити зауваження, право Тетяни - зважати на нього чи ні.
Про відчуття мови краще промовчу.

Можу більше нікого не коментувати на цьому сайті, щоб не дай боже це не викликало матюків.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-07-01 17:36:46 ]
Любо, вибачте, за різкість вислову, я не хотів Вас образити. Ви, переважно, влучно робите зауваження, в тому числі і мені. Але я гадав, що поезію треба сприймати спершу в образності, в музичності, в красі вислову, у влучності думки, а потім уже дивитися на дрібниці типу узгодження родів слів, яке тут у кращому разі відносне. І ним навіть можна пожертвувати заради головного, про що сказав вище.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-01 13:57:42 ]
і від любові голову втрачають.

я від любові голову втрачаю здалося, що так ліпше

не доречніше?
останній рядок густий...робить вірш ефірний дещо простішим
не варто пеклом-раєм
а поезія гарна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-07-01 14:33:38 ]
Від Любові голову втрачають - птахи, а ЛГ - поміж перелом й раєм. Можливо, все ж таки й не треба прибирати? Дякую, дорога Майє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-01 13:59:45 ]
У небесах клекочуть журавлі,
тут від любові голову втрачаю...
Якби ж мене кохав ти, як її,
Я б не блукала поміж пеклом-раєм!

або отак

та варто рядок переписати.......зробити теж ефірно-легким


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-07-01 16:45:39 ]
Світлано-Майє, а Ви не відчуваєте, що правка, "тут від любові голову втрачаю" - банальна і неоковирна? Музика слова зникла, оригінальність вслову зникла.
Ви теж споганюєте Тетяні вірш. Я від любові голову втрачаю - це тисячі раз повторювали вже інші поети до нас. А Тетяна сказала свіжо і нестандартно. Її ЛГ вже далеко не дівчинка, щоб від любові голову втрачати. Тому вона і перенесла цю здатність на птахів. Ви, роблячи, зауваження автору, повинні думати насамперед, "Чи не нашкоджу я автору своїм втручанням, чи не нашкоджу я літературі, своїм втручанням!" Ось про що треба думати, роблячи зауваження. А Ви думаєте, Тетяна слабохарактерна, а я потішу свої амбіції редактора, і більш досвідченого автора. Щоб всі бачили, що я авторитет, що мене слухають і виправляють.
Вона Вас не послухала і правильно зробила. Думайте про літературу, а не про свої амбіції редактора, будь ласка!