Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.04
11:28
Ах, це літо таке передчасне,
Що звалилось на голову нам,
Невтоленне, гаряче, прекрасне,
Нагорода за вічний бедлам.
Передчасні ця спека неждана
І це сонце пекуче, жорстке.
Передчасні, як перше кохання,
Що звалилось на голову нам,
Невтоленне, гаряче, прекрасне,
Нагорода за вічний бедлам.
Передчасні ця спека неждана
І це сонце пекуче, жорстке.
Передчасні, як перше кохання,
2026.02.03
19:19
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.
2026.02.03
19:03
Немає поки що незамінимих на той світ,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,
2026.02.03
16:59
Наснилася осінь посеред зими
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.
Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.
Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,
2026.02.03
13:48
Сполохані ліси
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен
2026.02.03
10:48
Співає птах, руйнує темінь
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.
Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.
Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин
2026.02.03
05:30
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих
Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих
Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті
2026.02.02
20:41
Надішліть мої сни лелеками
ген за обрій, за небокрай,
де любов заливає глеками
росянистий карпатський плай,
щоб слова оселились птицями-
емігрантами в далині
і віддали тепла сторицею
тим, хто дав колись крил мені.
ген за обрій, за небокрай,
де любов заливає глеками
росянистий карпатський плай,
щоб слова оселились птицями-
емігрантами в далині
і віддали тепла сторицею
тим, хто дав колись крил мені.
2026.02.02
14:09
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.
Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.
Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку
2026.02.02
10:35
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.
Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.
Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю
2026.02.02
08:56
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.
Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.
Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки
2026.02.02
08:43
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.
2026.02.02
08:07
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.
Всміхається мило, кому — невідомо?
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.
Всміхається мило, кому — невідомо?
2026.02.01
21:27
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига
2026.02.01
21:08
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?
2026.02.01
16:33
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.
Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.
Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Володимир Ляшкевич (1963) /
Критика | Аналітика
ФАТУМ, маски не допоможуть )
Сонячна система вискочила з енергетичної ями орієнтовно в 1700 році. Але повноцінне випрозорення - потанення і витончення "захисної сфери" навколо нас сталося ось щойно. Жодні маски, особливо звичного лицемірства, не вбережуть нині від об'єктивності значно вищого, аніж раніше, рівня енергетичності простору, в який ввійшла Сонячна система, а з усіма і наша Земля. Все приховане в найближчій тіні стало явним. Тіні відступлять далі.
Що тепер ми маємо? Різке підвищення енергії досяжної всім і кожному, в тому числі й нам і тваринам (вони стануть і стають розумнішими), але і мікроорганізмам теж дається (які вціліють).
Одні хвороби зникнуть, інші набудуть більш глибоких форм і руйнівних якостей (банальний приклад грз - так званого Ковіду-19), але, натомість, кожне наше "я" отримує вищі й потужніші форми самозахисту. На жаль, офіційна медицина цього ще декілька років не сприйматиме, аж доки не здохнуть її закулісні приватні керманичі.
Та поки ця темна закуліса масово впроваджує 5 і 6G інтернет, передусім, для контролю над тонкими чуттями і взагалі - втримання влади. Що вже призвело до масового вимирання тварин і людей. Та довго це не триватиме з об'єктивних причин. Інтернет важливий - але не такої моделі.
Більшість населення виразніше зіштовхнеться і з астральними паразитами, вони, нарешті, стануть значно помітнішими, але і більш голодними. Проте і захист від них стане напрочуд легким і всім досяжним на найпростішому рівні тонких чуттів - просто включене серце, в тому числі і як початок саморозвитку.
Вже зараз кожному досяжними є більш тонкі чуття (так звана екстрасенсорика), які дають можливість, окрім самозцілення, збільшити на порядок простір і особистого розуму (простір усіх чуттів). Включайте ці чуття і користуйтесь вже зараз.
Діти невдовзі народжуватимуться більш виразно включеними і не відключатимуться, як донині, після статевого дозрівання.
На жаль, усі, хто чинитиме пасивний чи активний спротив новій дійсності швидко вимруть. Більшість таки внаслідок нападів старих астр.паразитів, що, утім, теж невдовзі зникнуть. Все неприродньо обрізане у своїх чуттях вимре. Отож прощаємося і з егрегорами, сформованими масами тих, що свідомо делегували цим егрегорам свої здібності, енергію і особисту відповідальність.
Зміняться не тільки релігії, але і влада, освіта-наука, щоденне буття, і докорінним чином. Економіки триматимуться вже не на корупційній горизонтальній ефективності, а на вертикальній конкуренції в дійсному онтогенезі своїх живих учасників. Виробництво опиратиметься на здатності кожного учасника до енергонезалежності, вищий рівень мозку буде і вище оцінюватися - більш високими здатностями до матеріальних відтворень.. Штучний інтелект жорстко обмежиться рівнем розуму дійсної еліти, і стане строго керованим не лише моральними засадами, але і блокчейн-технологіями. Нова медицина, передусім, будуватиметься на розвитку індивідуальних вмінь кожної особистості, і на збереженні і розвитку всього природного в нас.
