ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2025.04.09 01:03
У світі 195 держав і понад 2 тис. націй. А от правда чомусь має бути лише одна – московська. Росіяни страшенно тішаться своєю культурою і наукою, до творення яких власне росіяни причетні досить мало. Провина інших націй перед росіянами полягає вже

Тетяна Левицька
2025.04.08 23:20
Дощі на землі влаштували крамолу,
щоб замордувати осінній сезон.
Кленовий оранж опадає додолу...
У згарищі листя звучить камертон.

Ворона у ночвах хмарини полоще,
залива холодна, як лезо ножа.
В безсмертному просторі сповіді проща,

Іван Потьомкін
2025.04.08 21:41
Не був єрусалимцем Никанор.
Мешкав в Александрії.
Та як почув, що Храм мають зробить таким,
Який той був за царя Шломо,
Спродав усе своє добро,
А, може, й долучив пожертви друзів
Та й заходивсь робить ворота з міді,
Що блиском не поступалась золоту

Борис Костиря
2025.04.08 21:36
Після відвідування цвинтаря
важке відчуття,
ніби чорна хмара.
Як його позбутися?
Як поєднати пам'ять
із торжеством життя?
Важке відчуття
гне додолу, наче валун.

Борис Костиря
2025.04.08 21:05
Обгорілі торішні гілки,
гілки, які пройшли
хрещення вогнем
і зараз не розпустилися,
про що вони думають?
Чи здатні вони думати?
Можливо, вони повністю
потрапили у полон смерті.

Адель Станіславська
2025.04.08 18:41
спершу пукла сухою глиною -
перша тріщина
друга - петлями...
розгалузилась павутиною
що зміїлася
бралась вензлями
а відтак розійшлася стрілами
кожна часточка відділилася

Адель Станіславська
2025.04.08 18:37
світ завжди навпіл
навпіл завжди світ
прогалина розлізлася у прірву
а сонце пнеться
пнеться у зеніт
допоки хтось
його звідтіль не вирвв
не вкрав...

Віктор Насипаний
2025.04.08 16:46
Сидить сумна мала Оксана й тихо плаче.
Питається сусідка: - В чім причина?
Напевно, що образив хтось тебе добряче?
- Та ні, сама дурна у всьому винна.

Боліти стали очі, – каже враз Оксана.
При цім зітхає щиро і глибоко.
- Бо підглядала через дірк

Сергій Губерначук
2025.04.08 15:10
З біленьких сходинок атласних
таки змітав сміття!
Тебе оцінено прекрасно,
і ти пішов з життя.

Тебе забито на останній,
коли до пекла – крок,
аби спалити був не в стані

Леся Горова
2025.04.08 14:01
В мене очі вечірнього неба, чи неба з грозою.
А твої - теплі хвилі весни з молодих ковилів.
Схожість, мабуть, шукати між нами немає резону
Ми з тобою, як погляди наші, ми - різносезонні.
Стали ж поруч, побачили, світ навкруги посвітлів.

Стали пор

Олександр Сушко
2025.04.08 11:35
Хто не пише муру, той не відає як це непросто,
Голова не гуде від кошлатих, похняблених рим.
Пегасятко моє манюпуньке, до пояса зростом,
Голосочок писклявий. В колеги ж іржання як грім.

Та не плачу, не заздрю і коси не рву від розпуки,
А моторно с

Віктор Кучерук
2025.04.08 10:57
Є на світі чотири дороги, -
Напрям першої, звісно, до Бога.
Друга буде змією петляти
Від воріт і вертати до хати.
Ну, а третя така автострада,
Де підступність, жадоба і зрада.
Ти четверту обрати повинен,
Що веде до служінь Україні.

Адель Станіславська
2025.04.07 22:28
І суд, і осуд, й просто пересуди,
і вічний торг, і душі на вагу
між тих, хто носить горде ймення - люди,
від тих, кому хтось завжди у боргу...

