ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.02 22:08
Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.

В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт

Олександр Буй
2025.09.02 21:52
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.

Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 * * * (Із циклу "Морські акварелі)
Все безперестанку
Шуму чуть слова.
Море – колисанку
Берегу співа.

Пестить, наче ненька,
Все лице кругом.
Ковдрочка біленька
Укрива його.

2. 08. 7520 р. (Від Трипілля) (2012)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-24 05:48:21
Переглядів сторінки твору 330
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.686
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2025.08.31 19:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-24 05:49:14 ]
Отправить
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-20 20:24:27 ] - відповісти

Неповторно і образотворчо чудовий вірш, у якому є:
співуча краса рідної мови. Це:
- чуть, співа, укрива.
Душевності і сердечності сповнений кожний рядок.
Я теж, пане Ярославе, щойно з Каталонії.
Душа боліла, коли відлітав...


Отправить
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-20 20:43:51 ] - відповісти

співучий... просить продовження...


Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 20:59:11 ] - відповісти

море!!!!!!


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 21:41:46 ] - відповісти

Моря колисанка - пестливо і ніжно.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:00:50 ] - відповісти

Коли такі короткі рядки, мусиш вживати усічену форму дієслова, хоч може, це і не зовсім шляхетно, але ближче до народу.
Дякую за відгук, Семене. А я - лише з Криму повернувся з західного берега його. І мені теж було шкода звідти їхати, так було гарно...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:02:47 ] - відповісти

Спасибі, Миколо, справді, щось таке до дитячої колискової вийшло дотичне, тому й співуче. Мабуть, як дочекаюсь онуків, то буду складати пісеньки.))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:03:48 ] - відповісти

Море, краса і Софія на фоні моря чомусь уявилась!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:06:19 ] - відповісти

От бувають такі ніжно-пестливі вечори на морі, Іване! І життя на мить здається прекрасним! Дякую, друже!)))


Отправить
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:18:59 ] - відповісти

Чуть безперестанку
Матірні слова.
Жінка у фіранку
Мужа повива.

Взявся ще з раненька
Він за самогон
І таки «біленька»
Узяла його.

Навіяло, Ярославе:) Не судіть строго...)))


Отправить
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:20:23 ] - відповісти

А вірш ваш лагідний.)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:24:16 ] - відповісти

Розсмішив, Володю! Я все розумію - оточуюча реальність на впливає відповідним чином! Так з"являються пародії на колискові на кшталт:

Заходить до хати
Упир волохатий.
І гомін стихає кругом.

Він діток хапає,
Кісточки ламає,
На столик складає рядком.

Рученьки, ніженьки
Повириває, рядком поскладає -
На цвинтар - пора!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:24:46 ] - відповісти

Дякую, Володимире!).


Отправить
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:27:21 ] - відповісти

Приємно, коли весело!
Надобраніч!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:41:11 ] - відповісти

Навзаєм, надобраніч!)))


Отправить
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-20 22:49:08 ] - відповісти
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358839

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:52:13 ] - відповісти

Не відкривається, Патаро! Може, якась літера неправильна?))


Отправить
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-20 22:59:37 ] - відповісти
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358839

Чому б це?..

Отправить
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-08-20 23:12:00 ] - відповісти

Відчувається, що морський приплив, призвів до припливу почуттів на адресу моря, вкритого ковдрочкою біленькою...)


Отправить
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-08-20 23:26:24 ] - відповісти

Море сьогодні добре ;)

Гарненько.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-21 00:56:03 ] - відповісти

Нарешті відкрилося, Патаро, у Вас подібні асоціації з Володею Сірим, тільки у нього алкогольні варіації, а у Вас - еротичні! Всі ми потерпаємо у містах від шуму сусідів, і тільки на морі цей шум - нам для здоров"я. Купуйте диски з релаксуючою музикою, одягайте навушники і розслабляйтесь на ніч щоб засинати з позитивними емоціями!
Дякую за експромт!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-24 05:50:06 ]

Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-21 00:59:17 ] - відповісти

Дякую, пане Мирославе! Під ковдрочкою я мав на увазі ту вузьку полоску піни, якою вона у спокійний час укриває берег і колише його рівномірно більш менш, тому й колисанка!)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-21 01:01:10 ] - відповісти

Так, пане Василю, іноді з морем таке буває. Воно спокійне і тішить нас, заспокоює! Дякую, давненько не бачились, радий відвідинам!))


Отправить
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-08-21 13:07:49 ] - відповісти

Уявив колоритну картину. Гарна метафоричність.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-21 22:12:50 ] - відповісти

Дякую, Богдане! Не чекав, що проста замальовка викличе стілльки відгуків.))