
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.09
15:31
Можна, я не буду нічого "употреблядь",
а не "використовувати"?
Ви всі читали Сковороду?
У нього то мова чи язик?
Як язик, то куди ж той язик зник?
Зараз декому з вас
на 1000 років менше, як мені.
Цікаво, ви такі ж дурні?
а не "використовувати"?
Ви всі читали Сковороду?
У нього то мова чи язик?
Як язик, то куди ж той язик зник?
Зараз декому з вас
на 1000 років менше, як мені.
Цікаво, ви такі ж дурні?
2025.09.09
15:28
Вітри, мов сховані в невидимі домівки.
Безмовні зорі у просторах неба.
Лиш пам'ять дістає не стерту часом плівку.
Роки скоріш пливуть човнами в невідь.
Прислухався, неначе йде...зашурхотіло.
Ні, ні! Вона, як ластівка, летіла б.
Її політ легкий, йог
Безмовні зорі у просторах неба.
Лиш пам'ять дістає не стерту часом плівку.
Роки скоріш пливуть човнами в невідь.
Прислухався, неначе йде...зашурхотіло.
Ні, ні! Вона, як ластівка, летіла б.
Її політ легкий, йог
2025.09.09
13:53
Від Бога залежні,
в цей час обережні,
їх вчинки належні,
до праці не лежні
краї де безмежні.
раби мо? – Авжеж ні!
зачахлі мо? – Теж ні!
в цей час обережні,
їх вчинки належні,
до праці не лежні
краї де безмежні.
раби мо? – Авжеж ні!
зачахлі мо? – Теж ні!
2025.09.09
09:24
Відійшов у засвіти Патрік Хемінгуей, єдиний із трьох синів славетного американського письменника, який дожив до сьогодення. Він помер на 97-ому році життя у своєму будинку в Бозмені, штат Монтана.
Патрік присвятив все своє довге життя популяризації спадщ
Патрік присвятив все своє довге життя популяризації спадщ
2025.09.09
05:55
Чагарі покрили схили
Круч високих над Дніпром, –
У гущавинах могили
Загубилися кругом.
Лиш виблискує зелінка
І побиті черепки,
Де в дрібненькому барвінку
Ледве видимі горбки.
Круч високих над Дніпром, –
У гущавинах могили
Загубилися кругом.
Лиш виблискує зелінка
І побиті черепки,
Де в дрібненькому барвінку
Ледве видимі горбки.
2025.09.08
22:04
Тиша шепоче вночі,
тиша заплітає темні коси ночі.
Тиша і музика нерозривно
пов'язані між собою,
вони не можуть існувати
один без одного, як інь і ян.
Із тиші народжується музика.
Із тиші народжується грім душі.
тиша заплітає темні коси ночі.
Тиша і музика нерозривно
пов'язані між собою,
вони не можуть існувати
один без одного, як інь і ян.
Із тиші народжується музика.
Із тиші народжується грім душі.
2025.09.08
16:20
Плакучі верби припиняють плач,
Сором’язливо віття одгортають,
Коли берізки, кинувшись у скач,
«Метелицею» кола пролітають.
...Мабуть, веселі люди садовили їх,
Мабуть, пісні позагортали в лунки,
Бо й досьогодні на Десні лунає сміх,
І жарти з чаркою
Сором’язливо віття одгортають,
Коли берізки, кинувшись у скач,
«Метелицею» кола пролітають.
...Мабуть, веселі люди садовили їх,
Мабуть, пісні позагортали в лунки,
Бо й досьогодні на Десні лунає сміх,
І жарти з чаркою
2025.09.08
08:50
Ось хліба взяв у батька і вийшов на дорогу
Вийшов на дорогу
Узяв що міг і вийшов на дорогу
Виходячи у світ де зна лиш Бог
Все щоби справуватися якось
Оце витратив усе що мав був у краю голод
Був у краю голод
Вийшов на дорогу
Узяв що міг і вийшов на дорогу
Виходячи у світ де зна лиш Бог
Все щоби справуватися якось
Оце витратив усе що мав був у краю голод
Був у краю голод
2025.09.08
08:04
Свого домігся чоловік
Від любої дружини, -
Тепер йому та гладить бік
І масажує спину.