Плітки батожать люто з-поза плотів
поставу тим, хто кроку не спинив,
а вперто рай будує по голготі,

Адель Станіславська
2025.04.07 22:17
Янголу боляче.
Янгол не плаче -
мовчить...
Чую...
Лиш серце у грудях
заб'ється гучніше...
Скрапне сльоза...
Забринить недописаним віршем....

Борис Костиря
2025.04.07 21:47
Вічність сідає на листя сакури.
Повітря, пропахле лихом,
стає ядучим, але воно
не може заглушити
потужну хвилю,
яка йде від листя.
Схід і Захід перетнулися
у цьому прикордонному місті,

Борис Костиря
2025.04.07 21:35
Пастка для фазана -
це пастка для людей,
які купилися на фальшиві ідеї.
Пастка для фазана -
це пастка для енергії
у ноосфері.
Пастка ловить ті ейдоси,
які не зміцніли
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18

Діон Трефович
2025.03.03

Арсеній Войткевич
2025.02.28

Григорій Скорко
2025.02.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ганна Осадко (1978) / Вірші

 Гість
Ти кажеш: Думай і не схиб… Навіщо?
Коли душа – зотліле попелище,
де ворон кряче і нечистий свище,
як вітер, у схололі пальці два,
а ти стоїш – між рідними – німими,
ще поміж ними, та уже не з ними,
коли довіку зими – тільки зими,
через які не проросте трава,

то думай чи не думай – не поможе…
Підніму очі: «Дяка, світлий Боже…»
А він мені на картах наворожить
Казенний дім, дорогу і любов.
А ще: думки, хурделицю, слизоту,
Вечерю, нежить, ГРЗ, роботу,
І те фатальне – серед ночі – «хто ти?»,
І стук у двері, наче хтось прийшов –


По душу чи, як водиться, по тіло,
І навстіж двері! А за ними – біло!
Бо час. Бо все уже переболіли.
Перебілили. Стеля – ніби скло.
І хтось стоїть. А хто – не розібрати:
Королю? Брате? Лицарю чи кате?
Та хто б не був – заходь хутчіш до хати,
Бо снігу вже з порога намело…

Так високо – по кісточки. По серце.
І він зайде. І я горілки з перцем
Наллю з дороги, щоб зігрівся. Все це
Буде як сон, побачений давно,
Пробачений, пробуджений, блаженний,
На кухні він присяде біля мене,
Щоб помовчати… І схололі клени
Постукають кістляво у вікно:


- Уже світає…
Як усе світає!
Химерний привид знайденого раю,
Якого - знаю – так і не пізнаю,
Розтане вранці між прозорих віт,
І заясніє іній на морозі,
І син – як завжди, босий - по підлозі
Протупцяє, і стане на порозі
У білосніжній майці: «Ма, привіт!»




Найвища оцінка Редакція Майстерень 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Валентин Бендюг 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-11-15 16:38:36
Переглядів сторінки твору 7802
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.454 / 5.81  (5.244 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 5.465 / 5.83  (5.211 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Постфемінізм
Автор востаннє на сайті 2015.02.12 12:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-15 17:53:40 ]
Там наголос падає: ПІдніму очі, має ж бути піднімУ?
А взагалі вірш чудовий, такий ритм... так і проситься на музику!
З теплом, Варця!;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-15 17:55:01 ]
Аню, епохальний твір. Чоловіки ніколи так не напишуть - саме про це, про найважливіше, до чого жінка всіма нервовими закінченнями припасована, припаяна, вживлена... Але саме чоловіки і сказали - "і це промине", а жінки додали - "не зникаючи".
А може це приходить зрілість, скаже якийсь чуттєвий аскет, - поетична зрілість точно.
"Не проминаючи". «Ма, привіт!»


