Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.30
21:33
Знімаєш чорні окуляри
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.
Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.
Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,
2025.10.30
20:00
А знаєте, - то вже Петро озвавсь, -
Я ж у Котельві був тамтого року,
Як москалі упхались з того боку
І Ромодан нас облягати взявсь.
Про те Мирон словечком лиш згадав,
Мені б хотілось більше розказати,
Як боронились ми від супостата,
Як Ромодан від
Я ж у Котельві був тамтого року,
Як москалі упхались з того боку
І Ромодан нас облягати взявсь.
Про те Мирон словечком лиш згадав,
Мені б хотілось більше розказати,
Як боронились ми від супостата,
Як Ромодан від
2025.10.30
18:21
Землетруси, повені, цунамі,
Ще дощів кислотних дикі танці...
Це земля здригається під нами,
Атмосфера з нею в резонансі.
Смог і смерчі, різні катастрофи –
Вдосталь уже знаків Провидіння.
Руйнуватиме свій Світ допоки
Ще дощів кислотних дикі танці...
Це земля здригається під нами,
Атмосфера з нею в резонансі.
Смог і смерчі, різні катастрофи –
Вдосталь уже знаків Провидіння.
Руйнуватиме свій Світ допоки
2025.10.30
11:18
Люблю, коли біцухами натягую футболку,
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.
2025.10.30
10:52
«На вікні свіча миготіла»…
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!
Пнеться в матки пузо вгору
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!
Пнеться в матки пузо вгору
2025.10.30
10:03
Мені би трішечки б тепла
Твоїх очей і губ, не проти?
І ти щоб пахла і цвіла…
Дай Боже, знати
До суботи…
Мені би спокою… мені б…
І бажано, щоб без сюрпризів
Твоїх очей і губ, не проти?
І ти щоб пахла і цвіла…
Дай Боже, знати
До суботи…
Мені би спокою… мені б…
І бажано, щоб без сюрпризів
2025.10.29
22:28
Не вслухаюсь в гамір дітвори,
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.
2025.10.29
21:47
Старий зруйнований парк
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,
2025.10.29
18:32
Вже гарненькі дівчатка у ліжку, мабуть
Вітці сього міста намагаються, жмуть
Щоб коня Пола Ревіра реінкарнуть
А містечку – чого нервувати
Душа Бели Стар поглум передає
Єзавелі-черниці й та шалено плете
Півперуку для Різника-Джека що є
Вітці сього міста намагаються, жмуть
Щоб коня Пола Ревіра реінкарнуть
А містечку – чого нервувати
Душа Бели Стар поглум передає
Єзавелі-черниці й та шалено плете
Півперуку для Різника-Джека що є
2025.10.29
17:54
Народжуються десь, а може поруч,
Цнотливі та незаймані слова.
Та де шукати? Спереду, праворуч?
Як завжди таємниця вікова.
Промовить хто, почуєш їх від кого?
Як лине недоторкана трава
До сонця. Так торуємо дорогу
До тих, хто має справжні почуття,
Цнотливі та незаймані слова.
Та де шукати? Спереду, праворуч?
Як завжди таємниця вікова.
Промовить хто, почуєш їх від кого?
Як лине недоторкана трава
До сонця. Так торуємо дорогу
До тих, хто має справжні почуття,
2025.10.29
13:15
А для мене негода - вона у замащених берцях
Об окопної глини тягучу і ржаву багнюку.
То не дощ, що мені цілу ніч підвіконнями стукав.
Дощ - це там, де солдату на плечі натомлені ллється.
Де тяжіє розгрузка, де мокрі несушені ноги,
Де гарячого чаю
Об окопної глини тягучу і ржаву багнюку.
То не дощ, що мені цілу ніч підвіконнями стукав.
Дощ - це там, де солдату на плечі натомлені ллється.
Де тяжіє розгрузка, де мокрі несушені ноги,
Де гарячого чаю
2025.10.29
11:51
Іржа в іржі не іржавіє…
Вода з водою все це бачить.
Тому, хто бачити не вміє
Навряд чи Видиво пробачить.
Надія, все ж, оптомістична:
Є інші видиви: калюжі…
Ну а якщо ви симпатичні —
Вам поталанило предуже…
Вода з водою все це бачить.
Тому, хто бачити не вміє
Навряд чи Видиво пробачить.
