Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Це так тебе спитує світ падкий -
чи не розбудеш гніву, чи дурману,
чи блекоти не висієш таки
на плесах тих, де так було привітно -
а ближче глянеш - то гієнне дно.
Моя лелітко, ясочко, мудрине,
Є ще між вами сміливці
В темряві давніх світів
Там, де блукає Тіфон?
Знати про тще наперед,
Чи пронестися таємно,
Кучері долі змастив,
В матриці сірих зон.
Все, що було, не все.
Сон це чи полігон?
Віддаль між нами росте.
Тіні дрижать на склі.
Місто німе й пусте
Гасне в мазутній млі.
Вогні зірниць ясніші кришталю, -
Усе навколо невичерпним змістом
Наповнює поезію мою.
Вчуваюся, вглядаюся, радію
І подумки наспівую мотив
Тієї пісні, що зродив, як мрію,
Високого піднесення порив.
А плавлю в зливок золотий.
У неповторних ніжних звуках
Рушають рятівні плоти.
Переливаю час в новітній
Прозорий дорогий алмаз.
І візерунками на вікнах
Постане вірш у певний час.
в містечку де потворні лиця
чи невиразні все одно
нема на кого подивиться
книгарень там чи кінозалів
так само не знайти хоча
кіоск був при автовокзалі
із назвою союзпечать
Тебе лишу я у Вімпі-барі
Ти кажеш, це усе угарно
О, тільки не мочи
Зі сценою в Кузена Джекі
Пляшки хай позбира оце і
Окуляри розігне
всього живого човник,
і важко їй
у нелюдстві людей
не шкірою –
душею чорних
індус то,
християнин,
Поміж ними застигла непрохана мряка.
Ігноруємо часто приховані знаки
І у затишок свій гучно кличемо зміни.
Перша - ніжно-зелена, яскрава, невинна,
Друга - тьмяно-зневірена, кольору хакі.
Розкололося літо на дві по
Те, що ми заховали в собі.
Так серцевий надірваний тонус
Допоможе комусь в боротьбі.
У снігах ми ховаємо звуки,
Ті, що небом даровані нам,
І важкі та нескорені муки,
і серце і душа
немає ані шпарки
у проливних дощах
а в медіаетері
гармидер і сумбур
чи віддчиняти двері
чи вірити в судьбу
В щах лиш губи полощу,
Бо лякаюсь кислу страву
В шлунок ложкою відправить.
Ця кислюща рідина
Впасти змушує слона
І помалу, щохвилини
Робить злішою людину...
І хрестить ліньки хитра тінь.
Ламає списи золоті
Небесна синь в каміння стін.
Тримає спека, наче тин,
А люд втікає із хатин.
І око з неба, як бурштин,
- Помирати, - сказав, - скоро. У останнє хочу
Своїм славним побратимам «подивитись в очі»,
Бо такий тягар нелегко усе життя нести.
Приїхали. Овсій чомусь пам’ятник минає,
Що поставлений котовцям, полеглим у
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
01. Ярмарок
Гей, шановний люд празникуючий!
Не барись, - мерщій завертай сюди!
Погуляєш тут, не сумуючи,
порозважишся на всі засоби!
Зранку вже місця в рядах
всі захвачені,
на прилавках й по кутках -
купи всячини,
а на площі - залюбки,
всім на подив,
ходять колом Чобітки-
скороходи.
Калабалик-шарварок,
всі - до нас, на ярмарок!
Тільки перескоч містки -
й що нам той Сорочинський!
Хоч заможники, хоч обідранці -
вельми бажані тут усякі ви.
Й чим не станете ви собі в кінці -
покупці тепер з вас однакові!
За харчами швидкома -
для сніданочка -
скатерка летить сама, -
Самобраночка.
Та якщо вона в корчму
втрапить зранку -
боронь бог її саму,
Самобранку!
Калабалик-шарварок,
ось який в нас ярмарок!
Бачите отутки ви
бум торгово-збутовий!
