Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.29
01:38
Боже, Боже, як це страшно
не від раку, а біди
помирати, так завчасно, —
вже летять туди, сюди.
Не війна, а справжнє пекло —
Воланд править, світ мовчить...
В небі від тривоги смеркло...
Між життям і смертю — мить!
не від раку, а біди
помирати, так завчасно, —
вже летять туди, сюди.
Не війна, а справжнє пекло —
Воланд править, світ мовчить...
В небі від тривоги смеркло...
Між життям і смертю — мить!
2025.11.28
22:16
Коли до срібних передзвонів тягнуться церкви,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,
2025.11.28
21:41
Кровний брате мій, повір,
хоч терпіли до цих пір –
не залишить сам нас звір,
буде нищити без мір.
+ Царице Небесна, в цей час
+ Покровом Своїм храни нас. +
хоч терпіли до цих пір –
не залишить сам нас звір,
буде нищити без мір.
+ Царице Небесна, в цей час
+ Покровом Своїм храни нас. +
2025.11.28
19:39
ВІДПУСКАЮ (діалог з Лілією Ніколаєнко)
***
Я відпускаю. Не тримай, коханий.
Не озирайся, ти мости спалив.
Всі сповіді та спогади, мов рани.
Навколо - воля і гіркий полин…
***
Я відпускаю. Не тримай, коханий.
Не озирайся, ти мости спалив.
Всі сповіді та спогади, мов рани.
Навколо - воля і гіркий полин…
2025.11.28
17:51
Маленька пташко, диво легкотіле.
Непоказна, але чудова. Хто ти?
Ти у вікно до мене залетіла
В оказії нестримного польоту.
І б'єшся у шифонові гардини,
Де кожна складка - пасткою для тебе.
Маленька сірокрила пташко дивна!
Непоказна, але чудова. Хто ти?
Ти у вікно до мене залетіла
В оказії нестримного польоту.
І б'єшся у шифонові гардини,
Де кожна складка - пасткою для тебе.
Маленька сірокрила пташко дивна!
2025.11.28
10:02
Журбою пахне жінка —
У щастя куций вік.
Дістав вже до печінки
Цивільний чоловік.
Від сорому згораєш,
Бо на твоїй руці
Тату — тавро моралі
У щастя куций вік.
Дістав вже до печінки
Цивільний чоловік.
Від сорому згораєш,
Бо на твоїй руці
Тату — тавро моралі
2025.11.28
06:14
Таїться тиша в темряві кромішній
І чимось марить напівсонний двір,
А я римую безнадійно вірші,
Написаним дивуючи папір.
Допоки тиша вкутана пітьмою
За вікнами дрімає залюбки, -
Я душу мучу працею нічною,
Верзіннями утомлюю думки.
І чимось марить напівсонний двір,
А я римую безнадійно вірші,
Написаним дивуючи папір.
Допоки тиша вкутана пітьмою
За вікнами дрімає залюбки, -
Я душу мучу працею нічною,
Верзіннями утомлюю думки.
2025.11.28
03:57
І Юда сіль розсипавши по столу
узяв той хліба зболений шматок
і вийшов геть і ніч така вже тепла
така вже зоряна була остання ніч
і йшов гнівливо машучи рукою
і згадував той тон і ті слова
не чуючи спішить він мимоволі
узяв той хліба зболений шматок
і вийшов геть і ніч така вже тепла
така вже зоряна була остання ніч
і йшов гнівливо машучи рукою
і згадував той тон і ті слова
не чуючи спішить він мимоволі
2025.11.27
19:09
В білих смужках, в смужках чорних,
Скаче, скаче, ще й проворна.
Схожа трохи на коня,
Бо вона йому рідня.
Полюбляє зебра трави,
І швидка - це вам не равлик.
Хижаки не доженуть,
Сонце вказує їй путь.
Скаче, скаче, ще й проворна.
Схожа трохи на коня,
Бо вона йому рідня.
Полюбляє зебра трави,
І швидка - це вам не равлик.
Хижаки не доженуть,
Сонце вказує їй путь.
2025.11.27
18:12
Поляки – нація страшенно гонорова.
То в них сидить іще, напевно, од віків.
Хоч мати гонор – то є, начебто чудово.
Та, як його занадто дуже?! А такі
Уже поляки… Щоб не надто гонорились
Та спільну мову з українцями знайшли,
Таку б державу сильну сотво
То в них сидить іще, напевно, од віків.
Хоч мати гонор – то є, начебто чудово.
Та, як його занадто дуже?! А такі
Уже поляки… Щоб не надто гонорились
Та спільну мову з українцями знайшли,
Таку б державу сильну сотво
2025.11.27
12:41
Він вискакує з двору
і бігає вулицею
невідомо чого.
Чумазий, у лахмітті,
ледве одягнутий.
Викрикує незрозумілі слова.
Радше, їх і словами
не можна назвати.
і бігає вулицею
невідомо чого.
