Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.
І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…
В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя
о так добре разом
нам було би добре разом
та було би і ми могли би
ще дурня
збочена дурня
ще дурня
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.
І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.
Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.
ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.
***
А кін-че-ні корейці згаряча
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.
Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.
За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Солдати групи «Центр»
Солдат не нив, не скнів,
прибути в строк устиг -
й немов із килимів,
ми трусим пил доріг.
Наш рух невтримний поки,
й радіє вороння;
лисніють наші щоки,
вилискує броня!
По спаленій рівнині -
за метром метр -
ідуть по Україні
солдати групи «Центр».
Герой ти, чи ні, - вибирай!
Крок уперед!
Крок уперед - і у рай...
Гарний берет!
Ворог сконає, а ти, рядовий,
в рай попадеш як герой черговий.
Крок уперед, крок уперед,
крок уперед...
Стрічає нас цвітінь,
горить все після нас,
й летить над нами тінь
того, хто дав наказ.
З поживою в кишені
додому вернемось,
й русяві наречені
потішать нас чимось...
Та це - пізніш, а нині -
за метром метр -
ідуть по Україні
солдати групи «Центр».
Герой ти, чи ні, - вибирай!
Крок уперед!
Крок уперед - і у рай!
Як в очерет...
Ворог сконає, а ти, рядовий,
в рай попадеш як герой черговий¹.
Крок уперед, крок уперед,
крок уперед...
(2022)
¹Див. ru.wikipedia.org: «Мы как мученики попадём в рай, а они просто сдохнут».
*** ОРИГІНАЛ ***
Солдат всегда здоров,
Солдат на всё готов, -
И пыль, как из ковров,
Мы выбиваем из дорог.
И не остановиться,
И не сменить ноги, -
Сияют наши лица,
Сверкают сапоги!
По выжженной равнине -
За метром метр -
Идут по Украине
Солдаты группы «Центр».
На «первый-второй» рассчитайсь!
Первый-второй...
Первый, шаг вперед! - и в рай.
Первый-второй...
А каждый второй - тоже герой, -
В рай попадет вслед за тобой.
Первый-второй, первый-второй,
первый-второй...
А перед нами всё цветёт,
За нами всё горит.
Не надо думать - с нами тот,
Кто всё за нас решит.
Веселые - не хмурые -
Вернемся по домам, -
Невесты белокурые
Наградой будут нам!
Всё впереди, а ныне -
За метром метр -
Идут по Украине
Солдаты группы «Центр».
На «первый-второй» рассчитайсь!
Первый-второй...
Первый, шаг вперед! - и в рай.
Первый-второй...
А каждый второй - тоже герой, -
В рай попадет вслед за тобой.
Первый-второй, первый-второй,
первый-второй...
(1965)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
