ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.06.15 10:42
Про виделки з мельхіору
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.

Олександр Сушко
2026.06.15 09:44
Колобки натхнення в павутині сірій,
Вирвизуб окатий сонечко жує.
Ген, за виднокраєм, білосніжний ирій
Я вже там думками, поміж юних єв.

А вони гарячі! А вони жагучі!
Кожна - квітка-ружа! Удихнеш - пропав.
Після них усоте головою з кручі

Віктор Кучерук
2026.06.15 08:00
Мов сторожа зла за бранцем,
Пси метнулися за зайцем
І позбавили свободи
Гризуна в кінці городу,
Хоч пустився той щодуху,
Задираючи вверх вуха...
15.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.15 06:14
Птах сумний на горобині
повертає в дійсність.
Ні, не зрадив, не покинув —
відійшов у вічність.

Чи подумати могла я,
що біда проклята,
наче круків хижа зграя,

М Менянин
2026.06.14 23:13
Не маєтки паперові,
а споріднені по крові,
розум і душа готові
мати серце для любові.

В погляді, а чи в розмові,
або хоч в одному слові,
сенс життя є при умові:

Іван Потьомкін
2026.06.14 21:55
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?

хома дідим
2026.06.14 20:11
іще на хвилину дитинство городом недостигаючих полуниць · строго зелений нечервоніючий аґрус усе дозволяється їсти навіть не миючи · старий холодильник кавказ із характерною залізною ручкою що в одноруких бандитів тільки стирчить не догори а додолу · херн

Євген Федчук
2026.06.14 19:27
Ще прізвищ в давнину не існувало,
По прізвиськам людей і розрізняли.
Князів, скажімо давньоруських взяти.
Мстиславів там і Рюриків багато,
Всеславів, Володимирів чимало.
Та й Святославів, Ігорів навалом.
Ще Всеволоди всякі, Ярослави.
Й багато хто з

Борис Костиря
2026.06.14 17:29
Так сонце смажить невідступно
У гладіаторських боях,
Жорстоко, хижо і підступно
В далеких вигаслих краях.

Так прямо воїну у вічі
Воно палає, ніби меч.
І стяг далекого сторіччя

Олександр Сушко
2026.06.14 11:25
Анатолій Матвійчук

Найгірше - коли нездари судять Митця...

Плювати в спину Геніям не треба,
Коли вони за небокрай ідуть!
Бо душі їх здіймаються у Небо,
І в тім, напевно, є найвища суть.

Кока Черкаський
2026.06.14 11:13
Я постукав в двері Бога,
Зранку, у неділю.
- Чи ти, Боже, віриш в мене?
Він спросоння:
- Ні, не вірю!

Ти є вигадка учених,
Пустота наполовину,

Вячеслав Руденко
2026.06.14 09:48
Пісок сховався у рогожу.
З’явились - Діккенс і вовки.
Жебрак гомілки сон тривожить,
Готує з кістки поплавки.
Гарцюють коники в коноплях
Промовлю я тобі: - Дивись!-
Вогонь вже їсть життя голоблю
І дим націлися кудись…

Тетяна Левицька
2026.06.14 07:48
Реквієм страждання
відлунало скерцо.
Стихнуло мовчанням
в порожнині серця.
Боже, як жахливо
втратити колишнє...
Ми ж були щасливі,
як буяли вишні

С М
2026.06.14 07:24
Сонний алігатор у полуденнім сонці
Побіля річки як-ото зазвичай у сторонці (о ні)
Хоче своє віскі
Хоче свої чаї
Але хоч що завгодно та мене не хчи
О ні

О ні я бував там доволі

Віктор Кучерук
2026.06.14 06:25
Щоби стан покращивсь зранку -
Треба чаю випить склянку,
Бутерброда скуштувати,
Щоб порадувати матір
Дуже гарним апетитом
Та у школі бути ситим.
14.06.26

Роман Миронов
2026.06.13 21:40
Зиму я цю намацав,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.

Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Побийголод (1965) / Вірші / Із В.С.Висоцького (1938-1980). Війна [8]

 Солдати групи «Центр»
Із Володимира Висоцького

Солдат не нив, не скнів,
прибути в строк устиг -
й немов із килимів,
ми трусим пил доріг.

        Наш рух невтримний поки,
        й радіє вороння;
        лисніють наші щоки,
        вилискує броня!

                По спаленій рівнині -
                за метром метр -
                ідуть по Україні
                солдати групи «Центр».

