ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.03.18 22:08
***
Якось трапивсь папуасам
Отакий журнал «Плейбой».
Племенем вивчають, разом, -
Лише чути: - йой та йой.

Граціознії постави
І фігурки, бюсти пишні.
Папуасам все цікаве -

Оксана Дністран
2026.03.18 21:01
ПЕРЕМОВЧИ МЕНЕ…
Перемовчи, перетерпи,
Перелюби мою печаль,
Коли розхристані вітри
Крізь мене мчатимуть у даль,
Коли відступниця зима
Мене полишить на весну,
Коли давитиме вина
Холодним потом після сну,

В Горова Леся
2026.03.18 20:36
Весняного зачаття дух тонкий
Весняного зачаття дух тонкий
Несе світання поспіхом несмілим.
Де снігу нерозталі п'ятаки
Дивацьким слідом поміж трав осіли,

Збігаючись до півночі у тінь.
Так схожі на потріпані мачули.
Обабіч них струмок прохлюпотів,

Олена Побийголод
2026.03.18 19:12
1935. Пісня про Щорса (в скороченні)
Михайло Голодний (1903-1949; народився й провів юність в Україні)

Йшов загін над берегом
    в цокоті підків,
на коні під прапором
    командир сидів.

Голова зав’язана,

Марія Дем'янюк
2026.03.18 19:05
Золоте телятко
Молочний місяць — золоте телятко,
Візьму тебе на руці й пригорну...
Одвічна на Землі для всіх загадка:
Хто це говорить зорями «Люблю»?
Чому стежина в небесах ясніє?
Хто йде по ній і одночасно мріє?
Чому сопілки музика бринить,
Коли, здається, все д

Іван Потьомкін
2026.03.18 19:04
"Любій Учительці від неслухняного учня"
Я був майже в приятельських стосунках з Іваном Дзюбою, Євгеном Сверстюком – чоловими шістдесятниками, чиєю думкою дорожив кожний з причетних до красного письменства. Не раз і не два, відвідуючи Євгена Сверстюка в Інституті ботаніки, чув від нього: «Оце н

Борис Костиря
2026.03.18 13:24
* * *
Народжується ранок, як оргазм.
Народжується у вогні страждань.
І кожен промінь, наче богомаз,
У первісному вихорі жадань.

Проміння пронесеться крізь пітьму,
Немов крізь павутиння і полон,
Крізь пустку ошелешену й німу,

Юлія Щербатюк
2026.03.18 13:14
Маки цвітом в полях облетіли
Маки цвітом в полях облетіли,
Скоро в вікна загляне зима.
І природа слаба і безсила
Вже не схожа на себе сама.

По самотніх і голих алеях,
Там, де шурхіт опалих пожеж.
Голови не покривши своєї,

Юрій Гундарів
2026.03.18 09:47
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Василь Сліпак
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп

Віктор Кучерук
2026.03.18 06:36
* * *
Сірі котики вербові
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.

Ірина Вовк
2026.03.18 06:35
Княжна козацького степу: Епілог Пам’яті. Троянда і Полин
Не шукайте її в холодних реєстрах, у переліку дат чи в тесаному камені. Вона розчинилася в Рашківському тумані, там, де Дністер зупиняє свій біг, зачувши шерех княжих подолів. Її могила – не пагорб із хрестом, а простір між козацьким степом і молдавськи

С М
2026.03.17 22:01
За чуттями (Jefferson Airplane)
За чуттями як-от бити фарфор
Або сміятися
Бий фарфор, сміючись
Бий фарфор, сміючись, сміючись

За чуттями, як-от падолист
Або усміхання
Падай листям усміхаючись

Ірина Вовк
2026.03.17 19:35
Княжна козацького степу: Намисто султана -- прокляття і любов (продовження 3)
…У скринях окованих, серед шовків і смирни, лежало в о н о – дарунок зі Сходу, важкий і сліпучий. Намисто султана, де кожен алмаз – як сльоза, і кожен рубін – наче крапля крові пекучої. Господар Васіле Лупул надів його доньці на шию в день шлюбу: «Носи, Р

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
***
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
На межі терпіння
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
Мій читацький денник. Юрій Яновський
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентин Бендюг (1954) / Вірші

