
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.09
22:26
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
2025.10.09
21:47
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
2025.10.09
20:59
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
2025.10.09
20:04
Хан не встигне іще й чхнути у Бахчисараї,
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
2025.10.09
15:56
КУЛЯ, ЯКА ПОЧИНАЄ ГРУ.
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
2025.10.09
13:39
Я шпарку заб’ю, через неї дощить
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
2025.10.09
12:49
Яскравими фарбами осінь
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
2025.10.09
12:18
Ти вмієш слухати мене роками поспіль.
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм
2025.10.09
09:47
Сьогодні, 9 жовтня, йому могло би виповнитися 85 років. Але він пішов у захмар’я сорокарічним.
Можливо, такі яскраві особистості конче потрібні не лише тут…
До речі, одна з львівських вулиць носить його ім‘я.
Дві маленькі зелені фари
висвітлюють шл
Можливо, такі яскраві особистості конче потрібні не лише тут…
До речі, одна з львівських вулиць носить його ім‘я.
Дві маленькі зелені фари
висвітлюють шл
2025.10.08
22:17
Давно я не був
на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,
на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,
2025.10.08
16:12
Я сьогодні відкрив Америку!
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.
2025.10.08
16:12
Я сьогодні відкрив Америку!
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.
2025.10.08
15:15
Перед осінню ніби винною
Почуваюся без вини.
Розлітається павутиною
Перший зАзимок слюдяний.
І жовтневого дня короткого
Багровиння снує клубки.
Кривда в них примостилась котиком
Почуваюся без вини.
Розлітається павутиною
Перший зАзимок слюдяний.
І жовтневого дня короткого
Багровиння снує клубки.
Кривда в них примостилась котиком
2025.10.08
13:20
грудня 2025 року
Норвезький Нобелівський комітет
винесе рішення:
«нікому з глав держав
не присуджувати премію миру».
До такого рішення
потенційні члени комітету
прийшли заздалегідь,
ознайомившись з дослідженнями
міжнародної групи науковц
2025.10.08
11:12
Колись бункери були прихистком героїв, а нині по бункерах рятує шкуру якесь пуйло.
У майбутньому вивчення історії рашизму буде справою не політологів, а паразитологів.
Право сильного сильне, але не праве.
Малодушним завжди мало загублених душ.
2025.10.08
06:14
Зранку за вікнами осінь
Хлюпає нудно дощем, -
Плани зруйновано зовсім,
Душу охоплює щем.
Тільки корити не стану
Час дощовитий ніяк, -
Осінь - обманлива пані, -
Знати повинен усяк...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Хлюпає нудно дощем, -
Плани зруйновано зовсім,
Душу охоплює щем.
Тільки корити не стану
Час дощовитий ніяк, -
Осінь - обманлива пані, -
Знати повинен усяк...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Олена Малєєва (1981) /
Публіцистика
Тепер ти досвідчений гравець
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Тепер ти досвідчений гравець
Життя схоже на шахову дошку. Але не зовсім.
Граєш, продумуючи ходи. В ідеалі. А у житті вирішувати треба швидко. Життя одне. Не переграєш партію. Втрачаєш одну фігуру. Іншу. Якоюсь вирішуєш пожертвувати свідомо. Щоб у дамки. Сидиш у дамках. У вбиральні. І думаєш: навіщо!!!...Якщо не сказати більш виразно. Чи це вже термінологія не з шахів? Коли я спілкуюся з людьми похилого віку, у яких майже вся партія зіграна, то бачу, як їм хотілося б переграти свою партію. Тому що наприкінці гри виразно видно, де ключова помилка була. Але сум у тому, що вони не можуть написати навіть інструкції до гри. Адже у кожного своє поле та свої гравці та й умови змінилися. Ну і плюс у молоді роки думаєш: ну вже я не ви, лузери, моя партія точно буде зіграна пречудово.
Можна, звичайно, сидячи за своєю дошкою, потихеньку підглядати за сусідніми гравцями. Можна скопіювати вдалий хід і іноді це вистрілює. Але найчастіше доводиться самому вигрібати і вигадувати.
