Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.29
23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,
2026.04.29
22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб
2026.04.29
20:34
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.
За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.
За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку
2026.04.29
20:28
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене
2026.04.29
19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник
***
Дивлюсь у вибране, зітхаю...
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник
***
Дивлюсь у вибране, зітхаю...
2026.04.29
12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з
2026.04.29
11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.
Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.
Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини
2026.04.29
10:34
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.
2026.04.29
10:08
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.
2026.04.29
07:10
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...
2026.04.28
21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи
2026.04.28
19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі
2026.04.28
19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.
Далеко-
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.
Далеко-
2026.04.28
16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.
У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.
У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот
2026.04.28
15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:
«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:
«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,
2026.04.28
11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!
Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!
Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ірина Вовк (1973) /
Критика | Аналітика
ДРУГИЙ СПАС (Великий) - ЯБЛУЧНИЙ (етнографія)
У народі Преображення Господнє називають Великим і Другим Спасом. Цієї пори збирають врожай фруктів, меду, хліба, грибів, які відносять до церкви на посвяту. На Спаса прийнято поминати душі померлих родичів. За повір’ями, цього дня вони втретє, після Страсного четверга і Трійці, себто Зелених Свят виходять на світ. Якщо в родині є тяжко хвора людина і їй на Спаса дати освячене яблуко – символ життя, то вона або видужає, або закінчаться її страждання і вона тихенько відійде до Успіння.
Отож, на Русі Другий Спас називали ще й Яблучним Спасом. Святкують його щорічно 19 серпня. Головним його обрядом є освячення плодів і злаків у церквах. За традицією люди приносили для окроплення святою водою добірні яблука, аромат яких заворожував всіх присутніх в церкві людей, як у Преображенських куточках Едему.
Вважалося, що яблука вже достигли до цього дня і їх можна починати їсти. До 19 серпня їсти достигаючі яблука не дозволялося - це вважалося гріхом. Якщо ж все-таки хто-небудь не втримається і з'їсть яблучко до Спаса, відспокутувати цей гріх можна було тільки тим, що сорок днів після Другого Спаса не їсти жодного яблука. Особливо суворо дотримувалися цього правила ті, у кого вмерли діти-немовлята. Існувало повір'я, що «на тому світі» ростуть срібні дерева з золотими яблучками. Золоте яблучко дають лише тим дітям, чиї батьки дотримувалися звичаю не їсти яблук до Другого Спаса.
Яблучний Спас триває протягом дев'яти днів. Яблука можна вже їсти досхочу, пригощати ними один одного, кого довелося зустріти, готувати з них різні страви, робити зимові заготівлі. Можна, нарешті, дати волю кулінарним фантазіям. Наприклад, «яблука в меду»: два очищених і порізаних яблука варити протягом 5 хвилин в 50 грамах води, в яку слід додати 0,1 грама лимонної кислоти, дві столові ложки меду або 40 грамів цукру. Після того як маса охолоне, яблука вийняти на блюдце, а в остуджений медовий сироп додати 2 столові ложки терпкого вина. Перед подачею на стіл яблука залити цим сиропом.
Святковою стравою на Спаса є печені яблука. Верхівку з хвостиком відрізають, виймають середину з насінням, кладуть туди мед або цукор і запікають у печі. Готують пироги й штруделі з яблучною начинкою. Їдять їх із узваром або грушівником — киселем зі свіжих груш.
Зі святом Яблучного Спаса пов'язані традиційні обжинкові обряди – з цього дня починаються в Україні «Обжинки»: женчики святять у церкві обжинкові вінки, з незжатих на ниві кількох стеблинок жита зав'язують«Спасову бороду». «Обжинки» тривають від Другого до Третього Спаса.
З трьох свят, які називаються «Спаса», тільки це свято, або Другий Яблучний Спас, входить до числа «двунадесятих свят».
