ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Балера
2026.10.22 23:06
Оманні сумніви, коли лювов
Свободу втратити зродила страх.
Двох душ єднання навзамін свобод —
Чарівні узи, де ніхто не раб.
Кохання справжнє — в путах не скара,
Воно довік не принесе біди:
Тендітній пташці й клітка — не жура,
Бо спів її солодкий —

Олексій Могиленко
2026.10.22 21:16
Квартонель


Холодами гартована босими,
Зацілована райдужно кольором,
Після Літечка - Осені з грозами,
Хризантема хизується гонором.

Олексій Могиленко
2026.10.22 21:16
Квартонель


Холодами гартована босими,
Зацілована райдужно кольором,
Після Літечка - Осені з грозами,
Хризантема хизується гонором.

Іван Потьомкін
2026.10.22 21:12
Щоб вирватись із лещат бідноти, пішов у гладіатори Шимон бен Лакіш. На розвагу імператору й вельможам із криком «Аve Caesar! morituri te salutant!» не раз ходив юдей і сам на смерть, завдавши смерть товаришу. Зрештою, набридло юнакові це ремесло І б

М Менянин
2026.10.22 20:59
Є край, що зовуть Україна,
а так це і є Свята Русь,
по світу подіями лине –
коли ще сюди повернусь?

Мав кожен будинок чи хату
і рідні міста чи село,
раділи йому батько й мати

С М
2026.10.22 20:18
У пітьмі
Де лихоманковий цвіт
А чи під водою
Де катран булькотить
Або вранці
Біля радіо
Стіни сходяться щоби задушити
І друзів катма

Юрко Бужанин
2026.10.22 18:31
В інституті алкогольнім,
У лікеро-горілчанім,
Завершився монотонно
Семестр денного навчання.

Ось прийшов спудей на іспит,
Викладач повідомляє: -
Будем визначати вмісти

Євген Федчук
2026.10.22 16:44
Старий дідусь сидів переді мною,
Борідку сиву нетерпляче м‘яв,
Немов слова потрібні підбирав
Й не міг знайти. І паузою тою
Мене все більш і більш інтригував:
Що ж саме хоче мені розказати,
Чого би я іще не можу знати?
А я ж був певен, що багато зна

Ігор Шоха
2026.10.22 15:35
Поки ще летять літа мої,
мрію наші витоки вернути,
де течуть цілющі ручаї
та джерела у чужі краї
і колись проявлене й забуте
повертає на круги свої.

ІІ

хома дідим
2026.10.22 13:21
до чого розмовляли ми
душевно та сердечно
в сарайчику покривленім
із мордами овечими
про що розказували ми
розпачливо неґречно
що зиму пережити би
а там безпечна втеча

Вячеслав Руденко
2026.10.22 08:16
Оспіваний дощами долі,
Він тишу колисав поволі,
І верби мав за парасолі
І не тримався берегів,

Де ранком панував Овідій
Під наглядом дурних сусідів,
Що салом заїдали мідій

Віктор Кучерук
2026.10.22 06:30
Ракети знову грізно і гаряче
Шугали понад містом цілу ніч,
Роїлися і падали, неначе
Летіти далі їм було невміч.
Свистячі згуки, вибухи підступні
До мене долітали звідусіль, -
Дрижали стіни, мов дверима гупав
Отой сусід, що полюбляє хміль.

В Горова Леся
2026.10.21 21:14
Білий туман торОчиться
Стьожками між ліщиною,
Скочується у брижі.
Галасами сорочими -
Сваркою безпричинною,
Ранок шматує тишу.

Зібрані листям, шелестно

Кока Черкаський
2026.10.21 15:50
Я прийшов у ліс сьогодні
По гриби, бо я голодний.
Але ж це не в тому плані:
Я ж не хотів "грибів в сметані".

Ондо білі, а там- лисички,
Та я не маю такої звички
Брати все, що попадеться

Борис Костиря
2026.10.21 15:09
Я згадую у лютому сніги,
Немов фантом примарний і нещасний.
Припливом на піщані береги
Нахлине пристрасть гостра і нещадна.

Сніг пропікав до глибини душі
Прадавнім лезом і сарматським списом.
Тепер до нас промовлять спориші

С М
2026.10.21 12:43
Що робиться на гіацинтовій хаті
Що робиться на гіацинтовій, га
На радість левам, ей
У цей день

Вірю в нового друга, без претензії
Вірю в нового друга, без проблем отих
Мені потрібен друг
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 КТО УБИЛ КАИНА?

