
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.
2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм
Можливо, такі яскраві особистості конче потрібні не лише тут…
До речі, одна з львівських вулиць носить його ім‘я.
Дві маленькі зелені фари
висвітлюють шл
на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

01. Ярмарок
Гей, шановний люд празникуючий!
Не барись, - мерщій завертай сюди!
Погуляєш тут, не сумуючи,
порозважишся на всі засоби!
Зранку вже місця в рядах
всі захвачені,
на прилавках й по кутках -
купи всячини,
а на площі - залюбки,
всім на подив,
ходять колом Чобітки-
скороходи.
Калабалик-шарварок,
всі - до нас, на ярмарок!
Тільки перескоч містки -
й що нам той Сорочинський!
Хоч заможники, хоч обідранці -
вельми бажані тут усякі ви.
Й чим не станете ви собі в кінці -
покупці тепер з вас однакові!
За харчами швидкома -
для сніданочка -
скатерка летить сама, -
Самобраночка.
Та якщо вона в корчму
втрапить зранку -
боронь бог її саму,
Самобранку!
Калабалик-шарварок,
ось який в нас ярмарок!
Бачите отутки ви
бум торгово-збутовий!
Онде - Шапочки-невидимочки,
хутряні, диви, - як в боярина!
Леденці блищать, мов льодиночки,
і Жар-птиця є, правда - жарена.
Окривіла уторік
бідна Качечка, -
ось із неї вам пиріг
й смальцю пляшечка;
з Курки-Ряби - пиріжок
у фритюрі,
та Солом’яний Бичок
на шампурі.
Калабалик-шарварок,
ох, смачний же ж ярмарок!
Духовитий, лагідний
та «плодово-ягідний»!
Он і блазні йдуть із сільпо гуртом, -
де й побачиш ще такі витівки!
Та від сміху тут - ляжеш покотом,
наче деякі після випивки.
Лайки й бійки, сміх і гріх -
геть пригашує
й наситити ладен всіх
Горщик-з-кашею...
Ви згадаєте таки
той кандьор ще, -
розібрали на скалки
битий Горщик!
Калабалик-шарварок,
превеселий ярмарок,
де гопцюють всі дівки,
де гуляють парубки! [1]
Тут Івасики та Телесики
зустрічаються із Зміючками
й, намагаючись їх улестити,
пришановують їх тягучками.
Жупани від кутюр’є
з рединготами!
І Червона свитка є
із вильотами!
Ось - із царського майна
Черевички,
й на усіх тварин - одна
Рукавичка!
Калабалик-шарварок,
промтоварний ярмарок!
Не згубили б часом ви
чек контрольно-касовий!
Ось Яйце-райце, - добре смажене
із картоплею уперемішку.
Ольдеквіт - диви! - врівноважено
пана Коцького продає в мішку.
Був такий цей Кіт-воркіт
звір жахаючий,
що застряв поміж воріт
хвостик Заячий,
Колобка ізлопав Вовк-
сіроманець,
а Кощій - в селі потовк
всіх відданиць!
Калабалик-шарварок,
котолицький ярмарок!
Он, Котигорошко там
учинив дебош котам!
Та кота за хвіст не тягтимемо:
ніде в юрмі тут впасти яблуку, -
хто прокотиться над хатинами
на Летючому на кораблику?
Ризик тут - не більш нуля, -
гарантовано,
бо вітрило в корабля -
зачароване!
І команда - молодці:
із вітрила
ніччю формені штанці
покроїла!
Калабалик-шарварок,
легкокрилий ярмарок, -
марно час не гаючи,
з даху вниз літаючий!
А у річці тут - молоко тече
мимо берега киселевого;
з човна веслами в ній колотячи,
масло робимо - і в суфле його!
Є й затоки кисляку,
й навіть - пряжанки;
і лежать на бережку
ситі пляжники.
Ходять аж за вісім верст
по киселик:
можна взяти на десерт -
цілий келих!
Калабалик-шарварок,
на кефірі ярмарок:
п’ють усі його гуртом,
називають йогуртом!
Усього того, що вам мріється, -
вам наложимо повні кошики;
хвіст пришиємо там, де ріпиця, -
покажіть лише ваші грошики!
Є тут склепи з толокном
та цибулею,
з дьогтем, чортом, тютюном,
маком з дулею...
В гаманці було б рублів
хоч би й тридцять -
то й тоді б не закупив
всю крамницю!
Калабалик-шарварок,
марнославства ярмарок!
Киньте ваші закути, -
час помарнотратити!
