ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2025.12.05 17:03
Стали Зайвими Слова --- український блюз
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя

приспів:

Артур Курдіновський
2025.12.05 15:26
Полонез (тавтограмний рондель)
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.

Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,

Сергій Губерначук
2025.12.05 14:59
Ти жарина з циганського вогнища…
Ти жарина з циганського вогнища,
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.

Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти

Юлія Щербатюк
2025.12.05 14:15
Ви пам'ятаєте...
Ви, звісно, пам'ятаєте, безсила
забути саме той, один із днів.
Схвильована кімнатою ходили,
Різке в обличчя кидали мені.

"Нам треба розлучитись", - Ви казали.
Життя моє шалене не для Вас.
Мені донизу падати і далі,

Мар'ян Кіхно
2025.12.05 11:02
Пушок
Почнімо так сей раз, хоча й не хочеться. «Пташиний базар» на Куренівці – ключове всьому. Завжди я просив батьків туди хоча би подивитися. На вході корм, нашийники, сачки, гачки, вудки, піддувалки та інші причандали: а за тим поступово – черва на ловлю, р

Микола Дудар
2025.12.05 09:16
***
Не джерело, джерельце ти…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…

Тетяна Левицька
2025.12.05 09:00
Вище неба
Не ламай мене під себе —
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,

В Горова Леся
2025.12.04 21:40
Єгоза
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.

Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів

Євген Федчук
2025.12.04 19:59
Морські походи козаків під проводом Сагайдачного, як про те переповів старий козак Опанас Ковбаня
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех

Іван Потьомкін
2025.12.04 17:58
***
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час…
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
Протилежності
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,

Ольга Олеандра
2025.12.04 10:51
Привіт, зима!
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров

С М
2025.12.04 06:06
Бажання ще (Procol Harum)
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г

Кока Черкаський
2025.12.04 05:01
Вкрути!
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,

Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка

Мар'ян Кіхно
2025.12.04 03:24
Переднє слiвце
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я. Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 А любов не питає
Образ твору А любов не питає, чи хочеш, чи ні
Ти забути усе, що минуло,
Наче попіл ожив – на папері сумні
Виникають рядки – серце чуло

Знов тріпоче, мов риба, що втрапила в сіть
У надіях нових безупинно.
Мрій дельфіни моїх, ці надії несіть,
Хай нуртують кохання глибини.

Пломінь серця мого зрівноважить вода
Розумова й тримає в покорі.
Закипає поверхня… Любов – це біда,
Наче нафта, розлита у морі.

25.11.7520 р. (Від Трипілля) (2012)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2022-04-24 05:55:50
Переглядів сторінки твору 362
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2025.12.02 13:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-24 05:56:39 ]
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-13 19:26:29 ] - відповісти

Інколи біда...але така неминуча і солодка.І це є у підтексті Вашого небайдужого вірша.Не погасить вода цей сердечний вогонь, ой не погасить.


Отправить
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-13 19:41:00 ] - відповісти

Закипає поверхня… Любов – це біда,
Наче нафта, розлита у морі.

Але не кожному в житті щастить це пізнати...
Вам, пане Ярославе, пощастило!


Отправить
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-13 23:05:57 ] - відповісти

Пане Ярославе!Серце,що... тріпоче, мов риба, що втрапила в сіть - зачепило!..
Даруйте, та дозволю собі звернути Вашу увагу от на що: вогоНЬ ЗРівноважить...Трохи, як на мене, важкувато... А любов - вона й правда не питає...Щасти!:)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 00:05:24 ] - відповісти

Світлано, дякую за глибоке осмислення вірша. Не погасить однозначно. Швидше море спалить.))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 00:08:38 ] - відповісти

Дякую, дорога Лесю. Тільки не знаю чи радіти цьому щастю? Мабуть, треба благословляти страждання, бо сильний біль породжує сильні почуття, і це певним чином позначається на творчості.)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 00:15:37 ] - відповісти

Вітаю, пані Галино, на своїх сторінках. Радий, що вірш зачепив бодай частково і що Ви згодні з головною думкою його. Щодо збігу приголосних, дякую, що помітили, хоч мені здавалося, перше "НЬ" досить пом"якшує і пришвидшує читання у сполученні з наступним "ЗР". Але на зауваги гранослова треба зважати. Подумаю.)))


Отправить
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 00:24:50 ] - відповісти

О, і Вам не спиться, пане Ярославе? Та які там поради?...Я просто сама звикла читати вголос, так краще чуєш місця, які "не тойво"...і будьте ласкаві, припиніть обзивати мене гранословом, бо зашаріюся серед ночі:)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 00:44:28 ] - відповісти

Це правильно - читати вголос, бо у мене ще є внутрішній слух, як у профі- музиканта. Але, бачу він іноді підводить. Не буду, якщо не хочете, Вас так називати, але я уже виправив, Ви звернули увагу, Галино?)))


Отправить
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-05-14 07:04:07 ] - відповісти

Безперечно, такі вірші лише живлять і покріплюють наші душі.