– Послушайте, Арье, – обратился как-то Пинхас к своему коллеге-физику, – всякий раз, когда в среду я читаю “Доколе нечестивым, Господи, доколе нечестивым ликовать?”, меня так и подмывает спросить: “А с каких пор эти нечестивцы ликуют?” Если предположить, что от Каина, то почему Всевышний дал первому убийце не такое уж и суровое, как мне кажется, наказание?..
Доктор Арье по приезде в Израиль помимо научных занятий успел закончить еще и курс ешивы, жил в одном из религиозных районов Иерусалима и был для Пинхаса и ему подобных новичков в иудаизме авторитетом.
– Неужели Всевышний не знал, что Каин нарушит ЕГО предписание? – продолжал Пинхас.
– Давайте по порядку. Относительно меры наказания. Полагаю, что оно было все-таки суровым. Ведь речь шла о неприкаянности Каина, обреченного мыкаться по белу свету вместо того, чтобы осесть на одном месте и заниматься тем, что было ему по душе – земледелием, а оно, как известно, предполагает оседлый образ жизни. Смею предположить, что не из боязни Каина, что его сможет убить всякий встречный-поперечный, Господь дал ему отличительный знак, а все для той же цели – вечного скитания и осознания своей вины.
– Да, но Каин по существу и не был скитальцем... Уйдя на восток от рая, он осел в стране Нод и тут же принялся строить город, названный в честь рождения первенца Ханоха тем же именем. Наивно было бы думать, что по завершении строительства Каин пошел дальше странствовать...
– Наверное, нет, так как род его разросся со временем. Но дело, думается, не в этом. Ведь на протяжении нескольких сотен лет Каин вынужден был постоянно думать о своем грехе. А это мука похлеще, чем если бы Всевышний предал его смерти сразу же после убийства Авеля. Но вы забываете еще об одной немаловажной детали в судьбе Каина.
– Какой же? – поторопился спросить Пинхас.
– Задумывались ли вы, какое потомство было у Каина?
– Вы имеете в виду Лемеха?
– И его тоже. Как Лемех распоясался!.. Ведь он уже сам, а не Всевышний, ограждал себя от наказания за совершаемые грехи. Не в семь, как за Каина, а в семьдесят семь раз хотел, чтобы был наказан тот, кто вознамерится убить Лемеха.
Доктор Арье сделал паузу и, будто вспомнив что-то, спросил:
– Приходилось ли вам читать “Берешит раба”?
– Ну, что вы. Я и Раши еще не осилил.
– Я, собственно, к тому, что там есть материал, непосредственно относящийся к нашему разговору. Речь идет о Шете, известном вам уже и по Торе. Так вот, этот третий сын Адама и Хавы, побывав на могиле Авеля, отправился искать родственников по линии Каина.
– Чтобы убедиться, что Каин раскаялся в своем грехе?..
– Нет, Шет уже знал о гибели старшего брата.
– Как же так? Но ведь был знак...
– Знак знаком, но, видимо, по воле Всевышнего свершилось то, что должно было свершиться. И как вы думаете – кто совершил убийство?
– Кто-то из родственников Каина?
– Совершенно верно. Собственно, так оно и должно было быть по логике вещей. Но вот вопрос – кто это сделал?
– Ну, это уж выше моих возможностей.
– А если подумать и обратиться к той же логике? Минута на размышление, как в клубе знатоков ‘Что? Где? Когда?”
– Наверное, тот, кто превзошел в греховности самого Каина?..
– Правильно. И сделал это не кто иной, как упомянутый уже Лемех. К тому времени он ослеп, но поохотиться любил. Водил его в лес сынок от Цили – Тувал-Каин, кузнец всякого пахарского орудия из меди и железа да и в оружейном деле знавший толк. Вышли они как-то на промысел в сумерки. Тувал-Каину показалось, что появился какой-то приличных размеров зверь. Он сказал об этом отцу и навел его лук. Лемех выстрелил. Пошли смотреть добычу и... нашли Каина бездыханным.
– И что же, совершив такое убийство, Лемех раскаялся в своих прегрешениях?
– Ни на йоту. О каком раскаянии могла идти речь, когда построенный Каином город Ханох превратился в сборище жестоких, коварных, лживых обитателей, в своих преступлениях превзошедших первого убийцу. Как сказано в Торе, “растлилась земля перед Богом, и наполнилась земля злодеянием”.
– И как же удалось Ноаху ходить с Богом, быть праведным и непорочным в своем поколении?
– Это действительно интересно, но думается, что сейчас все-таки намного актуальней вопрос, с которого мы начали наш разговор: “Доколе нечестивым, Господи, доколе нечестивым ликовать?”





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2023-04-02 14:59:28
Переглядів сторінки твору 564
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.055 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.247 / 5.87)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.10.22 21:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Теді Ем (Л.П./Л.П.) [ 2023-04-02 23:20:43 ]
Вітаю, пане Іване. Оскільки Ви висловили бажання щодо оцінювання цього твору, я по п'ятибальній системі оцінювання більше 2 не поставлю. Сподіваюсь, що хоч Ви відчули задоволення від вашої творчості. Це б виправдало поставлені мною 2 бала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2023-04-02 23:39:02 ]
Шановна пані Теді, дякую за відгук. Задоволення я отримував під час написання твору, а зараз передаю читачам цю нагоду.