Не покладає жінка рук
По вечорах не всує,
Раз щодоби хропіння звук,
Як щиру дяку, чує...
Від любої дружини, -
Тепер йому та гладить бік
І масажує спину.
Не покладає жінка рук
По вечорах не всує,
Раз щодоби хропіння звук,
Як щиру дяку, чує...
2025.09.07
21:52
Я вкриюсь теплою ковдрою снігу
від усіх нещасть, від усіх гризот.
Я перестав існувати для цього світу,
бо я під заметами снігу.
Замети снігу обігріють узимку,
вони занурять у зимовий сон.
Казка снігу повинна бути доброю.
Від усіх катаклізмів
від усіх нещасть, від усіх гризот.
Я перестав існувати для цього світу,
бо я під заметами снігу.
Замети снігу обігріють узимку,
вони занурять у зимовий сон.
Казка снігу повинна бути доброю.
Від усіх катаклізмів
2025.09.07
19:06
Ще один монстр кривавий між «героїв»,
Що носяться із ними москалі.
Ще пошукати треба на Землі,
Хто поливав би отак щедро кров’ю
Своїх солдат поля кривавих битв.
Солдатським трупом він встеляв дорогу,
Хоча не завжди і до перемоги.
Скоріше катом був
Що носяться із ними москалі.
Ще пошукати треба на Землі,
Хто поливав би отак щедро кров’ю
Своїх солдат поля кривавих битв.
Солдатським трупом він встеляв дорогу,
Хоча не завжди і до перемоги.
Скоріше катом був
2025.09.07
14:19
Росіяни традиційно заявляють, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
Під час нічної масованої атаки на столицю пошкоджено будівлю Кабінету Міністрів України.
Ворожий удар спричинив руйнування даху та верхніх поверхів будівлі, на місці влучання виникла п
Під час нічної масованої атаки на столицю пошкоджено будівлю Кабінету Міністрів України.
Ворожий удар спричинив руйнування даху та верхніх поверхів будівлі, на місці влучання виникла п
2025.09.07
12:38
Уже прощаються із листям дерева,
Стоять оголені, задумані, врочисті.
І раптом всупереч прогнозам падолисту
На дереві однім з’явилися... рожево-білі квіти.
Милуюсь і не відаю, радіть чи сумувать?
Невдовзі вітер і дощі понищать їх несамовито...
Д
Стоять оголені, задумані, врочисті.
І раптом всупереч прогнозам падолисту
На дереві однім з’явилися... рожево-білі квіти.
Милуюсь і не відаю, радіть чи сумувать?
Невдовзі вітер і дощі понищать їх несамовито...
Д
2025.09.07
07:01
https://www.facebook.com/share/p/1G79yWG3eF/
2025.09.07
05:44
Жінки красиві втомлюють мій зір
І білий світ затьмарюють собою, –
Коли зближався з гарною на спір,
То розчинявся в ній перед юрбою.
Мов безвісті, відразу пропадав
Не лиш для інших, а також для себе, –
Отак, буває, покидає, став
У пошуках річок б
І білий світ затьмарюють собою, –
Коли зближався з гарною на спір,
То розчинявся в ній перед юрбою.
Мов безвісті, відразу пропадав
Не лиш для інших, а також для себе, –
Отак, буває, покидає, став
У пошуках річок б
2025.09.06
22:40
Чи не тому вуста німі,
що душу відвели зимі
в солодких перегрівах тіла?
Бо брали - що душа хотіла,
а віддавали дні одні
та берегли на старість сили.
Та лічить Бог
на часу вервиці за двох
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...що душу відвели зимі
в солодких перегрівах тіла?
Бо брали - що душа хотіла,
а віддавали дні одні
та берегли на старість сили.
