ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.04.03 21:38
Мій голос пересох від посухи,
мій голос нагадує
жерло вулкану.
Моє серце стало
попелищем битви.
Її кордони пролягають
нашими душами.
Мої думки схожі

Олександр Сушко
2025.04.03 19:25
Я цілу зиму спав у мрійних снах,
А на душі сріблився білий іній.
Та з ирію вернулася весна,
А з нею разом голоси пташині.

Прокинулися почуття мої!
Від радості цвітуть, неначе маки!
Освітлюють березові гаї,

Іван Потьомкін
2025.04.03 18:21
Щоб од думок бодай на час прочахла голова
(Лише у сні думки поволі опадають, наче листя),
Спішу туди, де невгамовне птаство й мудрі дерева
Словам високим надають земного змісту.
Як мудро все ж Господь розпорядивсь,
Поставивши їх поперед чоловіка тін

Євген Федчук
2025.04.03 15:43
Чому отак ведуться москалі:
Приходять, усе нищать і вбивають?
Чи зовсім Бога у душі не мають,
Не вірують у Нього взагалі?
Про їхню віру важко говорить.
Вони, хоч люду втричі більше мають,
Про свої храми все ж не надто дбають,
Не поспішають в храми

Світлана Пирогова
2025.04.03 14:51
Україно, в тобі є ще сили,
хоч обсіла давня мошкара.
Розженеш, я вірю,дій сміливо,
бо закваска в тебе ще стара.
Тлінь візьме розбещених і ситих
(Кожен, ніби п'явка ссе і ссе).
Пересіє згодом Боже сито,
Ще почуєш голос із небес.

Юрій Гундарєв
2025.04.03 11:34
…Ніколи не буває таке близьке до землі сонце, як у січні, коли воно, запалюючи сріблястим сяйвом зірки інею на стежках і деревах і обертаючи сніг в блискучу білу емаль, холоне в білих просторах засніжених полів. У п'ятнадцятиступневий мороз, блукаючи по

Юрій Гундарєв
2025.04.03 11:09
Час покинув свій,
долаючи втому…
Я - у Києві
сто років тому.

Усміхнені квіти на клумбах.
Трамваїв густоголосся.
Міліціонери на тумбах

Віктор Кучерук
2025.04.03 06:46
Зі сном розлучаюся важко
І легко, і радо, коли,
Неначе бабусина казка
Він є не тягучий, чи злий.
Коли проклинати не варто
Все те, що примарним було, –
Коли обернулося жартом
Цілунків уявне число.

Юрій Лазірко
2025.04.03 05:13
rain in my soul
your droplets and mind
a dawn without sky
in verses it died
once for all

2.
memories’ haze

Тетяна Левицька
2025.04.03 02:07
Віктор Кучерук

* * *

Чоловік дружині зранку
Повіряє забаганку
Про дівчиноньку-коханку,
Бо наснилися немало

Леся Горова
2025.04.02 23:05
Губи стисну: мовчати. Та рветься моя непокора,
Галасує у думці, колотить розмірений пульс,
Вутлі паростки спокою косить, подібна серпу,
З-під химерних мостів потурань вибиває опори.

Зверху ще притискаю долоню - ні звуку досади!
Звісно, лівою, бо п

Борис Костиря
2025.04.02 21:51
Звідки ця енергія руйнування?
Із яких потаємних глибин
виповзає вона?
Чому серед оази творення
раптом спалахує кривава пляма?
Спокійне плесо розуму
охоплює ураган безуму.
Горить столітній ліс,

Борис Костиря
2025.04.02 21:45
Ми - уламки війни, що усіх розтоптала.
Ми - уламки споруд, що у небо завелись.
Ми - уламки броні та важкого металу.
Ми - уламки сумління і зламана вись.

