ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2025.08.27 12:42
Повітря пряне...Чорнобривці
голівки не схиляють дружно.
Плісе жоржин у росах дивне,
але свою тримає пружність.

Засмагле дотліває літо.
Сачком лови, хіба впіймаєш?
Час спокою, і час марніти.

Віктор Кучерук
2025.08.27 11:40
Коли мрійливо сню тобою,
Чи наяву наткнусь впритул,
То серце сплескує прибоєм,
А почуттів зростає гул.
Думки про тебе зразу будять
У серці ніжні почуття, -
І радість пнеться звідусюди,
І щастям повниться життя.

Юрій Гундарєв
2025.08.27 09:15
Заплющую очі та, аж важко повірити,
навіть у горлі наростає ком,
бачу: рудий весь із очима сірими -
Франко…

-Пане Іване, як ви там на небесех?
Чи бачите на годиннику лютий час?
-Вболіваю, рідні мої, всім серцем

Борис Костиря
2025.08.26 21:33
Ти - груднева, ти - холодна зима,
укриваєш мене снігом,
ніби поцілунками.
На твою честь я п'ю
снігове шампанське
і п'янію від крижаного холоду.
У зимовому полоні -
ніби в царстві задзеркалля,

Олександр Сушко
2025.08.26 11:52
Дзуміє тиша. В класі нічичирк.
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.

Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,

Віктор Кучерук
2025.08.26 05:38
Великий гріх читати мало,
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.

Борис Костиря
2025.08.25 21:56
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.

Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні

Віктор Кучерук
2025.08.25 05:50
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.

Борис Костиря
2025.08.24 22:12
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,

Євген Федчук
2025.08.24 15:28
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше

Іван Потьомкін
2025.08.24 11:51
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму

був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром

Галина Кучеренко
2025.08.24 10:55
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….

Олена Побийголод
2025.08.24 09:29
Із Бориса Заходера

Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,

Юрій Гундарєв
2025.08.24 09:23
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.

Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті

Віктор Кучерук
2025.08.24 06:35
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…

Борис Костиря
2025.08.23 21:39
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.

Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ганна Осадко (1978) / Вірші

 Гість
Ти кажеш: Думай і не схиб… Навіщо?
Коли душа – зотліле попелище,
де ворон кряче і нечистий свище,
як вітер, у схололі пальці два,
а ти стоїш – між рідними – німими,
ще поміж ними, та уже не з ними,
коли довіку зими – тільки зими,
через які не проросте трава,

то думай чи не думай – не поможе…
Підніму очі: «Дяка, світлий Боже…»
А він мені на картах наворожить
Казенний дім, дорогу і любов.
А ще: думки, хурделицю, слизоту,
Вечерю, нежить, ГРЗ, роботу,
І те фатальне – серед ночі – «хто ти?»,
І стук у двері, наче хтось прийшов –


По душу чи, як водиться, по тіло,
І навстіж двері! А за ними – біло!
Бо час. Бо все уже переболіли.
Перебілили. Стеля – ніби скло.
І хтось стоїть. А хто – не розібрати:
Королю? Брате? Лицарю чи кате?
Та хто б не був – заходь хутчіш до хати,
Бо снігу вже з порога намело…

Так високо – по кісточки. По серце.
І він зайде. І я горілки з перцем
Наллю з дороги, щоб зігрівся. Все це
Буде як сон, побачений давно,
Пробачений, пробуджений, блаженний,
На кухні він присяде біля мене,
Щоб помовчати… І схололі клени
Постукають кістляво у вікно:


- Уже світає…
Як усе світає!
Химерний привид знайденого раю,
Якого - знаю – так і не пізнаю,
Розтане вранці між прозорих віт,
І заясніє іній на морозі,
І син – як завжди, босий - по підлозі
Протупцяє, і стане на порозі
У білосніжній майці: «Ма, привіт!»




Найвища оцінка Редакція Майстерень 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Валентин Бендюг 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-11-15 16:38:36
Переглядів сторінки твору 8020
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.454 / 5.81  (5.244 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 5.465 / 5.83  (5.211 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Постфемінізм
Автор востаннє на сайті 2015.02.12 12:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-15 17:53:40 ]
Там наголос падає: ПІдніму очі, має ж бути піднімУ?
А взагалі вірш чудовий, такий ритм... так і проситься на музику!
З теплом, Варця!;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-15 17:55:01 ]
Аню, епохальний твір. Чоловіки ніколи так не напишуть - саме про це, про найважливіше, до чого жінка всіма нервовими закінченнями припасована, припаяна, вживлена... Але саме чоловіки і сказали - "і це промине", а жінки додали - "не зникаючи".
А може це приходить зрілість, скаже якийсь чуттєвий аскет, - поетична зрілість точно.
"Не проминаючи". «Ма, привіт!»


