ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.04.20 09:59
Про Павлика Морозова


Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,

Володимир Каразуб
2024.04.20 09:56
Ти будеш втішений її лляним платком
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м

Микола Дудар
2024.04.20 07:21
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази

Микола Соболь
2024.04.20 06:52
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Тарас Ніхто
2020.01.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Публіцистика

 Як закінчилася в Європі ведичність
Що сталося, коли в 13 віці н.е. остаточно відійшло попереднє "Християнство" і запанували т.з."Авраамічні релігії"?

Два паралельні потоки нового затоплення Калі Югою.

І пішла переробка і нав"язування з грубим насильством.
Ось так Ісус Спаситель стає Месією-Мешіахом, «Ізраїль» переміфологізується, і початкова «Тора» від Ра компілюється на "Тору" від Єгови, та й хіба тільки це? Звідси і такий туман навколо. Але і це тимчасово, Калі юга проминула, Світло щодня прибуває. "Золоте" вкраплення Ісуса СПАСИТЕЛЯ й інших, більш земних, сяє все виразніше.

1. Деякі дії з боку нової (авраамічної) форми "християнства" (13 вік н.е.)

"Про альбігойців і катарів" (нині у Франції)

"...Їм після 1234 року заборонили мати будь-які богословські книги на зрозумілих їм мовах. Ці книги вони зобов"язані були негайно принести до місцевого епіскопа і спалити як злочинні.
На (цю) релігію ( а їх в той час були й інші, але не панівні) стали дивитися так, як дивилися піддані Даріїв і Ксерксів на свого монарха, не відкриваючи рота, щоби не осоромити його своїм рабським словом.
(Новоявлених) католиків силою заганяли в храми кожної неділі. Вони зобов"язані були тричі на рік сповідатися і долучатися, недотримання цих умов давало привід звинуватити в "єресі". Зі служителя вівтаря зробили офіційного нишпорку. ЦЕ БУЛО ВИРІШЕНО (за "офіційними" церковними джерелами) тим же тулузьким собором 1229 року, який встановив ІНКВІЗИЦІЙНИЙ процес.
Прихідський священник мав у обов"язковому порядку доносити епіскопу щодо "приходжан", бо інакше його самого полишали сану і приходу.
Той "приходжанин", що не бував у храмі в неділю, платив ШТРАФ дванадцять денаріїв: половину церкві, половину своєму сеньйору...
Значно більш не охопною глузду (на перший погляд) були підозра в єресі на кожного католика, що мав у себе "Святе письмо", і передача його за це до СУДУ інквізиції..."

( Н.Осокін. "История альбигойцев и их времени ")

Невже було різне "Святе письмо"? Ось так, схоже, в цей час відбувалося перезахоплення "християнства"

І паралельно працювала темна каста фарисейських жерців над перезахопленням іншим - з ординськими ж царями в Парижі, тоді Лютеції Про це в наступній частині.

2. Євреї і греки.
Рав Реувен Пятигорський

"Тепер зрозуміло, чому, прийшовши до влади, цар Хізкіяу, син Ахаза, насамперед розпорядився виставити у кожного Будинку вчення озброєний загін, в прямому сенсі слова примушуючи місцевих жителів йти і вчитися. Поза сумнівом, Тору не може бути примушено вчити насильно. Але у Хізкіяу не було іншого виходу: люди забули, що таке навчання, вони цуралися синагог і ешив, вважаючи їх розсадниками зла. Так вчиняють з дитиною, який відмовляється спробувати нове блюдо, бо воно йому незнайоме: його обманом змушують пригубити одну ложку, після чого він сам з охотою попросить повну тарілку ...

Вже через кілька років "не можна було знайти в усьому Ізраїлі, від Дана до Беер-Шеви, жодної дитини, яка б не знала законів ритуальної чистоти". Ця фраза взята нами з Мідраша. Треба сказати, що закони ритуальної чистоти вважаються найважчими в навчанні. Але чому йдеться саме про них, хіба діти вчили тільки ці закони? Та тому, що ритуальна нечистота, у вигляді відвертого поклоніння чужоземним ідолам, ось що повністю захопило народ, відірваний від Тори. Язичництво - це і є духовна бруд.

Треба було відновити все, що було піддано поломці, перекрученню і нищенню в дні правління Ахаза. Тому його син, успадкувавши престол, не просто широко розкрив двері ешив - вони і до цього, в принципі, не зачинялися, але зміцнив народ в його бажанні вчити Тору.
"Просвіта" (грамотність і наука) перестала бути обов'язковою, а Тора (лише) - "факультативною". Повернулося пророцтво в ІЗРАЇЛЬ. Був виданий указ, щоб від Дану й аж до Беер-Шеви перевірили знання учнів. Шукали і не знайшли жодного, який би не знав всі закони чистоти.

Тактику Ахаза застосували греки. Вони знали, що мають справу з важким народом, якого сама Тора називає «Твердошиї". Він упертий, свавільний і неслухняний. Маючи з ним справу, не можна починати з заборон і обмежень [12]. Заборона призведе до протилежного результату. Народ швидше озброїться і піде різати окупантів, ніж вступить з ними діалог, граючи роль слухняного виконавця. Якщо хочеш завоювати прихильність єврея, поясни йому, що те, що ти пропонуєш, не просто йому корисно, але необхідно! Причому знай, що він просто так твої слова на віру не прийме, треба буде уточнити всі деталі, все продумати і передбачити. Греки і виявилися розумними людьми. Вони почали привчати до своєї культури через знайомство з філософією - не просто говорити: поміркуйте самі, наскільки наша філософія глибше і розумніші вашого іудаїзму, Ні - вони обрали більш скромний шлях: подивіться, що є на світі, окрім вашого іудаїзму. Тобто і це має місце бути! Ми не стверджуємо, що ваша Тора погана. Ми говоримо, що поряд з Торою є й інші принципи мудрого філософствування.

Про це написав мудрець Ран [13], коментуючи відомий уривок з Танаха (Йірмея 9): "Сказав Всевишній: за те, що залишили Мою Тору ... і йшли за своїм серцем ... порозпорошую Я їх між народами ..." Сказано: "залишили Мою Тору ". Не просто Тору, а "Тору, яку Я їм дав". Іншими словами, Тору не залишили, але стали займатися нею так, ніби вона дана не Всевишнім, а являє собою ще один вид мудрості, складеної людьми, в загальному ряду інших наук і знань, поширених серед інших народів.

Ось цей перехід - від Тори Творця до просто Тори - і був здійснений греками і їх Квіслінгом всередині Ізраїлю. Саме це ми маємо на увазі, коли вимовляємо в молитві: "І знялося царство Греції на Твій народ Ізраїль, щоб змусити його забути Твою Тору" Забути, що Тора належить Всевишньому!

Отже, мета поставлена ​​- звести Небесну Тору на рівень звичайного розуміння. Залишалося знайти ефективні засоби. Ось тоді і була зроблена греками спроба перешкодити нашому традиційному навчанню. Перетворити його за методом Ахаза в "систему освіти". Бо за століття свого існування ми звикли до одного правила: сумніви, питання і неприйняття по відношенню до заповідей Тори виникають у нас тільки тоді, коли ми (упаси Бог!) Закриваємо Талмуд. Це правило головним чином стосується законів, які називаються хукім, про них ми говорили вище. Щоб їх вивчити, треба "включити розум на повну потужність". Але щоб їх прийняти, роботи розуму недостатньо. Вони над-розумні, вони - в нашій вірі. Тому, коли прийшли греки, вони в першу чергу заборонили нам вчити саме хукім, заборонили виконувати їх, "щоб відвести юдеїв від законів Твоєї волі". .."

https://toldot.ru/blogs/pyatigorsky/pyat_59.html

* "Талмудисти", ті самі "книжники"

* Епоха КАЛІ ЮГИ (700 до н.е - 1699 р. н.е)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст :


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-06-06 13:39:01
Переглядів сторінки твору 650
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.170 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.173 / 5.56)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.792
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Культурологічна тематика
Автор востаннє на сайті 2024.04.19 12:48
Автор у цю хвилину відсутній