Ми - будинки, що бомби ущент розметали.
Ми - той крик стоголосий над містом проклять.
Пр

Іван Потьомкін
2025.04.02 19:28
І вчасно погляд одвести
Від тої, що відкрита всьому світу,
Що, наче брунька навесні,
Готова вибухнуть рожево-білим квітом.
Сховати захват і зажмуритись на мить,
Щоб не осліпнуть в сяйві з’яви.
Домалювать в уяві дозрілу вроду,
Молитовно скласти рук

Тетяна Левицька
2025.04.02 19:00
Свята любов знайде як втішити образу,
та припинити колотнечу навісну.
До рідного гнізда вертаємось щоразу,
щоб не розбили чвари вежу кам'яну.

— Давно не чулися, як справи, білокрилий?

— Нема чим вихвалятися, та все ж,

Віктор Насипаний
2025.04.02 16:02
Сусід жалівся діду,
Що лисина все більш.
По ліки, каже, їду.
Волосся гірш та гірш.

- Масти, де лисий, салом. -
Йому порадив дід. –
Волосся щоб зростало.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Малєєва (1981) / Публіцистика

 Хо-хо
Чи ви помічали, що іноді нам у житті зустрічається не чоловік чи жінка, не людина, а персонаж. Персонаж, з яким і треба поводитися не по-людськи, а як з персонажем. Персонаж номер 1: Кіса Вороб'янінов.
Його навіть можна називати так: Кіса. У крайньому разі Кіт. Він не образиться і нічого не зрозуміє. Його так у дитинстві називала мати. У його голові він маленький, нещасний і дурненький. Із замашками ватажка дворянства. Тим гірше, що колишнього. Жодна жінка не може витримати поряд із собою такого Кісу. Тому Кіса зазвичай рано стає вдівцем. Якщо його теща ще жива і сповнена сил, він якийсь час живе з нею, але й ніяка теща такого довго не витримає. Вона кличе смерть, їй бачити нема терпіння, як гідність жебракує... Вона вмирає і Кіса виявляє, що про нього більше нема кому подбати, і потрібно знайти якийсь стілець. На якому можна сидіти та нічого не робити. Кіса готовий на все. Його істериці немає меж. Він готовий просити, принижуватися, лабузнитися, красти. Та що там. Він навіть безсоромно переріже вам горло. Принижуючи Кісу, що так приємно та смачно робити, ви повинні пам'ятати і про цей бік його особистості.
Персонаж номер 2: Остап Бендер.
Авантюрист. Його тато був турецькопідданим, і це дуже сумно, бо якби турецькопідданою була його мама, він жив би в Ізраїлі. Але не факт. Остап може бути і українцем, бо будь-який українець – це маленький єврей. З ним дуже цікаво пуститися в якусь авантюру, легко заробити мільйон, він же знає 400 легких способів відібрання грошей + твоїх 400 (які ти завжди знав, але соромився застосувати) =800. І так само легко його прогуляти. Як прийшло так пішло - не шкода, зате є що згадати. З ним буде яскраво, весело, але недовго. Тому що все закінчиться якимсь із трьох можливих результатів:
1. він одружується з тобою, тому що вкрасти щось, не одружившись з такою милою жінкою, він вважає нижче за свою гідність. З ним ти навчишся любити і страждати. А розлучитеся ви вже заочно. Але це не точно.
2. Він зникне в потрібному йому напрямку, а ти залишишся біля свого позолоченого ситечка, фарбувати мексиканського тушкана зеленою аквареллю. Якщо ви до цього добре провели час, то в охололий слід ти протягнеш філософськи і з усмішкою: "Хо-хо."
3. Ти знайдеш його у своїй опочивальні з перерізаним горлом. Він буде ще живий, але ти сядеш навпроти його благаючих очей і будеш з насолодою дивитися, як із них йде життя. А може, навіть із деяким співчуттям. Але швидку викликати не станеш, бо вирок уже кимось виконаний, а в тебе в кишені й так уже лежав і чекав на свій час парабелум.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-01-03 23:10:10
Переглядів сторінки твору 442
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.879 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.724 / 5.34)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.01.15 21:10
Автор у цю хвилину відсутній