ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в

Тетяна Левицька
2025.06.30 08:21
На подвір'ї, біля хати,
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.

На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —

Віктор Кучерук
2025.06.30 05:48
Закохані до згуби
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.

Володимир Бойко
2025.06.29 23:49
Банальна думка – як воно
Зріднилось з путіним лайно.
І як воно – смердючі дні
Вовтузитися у лайні.

Відомі істини прості –
З лайном поріднені глисти.
І путін теж – огидний глист,

Юрій Левченко
2025.06.29 23:25
Мій мозок розчленився на клітини,
у кожній - ти ... в нейронах і аксонах
той погляд ще невинної дитини,
та пристрасть у найпотаємних зонах.
Мов не живу без цього всі ці ночі,
розірваних думок збираю зграю,
і розумію, що напевно хочу
тебе і жити,

Борис Костиря
2025.06.29 22:01
Безконечно росте трава,
Невідчутна і ледь жива.

І траві цій ніщо не указ,
Вона дивиться в нас і про нас.

Ця трава - ніби вічне зерно,
Що проб'є асфальт все одно.

С М
2025.06.29 17:16
Санта Фе, кажуть, десь у ста милях, по шосе
Я маю час на кілька чарок й автопрокат
У Альбукерке

Знову мчав я край доріг, самоти я шукав, як міг
Незалежності від сцен і глядачів
У Альбукерке

Євген Федчук
2025.06.29 14:18
Утішає мати доню: - Ну, що знову сталось?
Мабуть, що від того зятя клятого дісталось?
А та плаче: - Справді, клятий! Він мене покинув!
Не поглянув, що у мене на руках дитина!
- Треба ж було добре, доню ще тоді дивитись,
То не довелось би нині тобі і

Іван Потьомкін
2025.06.29 12:07
Заграйте, Маестро Перельмане ,
Щось із Сарасате .
А поки ви настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту у диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на Перельмана.
Я зн

Юрій Гундарєв
2025.06.29 11:45
Кілька днів просто не міг відійти від трагікомедії «Мій карпатський дідусь». Пронизливе враження - справді велике кіно, навіть не за форматом, а передусім, за художнім рівнем. Міжнародна творча команда (режисер і сценарист фільму - грузин Заза Буадзе, спі

Віктор Кучерук
2025.06.29 06:19
Там, де куриться туманом
Гомінка ріка,
Виглядають спозарана
Хлопця-козака.
Почалася косовиця,
А тебе нема, –
Покажися-обізвися
Хоч би крадькома.

Борис Костиря
2025.06.28 21:48
Цей твір, який сховався у пучині
Глибинних вод, потоків, бурунів,
Пропав у невідомості, що нині
Диктує нам свій первозданний гнів,
Який нам світить із очей вогнів.

Цей текст не є сакральним чи пророчим,
Він народився у боях терзань

Марія Дем'янюк
2025.06.28 20:06
В лузі серед конюшини
Виросли дзвіночки сині,
І голівками хитають,
Дзвоном бджілок відганяють.
Прилетів сердитий джміль:
"Чути дзвін ваш звідусіль!"
Не дзвенять вже ті, співають,
На гостину бджіл скликають.

Козак Дума
2025.06.28 15:06
Усе життя, по суті – пошук істини,
як путь у невідоме, в один бік.
А сенс буття – не має часу й відстані,
йому байдуже, миля, день чи вік…

І живемо, немов у невагомості,
де гаємо години, де роки.
У митях так, на рівні підсвідомості,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 * * * (Із циклу "Морські акварелі)
Все безперестанку
Шуму чуть слова.
Море – колисанку
Берегу співа.

Пестить, наче ненька,
Все лице кругом.
Ковдрочка біленька
Укрива його.

2. 08. 7520 р. (Від Трипілля) (2012)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-24 05:48:21
Переглядів сторінки твору 311
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.686
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2025.06.23 00:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-24 05:49:14 ]
Отправить
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-20 20:24:27 ] - відповісти

Неповторно і образотворчо чудовий вірш, у якому є:
співуча краса рідної мови. Це:
- чуть, співа, укрива.
Душевності і сердечності сповнений кожний рядок.
Я теж, пане Ярославе, щойно з Каталонії.
Душа боліла, коли відлітав...


