ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.03.22 17:34
Як Хмельницький шукав союзу зі Швецією в 1655 році і чим все закінчилося
Старий шинок над дорогу недалік Полтави.
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи

Юхим Семеняко
2026.03.22 15:33
Сьогоднішні хліба
       Поки наша колегіальна система не працює, перед "амбразурою" доводиться бути мені, і вихідними днями я маю право на свої маневри у переміщенні.     Сьогодні закінчується тижневе коло, а якими справами буду зайнятий завтра, сказати складно. С

Світлана Пирогова
2026.03.22 13:41
Зустріч
То як забути? Чи можливо?
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.

Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.

Володимир Бойко
2026.03.22 12:50
Нерафіновані думки
Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю. Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100. Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею. Струнким жінкам так би пасув

Борис Костиря
2026.03.22 12:18
Осіння глибина
Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.

В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді

Іван Потьомкін
2026.03.22 11:29
***
Любив тебе я тоді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...

Охмуд Песецький
2026.03.22 10:09
Намовляння
Я сонцю вклоняюсь нині,
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.

Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти

Юрій Гундарів
2026.03.22 08:59
Марсель Марсо
березня 1923 року народився легендарний французький актор-мім єврейського походження і великий громадянин. Кажуть, це він подарував Майклу Джексону його знамениту «місячну ходу». А ще існує історія, що ніби сам Чарлі Чаплін запросив його за свій столи

Віктор Кучерук
2026.03.22 05:55
Час пробудження
Хоч ще приморозки зрана
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.

С М
2026.03.22 05:50
Китайський Кіт Соняшний (Grateful Dead)
Глянь о сюди – Китайський Кіт Соняшний
гордий звуковилиск у нічному сонці
Мідний купол Бодхі і кімоно срібне
що зоряне убрання
у вітрах ночемрій

Крейзі Кет зирить із мережива бандани
то Чеширець одноокий

Артур Сіренко
2026.03.22 01:23
Карjєра асистента Мороки
Йшов Час – невблаганний як сама Галактика (а може ще більш невблаганніший). Асистент Морока Анатолій продовжував працювати на кафедрі фітопатології – у його свідомості ця кафедра була єдиним можливим світом буття. Думки в нього роїлися навколо жуків-скрип

Ігор Терен
2026.03.21 22:05
Сюр-реалії дійсності
                  І
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись

Юхим Семеняко
2026.03.21 16:58
Вільні хліба
Підтримуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці. На ній і забезпечу свій допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома нашим штатним співробітникам. Природно, що видалити її зможу

Борис Костиря
2026.03.21 13:12
Дорога крізь сон
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.

Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами

Охмуд Песецький
2026.03.21 09:24
Сирітське
Загасли зірки за холодним вікном,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.

Панує пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,

Тетяна Левицька
2026.03.21 08:31
Торнадо
Про щастя: арії, пісні,
тремкі балади,
та вітер виє у мені
гучним торнадо.
Йду по стерні до забуття
дороговказом.
Навіщо вірні почуття,
коли не разом?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 А любов не питає
Образ твору А любов не питає, чи хочеш, чи ні
Ти забути усе, що минуло,
Наче попіл ожив – на папері сумні
Виникають рядки – серце чуло

Знов тріпоче, мов риба, що втрапила в сіть
У надіях нових безупинно.
Мрій дельфіни моїх, ці надії несіть,
Хай нуртують кохання глибини.

Пломінь серця мого зрівноважить вода
Розумова й тримає в покорі.
Закипає поверхня… Любов – це біда,
Наче нафта, розлита у морі.

25.11.7520 р. (Від Трипілля) (2012)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2022-04-24 05:55:50
Переглядів сторінки твору 394
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.21 10:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-24 05:56:39 ]
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-13 19:26:29 ] - відповісти

Інколи біда...але така неминуча і солодка.І це є у підтексті Вашого небайдужого вірша.Не погасить вода цей сердечний вогонь, ой не погасить.


Отправить
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-13 19:41:00 ] - відповісти

Закипає поверхня… Любов – це біда,
Наче нафта, розлита у морі.

Але не кожному в житті щастить це пізнати...
Вам, пане Ярославе, пощастило!


Отправить
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-13 23:05:57 ] - відповісти

Пане Ярославе!Серце,що... тріпоче, мов риба, що втрапила в сіть - зачепило!..
Даруйте, та дозволю собі звернути Вашу увагу от на що: вогоНЬ ЗРівноважить...Трохи, як на мене, важкувато... А любов - вона й правда не питає...Щасти!:)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 00:05:24 ] - відповісти

Світлано, дякую за глибоке осмислення вірша. Не погасить однозначно. Швидше море спалить.))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 00:08:38 ] - відповісти

Дякую, дорога Лесю. Тільки не знаю чи радіти цьому щастю? Мабуть, треба благословляти страждання, бо сильний біль породжує сильні почуття, і це певним чином позначається на творчості.)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 00:15:37 ] - відповісти

Вітаю, пані Галино, на своїх сторінках. Радий, що вірш зачепив бодай частково і що Ви згодні з головною думкою його. Щодо збігу приголосних, дякую, що помітили, хоч мені здавалося, перше "НЬ" досить пом"якшує і пришвидшує читання у сполученні з наступним "ЗР". Але на зауваги гранослова треба зважати. Подумаю.)))


Отправить
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 00:24:50 ] - відповісти

О, і Вам не спиться, пане Ярославе? Та які там поради?...Я просто сама звикла читати вголос, так краще чуєш місця, які "не тойво"...і будьте ласкаві, припиніть обзивати мене гранословом, бо зашаріюся серед ночі:)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 00:44:28 ] - відповісти

Це правильно - читати вголос, бо у мене ще є внутрішній слух, як у профі- музиканта. Але, бачу він іноді підводить. Не буду, якщо не хочете, Вас так називати, але я уже виправив, Ви звернули увагу, Галино?)))


