ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.07.02 05:58
Аби ми у снах не загрузли
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.

Ірина Вовк
2026.07.02 05:01
Розділ ХІІ. ПОВЕРНЕННЯ ДО ПАРИЖА: ТРІУМФ СИВОЇ БЕРЕГИНІ Час летів, мов стріла. Юний лев Філіп змужнів, його грива стала густішою, а державні турботи – важчими. Франція потребувала не лише сили, а й глибокої, давньої мудрості. І тоді король покликав т

Мар'ян Кіхно
2026.07.02 04:09
Меркаптофос усіх од нього
комах виводить -
Одарка.

Не працює телефон.

Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити

Артур Курдіновський
2026.07.01 20:06
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?

Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси

Вячеслав Руденко
2026.07.01 19:26
Нас вабив мед, немов чаклун хвилин,
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.

Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок

Роксолана Вірлан
2026.07.01 16:40
Тобою орошений світ ожива й золотіє,
тобою звучить розщебетана з дріму блакить
і мутлі летять на оту благодайну затію,
і перше проміння пливе крізь мережену віть.

Тобою земля розпечатує сонне прозріння,
твоїми ключами розчахнуті обрії дня
і сонце

Борис Костиря
2026.07.01 12:58
Найгірше йти у вітряну погоду
Під стрілами дощу, не знаючи мети.
Шукати марно неба нагороду
І сенсу у пустелі пустоти.
Гамуючи амбіції й погорду,
Для космосу піднесено цвісти.

Ти йдеш, увесь промоклий, задубілий.

хома дідим
2026.07.01 11:29
липневий едем
чутливість
чуттєвість
квіти жіночі
з пелюстками
тремкими
що відбувається
зрозуміло авжеж-бо

Іван Потьомкін
2026.07.01 10:47
Сидить голуб на тополі, голубка на вишні.
“Скажи, скажи, моя мила, що маєш на мислі?”
“Хіба ж би я дурна була, розуму не мала,
Щоб я тобі, молодому, всю правду сказала?”
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топит

Ірина Вовк
2026.07.01 09:42
Розділ ХІ. ВІНЧАННЯ ПІД ПРОКЛЯТТЯМ РИМУ Року Божого 1062-го каплиця замку Крепі потопала в напівтемряві. Світло кількох десятків воскових свічок вихоплювало з мокрої кам'яної сутіні лише вівтар та потемніле від часу розп'яття. На вулиці лютувала зл

Віктор Кучерук
2026.07.01 07:23
Досвітній півень заспівав
І вслід загелготали
Гусята просячись на став,
Хоч світла ще замало,
Щоб мчати радо до води
По моріжку зеленім,
Де топче той гусій сліди,
Що схожий лиш на мене...

С М
2026.06.30 22:20
Гермафродит: квітка, що містить як чоловічі, так і жіночі
органи; людина або тварина обох статей.]

Хлоп’я Гермафродит був сином Гермеса та Афродіти,
наслідком таємного кохання, його віддали до
німф ізольованої гори Іда, у яких він зростав диким
ств

Артур Сіренко
2026.06.30 18:55
серпня 1692 року з дикого соснового пралісу, що біля Іскоростеня вийшов бородатий чоловік в подертій свиті на ймення Іван Коса. Брудний, нечесаний, з втомленими синіми очима. Він більше двох місяців блукав лісами, їв, що вдалося в знайти, зловити чи вполю

Борис Костиря
2026.06.30 12:52
Здаюся у полон лісів.
В поліфонії голосів,
У зіткненні епох, часів
На плечі мудрий крук присів.

Здаюся у полон тополь,
Мов ніжних і величних доль.
Шукаю від кори пароль,

хома дідим
2026.06.30 10:27
дивись
бо що лишається
дивитися
через банальну дич
і смертний жах
у лиця
що не лики ангельські
не пики

Ірина Вовк
2026.06.30 10:12
Розділ Х. ЛІСОВИЙ ЗАМОК КРЕПІ: ПРИХИСТОК ЗАКОХАНИХ ВОВКІВ Далеко на північ від Парижа, там, де вікові дуби замку Крепі вростали корінням у саму глибину галльської землі, панував зовсім інший світ. Тут не було золоченої розкоші Парижа, але був дух во
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 * * * (Із циклу "Морські акварелі)
Все безперестанку
Шуму чуть слова.
Море – колисанку
Берегу співа.