Чумазий, у лахмітті,
ледве одягнутий.
Викрикує незрозумілі слова.
Радше, їх і словами
не можна назвати.
2025.11.27
10:13
Я у душі, мов Іов серед гною,
сиджу паршивий, у коростах весь.
На себе сам збираюся війною,
і правда це, хоча й брехав я десь.
Колись брехав я, мов отой собака,
що брязка на подвір’ї ланцюгом.
Ця книга скарг складе грубезний том,
вмережаний дрібнен
сиджу паршивий, у коростах весь.
На себе сам збираюся війною,
і правда це, хоча й брехав я десь.
Колись брехав я, мов отой собака,
що брязка на подвір’ї ланцюгом.
Ця книга скарг складе грубезний том,
вмережаний дрібнен
2025.11.27
09:21
Профан профан і ще профан
На полі радісних взаємин
На день народження - диван
Аж пам’ять скорчилась… дилеми
Дзвінок дзвінок і ще дзвінок
Приліг проспав ну вибачайте
Бо притомило від пліток
А про народження подбайте…
На полі радісних взаємин
На день народження - диван
Аж пам’ять скорчилась… дилеми
Дзвінок дзвінок і ще дзвінок
Приліг проспав ну вибачайте
Бо притомило від пліток
А про народження подбайте…
2025.11.27
09:21
Не спи, мій друже, світ проспиш,
бери перо, твори шедеври!
Та не шукай тієї стерви,
що вимагає з тебе лиш
смарагди, перла чарівні,
речей коштовних подарунки.
Хай жадібно скуштує трунку,
що наслідований мені!
бери перо, твори шедеври!
Та не шукай тієї стерви,
що вимагає з тебе лиш
смарагди, перла чарівні,
речей коштовних подарунки.
Хай жадібно скуштує трунку,
що наслідований мені!
2025.11.27
07:03
Студеніє листопад
Ув обіймах грудня, -
Засніжило невпопад
Знову пополудні.
Доокола вихорці
Білі зав'юнились, -
В льодом заскленій ріці
Зникнув сонця вилиск.
Ув обіймах грудня, -
Засніжило невпопад
Знову пополудні.
Доокола вихорці
Білі зав'юнились, -
В льодом заскленій ріці
Зникнув сонця вилиск.
2025.11.27
06:05
Не зможу я для тебе стати принцом -
За віком я давно вже не юнак.
Але, можливо, ще на цій сторінці
Ти прочитаєш мій таємний знак.
Кому потрібна сповідь альтруїста,
Коли тепер цінується брехня?
Ніколи я не мав пів королівства,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...За віком я давно вже не юнак.
Але, можливо, ще на цій сторінці
Ти прочитаєш мій таємний знак.
Кому потрібна сповідь альтруїста,
Коли тепер цінується брехня?
Ніколи я не мав пів королівства,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ірина Вовк (1973) /
Критика | Аналітика
ДРУГИЙ СПАС (Великий) - ЯБЛУЧНИЙ (етнографія)
У народі Преображення Господнє називають Великим і Другим Спасом. Цієї пори збирають врожай фруктів, меду, хліба, грибів, які відносять до церкви на посвяту. На Спаса прийнято поминати душі померлих родичів. За повір’ями, цього дня вони втретє, після Страсного четверга і Трійці, себто Зелених Свят виходять на світ. Якщо в родині є тяжко хвора людина і їй на Спаса дати освячене яблуко – символ життя, то вона або видужає, або закінчаться її страждання і вона тихенько відійде до Успіння.
Отож, на Русі Другий Спас називали ще й Яблучним Спасом. Святкують його щорічно 19 серпня. Головним його обрядом є освячення плодів і злаків у церквах. За традицією люди приносили для окроплення святою водою добірні яблука, аромат яких заворожував всіх присутніх в церкві людей, як у Преображенських куточках Едему.
Вважалося, що яблука вже достигли до цього дня і їх можна починати їсти. До 19 серпня їсти достигаючі яблука не дозволялося - це вважалося гріхом. Якщо ж все-таки хто-небудь не втримається і з'їсть яблучко до Спаса, відспокутувати цей гріх можна було тільки тим, що сорок днів після Другого Спаса не їсти жодного яблука. Особливо суворо дотримувалися цього правила ті, у кого вмерли діти-немовлята. Існувало повір'я, що «на тому світі» ростуть срібні дерева з золотими яблучками. Золоте яблучко дають лише тим дітям, чиї батьки дотримувалися звичаю не їсти яблук до Другого Спаса.
Яблучний Спас триває протягом дев'яти днів. Яблука можна вже їсти досхочу, пригощати ними один одного, кого довелося зустріти, готувати з них різні страви, робити зимові заготівлі. Можна, нарешті, дати волю кулінарним фантазіям. Наприклад, «яблука в меду»: два очищених і порізаних яблука варити протягом 5 хвилин в 50 грамах води, в яку слід додати 0,1 грама лимонної кислоти, дві столові ложки меду або 40 грамів цукру. Після того як маса охолоне, яблука вийняти на блюдце, а в остуджений медовий сироп додати 2 столові ложки терпкого вина. Перед подачею на стіл яблука залити цим сиропом.