Надія, все ж, оптомістична:
Є інші видиви: калюжі…
Ну а якщо ви симпатичні —
Вам поталанило предуже…
2025.10.29
06:04
Пообіді в гастрономі
Я зустрів сусідку Тому
З імпозантним чоловіком
Одного зі мною віку.
Він всміхався без упину
І все гладив Томи спину,
Поки та не захотіла
Від руки звільнити тіло,
Я зустрів сусідку Тому
З імпозантним чоловіком
Одного зі мною віку.
Він всміхався без упину
І все гладив Томи спину,
Поки та не захотіла
Від руки звільнити тіло,
2025.10.28
22:03
Вогненні мечі - це основа закону.
Ми перед мечами присягу даєм.
Вогненні мечі, як таємні ікони,
Які кровоточать у полі знамен.
Вогненні мечі у танку хаотичнім,
У щільному колі хоругв і списів.
Вогненні мечі в нетривалім затишші,
Ми перед мечами присягу даєм.
Вогненні мечі, як таємні ікони,
Які кровоточать у полі знамен.
Вогненні мечі у танку хаотичнім,
У щільному колі хоругв і списів.
Вогненні мечі в нетривалім затишші,
2025.10.28
16:14
Безліч творчих людей
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,
2025.10.28
12:32
Він міг розрізнити сміттєві контейнери за запахом.
Пам’ятав господарів, які викидали в них сміття.
Промишляв на скляній тарі та макулатурі.
Якщо везло знайти пристойні ношені речі,
здавав по п’ять гривен Вірці –
стерві у дві точки: на барахолці
і
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Генрі Девід Торо
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Генрі Девід Торо
Генри Дэвид Торо
американский писатель, мыслитель, натуралист, общественный деятель
Будьте верны своему делу, своему слову и своему другу.
Быть занятым недостаточно: таковыми бывают и муравьи. Вопрос в том, чем ты занят.
Вода — единственный напиток мудрого человека.
Если вас демонстративно не замечают, значит вами всерьёз интересуются.
Если человек уверенно движется по направлению к своей мечте и стремится жить такой жизнью, какую он себе вообразил, то успех придёт к нему в самый обычный час и совсем неожиданно.
Каждый человек — строитель храма, которым называют его тело.
Как много людей, которые по прочтении иной хорошей книги открывали новую эру своей жизни!
Мечты — это краеугольные камни нашего характера.
Мир — холст воображения.
На тысячу обрывающих листья с дерева зла находится лишь один, рубящий его под корень.
Никто ещё не заблудился, следуя своему внутреннему голосу.
Самые нежные растения прокладывают себе путь через самую жёсткую землю, через трещины скал. Так и доброта. Какой клин, какой молот, какой таран может сравниться с силой доброго, искреннего человека! Ничто не может противостоять ему.
Счастье капризно и непредсказуемо, как бабочка: когда ты пытаешься его поймать, оно ускользает от тебя, но стоит отвлечься — и оно само опустится прямо в твои ладони.
То, что вы получаете, достигнув своей цели, не так важно, как-то, кем вы становитесь, достигнув своей цели.
Успех обычно приходит к тем, кто слишком занят, чтобы искать его.
https://lvvl.guru/genri-devid-toro/
Перевела на украинский язык 15.11.21
Генрі Девід Торо
американський письменник, мислитель, натураліст, громадський діяч
Будьте вірні своїй справі, своєму слову та своєму другові.
Бути зайнятим недостатньо: такими бувають і мурахи. Питання, чим ти зайнятий.
Вода – єдиний напій мудрої людини.
Якщо вас демонстративно не помічають, то вами всерйоз цікавляться.
Якщо людина впевнено рухається до своєї мрії і прагне жити таким життям, яке вона собі уявила, то успіх прийде до неї в звичайнісінький час і зовсім несподівано.
Кожна людина є будівельником храму, яким називають його тіло.
Як багато людей, які після прочитання іншої гарної книги відкривали нову еру свого життя!
Мрії - це наріжні камені нашого характеру.
Світ - полотно уяви.
На тисячу обірваного листя з дерева зла знаходиться лише один, що рубає його під корінь.
Ніхто ще не заблукав, дотримуючись свого внутрішнього голосу.
Найніжніші рослини прокладають собі шлях через найжорсткішу землю, через тріщини скель. Тож і доброта. Який клин, який молот, який таран може зрівнятися із силою доброї, щирої людини! Ніщо не може протистояти йому.
Щастя примхливе і непередбачуване, як метелик: коли ти намагаєшся його зловити, воно вислизає від тебе, але варто відволіктися — і воно саме опуститься просто в твої долоні.
Те, що ви отримуєте, досягнувши своєї мети, не так важливо, як те , ким ви стаєте, досягнувши своєї мети.
Успіх зазвичай приходить до тих, хто надто зайнятий, щоб шукати його.
https://lvvl.guru/genri-devid-toro/
Переклала українською мовою 15.11.21
американский писатель, мыслитель, натуралист, общественный деятель
Будьте верны своему делу, своему слову и своему другу.
Быть занятым недостаточно: таковыми бывают и муравьи. Вопрос в том, чем ты занят.
Вода — единственный напиток мудрого человека.
Если вас демонстративно не замечают, значит вами всерьёз интересуются.
Если человек уверенно движется по направлению к своей мечте и стремится жить такой жизнью, какую он себе вообразил, то успех придёт к нему в самый обычный час и совсем неожиданно.
Каждый человек — строитель храма, которым называют его тело.
Как много людей, которые по прочтении иной хорошей книги открывали новую эру своей жизни!
Мечты — это краеугольные камни нашего характера.
Мир — холст воображения.
На тысячу обрывающих листья с дерева зла находится лишь один, рубящий его под корень.
Никто ещё не заблудился, следуя своему внутреннему голосу.
Самые нежные растения прокладывают себе путь через самую жёсткую землю, через трещины скал. Так и доброта. Какой клин, какой молот, какой таран может сравниться с силой доброго, искреннего человека! Ничто не может противостоять ему.
Счастье капризно и непредсказуемо, как бабочка: когда ты пытаешься его поймать, оно ускользает от тебя, но стоит отвлечься — и оно само опустится прямо в твои ладони.
То, что вы получаете, достигнув своей цели, не так важно, как-то, кем вы становитесь, достигнув своей цели.
Успех обычно приходит к тем, кто слишком занят, чтобы искать его.
https://lvvl.guru/genri-devid-toro/
Перевела на украинский язык 15.11.21
Генрі Девід Торо
американський письменник, мислитель, натураліст, громадський діяч
Будьте вірні своїй справі, своєму слову та своєму другові.
Бути зайнятим недостатньо: такими бувають і мурахи. Питання, чим ти зайнятий.
Вода – єдиний напій мудрої людини.
Якщо вас демонстративно не помічають, то вами всерйоз цікавляться.
Якщо людина впевнено рухається до своєї мрії і прагне жити таким життям, яке вона собі уявила, то успіх прийде до неї в звичайнісінький час і зовсім несподівано.
Кожна людина є будівельником храму, яким називають його тіло.
Як багато людей, які після прочитання іншої гарної книги відкривали нову еру свого життя!
Мрії - це наріжні камені нашого характеру.
Світ - полотно уяви.
На тисячу обірваного листя з дерева зла знаходиться лише один, що рубає його під корінь.
Ніхто ще не заблукав, дотримуючись свого внутрішнього голосу.
Найніжніші рослини прокладають собі шлях через найжорсткішу землю, через тріщини скель. Тож і доброта. Який клин, який молот, який таран може зрівнятися із силою доброї, щирої людини! Ніщо не може протистояти йому.
Щастя примхливе і непередбачуване, як метелик: коли ти намагаєшся його зловити, воно вислизає від тебе, але варто відволіктися — і воно саме опуститься просто в твої долоні.
Те, що ви отримуєте, досягнувши своєї мети, не так важливо, як те , ким ви стаєте, досягнувши своєї мети.
Успіх зазвичай приходить до тих, хто надто зайнятий, щоб шукати його.
https://lvvl.guru/genri-devid-toro/
Переклала українською мовою 15.11.21
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Роберт Броун"
• Перейти на сторінку •
"Екскурс по сумісних альманахах видавництва «Лілія» , « Дивокрай», «Політ моїх думок», «Сузір’я»"
• Перейти на сторінку •
"Екскурс по сумісних альманахах видавництва «Лілія» , « Дивокрай», «Політ моїх думок», «Сузір’я»"
Про публікацію