 ***
Я мав собі у сні коня -
Такого білого, як сніг:
По срібних хмарах кінь мій біг,
А вслід летіло вороння,
Як сажа чорне і крикливе.
Тремтячий я уп`явся в гриву:
Кресав кінь зорі з-під копит,
А гайвороння зле, сварливе
Летіло вслід,
З небес видовбуючи зорі.
Метнувся кінь мій метеором,
Копитом місяць засвітив,
Чумацький Шлях перелетів
І став як вкопаний в Понорі.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-11-07 02:01:58
Переглядів сторінки твору 5263
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.137 / 5  (4.700 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 4.121 / 5  (4.494 / 5.03)
Оцінка твору автором 6
* Коефіцієнт прозорості: 0.691
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-07 09:48:59 ]
"Я мав собі у сні коня" - як на мене, не найкращий початок.
Якби ви, Валентине, поставили перед собою технічне завдання уважно слідкувати за красою рядка, то, я переконаний, на порядок би виросли поетично.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 10:19:15 ]
Шаную вашу думку, але залишаюся при своїй. Де критерій оцінки краси рядка? Мені ся не сподобало?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-07 11:02:31 ]
Валентине, ви не повірите, але критеріїв аж забагато. Звичайно, варто почати від найпростіших, наприклад, слідкувати за милозвучністю нанизаних на рядок слів. Зрештою, милозвучність - це певний чистий обсяг ефіру навколо кожного слова, наприклад "мав собі" містить мінімум цього ефіру, а "Копитом місяць" напевно і зовсім не містить. В цілому вірш і дихає цим накопиченим ефіром, або задихається від його відсутності. Зрозуміло, що дихання "ставить" вибраний автором стиль, а голос... та це вже потрібно говорити про інші критерії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 11:15:31 ]
Цікаво, цікаво. А звідки "певний чистий обсяг ефіру"? Це якийсь термін, що має визначення? Хто автор? "Копитом місяць" - збіг приголосних, чого я уникаю, але, шановний добродію, чудовий і оригінальний образ МІСЯЦЬ - ВІДБИТОК КІНЬСЬКОГО КОПИТА виправдовує такий збіг та акцентує увагу на образі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-07 11:27:11 ]
Щодо авторства, то відповідь аж надто очевидна, будь-який предмет природним чином оточений ефіром - тим чи іншим. Автор усім відомий.

Щодо "копитом місяць" - я ж не кажу, що тут проблеми із метафорою, просто наводжу приклад того місця, де поетичного ефіру (між копитом і місяць) не помітно. Як на мене, він зник іще раніше, починаючи з "мій метеором, Копитом місяць..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 11:47:04 ]
Тим "ефіром" (беру у лапки цей сумнівний термін) не обовязково , гадаю, "оточувати" кожне окреме слово, а дати простір для ритмічної ланки, образу, строфи... Всяке вдале, а тим паче - віртуозне порушення "канонів" у мене викликає лише захоплення. Дякую за намагання мені допомогти. Коли ласка, ознайомтеся з моєю прозою і щось про неї скажіть.Валентин Бендюг.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-09 16:15:11 ]
До незавершеного діалогу.
Кілька прикладів з класики:
+
Надходить дощ. Шумлять бліді берези...
Рвуть блискавиці сірих хмар рядно...
А дужий грім зустрів такі дієзи,
Що злякано дзвенить вікно!
++
Вже одспівали на дорогах гарби
Швидким жнивам мелодії свої,
І осені такі спокійні фарби
Ось-ось овіють небо і гаї...
+++
Гей, дівчатко! Найкраща з моїх химер!
Чи далося ж тобі те золото?
...Вже мені не сміятись тепер,
По-старому, безглуздо-молодо...

Євген Плужник.

+
Над містом місяць, наче ліхтарня...
++
Вийди самітник тоді перед дім,
тиша обійме тебе, мов мороз...
+++
Немов візник широкі віжки,
Підносить ніч імли сувої...
++++
Міх хмар із зорями, мов з житом,
Бере на плечі ніч і йде.
У круглім місяця кориті
Замісить тісто золоте.
+++++
На поверхню білих хвиль голомозу
вибігнуть очі на звіди.
++++++
Людей зводим,
В блуд їх вводим,
Ляском манним,
Ляском п’яним.
+++++++
...сонце в хомуті блідих брудних хмар...
++++++++
...скарб усіх нас спільний...
+++++++++
Будуєм, будуєм, будуєм мости...
++++++++++
Мов водоспад, що вниз невпинно рине...
Богдан-Ігор Антонич


