Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.21
07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
2026.11.21
07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
2026.11.20
23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова
2026.11.20
22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
2026.11.20
21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
2026.11.20
21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
2026.11.20
20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
2026.11.20
13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
2026.11.20
12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
2026.11.20
10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…
Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…
Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!
2026.11.20
05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
2026.11.19
23:26
Враз, у далекій землі
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань
Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань
Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий
2026.11.19
22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
2026.11.19
22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
2026.11.19
17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
2026.11.19
16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олена Побийголод (1965) /
Публіцистика
Російсько-ліберальний літературний процес для України
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Російсько-ліберальний літературний процес для України
Співробітники Офісу президента України Володимира Зеленського замовили відомому представнику російської «ліберальної обойми» Дмитру Бикову біографію їхнього патрона. Подейкують, що мета цього проекту – «перемогти» торішню некомпліментарну книжку Сергія Руденка «Зеленський без гриму».
Виконавець – той самий Биков, який нещодавно обурювався відсутністю в Україні російських шкіл, передрікав Одесі «жалюгідну роль у відриві від російської культури», а тепер заявляє, що перемога України – це «тріумф націоналізму, а я думаю, що це небажаний варіант». Але не про це зараз мова.
Биков палко взявся до справи, і на День незалежності України дав інтерв'ю телеканалу «Дощ» (звичайно ж, пов'язаному з тією самою обоймою), в якому окреслив свою концепцію:
«Зеленський – головна людина Європи і, гадаю, світу. [...]
Я пишу цю книгу абсолютно безкоштовно, але моя особиста користь полягає ось у чому. Все життя я чую, що представники творчої інтелігенції не можуть і не повинні приймати жодних управлінських рішень, що вони не можуть керувати ні газетою, ні державою, ні скільки-небудь серйозним підрозділом будь-чого.
Зеленський – представник творчої інтелігенції, який довів: у наш час саме представники творчої інтелігенції, для яких свобода та честь не порожні слова, мають, повинні рекрутуватися у владу, бо вони – єдині люди, які вірять у власні гасла. (???!!!) Якщо актор не віритиме у свої слова, він погано зіграє.
Для мене Зеленський – це генерал Делла Ровере, людина, яка повірила, що вона герой, і стала героєм. І я вважаю, що стара думка Миколи Гумільова про велику роль творчої інтелігенції в управлінні світом, вона сьогодні збувається. Гумільов говорив: “Якщо ми, поети, із тисячі словосполучень вибираємо наймилозвучніше, то вже якось із трьох-п'яти економічних рішень ми виберемо оптимальне”.
[...] Не має значення, яка там економічна програма, які там політичні ідеї, які соціальні програми, важливо, що людина вигадує для країни те життя, яким ця країна живе».
Як коментар до цього дивовижного сплеску російської ліберальної думки, мабуть, перш за все слід пояснити слухачеві, як завжди, враженому ерудицією Бикова, хто такий цей хвацько згаданий генерал: це персонаж однойменної повісті італійського письменника І.Монтанеллі (1959)... Таким чином , тут має місце типова «промовка за Фрейдом», яка демонструє: у дійсності Биков вважає, що Зеленський – не справжній герой, а – вигаданий!
Зауважимо також, що об'єкт цитування Биков підібрав надзвичайно вдало: нещодавно журналіст Олег Батурин розповів, що правнучка М.Гумільова, завуч ліцею №2 у Новій Каховці, допомогала російським окупантам виявляти та викрадати своїх проукраїнськи налаштованих колег-педагогів...
Тепер – про основну частину спічу Бикова, «теоретичну». Тут, здається, є сенс перевірити оприлюднену теорію на практиці. Пропонуємо наступний план експерименту.
1. На кошти Михайла Ходорковського (це ще один стовп російського лібералізму) придбати літак «Бомбардьє» або «Ембрайєр» (але обов'язково бізнес-класу).
2. Посадити Зеленського за штурвал (він погодиться, він безгальмовий, він цілою країною взявся без підготовки керувати). Творче завдання – чудово зіграти досвідченого пілота, який з розумним виглядом смикає за всілякі важливі важільці.
3. Запросити Бикова здійснити рейс Маріуполь – Уфа у якості пасажира цього борту.
Можливі варіанти закінчення експерименту та їх інтерпретація:
1) Биков успішно здійснює переліт.
Це буде тріумфальне підтвердження теорії! Бикову буде присуджено Нобелівську премію, одночасно з літератури та економіки.
2) Політ закінчується трагічно, можливо, через «людський фактор» (так називають помилку пілота).
В цьому випадку Бикова слід поховати на міському цвинтарі Уфи, з установленням на могилі бюста Пушкіна як пам'ятника. Некролог повинен написати неодмінно Віктор Шендерович (ще один з тієї самої тусовки), це його улюблений жанр!
