ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.24 07:32
* * *
Металися бурі, згори гримкотіло,
Ще голод додався до різних всіх бід,
Але не розпалася ти, не зотліла,
Не зникла, як спалах комети чи слід.
Ти глибоко дуже пустила коріння
І стала сильніше давно від трави, -
Найкраща країна, - моя Україно,
Заради с

С М
2026.08.23 22:31
Вода, яка танцює (King Crimson)
Трава волоссям, а ти левиця на осонні
Неспокій твій, уста зволожиш язиком
Вино ллючи, твій згляд зустрів мій, сяючи
Твого лиця торкаюсь пальцем, знаючи

Для мене ти – Вода, яка танцює


хома дідим
2026.08.23 21:17
* 182 *
на що мені сумнівних істин
проблем закреслено потреб
я радше обираю відстань
і незавершений портрет
кидаючи в простий горнець
відомі всім інгредієнти
додам іще насамкінець
дещицю прянощів секретних

Галина Кучеренко
2026.08.23 19:37
***
Чи ми трипільці, чи скіфи, сармати…
Йдемо вперед попри війни і втрати…
Ми - українці, від славних - нащадки
І за плечима про давніх є згадки -

Не клич в минуле, знання - настанови
Як жити далі і жити знову,
Як не творити для себе кумирів,

Артур Курдіновський
2026.08.23 18:45
Героїні мого роману
Героїне мого роману!
Незабаром - глуха зима.
Усвідомлюю: ти - омана,
Розумію: тебе нема.

А проте, відчуваю ніжний,
Теплий дотик твоїх долонь.
Вже у віці моїм "колишні"

Кока Черкаський
2026.08.23 15:06
Про плавлений сирок, який я купляю в АТБ
Я купляю в атебе
Плавлений сирок-
І тому я точно знаю:
З ним все буде ок!

Не купляю я сирки
Десь поза атебе,
Бо всюди хочуть наї.. обдурити

Євген Федчук
2026.08.23 14:05
Битва під Бельовом 4-5 грудня 1437 року
Московіти завжди були нахабні й підступні.
Як не збрешуть, то і кроку, напевно не ступлять.
Хоч що хоч наобіцяють та будуть клянутись.
І ножа у спину встромлять, варто відвернутись
І вони такими були, мабуть ще одвіку.
Давні літописні зводи тому гарн

М Менянин
2026.08.23 13:27
Барви***** прапора
Барва знамена і тло Ворог наш такий як є – віднімає, топче, б’є. Чи настав, чи настає час забрати все своє. Спадок наш, країв Земля – зазіхання від кремля. Ця околиця Русі хоче землі наші всі. Крила в леті, хижий птах, чар кінець, останній

Борис Костиря
2026.08.23 13:23
Клени
Крізь роти кленів бачу вдалині
Тендітний образ, дорогий і любий.
Злились бажання вищі і земні,
Які мене відродять і погублять.
Проб'юсь крізь товщу льоду і страхів,
Крізь непорушні і міцні фортеці
До радісних нескорених світів.
Доходить крайній і

Катерина Савельєва
2026.08.23 12:20
Вiтрила
Ця нiч менi не допоможе,
Пройти крiзь стiну твоїх снiв,
Де небо гримає вороже.
Врятуй i захисти нас Боже!
I в тишi чути цвiркунiв.

Заграла музика крилата,
Думками в неї упiрну.

Тетяна Левицька
2026.08.23 11:04
Чужий друг
Не впевнена, що знову покохаю,
уже достатньо любощів почуто.
Нехай воркує горличка у гаю,
а там подивимось, як далі бути!
А там побачимо, що нам наврочить
циганка-доля на міфічних картах.
Можливо, не пізнавши білі ночі,
ми нігтя одне одного не варт

Ірина Вовк
2026.08.23 09:35
"Арсіноя. Забута тінь на сходах Артеміди" (продовження 6)
Пурпурові вітрила Тарса «Кохання римського генерала коштує дорого, якщо його ціна — голова молодшої сестри». З уст цариці Клеопатри у короні Об’єднаного Єгипту …Вітер з моря здіймає поділ моїх білих шат. Цей вітер приніс у моє життя наказ, під

Віктор Кучерук
2026.08.23 07:35
* * *
Подаруй мені усмішку,
Поцілунком привітай, -
І розваж словами трішки
Душу змучену украй.
Утішай її без строку,
Пожалій усю сповна, -
Заслуговує на спокій
Віком втомлена вона.