До слова,19 серпня 1456 року біля стін Белграда православними сербами була розгромлена непереможна турецька армія. З тих пір Другий Спас у всьому православному світі став відзначатися як велике свято.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ДРУГИЙ СПАС (Великий) - ЯБЛУЧНИЙ (етнографія)
(19 серпня - Преображення Господа Бога і Спаса нашого)
Це – одне з дванадцяти великих народно-релігійних свят. Як оповідають євангелісти, в середині свого земного служіння Ісус Христос привів учнів на гору Фавор. Зійшовши на гору разом зі своїми учнями, Христос став молитися, і незабаром «преобразився»: Його обличчя засяяло, а одяг побілів, наче сніг. Прийшли до Нього пророки Ілля та Мойсей, які вже давно покинули світ. Пролунав небесний голос Господа: «Це Син Мій коханий».
У народі Преображення Господнє називають Великим і Другим Спасом. Цієї пори збирають врожай фруктів, меду, хліба, грибів, які відносять до церкви на посвяту. На Спаса прийнято поминати душі померлих родичів. За повір’ями, цього дня вони втретє, після Страсного четверга і Трійці, себто Зелених Свят виходять на світ. Якщо в родині є тяжко хвора людина і їй на Спаса дати освячене яблуко – символ життя, то вона або видужає, або закінчаться її страждання і вона тихенько відійде до Успіння.
Отож, на Русі Другий Спас називали ще й Яблучним Спасом. Святкують його щорічно 19 серпня. Головним його обрядом є освячення плодів і злаків у церквах. За традицією люди приносили для окроплення святою водою добірні яблука, аромат яких заворожував всіх присутніх в церкві людей, як у Преображенських куточках Едему.
Вважалося, що яблука вже достигли до цього дня і їх можна починати їсти. До 19 серпня їсти достигаючі яблука не дозволялося - це вважалося гріхом. Якщо ж все-таки хто-небудь не втримається і з'їсть яблучко до Спаса, відспокутувати цей гріх можна було тільки тим, що сорок днів після Другого Спаса не їсти жодного яблука. Особливо суворо дотримувалися цього правила ті, у кого вмерли діти-немовлята. Існувало повір'я, що «на тому світі» ростуть срібні дерева з золотими яблучками. Золоте яблучко дають лише тим дітям, чиї батьки дотримувалися звичаю не їсти яблук до Другого Спаса.
Яблучний Спас триває протягом дев'яти днів. Яблука можна вже їсти досхочу, пригощати ними один одного, кого довелося зустріти, готувати з них різні страви, робити зимові заготівлі. Можна, нарешті, дати волю кулінарним фантазіям. Наприклад, «яблука в меду»: два очищених і порізаних яблука варити протягом 5 хвилин в 50 грамах води, в яку слід додати 0,1 грама лимонної кислоти, дві столові ложки меду або 40 грамів цукру. Після того як маса охолоне, яблука вийняти на блюдце, а в остуджений медовий сироп додати 2 столові ложки терпкого вина. Перед подачею на стіл яблука залити цим сиропом.
Святковою стравою на Спаса є печені яблука. Верхівку з хвостиком відрізають, виймають середину з насінням, кладуть туди мед або цукор і запікають у печі. Готують пироги й штруделі з яблучною начинкою. Їдять їх із узваром або грушівником — киселем зі свіжих груш.
Зі святом Яблучного Спаса пов'язані традиційні обжинкові обряди – з цього дня починаються в Україні «Обжинки»: женчики святять у церкві обжинкові вінки, з незжатих на ниві кількох стеблинок жита зав'язують«Спасову бороду». «Обжинки» тривають від Другого до Третього Спаса.
З трьох свят, які називаються «Спаса», тільки це свято, або Другий Яблучний Спас, входить до числа «двунадесятих свят».
До слова,19 серпня 1456 року біля стін Белграда православними сербами була розгромлена непереможна турецька армія. З тих пір Другий Спас у всьому православному світі став відзначатися як велике свято.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