Та лічить Бог
на часу вервиці за двох
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
Піст
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Піст
Сидимо з попом Грицем у моїй хаті та журимося. А щоб журилося краще, то моя жінка-берегиня поставила на стіл пляшку оковитої та полумиска з квашеною капустою. Є ще мариновані помідори та салат з кропиви. Мнясо відсутнє, оскільки нині суворий піст, а ми люди віруючі.
- Немає істинної віри в бога у душах людей,- журиться Гриць. - Ось до тебе йшов зі служби вулицею, зазираючи, несамохіть, у вікна осель і бачив суцільний гріх. Ніхто не дотримується посту. У Чикилдихи в повітці стіл накритий, сидить увесь куток і жує печеного кабана. І яйця є, і ковбаси, і курячі крильця. А Микола Бевзь на гармоні грає та співає:
“Понад сад - виноград,
А у полі грушка-а-а-а!
Вийди, вийди, вийди, вийди ти до мене,
Моя щебетушка!”
Ну хіба таке можна чинити в час смирення та глибокої жури?
- Так у Миколи син народився! Як людям не радіти?
- Хай би раділи після пасхальної служби. Так ні! Треба у чистий четвер вчинити таке неподобство!
- Грицю! Дивися на це людяніше. Он, Пасха у католиків вже місяць як відбулася. Отже - веселитися можна.
- Але ж ми православні!
- І що? Чув новину?
- ???
- Ні, ти спочатку ковтни оковитої, а потім розкажу.
Гриць одним ковтком вкинув гранчак “гарячої” до розчахнутої пельки і захрумкотів огірком. Одразу видно: свята людина, безгрішна. Виключно скоромне та нежирне споживає.
- Так от,- кажу Грицькові,- Ватиканський “міністр екуменізму” кардинал Курт Кох прийняв нещодавню пропозицію представника православного Вселенського Патріархату щодо спільної дати святкування Великодня для всіх християн.
Керівник Постійного представництва екуменічного Патріархату Константинополя при Всесвітній раді Церков у Женеві, архиєпископ Тельмеський Йов Ґеча, висловився за православну календарну реформу.
У перспективі 1700 річниці Першого екуменічного Собору в Нікеї, яка припадає на 2025 рік, єрарх написав у бюлетені Всесвітньої ради Церков, що “це добра нагода нагадати християнам про потребу календарної реформи і встановлення спільної дати Великодніх свят, щоби так залишитися насправді вірними постановам Екуменічного Нікейського Собору”.
До речі - 2025 року Великдень і в східній, і в західній церкві припадає на один день.
- Йой! Так невже ми тепер одне одному дулі тицяти не будемо? - питає Грицько.
Ми не будемо. А от московські антихристи будуть. У них свій календар - бісівський.
- Ну, тоді давай вип’ємо за цю боговгодну справу, аби все сталося, як планується очільниками наших церков.- каже піп.
- Давай!
Цього разу закусювали маринованими помідорами. А як начвакалися, Гриць каже:
- Цьогоріч коронавірус вніс поправки до святкування. Хотів машину нову купити, але, мабуть, буду ще рік їздити на старій.
- А що сталося?
- Прийняли постанову, що святити пасок та ковбас цьогоріч не будемо. Великодні кошики заборонені. І вербу святити не можна. Біля храмів збиратися - зась.
- Йой! Це страшна втрата для кишені. Прикро, отже і церковнослужителі страждають від нестатків, не тільки прості смертні.
- А ще “гробки” перенесли аж на 6 червня! Так що і тут коронавірус ніжку церкві підставив.
- А як службу правитемете?
- Дистанційно. Провели в церкву інтернет, підключили ноутбук. Віряни сидітимуть по хатах і дивитимуться нашу літургію, лежачи в ліжках.
- І справді якось недобре,- кажу засмученому священнослужителю.- Дітки вчаться дистанційно, скоро геть отупішають. Тепер ось інтерактивні церковні обряди. Скоро люди привчаться заочно їсти. А що буде далі - страшно уявити....