3) Биков відмовляється летіти! (Наприклад, у нього терміновий етер на «Дощі», і взагалі, змінні шорти вдома забув).
У цьому випадку літак слід продати, виручені кошти перерахувати ЗСУ, а Дмитру Бикову назавжди привласнити ініціали Д. Б. (Дешеве Базікало, він же – «дебіл, бля»).
Виконавець – той самий Биков, який нещодавно обурювався відсутністю в Україні російських шкіл, передрікав Одесі «жалюгідну роль у відриві від російської культури», а тепер заявляє, що перемога України – це «тріумф націоналізму, а я думаю, що це небажаний варіант». Але не про це зараз мова.
Биков палко взявся до справи, і на День незалежності України дав інтерв'ю телеканалу «Дощ» (звичайно ж, пов'язаному з тією самою обоймою), в якому окреслив свою концепцію:
«Зеленський – головна людина Європи і, гадаю, світу. [...]
Я пишу цю книгу абсолютно безкоштовно, але моя особиста користь полягає ось у чому. Все життя я чую, що представники творчої інтелігенції не можуть і не повинні приймати жодних управлінських рішень, що вони не можуть керувати ні газетою, ні державою, ні скільки-небудь серйозним підрозділом будь-чого.
Зеленський – представник творчої інтелігенції, який довів: у наш час саме представники творчої інтелігенції, для яких свобода та честь не порожні слова, мають, повинні рекрутуватися у владу, бо вони – єдині люди, які вірять у власні гасла. (???!!!) Якщо актор не віритиме у свої слова, він погано зіграє.
Для мене Зеленський – це генерал Делла Ровере, людина, яка повірила, що вона герой, і стала героєм. І я вважаю, що стара думка Миколи Гумільова про велику роль творчої інтелігенції в управлінні світом, вона сьогодні збувається. Гумільов говорив: “Якщо ми, поети, із тисячі словосполучень вибираємо наймилозвучніше, то вже якось із трьох-п'яти економічних рішень ми виберемо оптимальне”.
[...] Не має значення, яка там економічна програма, які там політичні ідеї, які соціальні програми, важливо, що людина вигадує для країни те життя, яким ця країна живе».
Як коментар до цього дивовижного сплеску російської ліберальної думки, мабуть, перш за все слід пояснити слухачеві, як завжди, враженому ерудицією Бикова, хто такий цей хвацько згаданий генерал: це персонаж однойменної повісті італійського письменника І.Монтанеллі (1959)... Таким чином , тут має місце типова «промовка за Фрейдом», яка демонструє: у дійсності Биков вважає, що Зеленський – не справжній герой, а – вигаданий!
Зауважимо також, що об'єкт цитування Биков підібрав надзвичайно вдало: нещодавно журналіст Олег Батурин розповів, що правнучка М.Гумільова, завуч ліцею №2 у Новій Каховці, допомогала російським окупантам виявляти та викрадати своїх проукраїнськи налаштованих колег-педагогів...
Тепер – про основну частину спічу Бикова, «теоретичну». Тут, здається, є сенс перевірити оприлюднену теорію на практиці. Пропонуємо наступний план експерименту.
1. На кошти Михайла Ходорковського (це ще один стовп російського лібералізму) придбати літак «Бомбардьє» або «Ембрайєр» (але обов'язково бізнес-класу).
2. Посадити Зеленського за штурвал (він погодиться, він безгальмовий, він цілою країною взявся без підготовки керувати). Творче завдання – чудово зіграти досвідченого пілота, який з розумним виглядом смикає за всілякі важливі важільці.
3. Запросити Бикова здійснити рейс Маріуполь – Уфа у якості пасажира цього борту.
Можливі варіанти закінчення експерименту та їх інтерпретація:
1) Биков успішно здійснює переліт.
Це буде тріумфальне підтвердження теорії! Бикову буде присуджено Нобелівську премію, одночасно з літератури та економіки.
2) Політ закінчується трагічно, можливо, через «людський фактор» (так називають помилку пілота).
В цьому випадку Бикова слід поховати на міському цвинтарі Уфи, з установленням на могилі бюста Пушкіна як пам'ятника. Некролог повинен написати неодмінно Віктор Шендерович (ще один з тієї самої тусовки), це його улюблений жанр!
3) Биков відмовляється летіти! (Наприклад, у нього терміновий етер на «Дощі», і взагалі, змінні шорти вдома забув).
У цьому випадку літак слід продати, виручені кошти перерахувати ЗСУ, а Дмитру Бикову назавжди привласнити ініціали Д. Б. (Дешеве Базікало, він же – «дебіл, бля»).
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
