ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,

Сергій Губерначук
2024.11.19 13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.

17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ніна Виноградська (1961) / Вірші

 Ми хазяї у нашій хаті

Коли нацмени зневажають мову
Держави, що їм прихисток дала,
Коли плюють в криницю знову й знову,
Беруть найкраще з міста і села.

Колись ми їм дозволили удома
Хазяйнувати в серці і в душі –
То вийде ніби приказка відома –
Дружину – дядьку, сам – у торгаші.

Своє віддав і никаєш по світу,
А зайди в хаті хазяйнують вже,
Випилюють ліси і топчуть квіти.
То хто твоє, прадавнє, збереже?

Онук, що вже націлився в Європу?
Заробітчанам зроблено безвіз,
Щоби втікали не заради шопу –
Від безробіття, безгрошів'я, сліз.

Нацмени оком на оцю земельку
Накинули давно. Голодомор
Створили тут. Собі напхали пельку,
А нам усім зробили форс-мажор.

І як із того всього вибиратись,
Куди народу в темряві іти?
Усім вернутись до своєї хати,
Своє забрати, мову зберегти!

І хай тоді лунає колискова,
Над кожним дорогим для нас малям.
Не до душі нацменам наше слово –
У кожного з них є своя земля.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-08-13 14:09:30
Переглядів сторінки твору 778
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.089 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.262 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.10.22 18:37
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2021-08-13 21:52:56 ]
"Заробітчанам зроблено безвіз,
Щоби втікали не заради шопу –
Від безробіття, безгрошів'я, сліз".
НАДТО СПРОЩЕНО! Той, хто працює за кордоном, не завжди заробітчанин. якщо людина працює за кордоном, то це не означає, що в Україні вона безробітна і дуже бідна, у сльозах. Пропрацювавши чимало часу за кордоном, скажу таке: саме за кордоном я відчував свою потрібність людям( а не тільки бізнесу), мав гідну зарплату. В Україні - переслідування, приниження зарплатою ( підвищення давалися тільки дуполизам та прислужникам), безперспективністю... А ще за кордоном(особливо на виробництві) можна навчитися працювати. Як приклад таке, до чого пересічні українці не можуть звикнути: те, що в Україні роблять за тиждень, за кордоном - протягом одного дня. До речі, за моїми спостереженнями ( маю на увазі тільки ті місця, де я працював), із 10 прибулих за кордон "заробітчан" черед місяць-другий залишається працювати 1-2 особи. Тобто, не кожен українець може виконувати виробничі вимоги, які перед ним ставить іноземний працедавець. А ці вимоги, як правило, не високі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Виноградська (М.К./М.К.) [ 2021-08-25 19:53:47 ]
Пане Сергію, я маю на увазі тих, хто б згодився працювати в Україні, але ж її немає, роботи. От у селах не стало колгоспів і нікуди прикласти руки молодим, які мають родини. Якусь їжу зберуть на городі, а купити одяг і щось для господарства ні за що. Тому п'ють і ламаютьсяродини. А що наш народ не навчений працювати, так це іде ще з ссср.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2021-08-25 19:57:46 ]
Погоджуюся з Вами! Але це тілька частинка проблеми... Заробітчанство і праця за кордоном - це не одне й те саме, не така проста тема, як здається...