Святковою стравою на Спаса є печені яблука. Верхівку з хвостиком відрізають, виймають середину з насінням, кладуть туди мед або цукор і запікають у печі. Готують пироги й штруделі з яблучною начинкою. Їдять їх із узваром або грушівником — киселем зі свіжих груш.
Зі святом Яблучного Спаса пов'язані традиційні обжинкові обряди – з цього дня починаються в Україні «Обжинки»: женчики святять у церкві обжинкові вінки, з незжатих на ниві кількох стеблинок жита зав'язують«Спасову бороду». «Обжинки» тривають від Другого до Третього Спаса.
З трьох свят, які називаються «Спаса», тільки це свято, або Другий Яблучний Спас, входить до числа «двунадесятих свят».
До слова,19 серпня 1456 року біля стін Белграда православними сербами була розгромлена непереможна турецька армія. З тих пір Другий Спас у всьому православному світі став відзначатися як велике свято.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ДРУГИЙ СПАС (Великий) - ЯБЛУЧНИЙ (етнографія)
(19 серпня - Преображення Господа Бога і Спаса нашого)
Це – одне з дванадцяти великих народно-релігійних свят. Як оповідають євангелісти, в середині свого земного служіння Ісус Христос привів учнів на гору Фавор. Зійшовши на гору разом зі своїми учнями, Христос став молитися, і незабаром «преобразився»: Його обличчя засяяло, а одяг побілів, наче сніг. Прийшли до Нього пророки Ілля та Мойсей, які вже давно покинули світ. Пролунав небесний голос Господа: «Це Син Мій коханий».
У народі Преображення Господнє називають Великим і Другим Спасом. Цієї пори збирають врожай фруктів, меду, хліба, грибів, які відносять до церкви на посвяту. На Спаса прийнято поминати душі померлих родичів. За повір’ями, цього дня вони втретє, після Страсного четверга і Трійці, себто Зелених Свят виходять на світ. Якщо в родині є тяжко хвора людина і їй на Спаса дати освячене яблуко – символ життя, то вона або видужає, або закінчаться її страждання і вона тихенько відійде до Успіння.
Отож, на Русі Другий Спас називали ще й Яблучним Спасом. Святкують його щорічно 19 серпня. Головним його обрядом є освячення плодів і злаків у церквах. За традицією люди приносили для окроплення святою водою добірні яблука, аромат яких заворожував всіх присутніх в церкві людей, як у Преображенських куточках Едему.
Вважалося, що яблука вже достигли до цього дня і їх можна починати їсти. До 19 серпня їсти достигаючі яблука не дозволялося - це вважалося гріхом. Якщо ж все-таки хто-небудь не втримається і з'їсть яблучко до Спаса, відспокутувати цей гріх можна було тільки тим, що сорок днів після Другого Спаса не їсти жодного яблука. Особливо суворо дотримувалися цього правила ті, у кого вмерли діти-немовлята. Існувало повір'я, що «на тому світі» ростуть срібні дерева з золотими яблучками. Золоте яблучко дають лише тим дітям, чиї батьки дотримувалися звичаю не їсти яблук до Другого Спаса.
Яблучний Спас триває протягом дев'яти днів. Яблука можна вже їсти досхочу, пригощати ними один одного, кого довелося зустріти, готувати з них різні страви, робити зимові заготівлі. Можна, нарешті, дати волю кулінарним фантазіям. Наприклад, «яблука в меду»: два очищених і порізаних яблука варити протягом 5 хвилин в 50 грамах води, в яку слід додати 0,1 грама лимонної кислоти, дві столові ложки меду або 40 грамів цукру. Після того як маса охолоне, яблука вийняти на блюдце, а в остуджений медовий сироп додати 2 столові ложки терпкого вина. Перед подачею на стіл яблука залити цим сиропом.
Святковою стравою на Спаса є печені яблука. Верхівку з хвостиком відрізають, виймають середину з насінням, кладуть туди мед або цукор і запікають у печі. Готують пироги й штруделі з яблучною начинкою. Їдять їх із узваром або грушівником — киселем зі свіжих груш.
Зі святом Яблучного Спаса пов'язані традиційні обжинкові обряди – з цього дня починаються в Україні «Обжинки»: женчики святять у церкві обжинкові вінки, з незжатих на ниві кількох стеблинок жита зав'язують«Спасову бороду». «Обжинки» тривають від Другого до Третього Спаса.
З трьох свят, які називаються «Спаса», тільки це свято, або Другий Яблучний Спас, входить до числа «двунадесятих свят».
До слова,19 серпня 1456 року біля стін Белграда православними сербами була розгромлена непереможна турецька армія. З тих пір Другий Спас у всьому православному світі став відзначатися як велике свято.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
