
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.20
21:49
Скелети дерев - як легіон,
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі
2025.08.20
18:16
У кожному дереві –
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –
2025.08.20
10:34
як морський штиль узявся до зброї
а похмурі та зрізані течії
наплодять монстрів
вітрильнику смерть!
ця незграбність
а тоді перша тварина за бортом
ніг шалене биття
а похмурі та зрізані течії
наплодять монстрів
вітрильнику смерть!
ця незграбність
а тоді перша тварина за бортом
ніг шалене биття
2025.08.20
09:32
серпня - День народження письменника світового рівня, одного з останніх могікан-шістдесятників,
майстра психологічної і готичної прози, яскравого інтерпретатора українського літературного бароко
Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешев
майстра психологічної і готичної прози, яскравого інтерпретатора українського літературного бароко
Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешев
2025.08.20
05:55
Я вірю не кожному слову,
Бо сумніви маю, що ти
Сховаєшся в сутінках знову
І зможеш до мене прийти.
А поки збираєшся звідси
Податися в рідні краї, –
Світання блакитного відсвіт
Забарвив зіниці твої.
Бо сумніви маю, що ти
Сховаєшся в сутінках знову
І зможеш до мене прийти.
А поки збираєшся звідси
Податися в рідні краї, –
Світання блакитного відсвіт
Забарвив зіниці твої.
2025.08.20
05:02
Я тебе не зустрів, і не треба красивих метафор,
Це заїжджене "потім" нічого мені не дає.
Незачинені двері, забутий опущений прапор,
Приховають сьогодні і щастя, і горе моє.
Я тебе не зустрів. Не судилося. Що тут казати!
У самотності тихо минають
Це заїжджене "потім" нічого мені не дає.
Незачинені двері, забутий опущений прапор,
Приховають сьогодні і щастя, і горе моє.
Я тебе не зустрів. Не судилося. Що тут казати!
У самотності тихо минають
2025.08.19
22:24
Цвіте сонях,
повитий крученими паничами.
Сонячно й вітряно.
Гойдаються квіти
моєї маленької
України коло хати.
Півколо синього неба
пише серпневу симфонію
повитий крученими паничами.
Сонячно й вітряно.
Гойдаються квіти
моєї маленької
України коло хати.
Півколо синього неба
пише серпневу симфонію
2025.08.19
21:27
Природа виявила геніальність
У тому, що створила цей шедевр, -
Твою красу, не схожу на банальність,
У миготінні первісних дерев.
Твоя душа, напевно, теж прекрасна,
Як і твоя небачена краса,
Яка мене заглибила у щастя,
У тому, що створила цей шедевр, -
Твою красу, не схожу на банальність,
У миготінні первісних дерев.
Твоя душа, напевно, теж прекрасна,
Як і твоя небачена краса,
Яка мене заглибила у щастя,
2025.08.19
14:42
Не думай люба і кохана,
Я не забув про тебе, ні.
Життям придавлений і гнаний,
Я вірю, вірю в кращі дні.
Я вірю в те, що все печальне,
Облишить нас хоча б на мить.
Хоч горе тисне так навально,
Я не забув про тебе, ні.
Життям придавлений і гнаний,
Я вірю, вірю в кращі дні.
Я вірю в те, що все печальне,
Облишить нас хоча б на мить.
Хоч горе тисне так навально,
2025.08.19
13:45
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Ассоль
М
Ассоль
М
2025.08.19
13:10
Із Бориса Заходера
Пішов Сергійко в перший клас.
Школяр, як не крути!
Він рахувати вміє в нас
уже до десяти!
Такий учений, загалом,
Пішов Сергійко в перший клас.
Школяр, як не крути!
Він рахувати вміє в нас
уже до десяти!
Такий учений, загалом,
2025.08.19
13:02
Лідери думки... оті, що вгорі –
параноїчні тирани-царі
мають ходулі і мешти...
перевзуваються поводирі,
ну і тому є нові і старі
парадоксальні ефекти.
