ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.02.03 19:19
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Іван Потьомкін
2026.02.03 19:03
Немає поки що незамінимих на той світ,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,

Артур Курдіновський
2026.02.03 16:59
Наснилася осінь посеред зими
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.

Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,

Ірина Білінська
2026.02.03 13:48
Сполохані ліси
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен

Борис Костиря
2026.02.03 10:48
Співає птах, руйнує темінь
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.

Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин

С М
2026.02.03 05:30
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих

Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті

Марія Дем'янюк
2026.02.02 14:09
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.

Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Лесь Коваль
2026.02.02 08:43
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.

Тетяна Левицька
2026.02.02 08:07
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.

Всміхається мило, кому — невідомо?

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 * * * (Із циклу "Морські акварелі)
Все безперестанку
Шуму чуть слова.
Море – колисанку
Берегу співа.

Пестить, наче ненька,
Все лице кругом.
Ковдрочка біленька
Укрива його.

2. 08. 7520 р. (Від Трипілля) (2012)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-24 05:48:21
Переглядів сторінки твору 372
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.686
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2026.02.03 09:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-24 05:49:14 ]
Отправить
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-20 20:24:27 ] - відповісти

Неповторно і образотворчо чудовий вірш, у якому є:
співуча краса рідної мови. Це:
- чуть, співа, укрива.
Душевності і сердечності сповнений кожний рядок.
Я теж, пане Ярославе, щойно з Каталонії.
Душа боліла, коли відлітав...


Отправить
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-20 20:43:51 ] - відповісти

співучий... просить продовження...


Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 20:59:11 ] - відповісти

море!!!!!!


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 21:41:46 ] - відповісти

Моря колисанка - пестливо і ніжно.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:00:50 ] - відповісти

Коли такі короткі рядки, мусиш вживати усічену форму дієслова, хоч може, це і не зовсім шляхетно, але ближче до народу.
Дякую за відгук, Семене. А я - лише з Криму повернувся з західного берега його. І мені теж було шкода звідти їхати, так було гарно...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:02:47 ] - відповісти

Спасибі, Миколо, справді, щось таке до дитячої колискової вийшло дотичне, тому й співуче. Мабуть, як дочекаюсь онуків, то буду складати пісеньки.))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:03:48 ] - відповісти

Море, краса і Софія на фоні моря чомусь уявилась!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:06:19 ] - відповісти

От бувають такі ніжно-пестливі вечори на морі, Іване! І життя на мить здається прекрасним! Дякую, друже!)))


Отправить
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:18:59 ] - відповісти

Чуть безперестанку
Матірні слова.
Жінка у фіранку
Мужа повива.

Взявся ще з раненька
Він за самогон
І таки «біленька»
Узяла його.

Навіяло, Ярославе:) Не судіть строго...)))


Отправить
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:20:23 ] - відповісти

А вірш ваш лагідний.)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:24:16 ] - відповісти

Розсмішив, Володю! Я все розумію - оточуюча реальність на впливає відповідним чином! Так з"являються пародії на колискові на кшталт:

Заходить до хати
Упир волохатий.
І гомін стихає кругом.

Він діток хапає,
Кісточки ламає,
На столик складає рядком.

Рученьки, ніженьки
Повириває, рядком поскладає -
На цвинтар - пора!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:24:46 ] - відповісти

Дякую, Володимире!).


Отправить
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:27:21 ] - відповісти

Приємно, коли весело!
Надобраніч!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:41:11 ] - відповісти

Навзаєм, надобраніч!)))


Отправить
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-20 22:49:08 ] - відповісти
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358839

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:52:13 ] - відповісти

Не відкривається, Патаро! Може, якась літера неправильна?))


Отправить
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-20 22:59:37 ] - відповісти
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358839

Чому б це?..

Отправить
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-08-20 23:12:00 ] - відповісти

Відчувається, що морський приплив, призвів до припливу почуттів на адресу моря, вкритого ковдрочкою біленькою...)


Отправить
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-08-20 23:26:24 ] - відповісти

Море сьогодні добре ;)

Гарненько.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-21 00:56:03 ] - відповісти

Нарешті відкрилося, Патаро, у Вас подібні асоціації з Володею Сірим, тільки у нього алкогольні варіації, а у Вас - еротичні! Всі ми потерпаємо у містах від шуму сусідів, і тільки на морі цей шум - нам для здоров"я. Купуйте диски з релаксуючою музикою, одягайте навушники і розслабляйтесь на ніч щоб засинати з позитивними емоціями!
Дякую за експромт!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-24 05:50:06 ]

Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-21 00:59:17 ] - відповісти

Дякую, пане Мирославе! Під ковдрочкою я мав на увазі ту вузьку полоску піни, якою вона у спокійний час укриває берег і колише його рівномірно більш менш, тому й колисанка!)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-21 01:01:10 ] - відповісти

Так, пане Василю, іноді з морем таке буває. Воно спокійне і тішить нас, заспокоює! Дякую, давненько не бачились, радий відвідинам!))


Отправить
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-08-21 13:07:49 ] - відповісти

Уявив колоритну картину. Гарна метафоричність.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-21 22:12:50 ] - відповісти

Дякую, Богдане! Не чекав, що проста замальовка викличе стілльки відгуків.))