Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Позбирались дівчата розніжені.
Кожній з них догоджай,
Хлопа в ліжко давай –
Та пішли вони із Печеніжина.
В політичних структурах Одеси
Просувають чужі інтереси
так, зненацька, у серце ввійшла:
хоч без слів,
але піснею стала,
хоч без квітів,
але зацвіла.
2011
Жменьки сонця на зимному ґрунті.
Як їм затишно в дружньому гурті!
Невисокі, деінде і рослі.
Не лякають їх ночі холодні,
Подих вогкого трепету вітру.
Оживляють собою палітру
Що стала привидом і сном,
Де чатовий лиш місяць повня
Киває ввічливо чолом.
На місці повені болото,
Сухі багнети комишів.
На березі дружина Лота
Бо часу завжди мало чи нема .
Постійно не встигаєм вічно ми,
А хочеться спинити гарну мить.
Бо день, як м’ячик, просто скік та скік.
Біжиш за ним, а він уже утік.
Зупинишся, оглянешся, а там…
і пристрасно
хоч би навіть через утому
підноситься географічне
топонімічне тобто
при своїй винятковій митниці
пан матвій звісний
всім вам відомий
Ніни Матвієнко
До речі, який у неї був голос? Сопрано? Чи, може, мецо-сопрано?
А діапазон який - три октави чи чотири?..
Коли чуєш її голос, усі ці запитання відступають на другий чи третій пл
Тож говорить чоловіку:
— Поки ми іще не в раю,
Буйну молодість згадаєм.
Що для неї літні роки? —
Одягла нові панчохи.
Чаклував дід так і сяк,
Та не впоратись ніяк.
Осені пора, -
Прохолодний вітер
І земля сира.
Жовтий лист кружляє,
Падає до ніг, -
І жура безкрая
Стала на поріг.
Вони - про щастя, світло та весну.
Нема на мене ні судді, ні суду.
Покинуту й забуту ляльку вуду
В далекий кут розлючено жбурну.
Приречений, ніколи не забуду
Уламки сну.
Квіти там ще де-не-де.
А плоди дозріти встигнуть?
Так! Квасоля зветься вігна.
В серпні квітне - в самий раз!
Буде смакота у нас!
То ж старайся, джмелю милий,
Хочу бути у магії сну.
Я забуду паролі і дати
І спалю на майдані весну.
Я не хочу вертатись із казки,
Із уяви, чарівних споруд,
Із феєрій, туманів і ласки,
Феєрверків, містерій і пут.
Лису шпаркому у сутінках вечора
Станє зі мною дзвеніти розважливо
Епосом скіфів пательня розпечена.
Контур егрегора часу прадавнього
Темне минулого - зваба незвідана,
Болотоходами стежка уславлена
Долі забутої
По кублі своєму
Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Маю подруг, але знай
Що я маю, все для мене
Ось повзу на підвіконня
при вогкій стіні цегляній
у досвіт
фабричні освітлені вікна
залізнодорожні вогні
і цвинтар за переїздом
останній притулок мерця
під ґрунтом жорстким
Блищить під ногами, як вимите скло.
Від ранньої стужі зростає тривога:
Чи встигну догнати минуле тепло?
Воно уночі подалося в безодню
Оту, що стіною оточує ліс,
В якому шукатиму в дні прохолодні
Тепло межи сосен,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
01. Ярмарок
Гей, шановний люд празникуючий!
Не барись, - мерщій завертай сюди!
Погуляєш тут, не сумуючи,
порозважишся на всі засоби!
Зранку вже місця в рядах
всі захвачені,
на прилавках й по кутках -
купи всячини,
а на площі - залюбки,
всім на подив,
ходять колом Чобітки-
скороходи.
Калабалик-шарварок,
всі - до нас, на ярмарок!
Тільки перескоч містки -
й що нам той Сорочинський!
Хоч заможники, хоч обідранці -
вельми бажані тут усякі ви.
Й чим не станете ви собі в кінці -
покупці тепер з вас однакові!
За харчами швидкома -
для сніданочка -
скатерка летить сама, -
Самобраночка.
