Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.11
20:41
небосвітло вищезає
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог
2026.09.11
18:51
ЦИКЛ І МЕСОПОТАМІЯ (Додаток)
«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.
«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.
2026.09.11
16:51
Сексі Сейді, чому, чого
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?
Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?
Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім
2026.09.11
15:18
Кручені паничі, ой, кручені.
Як в танкУ, вигинатись научені.
По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.
Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.
Як в танкУ, вигинатись научені.
По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.
Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.
2026.09.11
13:18
Білка бігає по гілках,
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.
Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.
Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!
2026.09.11
12:29
Відбувся у природі збій,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.
Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.
Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,
2026.09.11
11:37
Не сумно, ні! — палає бовдур,
Тарган ховається під ковдру,
Тютюн димить, чорніє стовбур,
Годинник грає в стусани.
Хвилеподібно та без зброї,
В лататті білому, героєм,
У сінях сходи брав без бою,
Тарган ховається під ковдру,
Тютюн димить, чорніє стовбур,
Годинник грає в стусани.
Хвилеподібно та без зброї,
В лататті білому, героєм,
У сінях сходи брав без бою,
2026.09.11
06:19
Вдивляюся пильно в обличчя людей
І радісних не помічаю, -
Сьогодні спокою немає ніде
В моєму стражденному краї.
Забули про графіки, плани та сни -
Не робимо свят і парадів, -
Щодня відчуваємо лютість війни
І бачимо подвиги, зради.
І радісних не помічаю, -
Сьогодні спокою немає ніде
В моєму стражденному краї.
Забули про графіки, плани та сни -
Не робимо свят і парадів, -
Щодня відчуваємо лютість війни
І бачимо подвиги, зради.
2026.09.10
22:51
Деметра на коні вороному
Скаче нашим миршавим Всесвітом:
Підкови майстровані не Гефестом -
Меркурієм — власником білих сандалів
Та сандалового капелюха.
Важкі підкови цвяховані безнадією -
Відсутністю останнього нещастя,
Дзенькають дукатами Бартоло
Скаче нашим миршавим Всесвітом:
Підкови майстровані не Гефестом -
Меркурієм — власником білих сандалів
Та сандалового капелюха.
Важкі підкови цвяховані безнадією -
Відсутністю останнього нещастя,
Дзенькають дукатами Бартоло
2026.09.10
21:28
тривкі складнопорожні дні
складаються із порожнеч
великих менших і дрібних
ні зустрічей ані утеч
ні спілкувань ані новин
інформаційний білий шум
хто скілько виніс
скілько вніс
складаються із порожнеч
великих менших і дрібних
ні зустрічей ані утеч
ні спілкувань ані новин
інформаційний білий шум
хто скілько виніс
скілько вніс
2026.09.10
21:12
Десь відходить моє тепле літо,
неквапливо, без зайвих прощань.
Лиш торкнулось, ще сонцем сповите,
моїх рук і далеких бажань.
Я дивлюсь йому вслід без тривоги —
хай іде у свою далечінь.
У той край не питаю дороги,
неквапливо, без зайвих прощань.
Лиш торкнулось, ще сонцем сповите,
моїх рук і далеких бажань.
Я дивлюсь йому вслід без тривоги —
хай іде у свою далечінь.
У той край не питаю дороги,
2026.09.10
19:59
Зовсім звичайним ранок видававсь –
Похмурий, сірий. Ще в Москві не знали,
Що німці фронт під Вязьмою прорвали
І до Москви Гудеріан вже рвавсь.
Москву не було кому захищать,
Бо армії в оточення попали
І тисячами у лісах вмирали.
На них вже смерть по
Похмурий, сірий. Ще в Москві не знали,
Що німці фронт під Вязьмою прорвали
І до Москви Гудеріан вже рвавсь.
Москву не було кому захищать,
Бо армії в оточення попали
І тисячами у лісах вмирали.
На них вже смерть по
2026.09.10
15:15
Де ви, дозвілля невпізнані люди?
Де вихованці добра?
Долі масної спотворені груди
Ранками et cetera? —
Жовті лисички і швидкісні поні
Голосом регіт несуть,
Грають, мов картами, в довгу звитягу,
Сонце з-за обрію ждуть.
Де вихованці добра?
Долі масної спотворені груди
Ранками et cetera? —
Жовті лисички і швидкісні поні
Голосом регіт несуть,
Грають, мов картами, в довгу звитягу,
Сонце з-за обрію ждуть.