Отправить
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-05-14 07:04:07 ] - відповісти

Безперечно, такі вірші лише живлять і покріплюють наші душі.


Отправить
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 07:10:16 ] - відповісти

Дуже гарний і пісенний вірш.
Єдине, що звикла сприймати поняття "любов" у широкому сенсі, як всезагальну християнську чесноту, а у вашому вірші відчула, що йдеться про кохання або пристрасть. (Бо то у російській мові є тільки "любовь" на всі випадки життя, а в українській - різні відтінки мають свої визначення) :))
А кохання питає, чи хочеш, чи ні
Ти забути усе, що минуло? (в сенсі, чи воно(кохання) взагалі щось когось питає)
(...)
Закипає поверхня… (Бо пристрасть) (Кохання) – біда,
Наче нафта, розлита у морі.

Даруйте, що посміла щось пропонувати, але так мені відчулося.
З повагою. Щиро!


Отправить
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-14 08:10:17 ] - відповісти

Ярославе, любові без болю не буває, навіть якщо взаємно. Так, напевне, задумано Творцем, який і сам за любов витерпів, ой, як витерпів. Та все ж, любов - це велике щастя, ні з чим не зрівнянні відчуття. Словом, я за Вас рада. Дай Вам Боже щастя!


Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 08:58:15 ] - відповісти

Кохання - велике благо Боже, якщо це справжнє почуття... Якщо любов розливається нафтою, то треба негайно викликати аварійницю... Тримайся, побратиме!)))


Отправить
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 11:22:05 ] - відповісти

Несподіване порівняння "любов-нафта". Цікавий вірш, глибокий.


Отправить
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 11:50:15 ] - відповісти

прегарно))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 18:53:54 ] - відповісти

Дякую, дорогий друже Вікторе за гарні слова. Вони справді додають натхнення.)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 19:16:15 ] - відповісти

Дякую, пані Галино (Михайлик) за гарні слова і за щиру спробу допомогти. Щодо Вашого зауваження, то скажу Вам ось що. Згоден, що поняття "любов" ширше за поняття "кохання", безумовно, але, водночас, є і синонімом цього слова. Ось Вам приклади з класики:
Цю жінку я люблю, така моя печаль... (М.Вінграновський)
...Я Вас люблю, о як я Вас люблю,
Але про це не треба говорити.
(Ліна Костенко)
...Ти для мене не тільки мрія,
Я живою тебе люблю...
В.Симоненко)
Моя любове, ти - як Бог...

Хоч не в молитві, а в клятьбі
Я силу згадую твою!"
(Д.Павличко)

Я не випадково зробив цитату з Д.Павличка дещо довшою, бо вона, в даному випадку найбільш переконливо ілюструє мою думку, позицію, якщо хочете, яка співпадає з моїм віршем.
Слово "кохання" ми вживаємо, коли хочемо підкреслити ніжність, музичність свого почуття, на мою думку. А слово "любов" вживаємо тоді, коли підкреслюємо СИЛУ почуття. Перечитайте ще раз всі чотири цитати, а потім і мій вірш, і Ви побачите переважно утверджуючу, сильну інтонацію поряд зі словом "любов". Так роблять класики, а ми в них вчимося. Дякую за цікаву пропозицію.
З повагою і побажанням творчих успіхів


Отправить
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 22:44:00 ] - відповісти

Поза всяким сумнівом - автор найкраще розуміє своє творіння і все, що він відчуває та хоче сказати. Мої слова - не зауваження, радше - розмірковування на тему. Я відчула у тій "нафті" "пристрасть", Ви її відчуваєте, як "любов". Автор, господар - Ви )))
А з наведеними цитатами цілком згодна. Дуже люблю (!) твори цих класиків.
Натхнення Вам!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 19:26:52 ] - відповісти

Дорога Валентино, дякую за слушні і мудрі думки, я їх поділяю на 200 відсотків. І за гарні побажання теж щиро вдячний. Будь-яка палиця має два кінці і любов - не виняток. Не розділене в житті, воно дає величезне творче щастя завдяки величезним стражданням.)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 19:36:37 ] - відповісти

Дорогий пане Іване! Ми ж творчі люди, ненормальні. Якщо наші ЛГ щасливі в коханні, то вся нафта всередині нас іде на підтримання горіння цього прекрасного вогнища, якщо ж воно нещасливе, то дах зриває, виникають пробоїни, і тоді це паливо виливається в читацьке море віршами і запалює його. Може так, з Вашого дозволу. Тримаюсь, пане Іване, уже весь у нафті кохання, але ще не втонув.)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 19:37:29 ] - відповісти

Дякую за зірке око, Олено! Натхнення!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-24 05:57:05 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 19:38:15 ] - відповісти

Спасибі, Таню! Натхнення Вам!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-14 23:48:25 ] - відповісти

Ще раз дякую, пані Галино (Михайлик) за цікаві думки. Мені здається, що слово "пристрасть" може також входити в поняття "любов", хоч і не завжди. А в цьому випадку - ця нафта - "пристрасна любов", так що протиріччя майже немає!))))


Отправить
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2013-05-15 00:11:41 ] - відповісти

Любов - це біда. Праведні слова. Краще не любити.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-15 01:38:06 ] - відповісти

Не любити і повелівати тими, хто тебе любить... Може, так і краще і зручніше жити, справді. Але хіба це життя без кохання, мила Яфинко?! Дякую за цікавий коментар...