
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.09
22:26
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
2025.10.09
21:47
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
2025.10.09
20:59
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
2025.10.09
20:04
Хан не встигне іще й чхнути у Бахчисараї,
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
2025.10.09
15:56
КУЛЯ, ЯКА ПОЧИНАЄ ГРУ.
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
2025.10.09
13:39
Я шпарку заб’ю, через неї дощить
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
2025.10.09
12:49
Яскравими фарбами осінь
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
2025.10.09
12:18
Ти вмієш слухати мене роками поспіль.
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм
2025.10.09
09:47
Сьогодні, 9 жовтня, йому могло би виповнитися 85 років. Але він пішов у захмар’я сорокарічним.
Можливо, такі яскраві особистості конче потрібні не лише тут…
До речі, одна з львівських вулиць носить його ім‘я.
Дві маленькі зелені фари
висвітлюють шл
Можливо, такі яскраві особистості конче потрібні не лише тут…
До речі, одна з львівських вулиць носить його ім‘я.
Дві маленькі зелені фари
висвітлюють шл
2025.10.08
22:17
Давно я не був
на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,
на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,
2025.10.08
16:12
Я сьогодні відкрив Америку!
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.
2025.10.08
16:12
Я сьогодні відкрив Америку!
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.
2025.10.08
15:15
Перед осінню ніби винною
Почуваюся без вини.
Розлітається павутиною
Перший зАзимок слюдяний.
І жовтневого дня короткого
Багровиння снує клубки.
Кривда в них примостилась котиком
Почуваюся без вини.
Розлітається павутиною
Перший зАзимок слюдяний.
І жовтневого дня короткого
Багровиння снує клубки.
Кривда в них примостилась котиком
2025.10.08
13:20
грудня 2025 року
Норвезький Нобелівський комітет
винесе рішення:
«нікому з глав держав
не присуджувати премію миру».
До такого рішення
потенційні члени комітету
прийшли заздалегідь,
ознайомившись з дослідженнями
міжнародної групи науковц
2025.10.08
11:12
Колись бункери були прихистком героїв, а нині по бункерах рятує шкуру якесь пуйло.
У майбутньому вивчення історії рашизму буде справою не політологів, а паразитологів.
Право сильного сильне, але не праве.
Малодушним завжди мало загублених душ.
2025.10.08
06:14
Зранку за вікнами осінь
Хлюпає нудно дощем, -
Плани зруйновано зовсім,
Душу охоплює щем.
Тільки корити не стану
Час дощовитий ніяк, -
Осінь - обманлива пані, -
Знати повинен усяк...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Хлюпає нудно дощем, -
Плани зруйновано зовсім,
Душу охоплює щем.
Тільки корити не стану
Час дощовитий ніяк, -
Осінь - обманлива пані, -
Знати повинен усяк...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Олена Малєєва (1981) /
Публіцистика
Хо-хо
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Хо-хо
Чи ви помічали, що іноді нам у житті зустрічається не чоловік чи жінка, не людина, а персонаж. Персонаж, з яким і треба поводитися не по-людськи, а як з персонажем. Персонаж номер 1: Кіса Вороб'янінов.
Його навіть можна називати так: Кіса. У крайньому разі Кіт. Він не образиться і нічого не зрозуміє. Його так у дитинстві називала мати. У його голові він маленький, нещасний і дурненький. Із замашками ватажка дворянства. Тим гірше, що колишнього. Жодна жінка не може витримати поряд із собою такого Кісу. Тому Кіса зазвичай рано стає вдівцем. Якщо його теща ще жива і сповнена сил, він якийсь час живе з нею, але й ніяка теща такого довго не витримає. Вона кличе смерть, їй бачити нема терпіння, як гідність жебракує... Вона вмирає і Кіса виявляє, що про нього більше нема кому подбати, і потрібно знайти якийсь стілець. На якому можна сидіти та нічого не робити. Кіса готовий на все. Його істериці немає меж. Він готовий просити, принижуватися, лабузнитися, красти. Та що там. Він навіть безсоромно переріже вам горло. Принижуючи Кісу, що так приємно та смачно робити, ви повинні пам'ятати і про цей бік його особистості.
