Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.01
12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш
2026.02.01
11:43
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.
І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.
І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти
2026.02.01
11:29
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.
Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.
Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,
2026.02.01
08:16
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.
Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.
Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,
2026.01.31
16:05
Із Леоніда Сергєєва
Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте
Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте
2026.01.31
14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"
2026.01.31
12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.
У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.
У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.
2026.01.30
23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу.
Меншовартість занадто вартує.
Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають.
Хто править бал, тому правила зайві.
У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.
2026.01.30
21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як
2026.01.30
21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?
А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?
А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,
2026.01.30
16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
2026.01.30
15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.
Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.
Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги
2026.01.30
13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!
Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!
Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
2026.01.30
10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
2026.01.29
21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
2026.01.29
19:57
МАГІСТРАЛ
Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Розпливчасті та ледь помітні тіні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Розпливчасті та ледь помітні тіні
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Генрі Девід Торо
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Генрі Девід Торо
Генри Дэвид Торо
американский писатель, мыслитель, натуралист, общественный деятель
Будьте верны своему делу, своему слову и своему другу.
Быть занятым недостаточно: таковыми бывают и муравьи. Вопрос в том, чем ты занят.
Вода — единственный напиток мудрого человека.
Если вас демонстративно не замечают, значит вами всерьёз интересуются.
Если человек уверенно движется по направлению к своей мечте и стремится жить такой жизнью, какую он себе вообразил, то успех придёт к нему в самый обычный час и совсем неожиданно.
Каждый человек — строитель храма, которым называют его тело.
Как много людей, которые по прочтении иной хорошей книги открывали новую эру своей жизни!
Мечты — это краеугольные камни нашего характера.
Мир — холст воображения.
На тысячу обрывающих листья с дерева зла находится лишь один, рубящий его под корень.
Никто ещё не заблудился, следуя своему внутреннему голосу.
Самые нежные растения прокладывают себе путь через самую жёсткую землю, через трещины скал. Так и доброта. Какой клин, какой молот, какой таран может сравниться с силой доброго, искреннего человека! Ничто не может противостоять ему.
Счастье капризно и непредсказуемо, как бабочка: когда ты пытаешься его поймать, оно ускользает от тебя, но стоит отвлечься — и оно само опустится прямо в твои ладони.
То, что вы получаете, достигнув своей цели, не так важно, как-то, кем вы становитесь, достигнув своей цели.
Успех обычно приходит к тем, кто слишком занят, чтобы искать его.
https://lvvl.guru/genri-devid-toro/
Перевела на украинский язык 15.11.21
Генрі Девід Торо
американський письменник, мислитель, натураліст, громадський діяч
Будьте вірні своїй справі, своєму слову та своєму другові.
Бути зайнятим недостатньо: такими бувають і мурахи. Питання, чим ти зайнятий.
Вода – єдиний напій мудрої людини.
Якщо вас демонстративно не помічають, то вами всерйоз цікавляться.
Якщо людина впевнено рухається до своєї мрії і прагне жити таким життям, яке вона собі уявила, то успіх прийде до неї в звичайнісінький час і зовсім несподівано.
Кожна людина є будівельником храму, яким називають його тіло.
Як багато людей, які після прочитання іншої гарної книги відкривали нову еру свого життя!
Мрії - це наріжні камені нашого характеру.
Світ - полотно уяви.
На тисячу обірваного листя з дерева зла знаходиться лише один, що рубає його під корінь.
Ніхто ще не заблукав, дотримуючись свого внутрішнього голосу.
Найніжніші рослини прокладають собі шлях через найжорсткішу землю, через тріщини скель. Тож і доброта. Який клин, який молот, який таран може зрівнятися із силою доброї, щирої людини! Ніщо не може протистояти йому.
Щастя примхливе і непередбачуване, як метелик: коли ти намагаєшся його зловити, воно вислизає від тебе, але варто відволіктися — і воно саме опуститься просто в твої долоні.
Те, що ви отримуєте, досягнувши своєї мети, не так важливо, як те , ким ви стаєте, досягнувши своєї мети.
Успіх зазвичай приходить до тих, хто надто зайнятий, щоб шукати його.
https://lvvl.guru/genri-devid-toro/
Переклала українською мовою 15.11.21
американский писатель, мыслитель, натуралист, общественный деятель
Будьте верны своему делу, своему слову и своему другу.
Быть занятым недостаточно: таковыми бывают и муравьи. Вопрос в том, чем ты занят.
Вода — единственный напиток мудрого человека.
Если вас демонстративно не замечают, значит вами всерьёз интересуются.
Если человек уверенно движется по направлению к своей мечте и стремится жить такой жизнью, какую он себе вообразил, то успех придёт к нему в самый обычный час и совсем неожиданно.
Каждый человек — строитель храма, которым называют его тело.
Как много людей, которые по прочтении иной хорошей книги открывали новую эру своей жизни!
Мечты — это краеугольные камни нашего характера.
Мир — холст воображения.
На тысячу обрывающих листья с дерева зла находится лишь один, рубящий его под корень.
Никто ещё не заблудился, следуя своему внутреннему голосу.
Самые нежные растения прокладывают себе путь через самую жёсткую землю, через трещины скал. Так и доброта. Какой клин, какой молот, какой таран может сравниться с силой доброго, искреннего человека! Ничто не может противостоять ему.
Счастье капризно и непредсказуемо, как бабочка: когда ты пытаешься его поймать, оно ускользает от тебя, но стоит отвлечься — и оно само опустится прямо в твои ладони.
То, что вы получаете, достигнув своей цели, не так важно, как-то, кем вы становитесь, достигнув своей цели.
Успех обычно приходит к тем, кто слишком занят, чтобы искать его.
https://lvvl.guru/genri-devid-toro/
Перевела на украинский язык 15.11.21
Генрі Девід Торо
американський письменник, мислитель, натураліст, громадський діяч
Будьте вірні своїй справі, своєму слову та своєму другові.
Бути зайнятим недостатньо: такими бувають і мурахи. Питання, чим ти зайнятий.
Вода – єдиний напій мудрої людини.
Якщо вас демонстративно не помічають, то вами всерйоз цікавляться.
Якщо людина впевнено рухається до своєї мрії і прагне жити таким життям, яке вона собі уявила, то успіх прийде до неї в звичайнісінький час і зовсім несподівано.
Кожна людина є будівельником храму, яким називають його тіло.
Як багато людей, які після прочитання іншої гарної книги відкривали нову еру свого життя!
Мрії - це наріжні камені нашого характеру.
Світ - полотно уяви.
На тисячу обірваного листя з дерева зла знаходиться лише один, що рубає його під корінь.
Ніхто ще не заблукав, дотримуючись свого внутрішнього голосу.
Найніжніші рослини прокладають собі шлях через найжорсткішу землю, через тріщини скель. Тож і доброта. Який клин, який молот, який таран може зрівнятися із силою доброї, щирої людини! Ніщо не може протистояти йому.
Щастя примхливе і непередбачуване, як метелик: коли ти намагаєшся його зловити, воно вислизає від тебе, але варто відволіктися — і воно саме опуститься просто в твої долоні.
Те, що ви отримуєте, досягнувши своєї мети, не так важливо, як те , ким ви стаєте, досягнувши своєї мети.
Успіх зазвичай приходить до тих, хто надто зайнятий, щоб шукати його.
https://lvvl.guru/genri-devid-toro/
Переклала українською мовою 15.11.21
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Роберт Броун"
• Перейти на сторінку •
"Екскурс по сумісних альманахах видавництва «Лілія» , « Дивокрай», «Політ моїх думок», «Сузір’я»"
• Перейти на сторінку •
"Екскурс по сумісних альманахах видавництва «Лілія» , « Дивокрай», «Політ моїх думок», «Сузір’я»"
Про публікацію
