Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.20
13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
2026.11.20
12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
2026.11.20
10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…
Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…
Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!
2026.11.20
05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
2026.11.19
23:26
Враз, у далекій землі
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань
Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань
Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий
2026.11.19
22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
2026.11.19
22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
2026.11.19
17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
2026.11.19
16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
2026.11.19
16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о
2026.11.19
13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.
Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.
Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас
2026.11.19
08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.
2026.11.19
06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн
2026.11.18
22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом
2026.11.18
19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...
2026.11.18
17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.
Заспівай нам про гори й пустині,
про таємні глибини морів,
про небокраї сині,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.
Заспівай нам про гори й пустині,
про таємні глибини морів,
про небокраї сині,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2026.01.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Андрій Будкевич (1918) /
Проза
Розмаїття творчості графіка Миколая Кочубея
Миколай Кочубей – український митець, графік, заслужений художник України. Автор ескізів ювілейних та пам’ятних монет, дизайнер поштових марок. Очолює об'єднання художників графічного мистецтва Київської організації НСХУ, від 2005 року – викладач НАОМА, доцент. Від 1996 року бере участь у Всеукраїнських та міжнародних виставках. Творчий набуток художника – кольорові офорти, акварелі, літографії. Джерело творчості – народні традиції, український фольклор. Улюблені техніки – офорт та акварель.
Дитинство, чи не найважливіший період нашого життя… Майбутній художник народжений в Києві, хлопчаком частенько бував в селі Нападівка, Вінницький край. В родовому селі Миколая в ті роки багато співали, мелодику отого співу зафіксувала і зберегла пам'ять. Коли хлопчаком потрапляв влітку до села, де мешкали – дідусь, дядьки, тітки, а там – воля, безтурботність, де сам собі господар… Пригадує художник: «Років десять мені було… Тепле літо, дощі теплі… Бувало, біжу дорогою, здіймаю куряву, веселий настрій, безжурний… Хату зберегли, навідуємося...».
Після середньої школи вступив до Київського художньо-промислового технікуму. З педагогів мистецького закладу називає: Миколу Івановича Богдановича, Олександра Андрійовича Івахненка. Потім служба у війську. Згодом студіювання наук в Київському державному художньому інституті, викладачі з фаху – Андрій Чебикін, Микола Компанець. Врешті – аспірант Української академії мистецтв (тепер – НАОМА) , під орудою Георгія Якутовича, з-поміж викладачів – Михайло Дерегус…
Техніку офорта Миколай полюбив ще в студентські роки, саме в ній виконана дипломна робота митця: серія «З народних джерел до українських народних пісень». Пісенну тематику мистецькими засобами продовжив розвивати й після завершення навчання в Академії.
В його доробку, зокрема, є такі кольорові офорти – «Наливаймо, браття…», «Ой, чий то кінь стоїть», «Колядки»; марка «Гайдамацька пісня»…
Колись пісня в українських середовищах лунала повсюдно, де українці – там і пісня.
Так, українці співали завжди, коли вояки йшли в похід – співали маршові пісні, пісні спротиву – козацькі, стрілецькі, повстанські… Дівчата та жінки вишивають – співають, готують страви, печуть короваї, також; молодь в селі давніше збиралася на вигоні край села, співали до знемоги…
Шкода, що традиції та звичаї губляться з плином Часу. Пісня для нас – це й найбільший скарб і прокляття водночас…
Доктор Микола Шлемкевич не випадково наголошував: «Ми не є мрійники уяви, наше мрійництво не є імажинарним мрійництвом, але мрійництвом серця, емоціональним мрійництвом. Українські Пер Гінти топляться в настроєво-почувальному морі, в його безмежності, і знаходять себе не в сагах, але в найкращому виразі саме тієї емоціонально-настроєвої сфери – в ліричній пісні».
Ще одна цитата від того ж автора: «…наше основне культурне завдання: зрівноважити емоціональне мрійництво зусиллям і тугою творчої, формодавчої інтелігенції, або інакше: патосові степу протиставити спів мірний патос інтелекту».
Співпраця Миколая Кочубея з видавництвом «Марка Україна» розпочалася в 1998 році. 2003-й рік – митець став Лавреатом міжнародної премії імені Г. Нарбута за найкращу українську поштову марку. 2005-й рік – Лавреат у номінації «Найкраща марка» на міжнародному конкурсі WIPA у Відні, марка «Свято Різдва Христового». 2022-й рік – Укрпошта ввела в обіг марку «Щедрик. Carol of the Bells», присвячену до 100-річчя прем’єри музичного шедевра «Щедрик» в Карнегі-холі, Нью-Йорк.