Отправить
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-20 20:43:51 ] - відповісти

співучий... просить продовження...


Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 20:59:11 ] - відповісти

море!!!!!!


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 21:41:46 ] - відповісти

Моря колисанка - пестливо і ніжно.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:00:50 ] - відповісти

Коли такі короткі рядки, мусиш вживати усічену форму дієслова, хоч може, це і не зовсім шляхетно, але ближче до народу.
Дякую за відгук, Семене. А я - лише з Криму повернувся з західного берега його. І мені теж було шкода звідти їхати, так було гарно...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:02:47 ] - відповісти

Спасибі, Миколо, справді, щось таке до дитячої колискової вийшло дотичне, тому й співуче. Мабуть, як дочекаюсь онуків, то буду складати пісеньки.))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:03:48 ] - відповісти

Море, краса і Софія на фоні моря чомусь уявилась!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:06:19 ] - відповісти

От бувають такі ніжно-пестливі вечори на морі, Іване! І життя на мить здається прекрасним! Дякую, друже!)))


Отправить
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:18:59 ] - відповісти

Чуть безперестанку
Матірні слова.
Жінка у фіранку
Мужа повива.

Взявся ще з раненька
Він за самогон
І таки «біленька»
Узяла його.

Навіяло, Ярославе:) Не судіть строго...)))


Отправить
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:20:23 ] - відповісти

А вірш ваш лагідний.)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:24:16 ] - відповісти

Розсмішив, Володю! Я все розумію - оточуюча реальність на впливає відповідним чином! Так з"являються пародії на колискові на кшталт:

Заходить до хати
Упир волохатий.
І гомін стихає кругом.

Він діток хапає,
Кісточки ламає,
На столик складає рядком.

Рученьки, ніженьки
Повириває, рядком поскладає -
На цвинтар - пора!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:24:46 ] - відповісти

Дякую, Володимире!).


Отправить
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:27:21 ] - відповісти

Приємно, коли весело!
Надобраніч!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:41:11 ] - відповісти

Навзаєм, надобраніч!)))


Отправить
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-20 22:49:08 ] - відповісти
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358839

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:52:13 ] - відповісти

Не відкривається, Патаро! Може, якась літера неправильна?))


Отправить
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-20 22:59:37 ] - відповісти
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358839

Чому б це?..

Отправить
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-08-20 23:12:00 ] - відповісти

Відчувається, що морський приплив, призвів до припливу почуттів на адресу моря, вкритого ковдрочкою біленькою...)


Отправить
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-08-20 23:26:24 ] - відповісти

Море сьогодні добре ;)

Гарненько.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-21 00:56:03 ] - відповісти

Нарешті відкрилося, Патаро, у Вас подібні асоціації з Володею Сірим, тільки у нього алкогольні варіації, а у Вас - еротичні! Всі ми потерпаємо у містах від шуму сусідів, і тільки на морі цей шум - нам для здоров"я. Купуйте диски з релаксуючою музикою, одягайте навушники і розслабляйтесь на ніч щоб засинати з позитивними емоціями!
Дякую за експромт!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-24 05:50:06 ]

Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-21 00:59:17 ] - відповісти

Дякую, пане Мирославе! Під ковдрочкою я мав на увазі ту вузьку полоску піни, якою вона у спокійний час укриває берег і колише його рівномірно більш менш, тому й колисанка!)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-21 01:01:10 ] - відповісти

Так, пане Василю, іноді з морем таке буває. Воно спокійне і тішить нас, заспокоює! Дякую, давненько не бачились, радий відвідинам!))


Отправить
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-08-21 13:07:49 ] - відповісти

Уявив колоритну картину. Гарна метафоричність.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-21 22:12:50 ] - відповісти

Дякую, Богдане! Не чекав, що проста замальовка викличе стілльки відгуків.))