Персонаж номер 2: Остап Бендер.
Авантюрист. Його тато був турецькопідданим, і це дуже сумно, бо якби турецькопідданою була його мама, він жив би в Ізраїлі. Але не факт. Остап може бути і українцем, бо будь-який українець – це маленький єврей. З ним дуже цікаво пуститися в якусь авантюру, легко заробити мільйон, він же знає 400 легких способів відібрання грошей + твоїх 400 (які ти завжди знав, але соромився застосувати) =800. І так само легко його прогуляти. Як прийшло так пішло - не шкода, зате є що згадати. З ним буде яскраво, весело, але недовго. Тому що все закінчиться якимсь із трьох можливих результатів:
1. він одружується з тобою, тому що вкрасти щось, не одружившись з такою милою жінкою, він вважає нижче за свою гідність. З ним ти навчишся любити і страждати. А розлучитеся ви вже заочно. Але це не точно.
2. Він зникне в потрібному йому напрямку, а ти залишишся біля свого позолоченого ситечка, фарбувати мексиканського тушкана зеленою аквареллю. Якщо ви до цього добре провели час, то в охололий слід ти протягнеш філософськи і з усмішкою: "Хо-хо."
3. Ти знайдеш його у своїй опочивальні з перерізаним горлом. Він буде ще живий, але ти сядеш навпроти його благаючих очей і будеш з насолодою дивитися, як із них йде життя. А може, навіть із деяким співчуттям. Але швидку викликати не станеш, бо вирок уже кимось виконаний, а в тебе в кишені й так уже лежав і чекав на свій час парабелум.
Його навіть можна називати так: Кіса. У крайньому разі Кіт. Він не образиться і нічого не зрозуміє. Його так у дитинстві називала мати. У його голові він маленький, нещасний і дурненький. Із замашками ватажка дворянства. Тим гірше, що колишнього. Жодна жінка не може витримати поряд із собою такого Кісу. Тому Кіса зазвичай рано стає вдівцем. Якщо його теща ще жива і сповнена сил, він якийсь час живе з нею, але й ніяка теща такого довго не витримає. Вона кличе смерть, їй бачити нема терпіння, як гідність жебракує... Вона вмирає і Кіса виявляє, що про нього більше нема кому подбати, і потрібно знайти якийсь стілець. На якому можна сидіти та нічого не робити. Кіса готовий на все. Його істериці немає меж. Він готовий просити, принижуватися, лабузнитися, красти. Та що там. Він навіть безсоромно переріже вам горло. Принижуючи Кісу, що так приємно та смачно робити, ви повинні пам'ятати і про цей бік його особистості.
Персонаж номер 2: Остап Бендер.
Авантюрист. Його тато був турецькопідданим, і це дуже сумно, бо якби турецькопідданою була його мама, він жив би в Ізраїлі. Але не факт. Остап може бути і українцем, бо будь-який українець – це маленький єврей. З ним дуже цікаво пуститися в якусь авантюру, легко заробити мільйон, він же знає 400 легких способів відібрання грошей + твоїх 400 (які ти завжди знав, але соромився застосувати) =800. І так само легко його прогуляти. Як прийшло так пішло - не шкода, зате є що згадати. З ним буде яскраво, весело, але недовго. Тому що все закінчиться якимсь із трьох можливих результатів:
1. він одружується з тобою, тому що вкрасти щось, не одружившись з такою милою жінкою, він вважає нижче за свою гідність. З ним ти навчишся любити і страждати. А розлучитеся ви вже заочно. Але це не точно.
2. Він зникне в потрібному йому напрямку, а ти залишишся біля свого позолоченого ситечка, фарбувати мексиканського тушкана зеленою аквареллю. Якщо ви до цього добре провели час, то в охололий слід ти протягнеш філософськи і з усмішкою: "Хо-хо."
3. Ти знайдеш його у своїй опочивальні з перерізаним горлом. Він буде ще живий, але ти сядеш навпроти його благаючих очей і будеш з насолодою дивитися, як із них йде життя. А може, навіть із деяким співчуттям. Але швидку викликати не станеш, бо вирок уже кимось виконаний, а в тебе в кишені й так уже лежав і чекав на свій час парабелум.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію