Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.
***
А нами управляють не каліки,
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить
Пронизуючи тисячі квіток,
Недавно лиш зима була, а літо
Із травня прокладає вже місток.
Ще вчора квітень з холодом на пару
Не знав, куди зробити перший крок.
А позлітали з абрикос тіари
Перегорнув минулого сторінку.
Якого кольору у серці гнів?
Чи є напівтони? Чи є відтінки?
Ні! Він червоний - кров моїх бійців
І чорний, наче вдовина хустинка.
Він має присмак одностайних слів,
барабанить до світанку дощ,
від цієї музики безсоння…
І у тебе кажеш? Так отож.
Звикли ми до сніжної завії
та раптово десь пішла зима
і тепер дощитиме стихія
нотами грайливо усіма.
І швидко змовкне друга клич, -
І хтось не дасть пораду добру
За просто так чи могорич.
Минеться біль і жаль за чимось
Більш не терзатиме єство, -
І не влаштують ритми й рими
Мені поезій торжество.
Бузкова мить не випускає з круга.
І яв мені – недбало зшита чуга,
А сон мені – бездоння рукавів.
Кружляй мене! Одним із тих кружлянь
Під спів горян, у попелі натуги!..
Аж раптом – день порозриває пруги
Марні зусилля тих, хто його будує.
Якщо не встереже Господь місто,
Намарне старається варта.
Надаремне ви рано встаєте,
Допізна сидите, їсте хліб печалі.
Навіть уві сні Він дасть усе те тому,
Кого любить.
А тепер - потрісканий асфальт...
Всі сліди мого дитинства змило
Дощем-часом у тайну скрижаль.
Найріднішим йду на світі містом...
Порух вітру - в серці резонанс.
А під сірим снігом, жовтим л
Звабливих щік, що з них складе сузір’я
Поезія торкаючи вуста
Сльозою радості, сльозою сновидіння.
А ти — язичник, що вершить обряд
І прагне трунку від сосків Астарти;
Холодний мармур, що ховає плаття
В мережі рік
І з келихами золотих тюльпанів
Панує на відновленій землі,
Не змінюючи настроїв та планів.
Йому одне – радіти із весни,
Нести вселенську радість і турботи
Про білий світ, про наші з вами сни -
Муркоче волога, голубиться, лине.
Прямує до лон, проникать й напувати.
Дощем сходить небо, щоб землю кохати.
16.04.24
«геній» роздає свої вказівки
це, друзяки, небезпечний труд
і стило в руках його – гвинтівка.
Зизооко цілиться під зріз,
вибирає жертву пожирніше…
затуляйте свої вуха, плиз,
дочекайтесь, хай настане тиша.
Всілися на дроті,
Гомоном дратуючи людей, –
Наче зранку в місті
Зграї голосистій
Більше примоститися ніде.
Поки гомоніли
Птиці зголоднілі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
01. Ярмарок
Гей, шановний люд празникуючий!
Не барись, - мерщій завертай сюди!
Погуляєш тут, не сумуючи,
порозважишся на всі засоби!
Зранку вже місця в рядах
всі захвачені,
на прилавках й по кутках -
купи всячини,
а на площі - залюбки,
всім на подив,
ходять колом Чобітки-
скороходи.
Калабалик-шарварок,
всі - до нас, на ярмарок!
Тільки перескоч містки -
й що нам той Сорочинський!
Хоч заможники, хоч обідранці -
вельми бажані тут усякі ви.
Й чим не станете ви собі в кінці -
покупці тепер з вас однакові!
За харчами швидкома -
для сніданочка -
скатерка летить сама, -
Самобраночка.
Та якщо вона в корчму
втрапить зранку -
боронь бог її саму,
Самобранку!
Калабалик-шарварок,
ось який в нас ярмарок!
Бачите отутки ви
бум торгово-збутовий!
Онде - Шапочки-невидимочки,
хутряні, диви, - як в боярина!