2026.09.10
12:13
Нехай гряде оновлення весни,
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.
Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.
Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети
2026.09.10
08:41
«ЗАГИБЕЛЬ АТЛАНТИДИ: Коли Океан закрив Небо»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється
2026.09.10
08:04
Зарясніли відтінки
Жовтих крапель впритул,
Неупинних, як фіжми,
Що занурились в мул.
До глибин від жаскої,
Нетривкої води,
У спотворений сумнів,
Що чекає біди.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Жовтих крапель впритул,
Неупинних, як фіжми,
Що занурились в мул.
До глибин від жаскої,
Нетривкої води,
У спотворений сумнів,
Що чекає біди.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Шаман Дощ /
Проза
Тяжко без волі.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Тяжко без волі.
Воля... Чи важко її здобути в небутті.
Ми живемо у світі мрій і думок про щасливе майбутнє.
Нас оточує неспокій стосовно звільнення свого розуму від хтивих бажань
Так, родина, щасливі брати і сестри
Так це безумовно є важливим процентом за.
Але чи варто взагалі над цим задумуватися.
Вода що падає з високої скелі завжди розбивається
Об гостре каміння. Завжди.
Нема чого говорити про любов, якщо ця тема пуста
Звичайно поет може написати вірш
Письменник – роман
Художник – пейзаж
Але чи варто.
Хто вірить що він у центрі всесвіту.
Хто прагне підкорити своїй волі інших той безумовно
Проживе довше.
Доля – це крик душі.
Для віри в майбутнє, доля відіграє важлике значення
Звичайно час і тут пхає свого носа
І втручається в чужі справи.
Не в свої
Бо той хто має формулу і щасливу долю
Той не має проблем ніде.
Це життя вставляє свої корективи
Навіщо комусь мріяти про любов
Якщо все одно її не здобуде.
Він буде намагатися змінити себе
Але в результаті нічого не досягне.
Він залишеться таким як є, а любов
Пташкою випурхне з його рук і полетить
На пошуки іншої зріднено подібної душі...
Тяжко без волі...
Волі осягнути Хто Ти є
Що необхідно здобути в цьому житті.
Хто дасть пораду як поступити в конкретній ситуації
Ніхто...
Жити – значить боротися
Боротьба дійсно йде
Почуття людини змагаються безперервно
Тисячі питань за день людина задає собі
Тисячу.
Закінчити життя самогубством
Означає припинити боротьбу
Через лінощі, ломку чи нещасливе кохання
Втекти !
Але чи варто. Варто ?
Чи може краще віддати тіло в Божі руки
І йти до загибелі
Загибелі душевної
Багато випадків таких стається із людьми
Нещастя приходить як завжди несподівано
Було все добре і раптом...
Філософи мислять, теоретики думають
Розробляють теореми, плани
Вчені використовують нові технології
У фізико – хімічному прогресі...
Фігура Бога уявляється мені
Можливо ти скажеш ні
Але чи правда це скажи
Я вірю в Господа і молюся йому
Але чи варто
Ти скажи про що думаєш ти
Коли твою сестру гвалтують тварюки
Коли матір роздирають хижі пси
Коли ти вже один з сім’ї
Коли ти є – живий
Скажи !
Мені цікаво про це знати бо я Нечистий, бавлюсь кожною душею.
Я п’ю твою кров, я випиваю мозок
Я мучу душі і з живими розправляюсь
Я є безсмертний і я не вмираю
І я на тебе чекаю...
У сатанинські сіті я не клюну
Я йду у бій деколи без зброї
Тримаю волю у своїй долоні
Чекаю я спокус як мрій
Чекаю раю і не знаю
Коли мені годиться туди йти
Я переможу смерть і зраду і кохання
Я не піддамся...
Ти думаєш що можеш вже зламати
Мене – людину як патик
Непрада я тримаюсь і буду тримати
Свій гнів, свій час , свої думки.
Гнів... це прояв
Коли люди обмежують себе в чомусь
Це відбувається тоді, коли розпука
Вже є непідвладна
Коли твій розум прорвало
І ти вже не належиш собі
Хто тоді відповідає за тебе
Хто керує твоїми діями
Бог , Чорт чи Ангел-Хоронитель
Ти знаєш. Ні.