                        Герой ти, чи ні, - вибирай!
                        Крок уперед!
                        Крок уперед - і у рай...
                        Гарний берет!

                                Ворог сконає, а ти, рядовий,
                                в рай попадеш як герой черговий.
                                Крок уперед, крок уперед,
                                крок уперед...

Стрічає нас цвітінь,
горить все після нас,
й летить над нами тінь
того, хто дав наказ.

        З поживою в кишені
        додому вернемось,
        й русяві наречені
        потішать нас чимось...

                Та це - пізніш, а нині -
                за метром метр -
                ідуть по Україні
                солдати групи «Центр».

                        Герой ти, чи ні, - вибирай!
                        Крок уперед!
                        Крок уперед - і у рай!
                        Як в очерет...

                                Ворог сконає, а ти, рядовий,
                                в рай попадеш як герой черговий¹.
                                Крок уперед, крок уперед,
                                крок уперед...

(2022)

¹Див. ru.wikipedia.org: «Мы как мученики попадём в рай, а они просто сдохнут».

*** ОРИГІНАЛ ***

Солдат всегда здоров,
Солдат на всё готов, -
И пыль, как из ковров,
Мы выбиваем из дорог.

        И не остановиться,
        И не сменить ноги, -
        Сияют наши лица,
        Сверкают сапоги!

                По выжженной равнине -
                За метром метр -
                Идут по Украине
                Солдаты группы «Центр».

                        На «первый-второй» рассчитайсь!
                        Первый-второй...
                        Первый, шаг вперед! - и в рай.
                        Первый-второй...

                                А каждый второй - тоже герой, -
                                В рай попадет вслед за тобой.
                                Первый-второй, первый-второй,
                                первый-второй...

А перед нами всё цветёт,
За нами всё горит.
Не надо думать - с нами тот,
Кто всё за нас решит.

        Веселые - не хмурые -
        Вернемся по домам, -
        Невесты белокурые
        Наградой будут нам!

                Всё впереди, а ныне -
                За метром метр -
                Идут по Украине
                Солдаты группы «Центр».

                        На «первый-второй» рассчитайсь!
                        Первый-второй...
                        Первый, шаг вперед! - и в рай.
                        Первый-второй...

                                А каждый второй - тоже герой, -
                                В рай попадет вслед за тобой.
                                Первый-второй, первый-второй,
                                первый-второй...

(1965)





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2022-07-26 07:31:49
Переглядів сторінки твору 624
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.865 / 5.56)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.867 / 5.6)
Оцінка твору автором 6
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Війна
Автор востаннє на сайті 2026.06.12 18:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Побийголод (М.К./М.К.) [ 2022-07-26 09:08:40 ]
Все, що потрібно знати про сьогоднішню Росію та її поета Висоцького:
9 травня 2022 року Кіровський районний суд Санкт-Петербурга визнав громадянку РФ Ірину Кустову винною за статтею «Публічні дії, спрямовані на дискредитацію Збройних Сил РФ» (Кодекс РФ про адміністративні правопорушення, стаття 20.3.3, частина 1), та наклав на неї штраф у розмірі 50 000 рублів (742 долара США за офіційним обмінним курсом на той день) за правопорушення, вчинене нею того ж дня.
У цей день у РФ відзначається державне свято РФ «День перемоги Радянського Союзу над фашистською Німеччиною в 1945 році». Ірина Кустова, перебуваючи у своїй квартирі з відчиненим вікном, включила гучне відтворення пісні Володимира Висоцького «Солдати групи “Центр”», присвяченій перемозі Радянського Союзу над фашистською Німеччиною в 1945 році (написана Висоцьким у 1965 році).
Цей аудіозапис є відомим записом концерту Висоцького, що відбувся 6 травня 1967 року. На ньому зафіксовано наступне пояснення Висоцького про персонажів пісні, німецьких солдатів: «...Ну як вони йшли на початку війни, сподіваючись, що так це все й скінчиться».
Суд визнав цю фразу і текст пісні «спрямованими на дискредитацію використання Збройних Сил РФ у спеціальній військовій операції на Україні». На засіданні підсудна пояснила свої дії тим, що «розгубилася і тому не відразу вимкнула відтворення запису, який ганьбить гідність і честь наших солдатів», свою провину повністю визнала і в учиненому розкаялася.
Зверніть увагу: з точки зору законодавства РФ, поширення цього повідомлення у мережі Інтернет підпадає під дію статті 282 Кримінального Кодексу РФ «Порушення ненависті чи ворожнечі», що передбачає позбавлення волі терміном від 2 до 5 років.