ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.05.03 07:12
* * *
То замру, неначе тиша,
То, як вітер, засвищу, -
То писати геть полишу,
То щодня беру й пишу.
То бажаю розказати
Ким я є та звідкіля, -
То змовкаю винувато,
Мов повільна течія.

Кока Черкаський
2026.05.02 23:45
В піст
Я, як Антоніо Бандерас
Хотів тебе іще й іще раз.
Та ти сказала: скільки можна?
Сьогодні ж піст іще, безбожник!

хома дідим
2026.05.02 20:57
* 64 *
я дійсно знаю
про сніги
про відчуття відлиги
подячний сонцю
що колись
зринає з-поза криги
у цім нема фальшивих нот
мій пульс ритмічний рівний

Юрій Лазірко
2026.05.02 16:50
Тут і Там-- українська блюзова балада
назбирав доріг
осінній день
у торбину виткану
зірками
не забрав мене
туди лишень
де міняють
серця стук

Артур Курдіновський
2026.05.02 15:48
Записки дяді Жори. Записка 3. "Мої рекомендації"
Каравул! Знову цей поет Куриловський помирає у своєму вірші! Скільки можна це терпіти? А можливо, цього разу і справді помре? Якщо так, то я вже написав рекомендацію до Вищого Суду, після якої цей вторинний поет НАВРЯД ЧИ потрапить до Раю! Я вважаю, що та

Вячеслав Руденко
2026.05.02 15:36
Вони вже скрізь
Явдохи де?...
Кругом самі Ельвіри!
Вони вже скрізь в прозорих гніздах Акви,
Ховають згенеровані клавіри
Під пильним гострим оком Бодгісаттви.
А Тростянець? А Рахів? А трембіти?
Яку хустинку загубили в горах?
Хто віднайде її під проводом освіти ,

Тетяна Левицька
2026.05.02 14:23
Свідомість
Я повітряні замки будую,
У ілюзію кутаю біль,
Поминаю Всевишнього всує,
Із минулого злизую сіль.
Над папірусом сліпну щоночі,
З лабузиння зерно дістаю
Відганяю видіння пророчі,
Що штовхають з небес в течію.

Юрій Гундарів
2026.05.02 11:35
Жан Рено заступається за наших дітей
Славетний французький актор Жан Рено випустив роман «Втеча», в якому порушує тему депортації українських дітей.
Гранд європейського кіно неодноразово публічно висловлювався щодо російської агресії проти України та засуджував дії Кремля. У новому творі ві

Віктор Кучерук
2026.05.02 06:09
* * *
Просвітлий настрій, невичерпність мрій,
Коли душа палає від кохання, -
Коли тобі весняно-молодій
Радію неутомно, безнастанно.
Утілення бажань, блаженства відчуття,
Коли звучать взаємності мотиви, -
Коли украй вдоволений життям,
Як споконвік закохан

Артур Курдіновський
2026.05.02 02:53
Остання нота
Застигла думка. Слово з кришталю.
Я руки відігрію. Відмолю
Свої гріхи, маленькі та великі.
Покликала безмежна височінь,
Глибока поглинає душу синь,
Барвистий сон безкрилого каліки.

Хоча й навколо згубні холоди,

Оксана Алексеєва
2026.05.01 21:38
* * *
Не шукай мене у високості —
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.

У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн

Світлана Пирогова
2026.05.01 20:19
Життя, як зебра (квартон)
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих
Біжить, а не стоїть буття на місці.
І випускає ненароком стріли,
Буває біль надмірно в серці містить.

Як важко не було б, живе надія.
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих.
Проходиш гартування, й знову досвід

хома дідим
2026.05.01 20:18
* 63 *
ван гог · картинка · черевики
убиті майже але втім
художник ловить кожну тінь
ці черевики небезликі
за тими тінями роки
як є схололі і бездарні
таке життя · немає правди
надій нема для бідняків

Артур Курдіновський
2026.05.01 19:08
Записки дяді Жори. Записка 2. Мій друг #владімірмаяковский
Не пам'ятаю, на якому році життя застрелився мій друг, видатний поет Владімір Маяковський. Але перед тим, як застрелитися, він мені сказав: "Жоро, я тебе прошу: будь у поезії другим новатором після мене!" Я мовчки кивнув головою. А коли він уже застрел

С М
2026.05.01 16:42
Щастя це тепла зброя (The Beatles)
Ніколи їй не схибити
(ду ду ду ду ду ду, ужеж)
Обізнана із оксамитовим дотиком
Ящіркою оце, на склі вікна
Тип, що у натовпі, чоботи з люстерками
Всіх кольорів
Бреше очима, наднормово руками
Опрацьовує

Борис Костиря
2026.05.01 12:51
* * *
Покинутий дім залишається в серці.
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.

Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентин Бендюг (1954) / Вірші

 ***
Я мав собі у сні коня -
Такого білого, як сніг:
По срібних хмарах кінь мій біг,
А вслід летіло вороння,
Як сажа чорне і крикливе.
Тремтячий я уп`явся в гриву:
Кресав кінь зорі з-під копит,
А гайвороння зле, сварливе
Летіло вслід,
З небес видовбуючи зорі.
Метнувся кінь мій метеором,
Копитом місяць засвітив,
Чумацький Шлях перелетів
І став як вкопаний в Понорі.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-11-07 02:01:58
Переглядів сторінки твору 5314
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.137 / 5  (4.700 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 4.121 / 5  (4.494 / 5.03)
Оцінка твору автором 6
* Коефіцієнт прозорості: 0.691
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-07 09:48:59 ]
"Я мав собі у сні коня" - як на мене, не найкращий початок.
Якби ви, Валентине, поставили перед собою технічне завдання уважно слідкувати за красою рядка, то, я переконаний, на порядок би виросли поетично.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 10:19:15 ]
Шаную вашу думку, але залишаюся при своїй. Де критерій оцінки краси рядка? Мені ся не сподобало?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-07 11:02:31 ]
Валентине, ви не повірите, але критеріїв аж забагато. Звичайно, варто почати від найпростіших, наприклад, слідкувати за милозвучністю нанизаних на рядок слів. Зрештою, милозвучність - це певний чистий обсяг ефіру навколо кожного слова, наприклад "мав собі" містить мінімум цього ефіру, а "Копитом місяць" напевно і зовсім не містить. В цілому вірш і дихає цим накопиченим ефіром, або задихається від його відсутності. Зрозуміло, що дихання "ставить" вибраний автором стиль, а голос... та це вже потрібно говорити про інші критерії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 11:15:31 ]
Цікаво, цікаво. А звідки "певний чистий обсяг ефіру"? Це якийсь термін, що має визначення? Хто автор? "Копитом місяць" - збіг приголосних, чого я уникаю, але, шановний добродію, чудовий і оригінальний образ МІСЯЦЬ - ВІДБИТОК КІНЬСЬКОГО КОПИТА виправдовує такий збіг та акцентує увагу на образі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-07 11:27:11 ]
Щодо авторства, то відповідь аж надто очевидна, будь-який предмет природним чином оточений ефіром - тим чи іншим. Автор усім відомий.

Щодо "копитом місяць" - я ж не кажу, що тут проблеми із метафорою, просто наводжу приклад того місця, де поетичного ефіру (між копитом і місяць) не помітно. Як на мене, він зник іще раніше, починаючи з "мій метеором, Копитом місяць..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 11:47:04 ]
Тим "ефіром" (беру у лапки цей сумнівний термін) не обовязково , гадаю, "оточувати" кожне окреме слово, а дати простір для ритмічної ланки, образу, строфи... Всяке вдале, а тим паче - віртуозне порушення "канонів" у мене викликає лише захоплення. Дякую за намагання мені допомогти. Коли ласка, ознайомтеся з моєю прозою і щось про неї скажіть.Валентин Бендюг.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-09 16:15:11 ]
До незавершеного діалогу.
Кілька прикладів з класики:
+
Надходить дощ. Шумлять бліді берези...
Рвуть блискавиці сірих хмар рядно...
А дужий грім зустрів такі дієзи,
Що злякано дзвенить вікно!
++
Вже одспівали на дорогах гарби
Швидким жнивам мелодії свої,
І осені такі спокійні фарби
Ось-ось овіють небо і гаї...
+++
Гей, дівчатко! Найкраща з моїх химер!
Чи далося ж тобі те золото?
...Вже мені не сміятись тепер,
По-старому, безглуздо-молодо...

Євген Плужник.