- Слухай, Сашко... у тебе яєць немає? Я вже втомився закушувати пісним.
- Є. Жінко!- гукаю дружині. - Принеси, будь ласка, пательню яєчок смажених.
- Так, наче, піст,- знічено одказує благовірна.
- Воно якщо на користь - то можна попостуватися. А якщо шкода від голодування - пора припиняти, бо інакше вавка в шлунку буде. Правильно кажу, Грицю?
Той згідливо хитнув головю і приязно посміхнувся до моєї берегині.
- Ну, тоді давайте і курку смажену дам. Он, у шведів освячують курчаток, бо вони вважають, що першими на світ з“явилися вони, а не їхні яйця.
- Не може бути! - вигукнув Гриць.
- Ще й як може,- одказує дружина і, махнувши під нашими носами подолом, пішла за стравами.
Задумався Гриць, щоку підпер рукою і нахмурив брови.
- Та годі думу тяжку думати,- кажу.- Якщо хочеться їсти - то можна. Я сьогодні в погребі півдня бульбу перебирав, гачки обламував. А потім дрова з лісу возив. Мені піст суворо заборонений, бо ноги простягну. А на роботі пні у лісі корчую. Так за день накайлуюся, що святою водицею та шкоринкою хліба не обійтися. Та й ти також за день як наслухаєшся сповідей, то хочеться повіситися від тих страхіть. Так?
- Та, наче так. Учора слухав про вбивство, позавчора про згвалтування, а сьогодні про крадіжку. І не одну. Безкінечні моральні травми. А якщо ще й на голодний шлунок...
- Так давай підійдемо до цього питання філософськи!
- Це ж як?
- Ось дивися,- раніше люди постувалися чому? Бо навесні запаси закінчувалися. Тому аби вижити та дотягнути до наступного урожаю люди переходили на підніжний корм. Назва Пасха - з івриту Пейсах - прийшла до нас від арамеїв. Почали її святкувати після того, як Мойсей вивів свій народ з неволі єгипетської. Утекли горопахи і з золотом, і з рабинями, і з табунами кіз та овечок. Бідували, одним словом. І відмічають це свято вони і досі. От що означає Пасха в первісному вигляді.
- А Великдень?
- А Великдень святкували наші пращури-українці. Цей день знаменував перемогу весни над зимою, світла над темрявою, добра над злом. Приурочували його до весняних польових робіт. Цього дня пекли “бабки” і робили писанки. Прикрашали хати вербою.
- А коли почали уважати Пасху днем воскресіння Ісуса?
- Не раніше 5-го століття нашої ери. А до того вважали його одним з пророків і самі апостоли, і проповідники христового вчення, і віряни. До речі - самі апостоли теж святкували Пейсах як свято виходу єврейського народу з неволі. Але нащадки вирішили створити свій церковний календар. І зробили!
Єврейська Пасха - тепер християнська, язичеські обряди і сама назва Великдень - теж тепер християнські. Ще трохи доточили кабали та зороастризму - і тепер маємо, що маємо. Чудове символічне свято. Правда з іудеями християни за один стіл не сідають: у них своя Пасха, у нас своя. А якщо дні святкування збігаються, то християни переносять своє свято на тиждень пізніше. Щоб не було плутанини.
А на столі вже парувала пательня зі смаженими яйцями, рум’яні курячі стегенця стирчали уверх мослаками з великого полумиска. Невідомо звідки з’явилася ще одна пляшка мандрагори. Дружина управно наклала в Грицеву тарілку нескоромне та мовила:
- Їж, сусіде, поправляйся. Завтра може і не випасти такої нагоди. Нині час такий, що не знаєш - коли пожуєш мнясця. Коронавірус привчив громаду економити на всьому - навіть на найсвятішому. Нині навіть книжок Олександра Сушка не купують. А це вже гріх непростимий. Гірше недотримання посту. За таке неподобство чекає пекло та вічні муки. Наче.
