Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.28
16:20
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.
Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.
Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,
2026.09.28
15:55
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.
Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.
Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...
2026.09.28
15:42
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і
2026.09.28
15:25
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.
Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.
Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —
2026.09.28
13:55
До підніжжя дістанусь, і вертаюсь нагору туди
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!
Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!
Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі
2026.09.28
10:05
Влаштували дебош у Пхеньяні
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.
В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.
В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.
2026.09.28
07:31
Х. РОЗБИТЕ ДЗЕРКАЛО КРАСИ
Ранок у розкішному домі Клодії, найвідомішої світської левиці Помпей, починався як ритуал поклоніння її власній вроді. Вона сиділа на мармуровому стільці перед великим срібним дзеркалом. Три рабині без у
2026.09.28
06:40
Розцвітає, ніби квітка,
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.
2026.09.28
01:28
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.
Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.
Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону
2026.09.27
23:39
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш
2026.09.27
20:38
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя
2026.09.27
17:09
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.
2026.09.27
15:07
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.
Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.
Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,
2026.09.27
10:30
Ви все вночі живете, крадучись,
Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.
Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —
Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.
Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —
2026.09.27
07:07
Серед саду яблуня гілляста
Губить спілі яблука, коли
Журавлі засмучено та часто
Угорі покрикують: Курли...
Яблука важкі, червонобокі
До землі спрямовують гілля,
Бо поналивалися вже соком
І похолоділи без тепла.
Губить спілі яблука, коли
Журавлі засмучено та часто
Угорі покрикують: Курли...
Яблука важкі, червонобокі
До землі спрямовують гілля,
Бо поналивалися вже соком
І похолоділи без тепла.
2026.09.27
06:11
ІХ. ОСТАННІЙ РАХУНОК ЛИХВАРЯ
У тісній, закритій на засуви кімнаті міняйла Каїма, ранок починався зі звуку, який він любив понад усе на світі – тихого, кришталевого дзвону золота. На великому дубовому столі лежали акуратні стовпчики сестерціїв та денар
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.12.07
2023.02.18
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Володимир Ляшкевич (1963) /
Критика | Аналітика
ФАТУМ, маски не допоможуть )
Сонячна система вискочила з енергетичної ями орієнтовно в 1700 році. Але повноцінне випрозорення - потанення і витончення "захисної сфери" навколо нас сталося ось щойно. Жодні маски, особливо звичного лицемірства, не вбережуть нині від об'єктивності значно вищого, аніж раніше, рівня енергетичності простору, в який ввійшла Сонячна система, а з усіма і наша Земля. Все приховане в найближчій тіні стало явним. Тіні відступлять далі.
Що тепер ми маємо? Різке підвищення енергії досяжної всім і кожному, в тому числі й нам і тваринам (вони стануть і стають розумнішими), але і мікроорганізмам теж дається (які вціліють).
Одні хвороби зникнуть, інші набудуть більш глибоких форм і руйнівних якостей (банальний приклад грз - так званого Ковіду-19), але, натомість, кожне наше "я" отримує вищі й потужніші форми самозахисту. На жаль, офіційна медицина цього ще декілька років не сприйматиме, аж доки не здохнуть її закулісні приватні керманичі.
Та поки ця темна закуліса масово впроваджує 5 і 6G інтернет, передусім, для контролю над тонкими чуттями і взагалі - втримання влади. Що вже призвело до масового вимирання тварин і людей. Та довго це не триватиме з об'єктивних причин. Інтернет важливий - але не такої моделі.
Більшість населення виразніше зіштовхнеться і з астральними паразитами, вони, нарешті, стануть значно помітнішими, але і більш голодними. Проте і захист від них стане напрочуд легким і всім досяжним на найпростішому рівні тонких чуттів - просто включене серце, в тому числі і як початок саморозвитку.
Вже зараз кожному досяжними є більш тонкі чуття (так звана екстрасенсорика), які дають можливість, окрім самозцілення, збільшити на порядок простір і особистого розуму (простір усіх чуттів). Включайте ці чуття і користуйтесь вже зараз.
Діти невдовзі народжуватимуться більш виразно включеними і не відключатимуться, як донині, після статевого дозрівання.
На жаль, усі, хто чинитиме пасивний чи активний спротив новій дійсності швидко вимруть. Більшість таки внаслідок нападів старих астр.паразитів, що, утім, теж невдовзі зникнуть. Все неприродньо обрізане у своїх чуттях вимре. Отож прощаємося і з егрегорами, сформованими масами тих, що свідомо делегували цим егрегорам свої здібності, енергію і особисту відповідальність.