Ти ведеш війну проти всього що тебе оточує
Ти повинен тримати себе в руках
Навіть ні не в руках а в лещатах
І навіть тоді коли близьких тобі людей
При тобі мучать і роздирають на шматки
Ти повинен зберегти холод у собі
Згаряча діло чи проблему не рішиш – ти знаєш
І це тобі не в перший раз.
Тож нехай беззвучним прокляттям все і обмежиться.
Дай спокій собі. Порахуй до ста.
Заспокіся !!!
Ми живемо у світі мрій і думок про щасливе майбутнє.
Нас оточує неспокій стосовно звільнення свого розуму від хтивих бажань
Так, родина, щасливі брати і сестри
Так це безумовно є важливим процентом за.
Але чи варто взагалі над цим задумуватися.
Вода що падає з високої скелі завжди розбивається
Об гостре каміння. Завжди.
Нема чого говорити про любов, якщо ця тема пуста
Звичайно поет може написати вірш
Письменник – роман
Художник – пейзаж
Але чи варто.
Хто вірить що він у центрі всесвіту.
Хто прагне підкорити своїй волі інших той безумовно
Проживе довше.
Доля – це крик душі.
Для віри в майбутнє, доля відіграє важлике значення
Звичайно час і тут пхає свого носа
І втручається в чужі справи.
Не в свої
Бо той хто має формулу і щасливу долю
Той не має проблем ніде.
Це життя вставляє свої корективи
Навіщо комусь мріяти про любов
Якщо все одно її не здобуде.
Він буде намагатися змінити себе
Але в результаті нічого не досягне.
Він залишеться таким як є, а любов
Пташкою випурхне з його рук і полетить
На пошуки іншої зріднено подібної душі...
Тяжко без волі...
Волі осягнути Хто Ти є
Що необхідно здобути в цьому житті.
Хто дасть пораду як поступити в конкретній ситуації
Ніхто...
Жити – значить боротися
Боротьба дійсно йде
Почуття людини змагаються безперервно
Тисячі питань за день людина задає собі
Тисячу.
Закінчити життя самогубством
Означає припинити боротьбу
Через лінощі, ломку чи нещасливе кохання
Втекти !
Але чи варто. Варто ?
Чи може краще віддати тіло в Божі руки
І йти до загибелі
Загибелі душевної
Багато випадків таких стається із людьми
Нещастя приходить як завжди несподівано
Було все добре і раптом...
Філософи мислять, теоретики думають
Розробляють теореми, плани
Вчені використовують нові технології
У фізико – хімічному прогресі...
Фігура Бога уявляється мені
Можливо ти скажеш ні
Але чи правда це скажи
Я вірю в Господа і молюся йому
Але чи варто
Ти скажи про що думаєш ти
Коли твою сестру гвалтують тварюки
Коли матір роздирають хижі пси
Коли ти вже один з сім’ї
Коли ти є – живий
Скажи !
Мені цікаво про це знати бо я Нечистий, бавлюсь кожною душею.
Я п’ю твою кров, я випиваю мозок
Я мучу душі і з живими розправляюсь
Я є безсмертний і я не вмираю
І я на тебе чекаю...
У сатанинські сіті я не клюну
Я йду у бій деколи без зброї
Тримаю волю у своїй долоні
Чекаю я спокус як мрій
Чекаю раю і не знаю
Коли мені годиться туди йти
Я переможу смерть і зраду і кохання
Я не піддамся...
Ти думаєш що можеш вже зламати
Мене – людину як патик
Непрада я тримаюсь і буду тримати
Свій гнів, свій час , свої думки.
Гнів... це прояв
Коли люди обмежують себе в чомусь
Це відбувається тоді, коли розпука
Вже є непідвладна
Коли твій розум прорвало
І ти вже не належиш собі
Хто тоді відповідає за тебе
Хто керує твоїми діями
Бог , Чорт чи Ангел-Хоронитель
Ти знаєш. Ні.
Ти ведеш війну проти всього що тебе оточує
Ти повинен тримати себе в руках
Навіть ні не в руках а в лещатах
І навіть тоді коли близьких тобі людей
При тобі мучать і роздирають на шматки
Ти повинен зберегти холод у собі
Згаряча діло чи проблему не рішиш – ти знаєш
І це тобі не в перший раз.
Тож нехай беззвучним прокляттям все і обмежиться.
Дай спокій собі. Порахуй до ста.
Заспокіся !!!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