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-15 17:55:56 ]
І нове фото, прямо на очах! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-11-15 18:05:35 ]
Ганнусю, кожен раз, коли я натрапляю ось такі Ваші вірші, то гублюся, що ж зробити першим: шістку поставити, чи спочатку скопіювати вірш і надіслати своєму знайомому. Вже скопіювала, обов’язково прочитаю в себе на клубній зустрічі. Ваш рівень росте на очах, кожен раз здається, що далі вже нема куди, але ж вірші все краще і краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-15 18:10:54 ]
Таак, фото розкішне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-15 18:14:21 ]
Чи не холодно синові у майці зимою? Одягніть йому якусь сорочечку!
Найкраще - середина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Бандрівська (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-15 19:09:50 ]
Ganno, prochutala virsh - pokrytula kolisce mushku vnuz i zrozymila: "A wo w ja robljy?" Vernylas do vashogo virsha, prochutala we 2 razu... JA V ZAHOPLENNI!!! Skazatu nastilku vutoncheno, chyttjevo i bezdoganno.... Djakyjy za pozutuvni emociji dyshi!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-15 21:21:06 ]
Класно, Ганю!
Як завжди, майстерно.
Маю декілька скромних запитань:
***
"то думай чи не думай – не поможе…
Підніму очі: «Дяка, світлий Боже…»
А він мені на картах наворожить
Казенний дім, дорогу і любов." - мені так видалось, що "героїня" звертається до Бога... Так якось читається, що "він" - це "Бог"??? Коли це так - то не хотілося б, щоби "гадання" асоціювалося з "Богом" - бо гадання - це не Боже слово - а "чортівня". Але можливо я не так щось зрозумів...
***
"Вечерю, нежить, ГРЗ, роботу" - я є дещо віддаленим від України - тому не маю поняття, що це "ГРЗ" - коли не важко - розтлумач. Можливо було би доцільним замінити абр. на щось інше...
З повагою,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-11-16 11:31:46 ]
Варцю, Редакціє, Валентине, Ларисо, обидві Оксанки, Юра - дякую, що відгукнулися на цей текст! Затишного вам засніженого листопаду:)
Щиро - Ганнуся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2007-11-16 11:38:59 ]
Так щиро, так близько...
Накидала в миску
Натхнення Ганнуся,
Піду причащуся. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-11-16 11:44:06 ]
Смачного, Музочка:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2007-11-16 11:47:08 ]
ДЯКУЮ! :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-16 12:31:47 ]
Ганю, одягніть дитину, бо застудите! Не май місяць, що ото в майці тримати та ще й босою на порозі! Або хоча б двері причиніть...
Гості гостями, - погостювали та й пішли, а про дітей треба дбати... Нема у мене смайликів тут, то ви вже самі підберіть інтонацію. Дякую за цікаву деталізацію щодо діалогів з вічністю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-11-16 12:52:55 ]
Здрастуйте, Валентине (смайлик)!
Ага, спробуй


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-11-16 12:52:56 ]
Здрастуйте, Валентине (смайлик)!
Ага, спробуй


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-11-16 12:55:09 ]
Пардон, нас перервали...
Одягти цього хлопчура майже неможливо - впертюх! Не кажу вже за взути капці - ет!
Та спробую...
Будь ласка за цікаву деталізацію:)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-16 13:05:52 ]
Вітаю! Все добре. Мо* ви прочитаєте мій цикл "Між двох розп*ять". Там зібралося кілька віршів, написаних у різний час та з різним настроєм, але на одну тему - життя Мелетія Смотрицького. Щось на них ніхто не відгукнувся. Наперед вдячний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Анноун (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-16 13:22:23 ]
:) :(
Ганно...
Я б Вам вірші писати заборонила...
Або, принаймі, хоча б деякий час їх викладати...
Читаю, а в голові народжується думка:"А нащо мені щось писати, якщо все вже написано ОТАК..."
Дякую, знімаю капелюха... і вже від сліз майже не бачу клавіатури. Моє Вам шанування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-11-16 17:39:33 ]
Валентине, обіцяю подивитися, та трохи пізніше, бо поламався домашній комп"ютер.
Ольга, дякую!!!Не сумуйте!