Уже майже дві доби не знаходжу собі місця, спостерігаючи за ганебним шоу-судилищем над нашими побратимами. Витримки їм і незламності. Немає ні сну, ні спокою, і не покидають тривожні передчуття біди, яка заполоняє Україну сьогодні. Неймовірно боляче, коли сьогоднішня влада намагаючись знищити волонтерський рух і добровольців, ділить нас на хороших і поганих. Тобто сказати, що усі погані, то відразу ж буде зрозуміло кому влада підігрує, а от коли і чесні і нечесні це уже інша справа… Це так, як вкусити і меду дати. Та підозри і тінь недовіри падають на усіх і це величезний мінус владі. Коли б влада переймалася інтересами України, то навіть при доведеній вині, тих кого звинуватили у злочині, все було б зроблено так, щоб тінь підозр на інших волонтерів не упала б, бо не заслужили вони цього за усі роки війни, підставляючи країні, у найтрагічніший момент її існування, своє незрадливе і надійне плече. Та вина у цьому випадку не може бути доведена, бо усе звинувачення шито білими нитками і від цього соромно за дії сьогоднішньої влади і навіть огидно. Та не на тих вона напала, ми не боїмося їхати на передову, туди де стріляють, а там де стріляють буває, що і убивають, то чи будемо ми боятися різних огидних маніпуляцій. Ми свій вибір давно зробили.
До речі у свій, власноруч родиною збудований, дім ми вселилися навесні 2006 року, де проживаємо і понині. А у цих стареньких кросівках, яким 11 років( справжні «Adidas») і які я штопаю, бо дуже зручні для моїх уже далеко немолодих ніг я дійду ще до Перемоги. Чуєте мене, вороги. ми інші і вам Нас не зрозуміти. Є такі люди в Україні, якім не потрібні багатства, розкоші… Для них щастя, щоб Україна жила і розквітала вільна, самодостатня і справедлива до своїх дітей. І за це ці дивні люди будуть боротися і Перемагати!!!
14.12.2019р. Надія Таршин