А ви, шановні друзі, постуєтеся? Не їсте з лютого місяця мнясця та яєчок? І чи святкуєте Великдень? І як саме. Розкажіть, будь ласка. Будемо з Грицем вельми вдячні.
Амінь.
24.04.2021р
- Немає істинної віри в бога у душах людей,- журиться Гриць. - Ось до тебе йшов зі служби вулицею, зазираючи, несамохіть, у вікна осель і бачив суцільний гріх. Ніхто не дотримується посту. У Чикилдихи в повітці стіл накритий, сидить увесь куток і жує печеного кабана. І яйця є, і ковбаси, і курячі крильця. А Микола Бевзь на гармоні грає та співає:
“Понад сад - виноград,
А у полі грушка-а-а-а!
Вийди, вийди, вийди, вийди ти до мене,
Моя щебетушка!”
Ну хіба таке можна чинити в час смирення та глибокої жури?
- Так у Миколи син народився! Як людям не радіти?
- Хай би раділи після пасхальної служби. Так ні! Треба у чистий четвер вчинити таке неподобство!
- Грицю! Дивися на це людяніше. Он, Пасха у католиків вже місяць як відбулася. Отже - веселитися можна.
- Але ж ми православні!
- І що? Чув новину?
- ???
- Ні, ти спочатку ковтни оковитої, а потім розкажу.
Гриць одним ковтком вкинув гранчак “гарячої” до розчахнутої пельки і захрумкотів огірком. Одразу видно: свята людина, безгрішна. Виключно скоромне та нежирне споживає.
- Так от,- кажу Грицькові,- Ватиканський “міністр екуменізму” кардинал Курт Кох прийняв нещодавню пропозицію представника православного Вселенського Патріархату щодо спільної дати святкування Великодня для всіх християн.
Керівник Постійного представництва екуменічного Патріархату Константинополя при Всесвітній раді Церков у Женеві, архиєпископ Тельмеський Йов Ґеча, висловився за православну календарну реформу.
У перспективі 1700 річниці Першого екуменічного Собору в Нікеї, яка припадає на 2025 рік, єрарх написав у бюлетені Всесвітньої ради Церков, що “це добра нагода нагадати християнам про потребу календарної реформи і встановлення спільної дати Великодніх свят, щоби так залишитися насправді вірними постановам Екуменічного Нікейського Собору”.
До речі - 2025 року Великдень і в східній, і в західній церкві припадає на один день.
- Йой! Так невже ми тепер одне одному дулі тицяти не будемо? - питає Грицько.
Ми не будемо. А от московські антихристи будуть. У них свій календар - бісівський.
- Ну, тоді давай вип’ємо за цю боговгодну справу, аби все сталося, як планується очільниками наших церков.- каже піп.
- Давай!
Цього разу закусювали маринованими помідорами. А як начвакалися, Гриць каже:
- Цьогоріч коронавірус вніс поправки до святкування. Хотів машину нову купити, але, мабуть, буду ще рік їздити на старій.
- А що сталося?
- Прийняли постанову, що святити пасок та ковбас цьогоріч не будемо. Великодні кошики заборонені. І вербу святити не можна. Біля храмів збиратися - зась.
- Йой! Це страшна втрата для кишені. Прикро, отже і церковнослужителі страждають від нестатків, не тільки прості смертні.
- А ще “гробки” перенесли аж на 6 червня! Так що і тут коронавірус ніжку церкві підставив.
- А як службу правитемете?
- Дистанційно. Провели в церкву інтернет, підключили ноутбук. Віряни сидітимуть по хатах і дивитимуться нашу літургію, лежачи в ліжках.
- І справді якось недобре,- кажу засмученому священнослужителю.- Дітки вчаться дистанційно, скоро геть отупішають. Тепер ось інтерактивні церковні обряди. Скоро люди привчаться заочно їсти. А що буде далі - страшно уявити....
- Слухай, Сашко... у тебе яєць немає? Я вже втомився закушувати пісним.
- Є. Жінко!- гукаю дружині. - Принеси, будь ласка, пательню яєчок смажених.