Отправить
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 07:10:16 ] - відповісти

Дуже гарний і пісенний вірш.
Єдине, що звикла сприймати поняття "любов" у широкому сенсі, як всезагальну християнську чесноту, а у вашому вірші відчула, що йдеться про кохання або пристрасть. (Бо то у російській мові є тільки "любовь" на всі випадки життя, а в українській - різні відтінки мають свої визначення) :))
А кохання питає, чи хочеш, чи ні
Ти забути усе, що минуло? (в сенсі, чи воно(кохання) взагалі щось когось питає)
(...)
Закипає поверхня… (Бо пристрасть) (Кохання) – біда,
Наче нафта, розлита у морі.

Даруйте, що посміла щось пропонувати, але так мені відчулося.
З повагою. Щиро!


Отправить
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-14 08:10:17 ] - відповісти

Ярославе, любові без болю не буває, навіть якщо взаємно. Так, напевне, задумано Творцем, який і сам за любов витерпів, ой, як витерпів. Та все ж, любов - це велике щастя, ні з чим не зрівнянні відчуття. Словом, я за Вас рада. Дай Вам Боже щастя!


Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 08:58:15 ] - відповісти

Кохання - велике благо Боже, якщо це справжнє почуття... Якщо любов розливається нафтою, то треба негайно викликати аварійницю... Тримайся, побратиме!)))


Отправить
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 11:22:05 ] - відповісти

Несподіване порівняння "любов-нафта". Цікавий вірш, глибокий.


Отправить
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 11:50:15 ] - відповісти

прегарно))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 18:53:54 ] - відповісти

Дякую, дорогий друже Вікторе за гарні слова. Вони справді додають натхнення.)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 19:16:15 ] - відповісти

Дякую, пані Галино (Михайлик) за гарні слова і за щиру спробу допомогти. Щодо Вашого зауваження, то скажу Вам ось що. Згоден, що поняття "любов" ширше за поняття "кохання", безумовно, але, водночас, є і синонімом цього слова. Ось Вам приклади з класики:
Цю жінку я люблю, така моя печаль... (М.Вінграновський)
...Я Вас люблю, о як я Вас люблю,
Але про це не треба говорити.
(Ліна Костенко)
...Ти для мене не тільки мрія,
Я живою тебе люблю...
В.Симоненко)
Моя любове, ти - як Бог...

Хоч не в молитві, а в клятьбі
Я силу згадую твою!"
(Д.Павличко)

Я не випадково зробив цитату з Д.Павличка дещо довшою, бо вона, в даному випадку найбільш переконливо ілюструє мою думку, позицію, якщо хочете, яка співпадає з моїм віршем.
Слово "кохання" ми вживаємо, коли хочемо підкреслити ніжність, музичність свого почуття, на мою думку. А слово "любов" вживаємо тоді, коли підкреслюємо СИЛУ почуття. Перечитайте ще раз всі чотири цитати, а потім і мій вірш, і Ви побачите переважно утверджуючу, сильну інтонацію поряд зі словом "любов". Так роблять класики, а ми в них вчимося. Дякую за цікаву пропозицію.
З повагою і побажанням творчих успіхів


Отправить
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 22:44:00 ] - відповісти

Поза всяким сумнівом - автор найкраще розуміє своє творіння і все, що він відчуває та хоче сказати. Мої слова - не зауваження, радше - розмірковування на тему. Я відчула у тій "нафті" "пристрасть", Ви її відчуваєте, як "любов". Автор, господар - Ви )))
А з наведеними цитатами цілком згодна. Дуже люблю (!) твори цих класиків.
Натхнення Вам!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 19:26:52 ] - відповісти

Дорога Валентино, дякую за слушні і мудрі думки, я їх поділяю на 200 відсотків. І за гарні побажання теж щиро вдячний. Будь-яка палиця має два кінці і любов - не виняток. Не розділене в житті, воно дає величезне творче щастя завдяки величезним стражданням.)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 19:36:37 ] - відповісти

Дорогий пане Іване! Ми ж творчі люди, ненормальні. Якщо наші ЛГ щасливі в коханні, то вся нафта всередині нас іде на підтримання горіння цього прекрасного вогнища, якщо ж воно нещасливе, то дах зриває, виникають пробоїни, і тоді це паливо виливається в читацьке море віршами і запалює його. Може так, з Вашого дозволу. Тримаюсь, пане Іване, уже весь у нафті кохання, але ще не втонув.)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 19:37:29 ] - відповісти

Дякую за зірке око, Олено! Натхнення!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-24 05:57:05 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 19:38:15 ] - відповісти

Спасибі, Таню! Натхнення Вам!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 23:48:25 ] - відповісти

Ще раз дякую, пані Галино (Михайлик) за цікаві думки. Мені здається, що слово "пристрасть" може також входити в поняття "любов", хоч і не завжди. А в цьому випадку - ця нафта - "пристрасна любов", так що протиріччя майже немає!))))


Отправить
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2013-05-15 00:11:41 ] - відповісти

Любов - це біда. Праведні слова. Краще не любити.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-15 01:38:06 ] - відповісти

Не любити і повелівати тими, хто тебе любить... Може, так і краще і зручніше жити, справді. Але хіба це життя без кохання, мила Яфинко?! Дякую за цікавий коментар...