ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.05.01 12:51
Покинутий дім залишається в серці.
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.

Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний

Юрко Бужанин
2026.05.01 12:35
Сидить професор
голова як енциклопедія
а в горлі — пустеля Гобі
телефон казиться
телефонує деканат
(там нишком наливають)
телефонують колишні аспіранти
(там уже розлили)

Юрій Гундарів
2026.05.01 12:16
Стосовно мого нарису «Вибране і вибрані» я отримав такі коментарі Редакції Майстерень (далі - РМ). Перший коментар: «Чому принижуєте гідкими виразами цілком заслужені досягнення наших авторів…» (РМ пише: «гІдкими», а правильно: «гИдкими». Утім, РМ мен

Володимир Невесенко
2026.05.01 12:05
Стріляли в нього – вбивали Бога,
Господь – Небесний, а він – земний...
Навала дика – Магога й Гога –
зайшла вершити свій суд жахний.

Була наруга велика в тому,
зловісний виклик – для всіх держав...
А він тримався, згнітивши втому,

Тетяна Левицька
2026.05.01 10:45
Вже міллю сточене руно,
У даль поринула б давно —
Болять суглоби, руки.
Кульбабою сивини літ,
Лелека кличе у політ —
Тримаюсь за онуків,

За соломинку майбуття,

Віктор Кучерук
2026.05.01 06:29
Сонце сяє понад містом
І радіє звіддалі,
Що промінчики іскристі
Мерехтять на всій землі.
Обціловують дбайливо
Стебла, листя, пелюстки
І дають нарешті привід
Погуляти залюбки.

Артур Курдіновський
2026.04.30 19:48
Злетів у Небо передчасно
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!

Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.

хома дідим
2026.04.30 18:19
хтось пан а дехто і пропав
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно

Євген Федчук
2026.04.30 14:26
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си

Охмуд Песецький
2026.04.30 14:06
Витоки свідомості – це ті джерела,
які не стільки напувають, як звучать
милозвучністю твоїх думок а капела,
розмиваючи і зносячи тиху благодать
западин рахманного смиренства.

Мряка безсонячних просторів ущелин,
кулуари сходів минулих лавин і водос

Артур Курдіновський
2026.04.30 11:17
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м

Борис Костиря
2026.04.30 11:15
Нескінченні дощі заливають свідомість.
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?

Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б

Тетяна Левицька
2026.04.30 09:39
Вітер увірвавсь на ганок,
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.

Віктор Кучерук
2026.04.30 05:47
Зоряниці марніють тоді,
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.

Вікторія Лимар
2026.04.29 23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,