Пестить, наче ненька,
Все лице кругом.
Ковдрочка біленька
Укрива його.

2. 08. 7520 р. (Від Трипілля) (2012)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-24 05:48:21
Переглядів сторінки твору 461
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.686
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-24 05:49:14 ]
Отправить
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-20 20:24:27 ] - відповісти

Неповторно і образотворчо чудовий вірш, у якому є:
співуча краса рідної мови. Це:
- чуть, співа, укрива.
Душевності і сердечності сповнений кожний рядок.
Я теж, пане Ярославе, щойно з Каталонії.
Душа боліла, коли відлітав...


Отправить
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-20 20:43:51 ] - відповісти

співучий... просить продовження...


Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 20:59:11 ] - відповісти

море!!!!!!


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 21:41:46 ] - відповісти

Моря колисанка - пестливо і ніжно.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:00:50 ] - відповісти

Коли такі короткі рядки, мусиш вживати усічену форму дієслова, хоч може, це і не зовсім шляхетно, але ближче до народу.
Дякую за відгук, Семене. А я - лише з Криму повернувся з західного берега його. І мені теж було шкода звідти їхати, так було гарно...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:02:47 ] - відповісти

Спасибі, Миколо, справді, щось таке до дитячої колискової вийшло дотичне, тому й співуче. Мабуть, як дочекаюсь онуків, то буду складати пісеньки.))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:03:48 ] - відповісти

Море, краса і Софія на фоні моря чомусь уявилась!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:06:19 ] - відповісти

От бувають такі ніжно-пестливі вечори на морі, Іване! І життя на мить здається прекрасним! Дякую, друже!)))


Отправить
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:18:59 ] - відповісти

Чуть безперестанку
Матірні слова.
Жінка у фіранку
Мужа повива.

Взявся ще з раненька
Він за самогон
І таки «біленька»
Узяла його.

Навіяло, Ярославе:) Не судіть строго...)))


Отправить
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:20:23 ] - відповісти

А вірш ваш лагідний.)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:24:16 ] - відповісти

Розсмішив, Володю! Я все розумію - оточуюча реальність на впливає відповідним чином! Так з"являються пародії на колискові на кшталт:

Заходить до хати
Упир волохатий.
І гомін стихає кругом.

Він діток хапає,
Кісточки ламає,
На столик складає рядком.

Рученьки, ніженьки
Повириває, рядком поскладає -
На цвинтар - пора!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:24:46 ] - відповісти

Дякую, Володимире!).


Отправить
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:27:21 ] - відповісти

Приємно, коли весело!
Надобраніч!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:41:11 ] - відповісти

Навзаєм, надобраніч!)))


Отправить
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-20 22:49:08 ] - відповісти
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358839

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:52:13 ] - відповісти

Не відкривається, Патаро! Може, якась літера неправильна?))


Отправить
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-20 22:59:37 ] - відповісти
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358839

Чому б це?..

Отправить
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-08-20 23:12:00 ] - відповісти

Відчувається, що морський приплив, призвів до припливу почуттів на адресу моря, вкритого ковдрочкою біленькою...)


Отправить
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-08-20 23:26:24 ] - відповісти

Море сьогодні добре ;)

Гарненько.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-21 00:56:03 ] - відповісти

Нарешті відкрилося, Патаро, у Вас подібні асоціації з Володею Сірим, тільки у нього алкогольні варіації, а у Вас - еротичні! Всі ми потерпаємо у містах від шуму сусідів, і тільки на морі цей шум - нам для здоров"я. Купуйте диски з релаксуючою музикою, одягайте навушники і розслабляйтесь на ніч щоб засинати з позитивними емоціями!
Дякую за експромт!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-24 05:50:06 ]

Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-21 00:59:17 ] - відповісти

Дякую, пане Мирославе! Під ковдрочкою я мав на увазі ту вузьку полоску піни, якою вона у спокійний час укриває берег і колише його рівномірно більш менш, тому й колисанка!)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-21 01:01:10 ] - відповісти

Так, пане Василю, іноді з морем таке буває. Воно спокійне і тішить нас, заспокоює! Дякую, давненько не бачились, радий відвідинам!))


Отправить
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-08-21 13:07:49 ] - відповісти

Уявив колоритну картину. Гарна метафоричність.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-21 22:12:50 ] - відповісти

Дякую, Богдане! Не чекав, що проста замальовка викличе стілльки відгуків.))