Зміняться не тільки релігії, але і влада, освіта-наука, щоденне буття, і докорінним чином. Економіки триматимуться вже не на корупційній горизонтальній ефективності, а на вертикальній конкуренції в дійсному онтогенезі своїх живих учасників. Виробництво опиратиметься на здатності кожного учасника до енергонезалежності, вищий рівень мозку буде і вище оцінюватися - більш високими здатностями до матеріальних відтворень.. Штучний інтелект жорстко обмежиться рівнем розуму дійсної еліти, і стане строго керованим не лише моральними засадами, але і блокчейн-технологіями. Нова медицина, передусім, будуватиметься на розвитку індивідуальних вмінь кожної особистості, і на збереженні і розвитку всього природного в нас.
Справжнім елітам згодом доведеться знайти відповідь на ряд нових проблем, в тому числі і з новими, тутешніми "паразитами", та це прилетить не відразу. Спершу, досить довго триватиме золота пора - для всіх, що здатні зараз зробити крок уперед в своїх тонких чуттях, а отже - до стану адекватності...
Можна говорити про це дуже довго, бо ж наша розумність вже різко зросла, і збільшиться спершу в десятки (протягом 50-100 років), а потім і в тисячі разів (до кінця 3-го тисячоліття).
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ФАТУМ, маски не допоможуть )
Прогноз(від зараз і протягом 20-50 років)
Сонячна система вискочила з енергетичної ями орієнтовно в 1700 році. Але повноцінне випрозорення - потанення і витончення "захисної сфери" навколо нас сталося ось щойно. Жодні маски, особливо звичного лицемірства, не вбережуть нині від об'єктивності значно вищого, аніж раніше, рівня енергетичності простору, в який ввійшла Сонячна система, а з усіма і наша Земля. Все приховане в найближчій тіні стало явним. Тіні відступлять далі.
Що тепер ми маємо? Різке підвищення енергії досяжної всім і кожному, в тому числі й нам і тваринам (вони стануть і стають розумнішими), але і мікроорганізмам теж дається (які вціліють).
Одні хвороби зникнуть, інші набудуть більш глибоких форм і руйнівних якостей (банальний приклад грз - так званого Ковіду-19), але, натомість, кожне наше "я" отримує вищі й потужніші форми самозахисту. На жаль, офіційна медицина цього ще декілька років не сприйматиме, аж доки не здохнуть її закулісні приватні керманичі.
Та поки ця темна закуліса масово впроваджує 5 і 6G інтернет, передусім, для контролю над тонкими чуттями і взагалі - втримання влади. Що вже призвело до масового вимирання тварин і людей. Та довго це не триватиме з об'єктивних причин. Інтернет важливий - але не такої моделі.
Більшість населення виразніше зіштовхнеться і з астральними паразитами, вони, нарешті, стануть значно помітнішими, але і більш голодними. Проте і захист від них стане напрочуд легким і всім досяжним на найпростішому рівні тонких чуттів - просто включене серце, в тому числі і як початок саморозвитку.
Вже зараз кожному досяжними є більш тонкі чуття (так звана екстрасенсорика), які дають можливість, окрім самозцілення, збільшити на порядок простір і особистого розуму (простір усіх чуттів). Включайте ці чуття і користуйтесь вже зараз.
Діти невдовзі народжуватимуться більш виразно включеними і не відключатимуться, як донині, після статевого дозрівання.
На жаль, усі, хто чинитиме пасивний чи активний спротив новій дійсності швидко вимруть. Більшість таки внаслідок нападів старих астр.паразитів, що, утім, теж невдовзі зникнуть. Все неприродньо обрізане у своїх чуттях вимре. Отож прощаємося і з егрегорами, сформованими масами тих, що свідомо делегували цим егрегорам свої здібності, енергію і особисту відповідальність.
Зміняться не тільки релігії, але і влада, освіта-наука, щоденне буття, і докорінним чином. Економіки триматимуться вже не на корупційній горизонтальній ефективності, а на вертикальній конкуренції в дійсному онтогенезі своїх живих учасників. Виробництво опиратиметься на здатності кожного учасника до енергонезалежності, вищий рівень мозку буде і вище оцінюватися - більш високими здатностями до матеріальних відтворень.. Штучний інтелект жорстко обмежиться рівнем розуму дійсної еліти, і стане строго керованим не лише моральними засадами, але і блокчейн-технологіями. Нова медицина, передусім, будуватиметься на розвитку індивідуальних вмінь кожної особистості, і на збереженні і розвитку всього природного в нас.
Справжнім елітам згодом доведеться знайти відповідь на ряд нових проблем, в тому числі і з новими, тутешніми "паразитами", та це прилетить не відразу. Спершу, досить довго триватиме золота пора - для всіх, що здатні зараз зробити крок уперед в своїх тонких чуттях, а отже - до стану адекватності...
Можна говорити про це дуже довго, бо ж наша розумність вже різко зросла, і збільшиться спершу в десятки (протягом 50-100 років), а потім і в тисячі разів (до кінця 3-го тисячоліття).
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Квантова природа генетики, але і ковіду19 теж"
• Перейти на сторінку •
"Як закінчилася в Європі ведичність "
• Перейти на сторінку •
"Як закінчилася в Європі ведичність "
Про публікацію