Та якщо вона в корчму
втрапить зранку -
боронь бог її саму,
Самобранку!
Калабалик-шарварок,
ось який в нас ярмарок!
Бачите отутки ви
бум торгово-збутовий!
Онде - Шапочки-невидимочки,
хутряні, диви, - як в боярина!
Леденці блищать, мов льодиночки,
і Жар-птиця є, правда - жарена.
Окривіла уторік
бідна Качечка, -
ось із неї вам пиріг
й смальцю пляшечка;
з Курки-Ряби - пиріжок
у фритюрі,
та Солом’яний Бичок
на шампурі.
Калабалик-шарварок,
ох, смачний же ж ярмарок!
Духовитий, лагідний
та «плодово-ягідний»!
Он і блазні йдуть із сільпо гуртом, -
де й побачиш ще такі витівки!
Та від сміху тут - ляжеш покотом,
наче деякі після випивки.
Лайки й бійки, сміх і гріх -
геть пригашує
й наситити ладен всіх
Горщик-з-кашею...
Ви згадаєте таки
той кандьор ще, -
розібрали на скалки
битий Горщик!
Калабалик-шарварок,
превеселий ярмарок,
де гопцюють всі дівки,
де гуляють парубки! [1]
Тут Івасики та Телесики
зустрічаються із Зміючками
й, намагаючись їх улестити,
пришановують їх тягучками.
Жупани від кутюр’є
з рединготами!
І Червона свитка є
із вильотами!
Ось - із царського майна
Черевички,
й на усіх тварин - одна
Рукавичка!
Калабалик-шарварок,
промтоварний ярмарок!
Не згубили б часом ви
чек контрольно-касовий!
Ось Яйце-райце, - добре смажене
із картоплею уперемішку.
Ольдеквіт - диви! - врівноважено
пана Коцького продає в мішку.
Був такий цей Кіт-воркіт
звір жахаючий,
що застряв поміж воріт
хвостик Заячий,
Колобка ізлопав Вовк-
сіроманець,
а Кощій - в селі потовк
всіх відданиць!
Калабалик-шарварок,
котолицький ярмарок!
Он, Котигорошко там
учинив дебош котам!
Та кота за хвіст не тягтимемо:
ніде в юрмі тут впасти яблуку, -
хто прокотиться над хатинами
на Летючому на кораблику?
Ризик тут - не більш нуля, -
гарантовано,
бо вітрило в корабля -
зачароване!
І команда - молодці:
із вітрила
ніччю формені штанці
покроїла!
Калабалик-шарварок,
легкокрилий ярмарок, -
марно час не гаючи,
з даху вниз літаючий!
А у річці тут - молоко тече
мимо берега киселевого;
з човна веслами в ній колотячи,
масло робимо - і в суфле його!
Є й затоки кисляку,
й навіть - пряжанки;
і лежать на бережку
ситі пляжники.
Ходять аж за вісім верст
по киселик:
можна взяти на десерт -
цілий келих!
Калабалик-шарварок,
на кефірі ярмарок:
п’ють усі його гуртом,
називають йогуртом!
Усього того, що вам мріється, -
вам наложимо повні кошики;
хвіст пришиємо там, де ріпиця, -
покажіть лише ваші грошики!
Є тут склепи з толокном
та цибулею,
з дьогтем, чортом, тютюном,
маком з дулею...
В гаманці було б рублів
хоч би й тридцять -
то й тоді б не закупив
всю крамницю!
Калабалик-шарварок,
марнославства ярмарок!
Киньте ваші закути, -
час помарнотратити!
(2010)
М.В.Шевченко + Олена Побийголод
[1] М.В.Гоголь. «Сорочинський ярмарок»
*** ОРИГІНАЛ ***
Скоморохи на ярмарке
Эй, народ честной, незадачливый!
Ай, вы, купчики, да служивый люд!
Живо к городу поворачивай -
Там не зря в набат с колоколен бьют!
Все ряды уже с утра
Позахвачены -
Уйма всякого добра,
Всякой всячины:
Там точильные круги
Точат лясы,
Там лихие сапоги-
самоплясы.
