МИХАЙЛО ДЕМЦЮ… Він шляхетний, я б сказав – аристократичний українець. Висока культура поведінки, така ж культура спілкування. Ці риси властиві представникам галицької інтелігенції. Його ім’я добре знане шанувальниками малярства не лише у Львові чи Галичині. Творчість живописця має прихильників у всіх областях України, тут немає перебільшення, це справді так. Живопис пана Михайла відомий і для багатьох шанувальників образотворчого мистецтва в країнах Европи.

Творча робітня відомого живописця знаходиться в одному з чарівних куточків міста Львова, віднедавна ця вулиця названа (перейменована) на честь талановитого українського поета Грицька Чубая. Не вірю у будь-які випадковості, бо у кожній з них криється закономірність, можливо дещо прихована… Сама по собі завітала думка: «Чи є якісь споріднені мотиви (змістовні) у творчості поета Г. Чубая і митця М. Демцю?...». Віддавна люблю поетичне слово, відтак отримав насолоду від занурення у віршовану спадщину поета. Але, перечитав чимало поезій, та суголосності з бодай певною роботою художника не віднаходив…. Допоки не натрапив на вірш «Музика». Засаду про те, що картини Михайла Демцю сповнені музики і поезії доводити не потрібно. Послухаймо і почуймо…

«Десь у диві, у видиві вмовклих ночей,
у музичному лісі, на синім узліссі
цвіла, мов калина, віолончель
і пахло весною чиєсь піаніссімо».

Майстерня львівського Маестро. Творча робітня – це те місце, де відбувається диво-дійство, народження Картини. Облаштування приміщення може багато розповісти про господаря. На стінах красуються роботи великих розмірів, в красивих рамах. Важко не помітити білий п’єц (піч), він відреставрований, має вишуканий вид. На стінах розміщені музичні інструменти. Міцний, доглянутий дубовий паркет, як і біла піч, натякає, що для художника важливим є підтримувати у доброму стані автентичність творчого помешкання. Ще більшу значущість має атмосфера, яка тут панує. Пан Михайло любить гарно, вишукано пригостити гостей: якісне вино, запашна кава, найкращий метод приготування напою – еспресо, так вважає Художник. Походжаючи майстернею, веде розповідь про – подорожі за кордон, різні мистецькі події, цікаві знайомства, нові картини…

Послухаймо (плин озвучених думок): «Малюю те, що закортить, наперед не планую. Інтернет дає інформацію про все… Щодо виставок, то їх бажано робити в музеях нашої країни. Треба просто творити, не відвертатися на приземлені думки і речі… Мистецтво живе і у найскладніші часи…, є художники котрі воюють, є й ті, які загинули на російсько-українській війні, яка триває вже 9 років.
Чотири рази ходив на оглядини робіт з колекції п. Степана Давимуки. За кілька днів поїду в Карпати, потім в Німеччину, Іспанію. В Іспанії бував разів 40. За кордон їжджу на авто, я вільна людина…».

Пан Михайло розповідав також про знайомство з відомим художником з Іспанії – Мігелем Торнером де Семіром (M. Torner de Semir), який зачудований нашими гуцулами. Іспанець побачивши картини львівського Маестро прорік наступне: «Ось як потрібно писати…».

Під час спілкування зринула згадка про давній Чернігів… Живописець відреагував: «В захопленні від цього міста, бував там. Славиться стародавніми пам’ятками часів Русі та Гетьманщини. Скрізь Чистота, багато квітів…».

Вартує бодай стисло наголосити на деяких фактах творчості іспанського колеги Михайла Демцю. М. Торнер де Семір народжений в місті Санта Пау, 1938-го року. Оригінальність творчості полягає в поєднанні Старого й Нового… Його приваблює: тема Середньовіччя, піренейсько - романського стилю, готика. Навчився важливої для себе дисципліни малювання. Студіював науки в Королівських академіях витончених мистецтв - Сан Жорді (Барселона), та Сан Фернандо (Мадрид).

Наразі повернімося до з’ясування питання, чим саме так приваблює багатьох поціновувачів малярство Михайла Демцю. Коротеньке повернення до поетичності та музикальності малярства… Серед різних циклів (серій) робіт автора є й – «Над океаном». І ось поетичні рядки видатного француза Поля Елюара (з вірша «Єдина істота»):

«Флейта і скрипка грають, -
Світлої пісні простори
Підносять наші серця
І чайки над морем».

І трохи далі, з цього ж вірша:

«Ми здолаємо видноколо
Нас прекрасна земля тримає…».

Живопис митця авангардно-національний по змісту і духу, є й складовою мистецтва Европи і Світу. Щодо музичної наповненості картин, то це залежить від їх тематики… Народні мелодії, колядки та щедрівки (цикл «Тіні забутих предків»), подивишся на роботу «Гуцулка Ксеня», чуєш відому пісню авторства Ярослава Барнича. Є багацько картин з різних серій («Море», «Ню», «Джаз з вулиці Сен-Жермен»), які асоціативно викликають звучання взірців музики класичної, джазової…

Емоції… Професор Евген Онацький зауважував: «Справжні емоції, що походять з глибини серця, а не породжуються театральними фікціями, вимагають, внаслідок згаданого вище закону симпатії, перенесення й поширення на інші особи. Інакше вони вироджуються в безплідний сентименталізм, отрую душі». Щоб це оминути, В. Джемс (американський психолог і філософ) радив наступне - коли певна картина, чи театральна вистава, музична мелодія викликає глибокі почуття, не залишаймо їх безплідними, робім щось: скажімо комусь лагідне слово, поділімось нашими емоціями, інакше вони перетворяться в токсини.

Чимраз краще пізнання творчості Михайла Демцю спонукає творити Добро, глибше пізнавати історію України, традиції та звичаї нашого народу.

Очевидно, що живопис художника не подібний на роботи будь-якого іншого митця, незалежно від рівня відомості, ба навіть знаменитості. Він йде своїм власним шляхом. Ходьба ж, це пошук повноти в собі, в інших речах.
Окрім того, пан Михайло є характерником, не тільки в царині малярства. Аргументи, будь ласка…. Хара – єство людини, «ха» - внутрішня енергія, Ра – Сонце, сонячна енергія. Характерний, то такий чоловік, що не подібний до інших. Вірний своєму духовному «Я».

Хай буде!

Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог. Керівник ЛЕЛЕГ – 4 (Лабораторія Експансії Латентних Експериментів Горішнього - 4) та БУМ (Брама Українського Мистецтва).

На фото - живописець Михайло Демцю.