«Щедрик» - твір для хору відомий на увесь Світ, композитор Микола Леонтович (1877 – 1921). Знаменитий твір, над котрим український композитор працював протягом всенького життя. Відомо про п’ять редакцій «Щедрика»: 1901 – 1902, 1906 – 1908 рр; 1914, 1916, 1919 рр. Перше виконання – хор Київського університету, 1916 рік. Після виступів хору Олександра Кошиця у Празі, травень 1919 рік, де був представлений і «Щедрик», відбулися концерти у Відні, Лозанні, Женеві, Брюсселі, Берліні… Скрізь велике визнання.
«Твір під назвою «Щедрик» із його безперервним повторенням чотирьох нот, із нескінченно розмаїтим супроводом та гармонізацією – надзвичайний», - писала женевська «La Suisse» в жовтні 1919 року. 1936 рік, американський композитор українського походження Петро Вільговський створює англомовну версію «Щедрика», широко знану як «Carol of the Bells». В наші дні геніальний «Щедрик» можна почути: німецькою, іспанською, японською, іншими мовами Світу.
«Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря викликати…».
Чи багато людей в обширах Світу поінформовані про великі здобутки українців в різних царинах діяльності? Навряд чи… Згадаймо, окрім Миколи Леонтовича, імена славних композиторів – Артем Ведель, Дмитро Бортнянський, Максим Березовський…. Геніальні українці-математики: Микола Гулак, Михайло Кравчук, Георгій Вороний… Перелік можна продовжувати, були ж визначні постаті : творців космічної техніки та космонавтики, історики, лінгвісти, поети….
Співпрацювати з Національним банком України митець почав у 1996 році. Першою монетою, ескіз котрої виконав Миколай Кочубей, була «Місто-герой Київ». Відтоді художник виконав більш ніж 100 ескізів, по яким НБУ випустив різні монети. Три монети були відзначені першими преміями у щорічних конкурсах НБУ: «Сорочинський ярмарок» у 2005 році, «Водохреще» - 2006 рік, «Голодомор – геноцид українського народу» - 2007 рік.
Василь Скуратівський (український народознавець, письменник) зауважував: «Стосовно походження свята Водохрещ, існує кілька думок. Одні дослідники, зокрема і О. Воропай, вважають: Йордан - «це чисто християнський звичай, що прийшов до нас на Україну разом із християнством і посів одне з найпочесніших місць серед традиційних свят нашого народу». Натомість С. Килимник дотримується думки, що це свято, певною мірою, випадає з різдвяного циклу, мовби стоїть осторонь; воно сягає корінням у дайбозькі часи, і було присвячене «чистителю і святителю давнини – воді, вигнанню зими та вшануванню і прискоренню приходу весни».
Справді-бо, цілий каскад обрядовій – свячення води, випускання голубів чи інших птахів, «застрілювання коляди» як злих сил, зосібна зими – символізувало поворот сонця на весну. Зрештою освячення води – обряд безпосередньо дайбозький, тому первісна назва «Водохреща» пізніше підмінилася християнським «Йордан», себто назвою річки, на якій хрестили Ісуса».
На наших землях з давніх-давен співіснували у різних проявах християнство та язичництво, це українська своєрідність у сфері релігії…
Одна з найчорніших дат історії нашого народу – Голодомор-геноцид 1932-1933 років. Професійні, доброчесні історики, письменники, журналісти невпинно повинні продовжувати збирати факти і матеріали щодо вбивства українського народу голодом… Не забуваймо, Голодоморів було ТРИ: 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 рр. Нечувано! Колишній радянський історик та його соратники намагаються обґрунтувати суттєво зменшену цифру вбитих голодом… Чи бувають радянські історики колишніми?! Чим вони займалися за часів УРСР/СРСР? Перекручуванням правдивої історії….. Хіба ж можна їм довіряти подібні дослідження, про яку чесність можна вести мову?! На думку професора, доктора історичних наук В. Сергійчука, - Голодомор 1932-1933 знищив в Україні понад 7 мільйонів українців. Такої ж думки дотримуються інші поважні вчені. Враховуючи кількість загиблих від Голоду в місцях компактного проживання українців поза межами України – понад 10 мільйонів… Задумаймося, кому вигідні перекручування історичної правди, яким діячам та країнам?!!
Мистецькими засобами можна і потрібно нагадувати людям про трагічні, знакові, переможні події нашої історії. Дуже важлива поява монет на яких закарбовані слова: Голодомор-геноцид українського народу 1932-1933. Пам’ятаймо!
Окрім основної творчої праці Миколай Кочубей любить книжки, особливо пізнавального змісту, має велику книгозбірню. Каже таке: «Можу довгенько тримати книжку в руках, роздивлятися – які ілюстрації, друк, оформлення…». Захоплюється епохою Відродження. З’являться нові твори в серії «Українські народні пісні» … Хай буде!
Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог. Керівник ЛЕЛЕГ – 4 (Лабораторія Експансії Латентних Експериментів Горішнього – 4) та БУМ (Брама Українського Мистецтва).
На фото - марка авторства Миколая Кочубея "Щедрик. Carol of the Bells".
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Розмаїття творчості графіка Миколая Кочубея
Миколай Кочубей – український митець, графік, заслужений художник України. Автор ескізів ювілейних та пам’ятних монет, дизайнер поштових марок. Очолює об'єднання художників графічного мистецтва Київської організації НСХУ, від 2005 року – викладач НАОМА, доцент. Від 1996 року бере участь у Всеукраїнських та міжнародних виставках. Творчий набуток художника – кольорові офорти, акварелі, літографії. Джерело творчості – народні традиції, український фольклор. Улюблені техніки – офорт та акварель.Дитинство, чи не найважливіший період нашого життя… Майбутній художник народжений в Києві, хлопчаком частенько бував в селі Нападівка, Вінницький край. В родовому селі Миколая в ті роки багато співали, мелодику отого співу зафіксувала і зберегла пам'ять. Коли хлопчаком потрапляв влітку до села, де мешкали – дідусь, дядьки, тітки, а там – воля, безтурботність, де сам собі господар… Пригадує художник: «Років десять мені було… Тепле літо, дощі теплі… Бувало, біжу дорогою, здіймаю куряву, веселий настрій, безжурний… Хату зберегли, навідуємося...».
Після середньої школи вступив до Київського художньо-промислового технікуму. З педагогів мистецького закладу називає: Миколу Івановича Богдановича, Олександра Андрійовича Івахненка. Потім служба у війську. Згодом студіювання наук в Київському державному художньому інституті, викладачі з фаху – Андрій Чебикін, Микола Компанець. Врешті – аспірант Української академії мистецтв (тепер – НАОМА) , під орудою Георгія Якутовича, з-поміж викладачів – Михайло Дерегус…
Техніку офорта Миколай полюбив ще в студентські роки, саме в ній виконана дипломна робота митця: серія «З народних джерел до українських народних пісень». Пісенну тематику мистецькими засобами продовжив розвивати й після завершення навчання в Академії.
В його доробку, зокрема, є такі кольорові офорти – «Наливаймо, браття…», «Ой, чий то кінь стоїть», «Колядки»; марка «Гайдамацька пісня»…
Колись пісня в українських середовищах лунала повсюдно, де українці – там і пісня.
Так, українці співали завжди, коли вояки йшли в похід – співали маршові пісні, пісні спротиву – козацькі, стрілецькі, повстанські… Дівчата та жінки вишивають – співають, готують страви, печуть короваї, також; молодь в селі давніше збиралася на вигоні край села, співали до знемоги…
Шкода, що традиції та звичаї губляться з плином Часу. Пісня для нас – це й найбільший скарб і прокляття водночас…
Доктор Микола Шлемкевич не випадково наголошував: «Ми не є мрійники уяви, наше мрійництво не є імажинарним мрійництвом, але мрійництвом серця, емоціональним мрійництвом. Українські Пер Гінти топляться в настроєво-почувальному морі, в його безмежності, і знаходять себе не в сагах, але в найкращому виразі саме тієї емоціонально-настроєвої сфери – в ліричній пісні».
Ще одна цитата від того ж автора: «…наше основне культурне завдання: зрівноважити емоціональне мрійництво зусиллям і тугою творчої, формодавчої інтелігенції, або інакше: патосові степу протиставити спів мірний патос інтелекту».
Співпраця Миколая Кочубея з видавництвом «Марка Україна» розпочалася в 1998 році. 2003-й рік – митець став Лавреатом міжнародної премії імені Г. Нарбута за найкращу українську поштову марку. 2005-й рік – Лавреат у номінації «Найкраща марка» на міжнародному конкурсі WIPA у Відні, марка «Свято Різдва Христового». 2022-й рік – Укрпошта ввела в обіг марку «Щедрик. Carol of the Bells», присвячену до 100-річчя прем’єри музичного шедевра «Щедрик» в Карнегі-холі, Нью-Йорк.
«Щедрик» - твір для хору відомий на увесь Світ, композитор Микола Леонтович (1877 – 1921). Знаменитий твір, над котрим український композитор працював протягом всенького життя. Відомо про п’ять редакцій «Щедрика»: 1901 – 1902, 1906 – 1908 рр; 1914, 1916, 1919 рр. Перше виконання – хор Київського університету, 1916 рік. Після виступів хору Олександра Кошиця у Празі, травень 1919 рік, де був представлений і «Щедрик», відбулися концерти у Відні, Лозанні, Женеві, Брюсселі, Берліні… Скрізь велике визнання.