Леденці блищать, мов льодиночки,
і Жар-птиця є, правда - жарена.
Окривіла уторік
бідна Качечка, -
ось із неї вам пиріг
й смальцю пляшечка;
з Курки-Ряби - пиріжок
у фритюрі,
та Солом’яний Бичок
на шампурі.
Калабалик-шарварок,
ох, смачний же ж ярмарок!
Духовитий, лагідний
та «плодово-ягідний»!
Он і блазні йдуть із сільпо гуртом, -
де й побачиш ще такі витівки!
Та від сміху тут - ляжеш покотом,
наче деякі після випивки.
Лайки й бійки, сміх і гріх -
геть пригашує
й наситити ладен всіх
Горщик-з-кашею...
Ви згадаєте таки
той кандьор ще, -
розібрали на скалки
битий Горщик!
Калабалик-шарварок,
превеселий ярмарок,
де гопцюють всі дівки,
де гуляють парубки! [1]
Тут Івасики та Телесики
зустрічаються із Зміючками
й, намагаючись їх улестити,
пришановують їх тягучками.
Жупани від кутюр’є
з рединготами!
І Червона свитка є
із вильотами!
Ось - із царського майна
Черевички,
й на усіх тварин - одна
Рукавичка!
Калабалик-шарварок,
промтоварний ярмарок!
Не згубили б часом ви
чек контрольно-касовий!
Ось Яйце-райце, - добре смажене
із картоплею уперемішку.
Ольдеквіт - диви! - врівноважено
пана Коцького продає в мішку.
Був такий цей Кіт-воркіт
звір жахаючий,
що застряв поміж воріт
хвостик Заячий,
Колобка ізлопав Вовк-
сіроманець,
а Кощій - в селі потовк
всіх відданиць!
Калабалик-шарварок,
котолицький ярмарок!
Он, Котигорошко там
учинив дебош котам!
Та кота за хвіст не тягтимемо:
ніде в юрмі тут впасти яблуку, -
хто прокотиться над хатинами
на Летючому на кораблику?
Ризик тут - не більш нуля, -
гарантовано,
бо вітрило в корабля -
зачароване!
І команда - молодці:
із вітрила
ніччю формені штанці
покроїла!
Калабалик-шарварок,
легкокрилий ярмарок, -
марно час не гаючи,
з даху вниз літаючий!
А у річці тут - молоко тече
мимо берега киселевого;
з човна веслами в ній колотячи,
масло робимо - і в суфле його!
Є й затоки кисляку,
й навіть - пряжанки;
і лежать на бережку
ситі пляжники.
Ходять аж за вісім верст
по киселик:
можна взяти на десерт -
цілий келих!
Калабалик-шарварок,
на кефірі ярмарок:
п’ють усі його гуртом,
називають йогуртом!
Усього того, що вам мріється, -
вам наложимо повні кошики;
хвіст пришиємо там, де ріпиця, -
покажіть лише ваші грошики!
Є тут склепи з толокном
та цибулею,
з дьогтем, чортом, тютюном,
маком з дулею...
В гаманці було б рублів
хоч би й тридцять -
то й тоді б не закупив
всю крамницю!
Калабалик-шарварок,
марнославства ярмарок!
Киньте ваші закути, -
час помарнотратити!
(2010)
М.В.Шевченко + Олена Побийголод
[1] М.В.Гоголь. «Сорочинський ярмарок»
*** ОРИГІНАЛ ***
Скоморохи на ярмарке
Эй, народ честной, незадачливый!
Ай, вы, купчики, да служивый люд!
Живо к городу поворачивай -
Там не зря в набат с колоколен бьют!
Все ряды уже с утра
Позахвачены -
Уйма всякого добра,
Всякой всячины:
Там точильные круги
Точат лясы,
Там лихие сапоги-
самоплясы.
Тагарга-матагарга,
Во столице ярмарка -
Сказочно-реальная,
Цветомузыкальная!