хома дідим
2026.04.29 22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Віра
Звалювати усе на промисел Божий, звичайно ж, можна. Але так чинять діти, які не хочуть нести відповідальності за вчинки та їхні наслідки.
Особливо мені подобається безапеляційне твердження, що атеїсти - люди бездуховні та не мають душі. І не знають, що таке Істина.
А хто ж тоді я? Інтелектуальне ледащо? Релігійний бузувір? Слуга сатани, талантом якого темні сили розпоряджаються на власний розсуд? Строптивий богоборець,, невігластво якого в питаннях віри дратує фанатичну паству?
Позавчора мав довгу і предметну розмову зі свідками Єгови, які шанобливо запросили на свої збори.
Чесно скажу: вони мені сподобалися. Люди були чемними, радісними. Але коли проповідник мене запитав чи вірую в Бога, а я відповів, що ні - громада спохмурніла, віряни, які стояли поруч, одсунулися від мене якнайдалі, а душпастир загрозливим голосом запитав: "Чому?
- Тому що той, у кого ви віруєте - казковий персонаж. Цікавий, але казковий.
- То нащо прийшов на наші збори?
- Так ви ж самі запросили! Нечемно відмовляти хорошим людям. Та й побачити наживо таке дійство митцеві - велика користь. Був і на урочистій літургії в православному храмі, на католицькій месі, здійснив хадж до Мекки, позичивши чалму у мого товариша Буль-бюль Огли, відвідав культове дійство синтоїстів, брав участь у ритуальному жертвоприношенні чорного півня у вуду, тупою як сибірський валянок іржавою швайкою, слухав проповідь буддистського браміна під розлогим платаном, танцював довкола боввана Сварога на Купайла. А ось тепер ознайомився і з вашою релігійною гілкою. Можливо, ще прийду, бо тут у вас гарно, кондиціонер працює, і співаєте ви чудово. Та й кадила немає. І це добре, бо у мене від запаху ладану в голові макітриться.
Що тут зчинилося!..
Коли ще був мвнюпуньким школяриком, то з цікавості засунув якось ломаку в осине гніздо. Дали вони мені такого меду, що на все життя запам'ятав. Три комахи тоді навіть у рота залетіли. І в ширінку пробралися.
А тут не оси взялися чинити екзекуцію, а добрі люди. Нацькував душпастир на мене свою зграю добродіїв і сам долучився до цієї боговгодної справи. Маю тепер неоперабельну капловухість та спорадичне затинання. Примудрилися навіть три зуба мудрості вибити! Безкоштовно.
А оце до моєї господи навідався кум - піп Гриць. Я йому розказав про своє знайомство зі свідками. А він:
- Оце тобі, Сашко, буде наука, на все життя. Не лізь в чужий монастир без нагальної потреби. Думаєш, я не хочу тебе також відлупцювати? Хочу! Ще й як хочу! Бо ти вже самою своєю присутністю між вірянами чиниш непоправну шкоду будь-якій релігії.
- А чого так?
- Пастві потрібне тільки одне: віра. Віра в Бога. Вона наповнює смислом людське життя, дає умиротворення, допомагає долати труднощі, згуртовує людей довкола духовних цінностей. А для тебе це все цирк, лялькова вистава. Ти ж вважаєш, що і я займаюся тим самим - сію в людських умах строкаті побрехеньки про Спасителя.
- Вважаю. Але кожен обирає свій шлях. Головне аби це приносило користь людям. Ти ж не кличеш грабувати і вбивати? Ні. Навпаки - радиш піклуватися про ближніх. Отже, людина не пропаща.
- Тю, Сашко! Оце і все, що ти хотів сказати про віру?
- Оце і все. Решта - несуттєві дрібниці. Жінко! - гукаю до своєї берегині. Неси смажених карасиків та сулію з наливкою. І сідай поруч, будемо святкувати мій день народження.
Кум Гриць чхнув спересердя, почухав пишну бороду, вхопив гранчака з мандрагорою і проголосив тост:
- Многая літа, тобі, Сашко. І хоч ти Хома невіруючий - бажаю тобі Божої благодаті та миру. Ще прийде коза до воза. Коли потрапиш в біду, а люди одвернуться, то допоможе тільки небо. І шира молитва. Це якщо заслужиш і станеш на путь істинний. А ні - горіти тобі в пеклі. Амінь.
І вихилив наливку собі до рота.
"Який гарний тост!" - подумав я. Так може сказати тільки вірний друг та щира душа.
А коли вляглися увечері з дружиною в ліжко, накрутив на палець її фіолетового хвостика і подумав:
"Хай люди вірують у що завгодно, якщо мають потребу. Я ж не просто вірую, а точно знаю, що моя дружина-облесниця - фея. Є й хвіст, є й крила, які бачу тільки я. А в мене тільки крила. Ось трохи відпочинемо і разом шугнемо літати між зірок. А ви уважно дивіться на зоряне небо: ми сьогодні ширятимемо в сузір'ї Кассіопеї, довкола зірки Бетельгейзе.
Як побачите там пару рухомих світлячків - знайте: це ми.

18.07.2021р.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-07-19 09:55:15
Переглядів сторінки твору 425
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (4.935 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.268 / 5.82)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.792
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.04.20 12:04
Автор у цю хвилину відсутній