+
Над містом місяць, наче ліхтарня...
++
Вийди самітник тоді перед дім,
тиша обійме тебе, мов мороз...
+++
Немов візник широкі віжки,
Підносить ніч імли сувої...
++++
Міх хмар із зорями, мов з житом,
Бере на плечі ніч і йде.
У круглім місяця кориті
Замісить тісто золоте.
+++++
На поверхню білих хвиль голомозу
вибігнуть очі на звіди.
++++++
Людей зводим,
В блуд їх вводим,
Ляском манним,
Ляском п’яним.
+++++++
...сонце в хомуті блідих брудних хмар...
++++++++
...скарб усіх нас спільний...
+++++++++
Будуєм, будуєм, будуєм мости...
++++++++++
Мов водоспад, що вниз невпинно рине...
Богдан-Ігор Антонич


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-14 21:00:47 ]
П. Валентине,
Образ Вашого "місяця" справді є гарним і вдалим образом (думаю, що Майстерні цього не заперечують)!
Не все, що є класикою, служить взірцем для
творення. Не все що пишеться - шедеврова річ.
Бути собою, бути іншим і разом з цим "світитися" правдою, гармонією, милозвучністю, силою слова - хіба ж це не критерій для поета?
Думаю, що загалом Майстерні мають рацію - ми мусимо працювати над милозвучністю рядків на менше ніж над їхнім змістом - тут якраз
і проявляється майстерність автора.
І коли я починаю читати:
"Я мав собі у сні коня" - то моя уява налаштовується на "дитячу замальовку" для дошкільнят на рівні "купила мама коника..."
Тому Майстерні й відреагували відповідно на Ваш твір.
Ось така моя скромна думка.
З повагою,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-14 22:10:16 ]
"Не все, що є класикою, служить взірцем для
творення. Не все що пишеться - шедеврова річ."
Пане Юрію! Я вже десь писав, що майстер відрізняється від ремісника тим, що не виконує роботу по копилу (за взірцем), і навіть власні повтори не копіює, - він творить. Звичайно ж, існують визнані майстри у кожній справі, і похвала такого майстрв багато значить. Навіть його критична оцінка вартніша за сотню пустих похвал невігласів.В українській поезії також були і є майстри своєї справи. Коли кажемо про класиків, то тут не оминути жодному з нас Шевченка і Франка. Так ось і в одного, і вдругого (і не в ранніх їхніх творах) знаходимо непоодиноке сусідство однакових приголосних (а тим паче - голосних). Вони не вважали це якимсь ганчем, як не вважали це недоліком у віршуванні інші чудові українські поети, приклади з творів яких я навів вище.
Що ж до бездумного наслідування взірцям - то це робота для ремісників: у цеху висів копил, який мав повторити підмайстер, щоб стати ремісником.
Тепер про перший рядок мого вірша. А ви читайте його так, як його написано, а не туліть до нього власні стереотипи, - ось і все. Погоджуюсь з вами, що не все написане мусить бути і має визнаватися шедевром. Але чесна людина знає ціну і собі, і тому, що вона створила. Вона може і має право дещо завищувати ціну своєї роботи, але, коли має совість - то не дуже. Здається, сказане мною, не повинно викликати ваших заперечень. Залишається собою - не завжди "світитися любовю", а часом паленіти гнівом і ненавистю, нищити ворога словом і ділом. Але робити це з любові до власних святинь. Такі мають бути. Отак, коли коротко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-14 22:42:26 ]
Валентине, nут, щонайменше, дві важливі, як на мене, речі. Перша - і справді не все, що пишуть добре знані автори є завше дуже якісним, чи просто якісним письмом. Одне краще, інше гірше. У цьому явищі спостерігається, так би мовити, авторський масштаб.
Друга річ, це очевидні, знову суто як на мене, в тій чи іншій мірі напружені місця у приведених вами рядках.
Ці місця, звичайно, бувають корисними, а бувають і шкідливими. Залежно від характеру композиції, і вибраного стилю.Тобто вважаємо, що майстер своєї справи завжди ідеально володіє своїм інструментарієм. Якщо не володіє - то не майстер.
Майстер також ставить дихання своєму тексту композиційно інтегрувавши весь ефір, яким дихає і яким оточене кожне означення. Вірш оживає. Отримує своє звучання, свій голос. І тут як із голосом співака виконавця - відчутно 1) чи цей голос правильно поставлений. 2) Чи відповідає він сюжету, декораціям, сцені.
Тому окремі фрагменти, приведені вами, не дають повної картини, важлива цілісність. І якщо вона є, то все прекрасно.
Щодо наших диспутів, то вони мали б нам приносити якусь практичну користь, бо просто так сперечатися немає змісту. Ніхто не намагається проповідувати істину, але ділиться своїми поглядами - це, як на мене, найкраще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-14 22:50:02 ]
"Щодо наших диспутів, то вони мали б нам приносити якусь практичну користь, бо просто так сперечатися немає змісту. Ніхто не намагається проповідувати істину, але ділиться своїми поглядами - це, як на мене, найкраще."
Згоден з фіналом. Гадаю, що ми те й робимо.Тобто я маю толерантних співбесідників, а не носіїв істини, наділених адмінресурсом. сподіваюся, що так буде й надалі.