Іван Потьомкін
2026.08.22 21:49
Максиміліан Волошин (1877-1932)
Тепер я мертвий. Став рядками книги
В твоїх руках...
З плечей твоїх знято любові вериги,
Та пече мій прах.
Відтепер можна мене в час тривоги
Перегортать,
Та збережуть завше твої дороги
Мою печать.

Ольга Садкова
2026.08.22 20:17
"По-готичному колють небо..."
Українському добровольцеві

По-готичному колють небо
височезні сосни й гудуть.
Як далеко мені до тебе!
Ти в широких степах, мабуть.

Виє вітер там по роздоллю.

хома дідим
2026.08.22 19:32
* 181 *
у звичайних розмовах
за столом чи на виході
в обговоренні
різних речей
за суперечками деколи
й іноді кпинами
не лінувалися
звертатися до імен
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 А любов не питає
Образ твору А любов не питає, чи хочеш, чи ні
Ти забути усе, що минуло,
Наче попіл ожив – на папері сумні
Виникають рядки – серце чуло

Знов тріпоче, мов риба, що втрапила в сіть
У надіях нових безупинно.
Мрій дельфіни моїх, ці надії несіть,
Хай нуртують кохання глибини.

Пломінь серця мого зрівноважить вода
Розумова й тримає в покорі.
Закипає поверхня… Любов – це біда,
Наче нафта, розлита у морі.

25.11.7520 р. (Від Трипілля) (2012)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2022-04-24 05:55:50
Переглядів сторінки твору 464
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-24 05:56:39 ]
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-13 19:26:29 ] - відповісти

Інколи біда...але така неминуча і солодка.І це є у підтексті Вашого небайдужого вірша.Не погасить вода цей сердечний вогонь, ой не погасить.


Отправить
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-13 19:41:00 ] - відповісти

Закипає поверхня… Любов – це біда,
Наче нафта, розлита у морі.

Але не кожному в житті щастить це пізнати...
Вам, пане Ярославе, пощастило!


Отправить
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-13 23:05:57 ] - відповісти

Пане Ярославе!Серце,що... тріпоче, мов риба, що втрапила в сіть - зачепило!..
Даруйте, та дозволю собі звернути Вашу увагу от на що: вогоНЬ ЗРівноважить...Трохи, як на мене, важкувато... А любов - вона й правда не питає...Щасти!:)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 00:05:24 ] - відповісти

Світлано, дякую за глибоке осмислення вірша. Не погасить однозначно. Швидше море спалить.))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 00:08:38 ] - відповісти

Дякую, дорога Лесю. Тільки не знаю чи радіти цьому щастю? Мабуть, треба благословляти страждання, бо сильний біль породжує сильні почуття, і це певним чином позначається на творчості.)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 00:15:37 ] - відповісти

Вітаю, пані Галино, на своїх сторінках. Радий, що вірш зачепив бодай частково і що Ви згодні з головною думкою його. Щодо збігу приголосних, дякую, що помітили, хоч мені здавалося, перше "НЬ" досить пом"якшує і пришвидшує читання у сполученні з наступним "ЗР". Але на зауваги гранослова треба зважати. Подумаю.)))


Отправить
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 00:24:50 ] - відповісти

О, і Вам не спиться, пане Ярославе? Та які там поради?...Я просто сама звикла читати вголос, так краще чуєш місця, які "не тойво"...і будьте ласкаві, припиніть обзивати мене гранословом, бо зашаріюся серед ночі:)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 00:44:28 ] - відповісти

Це правильно - читати вголос, бо у мене ще є внутрішній слух, як у профі- музиканта. Але, бачу він іноді підводить. Не буду, якщо не хочете, Вас так називати, але я уже виправив, Ви звернули увагу, Галино?)))


Отправить
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-05-14 07:04:07 ] - відповісти

Безперечно, такі вірші лише живлять і покріплюють наші душі.


Отправить
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 07:10:16 ] - відповісти

Дуже гарний і пісенний вірш.
Єдине, що звикла сприймати поняття "любов" у широкому сенсі, як всезагальну християнську чесноту, а у вашому вірші відчула, що йдеться про кохання або пристрасть. (Бо то у російській мові є тільки "любовь" на всі випадки життя, а в українській - різні відтінки мають свої визначення) :))
А кохання питає, чи хочеш, чи ні
Ти забути усе, що минуло? (в сенсі, чи воно(кохання) взагалі щось когось питає)
(...)
Закипає поверхня… (Бо пристрасть) (Кохання) – біда,
Наче нафта, розлита у морі.

Даруйте, що посміла щось пропонувати, але так мені відчулося.
З повагою. Щиро!