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-14 21:00:47 ]
П. Валентине,
Образ Вашого "місяця" справді є гарним і вдалим образом (думаю, що Майстерні цього не заперечують)!
Не все, що є класикою, служить взірцем для
творення. Не все що пишеться - шедеврова річ.
Бути собою, бути іншим і разом з цим "світитися" правдою, гармонією, милозвучністю, силою слова - хіба ж це не критерій для поета?
Думаю, що загалом Майстерні мають рацію - ми мусимо працювати над милозвучністю рядків на менше ніж над їхнім змістом - тут якраз
і проявляється майстерність автора.
І коли я починаю читати:
"Я мав собі у сні коня" - то моя уява налаштовується на "дитячу замальовку" для дошкільнят на рівні "купила мама коника..."
Тому Майстерні й відреагували відповідно на Ваш твір.
Ось така моя скромна думка.
З повагою,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-14 22:10:16 ]
"Не все, що є класикою, служить взірцем для
творення. Не все що пишеться - шедеврова річ."
Пане Юрію! Я вже десь писав, що майстер відрізняється від ремісника тим, що не виконує роботу по копилу (за взірцем), і навіть власні повтори не копіює, - він творить. Звичайно ж, існують визнані майстри у кожній справі, і похвала такого майстрв багато значить. Навіть його критична оцінка вартніша за сотню пустих похвал невігласів.В українській поезії також були і є майстри своєї справи. Коли кажемо про класиків, то тут не оминути жодному з нас Шевченка і Франка. Так ось і в одного, і вдругого (і не в ранніх їхніх творах) знаходимо непоодиноке сусідство однакових приголосних (а тим паче - голосних). Вони не вважали це якимсь ганчем, як не вважали це недоліком у віршуванні інші чудові українські поети, приклади з творів яких я навів вище.
Що ж до бездумного наслідування взірцям - то це робота для ремісників: у цеху висів копил, який мав повторити підмайстер, щоб стати ремісником.
Тепер про перший рядок мого вірша. А ви читайте його так, як його написано, а не туліть до нього власні стереотипи, - ось і все. Погоджуюсь з вами, що не все написане мусить бути і має визнаватися шедевром. Але чесна людина знає ціну і собі, і тому, що вона створила. Вона може і має право дещо завищувати ціну своєї роботи, але, коли має совість - то не дуже. Здається, сказане мною, не повинно викликати ваших заперечень. Залишається собою - не завжди "світитися любовю", а часом паленіти гнівом і ненавистю, нищити ворога словом і ділом. Але робити це з любові до власних святинь. Такі мають бути. Отак, коли коротко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-14 22:42:26 ]
Валентине, nут, щонайменше, дві важливі, як на мене, речі. Перша - і справді не все, що пишуть добре знані автори є завше дуже якісним, чи просто якісним письмом. Одне краще, інше гірше. У цьому явищі спостерігається, так би мовити, авторський масштаб.
Друга річ, це очевидні, знову суто як на мене, в тій чи іншій мірі напружені місця у приведених вами рядках.
Ці місця, звичайно, бувають корисними, а бувають і шкідливими. Залежно від характеру композиції, і вибраного стилю.Тобто вважаємо, що майстер своєї справи завжди ідеально володіє своїм інструментарієм. Якщо не володіє - то не майстер.
Майстер також ставить дихання своєму тексту композиційно інтегрувавши весь ефір, яким дихає і яким оточене кожне означення. Вірш оживає. Отримує своє звучання, свій голос. І тут як із голосом співака виконавця - відчутно 1) чи цей голос правильно поставлений. 2) Чи відповідає він сюжету, декораціям, сцені.
Тому окремі фрагменти, приведені вами, не дають повної картини, важлива цілісність. І якщо вона є, то все прекрасно.
Щодо наших диспутів, то вони мали б нам приносити якусь практичну користь, бо просто так сперечатися немає змісту. Ніхто не намагається проповідувати істину, але ділиться своїми поглядами - це, як на мене, найкраще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-14 22:50:02 ]
"Щодо наших диспутів, то вони мали б нам приносити якусь практичну користь, бо просто так сперечатися немає змісту. Ніхто не намагається проповідувати істину, але ділиться своїми поглядами - це, як на мене, найкраще."
Згоден з фіналом. Гадаю, що ми те й робимо.Тобто я маю толерантних співбесідників, а не носіїв істини, наділених адмінресурсом. сподіваюся, що так буде й надалі.