Онде - Шапочки-невидимочки,
хутряні, диви, - як в боярина!
Леденці блищать, мов льодиночки,
і Жар-птиця є, правда - жарена.
Окривіла уторік
бідна Качечка, -
ось із неї вам пиріг
й смальцю пляшечка;
з Курки-Ряби - пиріжок
у фритюрі,
та Солом’яний Бичок
на шампурі.
Калабалик-шарварок,
ох, смачний же ж ярмарок!
Духовитий, лагідний
та «плодово-ягідний»!
Он і блазні йдуть із сільпо гуртом, -
де й побачиш ще такі витівки!
Та від сміху тут - ляжеш покотом,
наче деякі після випивки.
Лайки й бійки, сміх і гріх -
геть пригашує
й наситити ладен всіх
Горщик-з-кашею...
Ви згадаєте таки
той кандьор ще, -
розібрали на скалки
битий Горщик!
Калабалик-шарварок,
превеселий ярмарок,
де гопцюють всі дівки,
де гуляють парубки! [1]
Тут Івасики та Телесики
зустрічаються із Зміючками
й, намагаючись їх улестити,
пришановують їх тягучками.
Жупани від кутюр’є
з рединготами!
І Червона свитка є
із вильотами!
Ось - із царського майна
Черевички,
й на усіх тварин - одна
Рукавичка!
Калабалик-шарварок,
промтоварний ярмарок!
Не згубили б часом ви
чек контрольно-касовий!
Ось Яйце-райце, - добре смажене
із картоплею уперемішку.
Ольдеквіт - диви! - врівноважено
пана Коцького продає в мішку.
Був такий цей Кіт-воркіт
звір жахаючий,
що застряв поміж воріт
хвостик Заячий,
Колобка ізлопав Вовк-
сіроманець,
а Кощій - в селі потовк
всіх відданиць!
Калабалик-шарварок,
котолицький ярмарок!
Он, Котигорошко там
учинив дебош котам!
Та кота за хвіст не тягтимемо:
ніде в юрмі тут впасти яблуку, -
хто прокотиться над хатинами
на Летючому на кораблику?
Ризик тут - не більш нуля, -
гарантовано,
бо вітрило в корабля -
зачароване!
І команда - молодці:
із вітрила
ніччю формені штанці
покроїла!
Калабалик-шарварок,
легкокрилий ярмарок, -
марно час не гаючи,
з даху вниз літаючий!
А у річці тут - молоко тече
мимо берега киселевого;
з човна веслами в ній колотячи,
масло робимо - і в суфле його!
Є й затоки кисляку,
й навіть - пряжанки;
і лежать на бережку
ситі пляжники.
Ходять аж за вісім верст
по киселик:
можна взяти на десерт -
цілий келих!
Калабалик-шарварок,
на кефірі ярмарок:
п’ють усі його гуртом,
називають йогуртом!
Усього того, що вам мріється, -
вам наложимо повні кошики;
хвіст пришиємо там, де ріпиця, -
покажіть лише ваші грошики!
Є тут склепи з толокном
та цибулею,
з дьогтем, чортом, тютюном,
маком з дулею...
В гаманці було б рублів
хоч би й тридцять -
то й тоді б не закупив
всю крамницю!
Калабалик-шарварок,
марнославства ярмарок!
Киньте ваші закути, -
час помарнотратити!
(2010)
М.В.Шевченко + Олена Побийголод
[1] М.В.Гоголь. «Сорочинський ярмарок»
*** ОРИГІНАЛ ***
Скоморохи на ярмарке
Эй, народ честной, незадачливый!
Ай, вы, купчики, да служивый люд!
Живо к городу поворачивай -
Там не зря в набат с колоколен бьют!
Все ряды уже с утра
Позахвачены -
Уйма всякого добра,
Всякой всячины:
Там точильные круги
Точат лясы,
Там лихие сапоги-
самоплясы.