(2010)
М.В.Шевченко + Олена Побийголод
[1] М.В.Гоголь. «Сорочинський ярмарок»
*** ОРИГІНАЛ ***
Скоморохи на ярмарке
Эй, народ честной, незадачливый!
Ай, вы, купчики, да служивый люд!
Живо к городу поворачивай -
Там не зря в набат с колоколен бьют!
Все ряды уже с утра
Позахвачены -
Уйма всякого добра,
Всякой всячины:
Там точильные круги
Точат лясы,
Там лихие сапоги-
самоплясы.
Тагарга-матагарга,
Во столице ярмарка -
Сказочно-реальная,
Цветомузыкальная!
Богачи и голь перекатная, -
Покупатели - все, однако, вы,
И хоть ярмарка не бесплатная,
Раз в году вы все одинаковы!
За едою в закрома
Спозараночка
Скатерть бегает сама -
Самобраночка, -
Кто не хочет есть и пить,
Тем - изнанка,
Тех начнет сама бранить
Самобранка.
Тагарга-матагарга,
Вот какая ярмарка!
Праздничная, вольная,
Белохлебосольная!
Вона шапочки- невидимочки, -
Кто наденет их - станет барином.
Леденцы во рту - словно льдиночки,
И Жар-птица есть в виде жареном!
Прилетели год назад
Гуси-Лебеди,
А теперь они лежат
На столе, гляди!
Эй, слезайте с облучка,
Добры люди,
Да из Белого Бычка
Ешьте студень!
Тагарга-матагарга,
Всем богата ярмарка!
Вон орехи рядышком -
С изумрудным ядрышком!
Скоморохи здесь - все хорошие,
Скачут-прыгают через палочку.
Прибауточки скоморошие, -
Смех и грех от них - все вповалочку!
По традиции, как встарь,
Вплавь и волоком
Привезли царь-самовар,
Как Царь-колокол, -
Скороварный самовар -
Он на торфе
Вам на выбор сварит вар
Или кофе.
Тагарга-матагарга,
Удалая ярмарка -
С плясунами резвыми,
Большей частью трезвыми!
Вот Балда пришел, поработать чтоб:
Без работы он киснет-квасится.
Тут как тут и Поп - толоконный лоб,
Но Балда ему - кукиш с маслицем!
Разновесые весы -
Проторгуешься!
В скороходики-часы -
Не обуешься!
Скороходы-сапоги
Не залапьте!
А для стужи да пурги -
Лучше лапти.
Тагарга-матагарга,
Что за чудо ярмарка -
Звонкая, несонная,
Нетрадиционная!
Вон Емелюшка Щуку мнет в руке -
Щуке быть ухой, вкусным варевом.
Черномор Кота продает в мешке -
Слишком много Кот разговаривал.
Говорил он без тычка,
Без задорины -
Все мы сказками слегка
Объегорены.
Не скупись, не стой, народ
За ценою:
Продается с цепью Кот
Золотою!
Тагарга-матагарга,
Упоенье - ярмарка, -
Общее, повальное,
Эмоциональное!
Будет смехом-то рвать животики!
Кто отважится, разохотится
Да на коврике- самолётике
Не откажется, а прокотится?!
Разрешите сделать вам
Примечание:
Никаких воздушных ям
И качания, -
Ковролетчики вчера
Ночь не спали -
Пыль из этого ковра
Выбивали.
Тагарга-матагарга,
Удалася ярмарка!
Тагарга-матагарга,
Хорошо бы - надолго!
Здесь река течет - вся молочная,
Берега над ней - сплошь кисельные, -
Мы вобьем во дно сваи прочные,
Запрудим ее - дело дельное!
Запрудили мы реку -
Это плохо ли?! -
На кисельном берегу
Пляж отгрохали.
Но купаться нам пока
Нету смысла,
Потому - у нас река
Вся прокисла!
Тагарга-матагарга,
Не в обиде ярмарка -
Хоть залейся нашею
Кислой простоквашею!
Мы беду-напасть подожжем огнём,
Распрямим хребты втрое сложенным,
Меду хме́льного до краев нальём
Всем скучающим и скукоженным!
Много тыщ имеет кто -
Тратьте тыщи те!
Даже то - не знаю что -
Здесь отыщете!
Коль на ярмарку пришли -
Так гуляйте, -
Неразменные рубли
Разменяйте!
Тагарга-матагарга,
Для веселых ярмарка!
Подходи, подваливай,
Сахари, присаливай!
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
• Перейти на сторінку •
"Війна за мову: позапримусовий інструментарій"