ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.08.21 23:48
Сюїти сумовиті і веселі,
Симфонії яскраві, мов яса.
І навіть сонцесяйні акварелі
І пензлями, і нотами писав.

Чарують досі і його балади,
І скерцо нас вражають вогняні.
І трелі віртуозні і рулади...

Борис Костиря
2025.08.21 21:58
Талант - це дар чи прокляття?
Грізне падіння метеориту,
постріл сперми,
вибух наднової зірки,
пізнання незнаних пустель,
стрибок у невідомість,
по той бік добра і зла,
по той бік здорового глузду,

Євген Федчук
2025.08.21 19:16
Були у селі три парубки, страшенно ледачі.
Сидять було попід дубом та уголос мріють,
Що вони робити будуть, як розбагатіють
Та, при тому, щоб нічого не робити, значить.
Якось ввечері вже двоє під тим дубом сіли,
Коли третій прибігає, захекався, наві

Олена Побийголод
2025.08.21 14:46
Із Бориса Заходера

Збитошник оселивсь у нас,
й подія це страшна!
Ми потерпаємо весь час
від цього пустуна.

І скарги йдуть навперебій:

М Менянин
2025.08.21 14:10
З орлами гаранти-країни*
як здобич вже ділять Вкраїну
і навіть прем’єр з Будапешту
бажає отримати решту….

21.08.2025р. UA

* йдеться про Будапештський меморандум по роззброєнню миролюбної України.

Іван Потьомкін
2025.08.21 09:57
Над усе хлопець любив плавать. Одчайдух був і всяким там настановам батьків бути обережним запливав хоч і «по-собачому», надто на спині, далеченько. Аж поки було видно берег. От і цього разу плив і од насолоди аж заплющив очі. І не зуздрився, як потрапи

Віктор Кучерук
2025.08.21 06:10
Які грузькі дороги,
Які слизькі стежки, –
Утратиш осторогу
І гепнеш навзнаки.
Та і нема охоти
Вмоститись десь на схил, –
Зробилися болотом
Усі земні шляхи.

Борис Костиря
2025.08.20 21:49
Скелети дерев - як легіон,
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі

Артур Сіренко
2025.08.20 18:16
У кожному дереві –
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –

С М
2025.08.20 10:34
як морський штиль узявся до зброї
а похмурі та зрізані течії
наплодять монстрів
вітрильнику смерть!

ця незграбність
а тоді перша тварина за бортом
ніг шалене биття

Юрій Гундарєв
2025.08.20 09:32
серпня - День народження письменника світового рівня, одного з останніх могікан-шістдесятників,
майстра психологічної і готичної прози, яскравого інтерпретатора українського літературного бароко


Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешев

Віктор Кучерук
2025.08.20 05:55
Я вірю не кожному слову,
Бо сумніви маю, що ти
Сховаєшся в сутінках знову
І зможеш до мене прийти.
А поки збираєшся звідси
Податися в рідні краї, –
Світання блакитного відсвіт
Забарвив зіниці твої.

Артур Курдіновський
2025.08.20 05:02
Я тебе не зустрів, і не треба красивих метафор,
Це заїжджене "потім" нічого мені не дає.
Незачинені двері, забутий опущений прапор,
Приховають сьогодні і щастя, і горе моє.

Я тебе не зустрів. Не судилося. Що тут казати!
У самотності тихо минають

Тамара Ганенко
2025.08.19 22:24
Цвіте сонях,
повитий крученими паничами.
Сонячно й вітряно.
Гойдаються квіти
моєї маленької
України коло хати.
Півколо синього неба
пише серпневу симфонію

Борис Костиря
2025.08.19 21:27
Природа виявила геніальність
У тому, що створила цей шедевр, -
Твою красу, не схожу на банальність,
У миготінні первісних дерев.

Твоя душа, напевно, теж прекрасна,
Як і твоя небачена краса,
Яка мене заглибила у щастя,

Ярослав Чорногуз
2025.08.19 14:42
Не думай люба і кохана,
Я не забув про тебе, ні.
Життям придавлений і гнаний,
Я вірю, вірю в кращі дні.

Я вірю в те, що все печальне,
Облишить нас хоча б на мить.
Хоч горе тисне так навально,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Одександр Яшан
2025.08.19

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 Ням-ням
Є у мене друг, щоб він здох. Говорить одну правду, і таку дошкульну, що хочеться його удавити. Можливо, так і зроблю, бо сил терпіти його сичання уже немає. Може й промовчати, коли бачить в чужому оці тріску - так ні: все виносить на суд громади. І те, що я регулярно зраджую власній дружині, і те, що заліз до Спілки письменників крізь дупу і то лише з третьої - останньої спроби. На розгляд приймальної комісії подав дві брошурки, кожна сторінок на 20, де аж ряхтіло в очах від слів “кохання”, “любов”, “душа” та “серце”. Аби остання спроба не завершилася фіаско, то довелося увечері, в переддень голосування, обдзвонювати кожного члена приймальної комісії та нагадувати про себе. І дещо пообіцяти. І заручитися підтримкою класиків. А товариш дізнався про це неподобство і давай шпетити:
- Хто тобі дав список членів? Це ж таємна інформація! Негоже в рай піднебесний вповзати отаким от чином.
- А яке тобі діло? Що ти вчепився в мене, як реп’ях? Якщо я і з третього разу не потраплю на вершину Парнасу, то більше подавати заяву на вступ до НСПУ не матиму права. Тому мовчи, а краще - допоможи другові морально. Або побалакай з ким слід, аби все пройшло як по маслу.
Не захотів допомагати. Сказав, що йому навіть бридко про таке думати. Сказав: “Мені тричі Дмитро Павличко пропонував написати рекомендацію до Спілки. А я відмовився. Аби ніхто не сказав, що я в’їхав до творчої організації не завдяки власному таланту, а спираючись на авторитет класика української літератури”.
А ламати мою судьбу йому не бридко? Можливо, у мені зріє великий поет, правда ще не розкрилений. А членство у Спілці нарешті розкоркує в мені всі чакри божественної обдарованості. Він про це подумав? Ледь своєю правдою не зламав мою судьбину.
З ним завжди так: напишу якусь чергову солодку дурницю про кохання - каже, що це дурниця. Ніколи не хвалить. Хіба так друзі чинять? Звичайно ж ні!
А от у фейсбуці маю скирти утішливих коментарів шанувальників моєї творчості. Всі хвалять, всі називають солодкоголосим Орфеєм сучасної любовної лірики. А того, хто іменує мої пастельні сонети та баркароли “гавриліадою” - миттєво видаляю з друзів і блокую назавжди. Так що на моїй сторінці ви побачите виключно позитивні відгуки, без критики і підказок. Якщо почитати коментарі, то виходить що я, як мінімум - геній.
Взірцевою для мене є поезія Ярослава Чорногуза. Ось оце місце особливо подобається.