Отправить
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-14 08:10:17 ] - відповісти

Ярославе, любові без болю не буває, навіть якщо взаємно. Так, напевне, задумано Творцем, який і сам за любов витерпів, ой, як витерпів. Та все ж, любов - це велике щастя, ні з чим не зрівнянні відчуття. Словом, я за Вас рада. Дай Вам Боже щастя!


Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 08:58:15 ] - відповісти

Кохання - велике благо Боже, якщо це справжнє почуття... Якщо любов розливається нафтою, то треба негайно викликати аварійницю... Тримайся, побратиме!)))


Отправить
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 11:22:05 ] - відповісти

Несподіване порівняння "любов-нафта". Цікавий вірш, глибокий.


Отправить
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 11:50:15 ] - відповісти

прегарно))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 18:53:54 ] - відповісти

Дякую, дорогий друже Вікторе за гарні слова. Вони справді додають натхнення.)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 19:16:15 ] - відповісти

Дякую, пані Галино (Михайлик) за гарні слова і за щиру спробу допомогти. Щодо Вашого зауваження, то скажу Вам ось що. Згоден, що поняття "любов" ширше за поняття "кохання", безумовно, але, водночас, є і синонімом цього слова. Ось Вам приклади з класики:
Цю жінку я люблю, така моя печаль... (М.Вінграновський)
...Я Вас люблю, о як я Вас люблю,
Але про це не треба говорити.
(Ліна Костенко)
...Ти для мене не тільки мрія,
Я живою тебе люблю...
В.Симоненко)
Моя любове, ти - як Бог...

Хоч не в молитві, а в клятьбі
Я силу згадую твою!"
(Д.Павличко)

Я не випадково зробив цитату з Д.Павличка дещо довшою, бо вона, в даному випадку найбільш переконливо ілюструє мою думку, позицію, якщо хочете, яка співпадає з моїм віршем.
Слово "кохання" ми вживаємо, коли хочемо підкреслити ніжність, музичність свого почуття, на мою думку. А слово "любов" вживаємо тоді, коли підкреслюємо СИЛУ почуття. Перечитайте ще раз всі чотири цитати, а потім і мій вірш, і Ви побачите переважно утверджуючу, сильну інтонацію поряд зі словом "любов". Так роблять класики, а ми в них вчимося. Дякую за цікаву пропозицію.
З повагою і побажанням творчих успіхів


Отправить
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 22:44:00 ] - відповісти

Поза всяким сумнівом - автор найкраще розуміє своє творіння і все, що він відчуває та хоче сказати. Мої слова - не зауваження, радше - розмірковування на тему. Я відчула у тій "нафті" "пристрасть", Ви її відчуваєте, як "любов". Автор, господар - Ви )))
А з наведеними цитатами цілком згодна. Дуже люблю (!) твори цих класиків.
Натхнення Вам!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 19:26:52 ] - відповісти

Дорога Валентино, дякую за слушні і мудрі думки, я їх поділяю на 200 відсотків. І за гарні побажання теж щиро вдячний. Будь-яка палиця має два кінці і любов - не виняток. Не розділене в житті, воно дає величезне творче щастя завдяки величезним стражданням.)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 19:36:37 ] - відповісти

Дорогий пане Іване! Ми ж творчі люди, ненормальні. Якщо наші ЛГ щасливі в коханні, то вся нафта всередині нас іде на підтримання горіння цього прекрасного вогнища, якщо ж воно нещасливе, то дах зриває, виникають пробоїни, і тоді це паливо виливається в читацьке море віршами і запалює його. Може так, з Вашого дозволу. Тримаюсь, пане Іване, уже весь у нафті кохання, але ще не втонув.)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 19:37:29 ] - відповісти

Дякую за зірке око, Олено! Натхнення!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-24 05:57:05 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 19:38:15 ] - відповісти

Спасибі, Таню! Натхнення Вам!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 23:48:25 ] - відповісти

Ще раз дякую, пані Галино (Михайлик) за цікаві думки. Мені здається, що слово "пристрасть" може також входити в поняття "любов", хоч і не завжди. А в цьому випадку - ця нафта - "пристрасна любов", так що протиріччя майже немає!))))


Отправить
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2013-05-15 00:11:41 ] - відповісти

Любов - це біда. Праведні слова. Краще не любити.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-15 01:38:06 ] - відповісти

Не любити і повелівати тими, хто тебе любить... Може, так і краще і зручніше жити, справді. Але хіба це життя без кохання, мила Яфинко?! Дякую за цікавий коментар...