«Твір під назвою «Щедрик» із його безперервним повторенням чотирьох нот, із нескінченно розмаїтим супроводом та гармонізацією – надзвичайний», - писала женевська «La Suisse» в жовтні 1919 року. 1936 рік, американський композитор українського походження Петро Вільговський створює англомовну версію «Щедрика», широко знану як «Carol of the Bells». В наші дні геніальний «Щедрик» можна почути: німецькою, іспанською, японською, іншими мовами Світу.
«Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря викликати…».
Чи багато людей в обширах Світу поінформовані про великі здобутки українців в різних царинах діяльності? Навряд чи… Згадаймо, окрім Миколи Леонтовича, імена славних композиторів – Артем Ведель, Дмитро Бортнянський, Максим Березовський…. Геніальні українці-математики: Микола Гулак, Михайло Кравчук, Георгій Вороний… Перелік можна продовжувати, були ж визначні постаті : творців космічної техніки та космонавтики, історики, лінгвісти, поети….
Співпрацювати з Національним банком України митець почав у 1996 році. Першою монетою, ескіз котрої виконав Миколай Кочубей, була «Місто-герой Київ». Відтоді художник виконав більш ніж 100 ескізів, по яким НБУ випустив різні монети. Три монети були відзначені першими преміями у щорічних конкурсах НБУ: «Сорочинський ярмарок» у 2005 році, «Водохреще» - 2006 рік, «Голодомор – геноцид українського народу» - 2007 рік.
Василь Скуратівський (український народознавець, письменник) зауважував: «Стосовно походження свята Водохрещ, існує кілька думок. Одні дослідники, зокрема і О. Воропай, вважають: Йордан - «це чисто християнський звичай, що прийшов до нас на Україну разом із християнством і посів одне з найпочесніших місць серед традиційних свят нашого народу». Натомість С. Килимник дотримується думки, що це свято, певною мірою, випадає з різдвяного циклу, мовби стоїть осторонь; воно сягає корінням у дайбозькі часи, і було присвячене «чистителю і святителю давнини – воді, вигнанню зими та вшануванню і прискоренню приходу весни».
Справді-бо, цілий каскад обрядовій – свячення води, випускання голубів чи інших птахів, «застрілювання коляди» як злих сил, зосібна зими – символізувало поворот сонця на весну. Зрештою освячення води – обряд безпосередньо дайбозький, тому первісна назва «Водохреща» пізніше підмінилася християнським «Йордан», себто назвою річки, на якій хрестили Ісуса».
На наших землях з давніх-давен співіснували у різних проявах християнство та язичництво, це українська своєрідність у сфері релігії…
Одна з найчорніших дат історії нашого народу – Голодомор-геноцид 1932-1933 років. Професійні, доброчесні історики, письменники, журналісти невпинно повинні продовжувати збирати факти і матеріали щодо вбивства українського народу голодом… Не забуваймо, Голодоморів було ТРИ: 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 рр. Нечувано! Колишній радянський історик та його соратники намагаються обґрунтувати суттєво зменшену цифру вбитих голодом… Чи бувають радянські історики колишніми?! Чим вони займалися за часів УРСР/СРСР? Перекручуванням правдивої історії….. Хіба ж можна їм довіряти подібні дослідження, про яку чесність можна вести мову?! На думку професора, доктора історичних наук В. Сергійчука, - Голодомор 1932-1933 знищив в Україні понад 7 мільйонів українців. Такої ж думки дотримуються інші поважні вчені. Враховуючи кількість загиблих від Голоду в місцях компактного проживання українців поза межами України – понад 10 мільйонів… Задумаймося, кому вигідні перекручування історичної правди, яким діячам та країнам?!!
Мистецькими засобами можна і потрібно нагадувати людям про трагічні, знакові, переможні події нашої історії. Дуже важлива поява монет на яких закарбовані слова: Голодомор-геноцид українського народу 1932-1933. Пам’ятаймо!
Окрім основної творчої праці Миколай Кочубей любить книжки, особливо пізнавального змісту, має велику книгозбірню. Каже таке: «Можу довгенько тримати книжку в руках, роздивлятися – які ілюстрації, друк, оформлення…». Захоплюється епохою Відродження. З’являться нові твори в серії «Українські народні пісні» … Хай буде!
Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог. Керівник ЛЕЛЕГ – 4 (Лабораторія Експансії Латентних Експериментів Горішнього – 4) та БУМ (Брама Українського Мистецтва).
На фото - марка авторства Миколая Кочубея "Щедрик. Carol of the Bells".
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Про монографію Михайла Сирохмана "Шлях Закарпатського живопису" "
• Перейти на сторінку •
"Олександр Мельник: живопис про навернення до своїх, українських пракоренів"
• Перейти на сторінку •
"Олександр Мельник: живопис про навернення до своїх, українських пракоренів"
Про публікацію