“Твоє прекрасне ніжне серце чуле -
(Полікувала, їстоньки дала)
Мені весну у хату повернуло,
Хлюпнуло пригорщі твого тепла.

А от поезія Олександра Сушка - навпаки - дратує. Немає в його творчості глибини, поезії торкаються ногами землі, теми наративно-примітивні, ще й густо поцятковані громадянськими мотивами. А це страшно дратує творчих людей. Особливо пейзажних ліриків. Поезія повинна бути солодкою, заспокійливою, утішливою, викликати мрійливу сльозотечу та бажання негайно купити книжку в автора.
Думав-гадав і вирішив таки позбутися того Сушка раз і назавжди. Спекатися його пильного сатиричного ока та нещадної критики. Для початку заблокував його у фейсбуці, видалив з друзів. Потім заблокував на “Поетичних майстернях”. На цьому сайті правдивих коментарів під моїми творіннями відтепер писати не може. Тільки читає і люто захоплюється. А згодом і телефон його заблокував аби, не приведи Господи, не дозвонився та не зіпсував мені пастельного настрою.
І нарешті став я кріпко спати. Повернувся диявольський апетит. Якщо раніше, після спілкування з Сушком, перо вислизало з рук, то нині моя пишногруда муза не дає спокою ні вдень, ні вночі. Строчу віршатка про кохання аж гай шумить. Скоро нова книжка вийде, сторінок на вісімсот.
Тому і Вам, шановні друзі мого незбагненного таланту, раджу заблокувати цього правдорубця-кровосиса. Ми, справжні митці, пишемо виключно серцем і душею, і не потребуємо ні критики, ні сатири, ні... правди.

19.03.2021р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2021-03-19 07:28:04
Переглядів сторінки твору 1863
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.963 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.965 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.20 10:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2021-03-19 09:50:24 ]
Олександре, чесно кажучи, я шокована! Я весь час виконувала роль Кота Леопольда, а тепер не знаю, що і думати! Це не той випадок, коли правда очі коле. Інколи слова можуть і вбити! Людська заздрість вбиває без ножа. У кожного своя доля і, можливо, той хто народився у родині алкоголіка буде жалкувати, що не народився у сім'ї генерала, але не ми вибираємо світ. У кожного є можливість досягти своїм талантом тих вершин, які йому підкоряються. Не думаю, що той поет про якого ти злостиво пишеш, йде до зірок не через терни, а пелюстки троянд. Історія покаже хто на що гаразд, а нам не судити. Бо у Біблії сказано: "не суди і судимим не будеш". Невелике оповідання перекреслило ураз все гарне, що було дотепер, проте стало зрозуміло чому саме така неприязність. Ми всі знаємо, яким чином потрапляють у спілку. Звичайно є і такі, що пороги оббивають щоб туди потрапити і серед них не лише бездари і недолугі. Бог тобі суддя, все що я можу сказати! Коли друг несподівано встромляє ножа у спину, то це саме жахливо, що тільки є на землі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2021-03-19 10:25:41 ]
Цілком згоден з тобою, Таню. Не можна казати всю правду в очі людям, інакше наживеш ворогів. Справжніх, не уявних. Не можна жаліти дурнів, інакше сам станеш йолопом.
Літгерой, описаний тут,- має тисячі відповідників у реальному житті. Я - перший з них: батько - алкоголік, мати - проста роботяга. Але задом у Спілку письменників не пролізу. Це огидно. І тобі не раджу. Інакше все життя почуватимешся, наче вкрала чуже щастя. То що ж тут поганого? Нічого.
Он, учора в групах понаписували про мене, що я вициганив рекомендацію у Павличка. І попливла ця брехня по всій Україні. Розмножилася, заповзла в голову непоінформованим читачам.
Як від такого захищатися? Тільки правдою.
А та правда дуже неприємна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2021-03-19 10:32:29 ]
Ти те саме робиш, що і ті люди, які писали про тебе маячню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2021-03-19 10:25:54 ]
Ще на останок хочу сказати. Багатьох прекрасних, геніальних письменників, вчасності Григора Тютюнника, довели "щирі" друзі до самогубства! Не розумію, чого ти добиваєшся?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2021-03-19 11:33:21 ]
От що думаю, Таню...може видалити це оповідання, аби ніхто себе, навіть випадково, не упізнав?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2021-03-19 12:29:06 ]
Уже всі прочитали 82 людини, тож який сенс видаляти. Тим паче прочитав той, якому все те присвячено.