Справжнім елітам згодом доведеться знайти відповідь на ряд нових проблем, в тому числі і з новими, тутешніми "паразитами", та це прилетить не відразу. Спершу, досить довго триватиме золота пора - для всіх, що здатні зараз зробити крок уперед в своїх тонких чуттях, а отже - до стану адекватності...
Можна говорити про це дуже довго, бо ж наша розумність вже різко зросла, і збільшиться спершу в десятки (протягом 50-100 років), а потім і в тисячі разів (до кінця 3-го тисячоліття).
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ФАТУМ, маски не допоможуть )
Прогноз(від зараз і протягом 20-50 років)
Сонячна система вискочила з енергетичної ями орієнтовно в 1700 році. Але повноцінне випрозорення - потанення і витончення "захисної сфери" навколо нас сталося ось щойно. Жодні маски, особливо звичного лицемірства, не вбережуть нині від об'єктивності значно вищого, аніж раніше, рівня енергетичності простору, в який ввійшла Сонячна система, а з усіма і наша Земля. Все приховане в найближчій тіні стало явним. Тіні відступлять далі.
Що тепер ми маємо? Різке підвищення енергії досяжної всім і кожному, в тому числі й нам і тваринам (вони стануть і стають розумнішими), але і мікроорганізмам теж дається (які вціліють).
Одні хвороби зникнуть, інші набудуть більш глибоких форм і руйнівних якостей (банальний приклад грз - так званого Ковіду-19), але, натомість, кожне наше "я" отримує вищі й потужніші форми самозахисту. На жаль, офіційна медицина цього ще декілька років не сприйматиме, аж доки не здохнуть її закулісні приватні керманичі.
Та поки ця темна закуліса масово впроваджує 5 і 6G інтернет, передусім, для контролю над тонкими чуттями і взагалі - втримання влади. Що вже призвело до масового вимирання тварин і людей. Та довго це не триватиме з об'єктивних причин. Інтернет важливий - але не такої моделі.
Більшість населення виразніше зіштовхнеться і з астральними паразитами, вони, нарешті, стануть значно помітнішими, але і більш голодними. Проте і захист від них стане напрочуд легким і всім досяжним на найпростішому рівні тонких чуттів - просто включене серце, в тому числі і як початок саморозвитку.
Вже зараз кожному досяжними є більш тонкі чуття (так звана екстрасенсорика), які дають можливість, окрім самозцілення, збільшити на порядок простір і особистого розуму (простір усіх чуттів). Включайте ці чуття і користуйтесь вже зараз.
Діти невдовзі народжуватимуться більш виразно включеними і не відключатимуться, як донині, після статевого дозрівання.
На жаль, усі, хто чинитиме пасивний чи активний спротив новій дійсності швидко вимруть. Більшість таки внаслідок нападів старих астр.паразитів, що, утім, теж невдовзі зникнуть. Все неприродньо обрізане у своїх чуттях вимре. Отож прощаємося і з егрегорами, сформованими масами тих, що свідомо делегували цим егрегорам свої здібності, енергію і особисту відповідальність.
Зміняться не тільки релігії, але і влада, освіта-наука, щоденне буття, і докорінним чином. Економіки триматимуться вже не на корупційній горизонтальній ефективності, а на вертикальній конкуренції в дійсному онтогенезі своїх живих учасників. Виробництво опиратиметься на здатності кожного учасника до енергонезалежності, вищий рівень мозку буде і вище оцінюватися - більш високими здатностями до матеріальних відтворень.. Штучний інтелект жорстко обмежиться рівнем розуму дійсної еліти, і стане строго керованим не лише моральними засадами, але і блокчейн-технологіями. Нова медицина, передусім, будуватиметься на розвитку індивідуальних вмінь кожної особистості, і на збереженні і розвитку всього природного в нас.
Справжнім елітам згодом доведеться знайти відповідь на ряд нових проблем, в тому числі і з новими, тутешніми "паразитами", та це прилетить не відразу. Спершу, досить довго триватиме золота пора - для всіх, що здатні зараз зробити крок уперед в своїх тонких чуттях, а отже - до стану адекватності...
Можна говорити про це дуже довго, бо ж наша розумність вже різко зросла, і збільшиться спершу в десятки (протягом 50-100 років), а потім і в тисячі разів (до кінця 3-го тисячоліття).
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Квантова природа генетики, але і ковіду19 теж"
• Перейти на сторінку •
"Як закінчилася в Європі ведичність "
• Перейти на сторінку •
"Як закінчилася в Європі ведичність "
Про публікацію