Тагарга-матагарга,
Во столице ярмарка -
Сказочно-реальная,
Цветомузыкальная!
Богачи и голь перекатная, -
Покупатели - все, однако, вы,
И хоть ярмарка не бесплатная,
Раз в году вы все одинаковы!
За едою в закрома
Спозараночка
Скатерть бегает сама -
Самобраночка, -
Кто не хочет есть и пить,
Тем - изнанка,
Тех начнет сама бранить
Самобранка.
Тагарга-матагарга,
Вот какая ярмарка!
Праздничная, вольная,
Белохлебосольная!
Вона шапочки- невидимочки, -
Кто наденет их - станет барином.
Леденцы во рту - словно льдиночки,
И Жар-птица есть в виде жареном!
Прилетели год назад
Гуси-Лебеди,
А теперь они лежат
На столе, гляди!
Эй, слезайте с облучка,
Добры люди,
Да из Белого Бычка
Ешьте студень!
Тагарга-матагарга,
Всем богата ярмарка!
Вон орехи рядышком -
С изумрудным ядрышком!
Скоморохи здесь - все хорошие,
Скачут-прыгают через палочку.
Прибауточки скоморошие, -
Смех и грех от них - все вповалочку!
По традиции, как встарь,
Вплавь и волоком
Привезли царь-самовар,
Как Царь-колокол, -
Скороварный самовар -
Он на торфе
Вам на выбор сварит вар
Или кофе.
Тагарга-матагарга,
Удалая ярмарка -
С плясунами резвыми,
Большей частью трезвыми!
Вот Балда пришел, поработать чтоб:
Без работы он киснет-квасится.
Тут как тут и Поп - толоконный лоб,
Но Балда ему - кукиш с маслицем!
Разновесые весы -
Проторгуешься!
В скороходики-часы -
Не обуешься!
Скороходы-сапоги
Не залапьте!
А для стужи да пурги -
Лучше лапти.
Тагарга-матагарга,
Что за чудо ярмарка -
Звонкая, несонная,
Нетрадиционная!
Вон Емелюшка Щуку мнет в руке -
Щуке быть ухой, вкусным варевом.
Черномор Кота продает в мешке -
Слишком много Кот разговаривал.
Говорил он без тычка,
Без задорины -
Все мы сказками слегка
Объегорены.
Не скупись, не стой, народ
За ценою:
Продается с цепью Кот
Золотою!
Тагарга-матагарга,
Упоенье - ярмарка, -
Общее, повальное,
Эмоциональное!
Будет смехом-то рвать животики!
Кто отважится, разохотится
Да на коврике- самолётике
Не откажется, а прокотится?!
Разрешите сделать вам
Примечание:
Никаких воздушных ям
И качания, -
Ковролетчики вчера
Ночь не спали -
Пыль из этого ковра
Выбивали.
Тагарга-матагарга,
Удалася ярмарка!
Тагарга-матагарга,
Хорошо бы - надолго!
Здесь река течет - вся молочная,
Берега над ней - сплошь кисельные, -
Мы вобьем во дно сваи прочные,
Запрудим ее - дело дельное!
Запрудили мы реку -
Это плохо ли?! -
На кисельном берегу
Пляж отгрохали.
Но купаться нам пока
Нету смысла,
Потому - у нас река
Вся прокисла!
Тагарга-матагарга,
Не в обиде ярмарка -
Хоть залейся нашею
Кислой простоквашею!
Мы беду-напасть подожжем огнём,
Распрямим хребты втрое сложенным,
Меду хме́льного до краев нальём
Всем скучающим и скукоженным!
Много тыщ имеет кто -
Тратьте тыщи те!
Даже то - не знаю что -
Здесь отыщете!
Коль на ярмарку пришли -
Так гуляйте, -
Неразменные рубли
Разменяйте!
Тагарга-матагарга,
Для веселых ярмарка!
Подходи, подваливай,
Сахари, присаливай!
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
• Перейти на сторінку •
"Війна за мову: позапримусовий інструментарій"