ІІ
параноїчні тирани-царі
мають ходулі і мешти...
перевзуваються поводирі,
ну і тому є нові і старі
парадоксальні ефекти.
ІІ
2025.08.19
12:36
Стерня навколо їжачиться,
над нею хмари білі - не знамена.
Ряхтять перед очима числа,
і поступово тане літня сцена.
А далі як? Вітри на гривах
дерев, що скинули плоди додолу,
сиренний сплін, доба розбита?
Вирішує лише ґаздиня-доля.
над нею хмари білі - не знамена.
Ряхтять перед очима числа,
і поступово тане літня сцена.
А далі як? Вітри на гривах
дерев, що скинули плоди додолу,
сиренний сплін, доба розбита?
Вирішує лише ґаздиня-доля.
2025.08.19
09:23
Сьогодні легендарний вокаліст культового гурту «Deep Purple», перший виконавець партії Ісуса Христа в рок-опері «Ісус Христос - суперзірка» зустрічає поважний ювілей.
Щиро вітаємо видатного музиканта, який від перших днів війни активно підтримує Україну!
Щиро вітаємо видатного музиканта, який від перших днів війни активно підтримує Україну!
2025.08.19
07:25
Жив без жінки у холодних снах,
Радості лишалося на денці.
Ну, а нині на душі весна,
Овид у шафрановій веселці.
Казку вимальовує стилО
І дарує вірш гарячий Єві.
О, дружино! Світла джерело!
Радості лишалося на денці.
Ну, а нині на душі весна,
Овид у шафрановій веселці.
Казку вимальовує стилО
І дарує вірш гарячий Єві.
О, дружино! Світла джерело!
2025.08.19
05:48
Стрічаються повсюди
Печалі та жалі, –
Бідою вбиті люди
На долю вічно злі.
Коли в минуле кане
Земного щастя блиск, –
Роз’ятрюються рани,
Підвищується тиск.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Печалі та жалі, –
Бідою вбиті люди
На долю вічно злі.
Коли в минуле кане
Земного щастя блиск, –
Роз’ятрюються рани,
Підвищується тиск.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Ірина Вовк (1973) /
Публіцистика
Згадуючи Андрія Панчишина: пісня "Чортове колесо"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Згадуючи Андрія Панчишина: пісня "Чортове колесо"
Трохи ретро-історії з зимового передноворічного Львова...
Львів кінця 80-их - початку 90-их бурлив: відроджувалися аматорські народні вертепи, дуже популярним був Театр Естради "Не журись", який мав статус неформального: співав і проголошував зі сцени злободенні гасла, при тому вбравши їх у дуже вишукану творчу форму, переважно гумористичну, ба навіть батярську. Так у Львові "народився" відомий сатирик і журналіст Юрко Винничук, виростав і мужнів як бард Тарас Чубай, ставав улюбленцем публіки покійний уже, на жаль, пісняр Андрій Панчишин, мужнів своїм чудовим неперевершеним пісенним талантом Василь Жданкін. Мені поталанило бути серед них зовсім поруч, знати їх особисто, товаришувати і навіть брати участь в одному з творчих проектів: Вертеп на сцені естрадного театру " Не журись" 1989 року, де я несподівано для себе зіграла Рахиль під чудовий супровід колядки " Не плач, Рахиле", а в кінці дійства віншувала як колядничка текстом, записаним мною на археологічних розкопках давнього Крилоса, що неподалік від Галича:
"Пчілка, худібка най вам ведеться.
най божа ласка дощиком ллється.
Плоди стократні, дай Бог збирати -
радуйся-радуй, Божая Мати!"
Щоб ви відчули атмосферу Різдвяного Львова у часовороті кінця 80-их, скажу що ці Вертепні вистави мали 28 аншлагів, а на останній виставі юрба вибила двері Львівської філармонії і стояла в проходах, насолоджуючись дійством і зовсім не переживаючи за скоєне)))...