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-15 17:55:56 ]
І нове фото, прямо на очах! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-11-15 18:05:35 ]
Ганнусю, кожен раз, коли я натрапляю ось такі Ваші вірші, то гублюся, що ж зробити першим: шістку поставити, чи спочатку скопіювати вірш і надіслати своєму знайомому. Вже скопіювала, обов’язково прочитаю в себе на клубній зустрічі. Ваш рівень росте на очах, кожен раз здається, що далі вже нема куди, але ж вірші все краще і краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-15 18:10:54 ]
Таак, фото розкішне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-15 18:14:21 ]
Чи не холодно синові у майці зимою? Одягніть йому якусь сорочечку!
Найкраще - середина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Бандрівська (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-15 19:09:50 ]
Ganno, prochutala virsh - pokrytula kolisce mushku vnuz i zrozymila: "A wo w ja robljy?" Vernylas do vashogo virsha, prochutala we 2 razu... JA V ZAHOPLENNI!!! Skazatu nastilku vutoncheno, chyttjevo i bezdoganno.... Djakyjy za pozutuvni emociji dyshi!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-15 21:21:06 ]
Класно, Ганю!
Як завжди, майстерно.
Маю декілька скромних запитань:
***
"то думай чи не думай – не поможе…
Підніму очі: «Дяка, світлий Боже…»
А він мені на картах наворожить
Казенний дім, дорогу і любов." - мені так видалось, що "героїня" звертається до Бога... Так якось читається, що "він" - це "Бог"??? Коли це так - то не хотілося б, щоби "гадання" асоціювалося з "Богом" - бо гадання - це не Боже слово - а "чортівня". Але можливо я не так щось зрозумів...
***
"Вечерю, нежить, ГРЗ, роботу" - я є дещо віддаленим від України - тому не маю поняття, що це "ГРЗ" - коли не важко - розтлумач. Можливо було би доцільним замінити абр. на щось інше...
З повагою,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-11-16 11:31:46 ]
Варцю, Редакціє, Валентине, Ларисо, обидві Оксанки, Юра - дякую, що відгукнулися на цей текст! Затишного вам засніженого листопаду:)
Щиро - Ганнуся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2007-11-16 11:38:59 ]
Так щиро, так близько...
Накидала в миску
Натхнення Ганнуся,
Піду причащуся. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-11-16 11:44:06 ]
Смачного, Музочка:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2007-11-16 11:47:08 ]
ДЯКУЮ! :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-16 12:31:47 ]
Ганю, одягніть дитину, бо застудите! Не май місяць, що ото в майці тримати та ще й босою на порозі! Або хоча б двері причиніть...
Гості гостями, - погостювали та й пішли, а про дітей треба дбати... Нема у мене смайликів тут, то ви вже самі підберіть інтонацію. Дякую за цікаву деталізацію щодо діалогів з вічністю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-11-16 12:52:55 ]
Здрастуйте, Валентине (смайлик)!
Ага, спробуй


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-11-16 12:52:56 ]
Здрастуйте, Валентине (смайлик)!
Ага, спробуй


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-11-16 12:55:09 ]
Пардон, нас перервали...
Одягти цього хлопчура майже неможливо - впертюх! Не кажу вже за взути капці - ет!
Та спробую...
Будь ласка за цікаву деталізацію:)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-16 13:05:52 ]
Вітаю! Все добре. Мо* ви прочитаєте мій цикл "Між двох розп*ять". Там зібралося кілька віршів, написаних у різний час та з різним настроєм, але на одну тему - життя Мелетія Смотрицького. Щось на них ніхто не відгукнувся. Наперед вдячний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Анноун (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-16 13:22:23 ]
:) :(
Ганно...
Я б Вам вірші писати заборонила...
Або, принаймі, хоча б деякий час їх викладати...
Читаю, а в голові народжується думка:"А нащо мені щось писати, якщо все вже написано ОТАК..."
Дякую, знімаю капелюха... і вже від сліз майже не бачу клавіатури. Моє Вам шанування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-11-16 17:39:33 ]
Валентине, обіцяю подивитися, та трохи пізніше, бо поламався домашній комп"ютер.
Ольга, дякую!!!Не сумуйте!