Богачи и голь перекатная, -
Покупатели - все, однако, вы,
И хоть ярмарка не бесплатная,
Раз в году вы все одинаковы!
За едою в закрома
Спозараночка
Скатерть бегает сама -
Самобраночка, -
Кто не хочет есть и пить,
Тем - изнанка,
Тех начнет сама бранить
Самобранка.
Тагарга-матагарга,
Вот какая ярмарка!
Праздничная, вольная,
Белохлебосольная!
Вона шапочки- невидимочки, -
Кто наденет их - станет барином.
Леденцы во рту - словно льдиночки,
И Жар-птица есть в виде жареном!
Прилетели год назад
Гуси-Лебеди,
А теперь они лежат
На столе, гляди!
Эй, слезайте с облучка,
Добры люди,
Да из Белого Бычка
Ешьте студень!
Тагарга-матагарга,
Всем богата ярмарка!
Вон орехи рядышком -
С изумрудным ядрышком!
Скоморохи здесь - все хорошие,
Скачут-прыгают через палочку.
Прибауточки скоморошие, -
Смех и грех от них - все вповалочку!
По традиции, как встарь,
Вплавь и волоком
Привезли царь-самовар,
Как Царь-колокол, -
Скороварный самовар -
Он на торфе
Вам на выбор сварит вар
Или кофе.
Тагарга-матагарга,
Удалая ярмарка -
С плясунами резвыми,
Большей частью трезвыми!
Вот Балда пришел, поработать чтоб:
Без работы он киснет-квасится.
Тут как тут и Поп - толоконный лоб,
Но Балда ему - кукиш с маслицем!
Разновесые весы -
Проторгуешься!
В скороходики-часы -
Не обуешься!
Скороходы-сапоги
Не залапьте!
А для стужи да пурги -
Лучше лапти.
Тагарга-матагарга,
Что за чудо ярмарка -
Звонкая, несонная,
Нетрадиционная!
Вон Емелюшка Щуку мнет в руке -
Щуке быть ухой, вкусным варевом.
Черномор Кота продает в мешке -
Слишком много Кот разговаривал.
Говорил он без тычка,
Без задорины -
Все мы сказками слегка
Объегорены.
Не скупись, не стой, народ
За ценою:
Продается с цепью Кот
Золотою!
Тагарга-матагарга,
Упоенье - ярмарка, -
Общее, повальное,
Эмоциональное!
Будет смехом-то рвать животики!
Кто отважится, разохотится
Да на коврике- самолётике
Не откажется, а прокотится?!
Разрешите сделать вам
Примечание:
Никаких воздушных ям
И качания, -
Ковролетчики вчера
Ночь не спали -
Пыль из этого ковра
Выбивали.
Тагарга-матагарга,
Удалася ярмарка!
Тагарга-матагарга,
Хорошо бы - надолго!
Здесь река течет - вся молочная,
Берега над ней - сплошь кисельные, -
Мы вобьем во дно сваи прочные,
Запрудим ее - дело дельное!
Запрудили мы реку -
Это плохо ли?! -
На кисельном берегу
Пляж отгрохали.
Но купаться нам пока
Нету смысла,
Потому - у нас река
Вся прокисла!
Тагарга-матагарга,
Не в обиде ярмарка -
Хоть залейся нашею
Кислой простоквашею!
Мы беду-напасть подожжем огнём,
Распрямим хребты втрое сложенным,
Меду хме́льного до краев нальём
Всем скучающим и скукоженным!
Много тыщ имеет кто -
Тратьте тыщи те!
Даже то - не знаю что -
Здесь отыщете!
Коль на ярмарку пришли -
Так гуляйте, -
Неразменные рубли
Разменяйте!
Тагарга-матагарга,
Для веселых ярмарка!
Подходи, подваливай,
Сахари, присаливай!
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
• Перейти на сторінку •
"Війна за мову: позапримусовий інструментарій"