Хочу познайомити читачів сайту з ліричною-ностальгійною піснею про "Чортове колесо" Андрія Панчишина - як пам'ять про ті дорогі обличчя, яких уже з нами нема...
"ЧОРТОВЕ КОЛЕСО"
Слова і музика Андрія Панчишина
В парку культури і відпочинку
Крутиться колесо.
Без перестанку, без відпочинку
Крутиться колесо.
Двадцять копійок, більше не треба
Крутиться колесо.
І без зупинок їдеш на небо -
Крутиться колесо.
Люди ж маленькі, наче мурашки -
Крутиться колесо.
Автомашини - наші ігра́шки -
Крутиться колесо.
Наша дорога - замкнуте коло,
Крутиться колесо.
Спочатку в гору, потім додолу
Крутиться колесо.
Ми би хотіли ще раз злетіти -
Крутиться колесо,
Місце для інших треба звільнити -
Крутиться колесо.
Ми відпочили, йдемо додому,
Крутиться колесо,
А за плечима в небі пустому -
Крутиться колесо.
Львів кінця 80-их - початку 90-их бурлив: відроджувалися аматорські народні вертепи, дуже популярним був Театр Естради "Не журись", який мав статус неформального: співав і проголошував зі сцени злободенні гасла, при тому вбравши їх у дуже вишукану творчу форму, переважно гумористичну, ба навіть батярську. Так у Львові "народився" відомий сатирик і журналіст Юрко Винничук, виростав і мужнів як бард Тарас Чубай, ставав улюбленцем публіки покійний уже, на жаль, пісняр Андрій Панчишин, мужнів своїм чудовим неперевершеним пісенним талантом Василь Жданкін. Мені поталанило бути серед них зовсім поруч, знати їх особисто, товаришувати і навіть брати участь в одному з творчих проектів: Вертеп на сцені естрадного театру " Не журись" 1989 року, де я несподівано для себе зіграла Рахиль під чудовий супровід колядки " Не плач, Рахиле", а в кінці дійства віншувала як колядничка текстом, записаним мною на археологічних розкопках давнього Крилоса, що неподалік від Галича:
"Пчілка, худібка най вам ведеться.
най божа ласка дощиком ллється.
Плоди стократні, дай Бог збирати -
радуйся-радуй, Божая Мати!"
Щоб ви відчули атмосферу Різдвяного Львова у часовороті кінця 80-их, скажу що ці Вертепні вистави мали 28 аншлагів, а на останній виставі юрба вибила двері Львівської філармонії і стояла в проходах, насолоджуючись дійством і зовсім не переживаючи за скоєне)))...
Хочу познайомити читачів сайту з ліричною-ностальгійною піснею про "Чортове колесо" Андрія Панчишина - як пам'ять про ті дорогі обличчя, яких уже з нами нема...
"ЧОРТОВЕ КОЛЕСО"
Слова і музика Андрія Панчишина
В парку культури і відпочинку
Крутиться колесо.
Без перестанку, без відпочинку
Крутиться колесо.
Двадцять копійок, більше не треба
Крутиться колесо.
І без зупинок їдеш на небо -
Крутиться колесо.
Люди ж маленькі, наче мурашки -
Крутиться колесо.
Автомашини - наші ігра́шки -
Крутиться колесо.
Наша дорога - замкнуте коло,
Крутиться колесо.
Спочатку в гору, потім додолу
Крутиться колесо.
Ми би хотіли ще раз злетіти -
Крутиться колесо,
Місце для інших треба звільнити -
Крутиться колесо.
Ми відпочили, йдемо додому,
Крутиться колесо,
А за плечима в небі пустому -
Крутиться колесо.
1988-9 роки. Львів
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"З сімейного архіву: Дмитро Николишин "Химерна людина""
• Перейти на сторінку •
"Старовинний романс "О не іди..." (переспів)"
• Перейти на сторінку •
"Старовинний романс "О не іди..." (переспів)"
Про публікацію