А ось ще у мене дитячий спогад... Сиджу, граю у шашки. Тато починає вигравати і я, перевертаю дошку з фігурами, ридаючи, тікаю під стіл: я так не граю!
У гри правила точно є. Але їх ніхто не озвучив. Їх вивчаєш по ходу справи. Ну, це й мій девіз: побігли, там розберемося. Але, ясна річ, частіше зістрибую з дистанції. Бо мені туди і з тими не треба. А здавалося на старті цікаво. І ось ти граєш так. То в шахи, то в шашки, то в естафету, то раптом виходить театр. І найчастіше одного глядача та актора. Граєш-граєш... Дізнаєшся якісь правила. Або нововиявлені обставини вилазять. І розумієш: все було правильно. Хоч ти іноді й не погоджуєшся з результатом. Ну, посади за свою дошку досвідченого гравця. Дай йому інформацію. Здай козирі. Підмахлюй. Дзуськи вийде. А знаєш чому? Він почне ходити розумними продуманими ходами, а ти йому скажеш: йди до біса. Це моя гра. Побігли там розберемося було ненадовго. Я розібрався, чого хочу. Я хочу тупити, програвати, перевернути дошку та сидіти під столом. Посидиш так трохи. А потім візьмеш і виграєш. Досвідчений гравець відвисне щелепою: як? А біс його знає. Просто тепер усе помінялося місцями.
Тепер ти досвідчений гравець.
Граєш, продумуючи ходи. В ідеалі. А у житті вирішувати треба швидко. Життя одне. Не переграєш партію. Втрачаєш одну фігуру. Іншу. Якоюсь вирішуєш пожертвувати свідомо. Щоб у дамки. Сидиш у дамках. У вбиральні. І думаєш: навіщо!!!...Якщо не сказати більш виразно. Чи це вже термінологія не з шахів? Коли я спілкуюся з людьми похилого віку, у яких майже вся партія зіграна, то бачу, як їм хотілося б переграти свою партію. Тому що наприкінці гри виразно видно, де ключова помилка була. Але сум у тому, що вони не можуть написати навіть інструкції до гри. Адже у кожного своє поле та свої гравці та й умови змінилися. Ну і плюс у молоді роки думаєш: ну вже я не ви, лузери, моя партія точно буде зіграна пречудово.
Можна, звичайно, сидячи за своєю дошкою, потихеньку підглядати за сусідніми гравцями. Можна скопіювати вдалий хід і іноді це вистрілює. Але найчастіше доводиться самому вигрібати і вигадувати.
А ось ще у мене дитячий спогад... Сиджу, граю у шашки. Тато починає вигравати і я, перевертаю дошку з фігурами, ридаючи, тікаю під стіл: я так не граю!
У гри правила точно є. Але їх ніхто не озвучив. Їх вивчаєш по ходу справи. Ну, це й мій девіз: побігли, там розберемося. Але, ясна річ, частіше зістрибую з дистанції. Бо мені туди і з тими не треба. А здавалося на старті цікаво. І ось ти граєш так. То в шахи, то в шашки, то в естафету, то раптом виходить театр. І найчастіше одного глядача та актора. Граєш-граєш... Дізнаєшся якісь правила. Або нововиявлені обставини вилазять. І розумієш: все було правильно. Хоч ти іноді й не погоджуєшся з результатом. Ну, посади за свою дошку досвідченого гравця. Дай йому інформацію. Здай козирі. Підмахлюй. Дзуськи вийде. А знаєш чому? Він почне ходити розумними продуманими ходами, а ти йому скажеш: йди до біса. Це моя гра. Побігли там розберемося було ненадовго. Я розібрався, чого хочу. Я хочу тупити, програвати, перевернути дошку та сидіти під столом. Посидиш так трохи. А потім візьмеш і виграєш. Досвідчений гравець відвисне щелепою: як? А біс його знає. Просто тепер усе помінялося місцями.
Тепер ти досвідчений гравець.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію