Малий Андрійко поглядом ніби прилип до екрана свого нетбука. Він уже кілька годин поспіль воював із гоблінами, будував птахоферми, шукав приховані скарби і катався на своєму улюбленому танку тилами уявного ворога.
– Як справи, любий? – несподівано із-за спини до нього долинув спокійний голос батька.
– Ти вже вдома? – натомість здивовано запитав малий. – Я навіть не чув, коли ти повернувся з роботи.
– Затримався на нараді, а потім заскочив до магазину, купив нові прикраси для новорічної ялинки. А ти все воюєш? – батько рукою жартівливо розкуйовдив шовковисте волосся сина.
– Обережно, зруйнуєш мені всю зачіску, – дещо з удаваною серйозністю наїжачився малий, закриваючи акаунт і повертаючись лицем до батька.
– Ти вже написав листа Святому Миколаю? – примирливо запитав той.
– Ще ні…
– Чому? – здивувався вже батько. – Йому ж потрібно ще підготувати багато подарунків, а часу залишилося зовсім обмаль. Дивись, синку, він любить старанних і чемних дітей.
– Тату, а звідки Святий Миколай дізнається, чи я чемно поводився та чи був старанним і ввічливим протягом року, зокрема, чи слухався тебе з мамою? – несподівано поцікавився Андрійко.
– Він усе знає, на те він і святий, – дещо забарився з відповіддю тато, але все-таки достойно, як йому здалося, вийшов зі скрутного становища.
– Тоді не бачу жодних проблем і необхідності марнувати час – впевнено промовив син і знову увімкнув свого нетбука.
– Щось я тебе не зовсім розумію, – ще більше здивувався тато. – Ти що, не хочеш отримати цього року подарунка від Святого Миколая?
– Хочу, – коротко кинув син, уже виводячи із ангара свій віртуальний преміум танк максимальної комплектації.
– Тоді твоя поведінка мені є абсолютно незрозумілою…
– А ти йому часом не говорив, що я просив вас із мамою купити мені айфона останньої моделі?
– Як би я міг це зробити? – тільки й зміг вимовити батько. Одночасно з цим його брови піднялися і зупинилися за мить лише десь на середині лоба.
– Навпаки, все дуже просто, – невимушено продовжував випускник старшої групи приватного дитсадка і постійний відвідувач підготовчих курсів спеціалізованої школи з поглибленим вивчення точних наук. – Коли він дійсно святий, то і так має знати, який я хочу подарунок до Нового року, – упевнено закінчив син і з ледь помітною усмішкою знову занурився у вир напруженого танкового бою.
Батько уже було відкрив рота, щоб висловити своє обурення, але вчасно зупинився. Він упіймав себе на думці, що ще не готовий сформулювати вголос струнку версію свого невдоволення поведінкою сина, а тим більше обґрунтувати це яскравими і, по можливості, наочними прикладами. Тому він у задумі ще трохи постояв на краю арени віртуального бойовища, а потім мовчки почвалав на кухню, де його з вечерею уже чекала дружина виконуючого обов’язки Святого Миколая.

10.12.2021