Тагарга-матагарга,
Во столице ярмарка -
Сказочно-реальная,
Цветомузыкальная!
Богачи и голь перекатная, -
Покупатели - все, однако, вы,
И хоть ярмарка не бесплатная,
Раз в году вы все одинаковы!
За едою в закрома
Спозараночка
Скатерть бегает сама -
Самобраночка, -
Кто не хочет есть и пить,
Тем - изнанка,
Тех начнет сама бранить
Самобранка.
Тагарга-матагарга,
Вот какая ярмарка!
Праздничная, вольная,
Белохлебосольная!
Вона шапочки- невидимочки, -
Кто наденет их - станет барином.
Леденцы во рту - словно льдиночки,
И Жар-птица есть в виде жареном!
Прилетели год назад
Гуси-Лебеди,
А теперь они лежат
На столе, гляди!
Эй, слезайте с облучка,
Добры люди,
Да из Белого Бычка
Ешьте студень!
Тагарга-матагарга,
Всем богата ярмарка!
Вон орехи рядышком -
С изумрудным ядрышком!
Скоморохи здесь - все хорошие,
Скачут-прыгают через палочку.
Прибауточки скоморошие, -
Смех и грех от них - все вповалочку!
По традиции, как встарь,
Вплавь и волоком
Привезли царь-самовар,
Как Царь-колокол, -
Скороварный самовар -
Он на торфе
Вам на выбор сварит вар
Или кофе.
Тагарга-матагарга,
Удалая ярмарка -
С плясунами резвыми,
Большей частью трезвыми!
Вот Балда пришел, поработать чтоб:
Без работы он киснет-квасится.
Тут как тут и Поп - толоконный лоб,
Но Балда ему - кукиш с маслицем!
Разновесые весы -
Проторгуешься!
В скороходики-часы -
Не обуешься!
Скороходы-сапоги
Не залапьте!
А для стужи да пурги -
Лучше лапти.
Тагарга-матагарга,
Что за чудо ярмарка -
Звонкая, несонная,
Нетрадиционная!
Вон Емелюшка Щуку мнет в руке -
Щуке быть ухой, вкусным варевом.
Черномор Кота продает в мешке -
Слишком много Кот разговаривал.
Говорил он без тычка,
Без задорины -
Все мы сказками слегка
Объегорены.
Не скупись, не стой, народ
За ценою:
Продается с цепью Кот
Золотою!
Тагарга-матагарга,
Упоенье - ярмарка, -
Общее, повальное,
Эмоциональное!
Будет смехом-то рвать животики!
Кто отважится, разохотится
Да на коврике- самолётике
Не откажется, а прокотится?!
Разрешите сделать вам
Примечание:
Никаких воздушных ям
И качания, -
Ковролетчики вчера
Ночь не спали -
Пыль из этого ковра
Выбивали.
Тагарга-матагарга,
Удалася ярмарка!
Тагарга-матагарга,
Хорошо бы - надолго!
Здесь река течет - вся молочная,
Берега над ней - сплошь кисельные, -
Мы вобьем во дно сваи прочные,
Запрудим ее - дело дельное!
Запрудили мы реку -
Это плохо ли?! -
На кисельном берегу
Пляж отгрохали.
Но купаться нам пока
Нету смысла,
Потому - у нас река
Вся прокисла!
Тагарга-матагарга,
Не в обиде ярмарка -
Хоть залейся нашею
Кислой простоквашею!
Мы беду-напасть подожжем огнём,
Распрямим хребты втрое сложенным,
Меду хме́льного до краев нальём
Всем скучающим и скукоженным!
Много тыщ имеет кто -
Тратьте тыщи те!
Даже то - не знаю что -
Здесь отыщете!
Коль на ярмарку пришли -
Так гуляйте, -
Неразменные рубли
Разменяйте!
Тагарга-матагарга,
Для веселых ярмарка!
Подходи, подваливай,
Сахари, присаливай!
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
• Перейти на сторінку •
"Війна за мову: позапримусовий інструментарій"