- Так, наче, піст,- знічено одказує благовірна.
- Воно якщо на користь - то можна попостуватися. А якщо шкода від голодування - пора припиняти, бо інакше вавка в шлунку буде. Правильно кажу, Грицю?
Той згідливо хитнув головю і приязно посміхнувся до моєї берегині.
- Ну, тоді давайте і курку смажену дам. Он, у шведів освячують курчаток, бо вони вважають, що першими на світ з“явилися вони, а не їхні яйця.
- Не може бути! - вигукнув Гриць.
- Ще й як може,- одказує дружина і, махнувши під нашими носами подолом, пішла за стравами.
Задумався Гриць, щоку підпер рукою і нахмурив брови.
- Та годі думу тяжку думати,- кажу.- Якщо хочеться їсти - то можна. Я сьогодні в погребі півдня бульбу перебирав, гачки обламував. А потім дрова з лісу возив. Мені піст суворо заборонений, бо ноги простягну. А на роботі пні у лісі корчую. Так за день накайлуюся, що святою водицею та шкоринкою хліба не обійтися. Та й ти також за день як наслухаєшся сповідей, то хочеться повіситися від тих страхіть. Так?
- Та, наче так. Учора слухав про вбивство, позавчора про згвалтування, а сьогодні про крадіжку. І не одну. Безкінечні моральні травми. А якщо ще й на голодний шлунок...
- Так давай підійдемо до цього питання філософськи!
- Це ж як?
- Ось дивися,- раніше люди постувалися чому? Бо навесні запаси закінчувалися. Тому аби вижити та дотягнути до наступного урожаю люди переходили на підніжний корм. Назва Пасха - з івриту Пейсах - прийшла до нас від арамеїв. Почали її святкувати після того, як Мойсей вивів свій народ з неволі єгипетської. Утекли горопахи і з золотом, і з рабинями, і з табунами кіз та овечок. Бідували, одним словом. І відмічають це свято вони і досі. От що означає Пасха в первісному вигляді.
- А Великдень?
- А Великдень святкували наші пращури-українці. Цей день знаменував перемогу весни над зимою, світла над темрявою, добра над злом. Приурочували його до весняних польових робіт. Цього дня пекли “бабки” і робили писанки. Прикрашали хати вербою.
- А коли почали уважати Пасху днем воскресіння Ісуса?
- Не раніше 5-го століття нашої ери. А до того вважали його одним з пророків і самі апостоли, і проповідники христового вчення, і віряни. До речі - самі апостоли теж святкували Пейсах як свято виходу єврейського народу з неволі. Але нащадки вирішили створити свій церковний календар. І зробили!
Єврейська Пасха - тепер християнська, язичеські обряди і сама назва Великдень - теж тепер християнські. Ще трохи доточили кабали та зороастризму - і тепер маємо, що маємо. Чудове символічне свято. Правда з іудеями християни за один стіл не сідають: у них своя Пасха, у нас своя. А якщо дні святкування збігаються, то християни переносять своє свято на тиждень пізніше. Щоб не було плутанини.
А на столі вже парувала пательня зі смаженими яйцями, рум’яні курячі стегенця стирчали уверх мослаками з великого полумиска. Невідомо звідки з’явилася ще одна пляшка мандрагори. Дружина управно наклала в Грицеву тарілку нескоромне та мовила:
- Їж, сусіде, поправляйся. Завтра може і не випасти такої нагоди. Нині час такий, що не знаєш - коли пожуєш мнясця. Коронавірус привчив громаду економити на всьому - навіть на найсвятішому. Нині навіть книжок Олександра Сушка не купують. А це вже гріх непростимий. Гірше недотримання посту. За таке неподобство чекає пекло та вічні муки. Наче.
А ви, шановні друзі, постуєтеся? Не їсте з лютого місяця мнясця та яєчок? І чи святкуєте Великдень? І як саме. Розкажіть, будь ласка. Будемо з Грицем вельми вдячні.
Амінь.
24.04.2021р
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію