
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.06
18:51
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.
2025.07.06
16:14
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув
2025.07.06
10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.
Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.
Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,
2025.07.06
05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.
2025.07.05
21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,
2025.07.05
19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
2025.07.05
10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
2025.07.05
06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
2025.07.04
17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
2025.07.04
16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
2025.07.04
12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
2025.07.04
06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
2025.07.03
21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
2025.07.03
21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
2025.07.03
10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
2025.07.03
08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…
Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…
Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.06.25
2025.04.24
2025.04.14
2025.04.06
2025.03.09
2025.02.28
2025.02.20
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Іван Кушнір (1977) /
Інша поезія
/
Новий Завіт
Матѳея 27
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Матѳея 27
1 Ранку наставшого раду радили всі архієреї і пресвітери народу проти Їсуса, щоб помертвити його.
2 І зв'язавші його відвели і предали Пілату гегемону.
3 Тоді увидівший Юда, предаючий його, що засудився, покаявшийся повернув тридцять срібняків архієреям і пресвітерам,
4 глаголячий: Згрішив, предавший кров невинну. Оповіли: Що до нас? Ти дивись.
5 І жбурнувший срібняки у святилище відступив, і відійшовший задушився.
6 Архієреї схопивші срібняки оповіли: Не можна кидати їх у корбан, позаяк ціна крові це є.
7 Раду радивші придбали з них поле гончара для могили чужим.
8 Тому покликане поле те Поле крові до сьогодні.
9 Тоді сповнилося речене через Єремію пророка глаголячого: І схопили тридцять срібняків, ціну оціненого, якого оцінили сини Ізраїля,
10 і дали їх за поле гончара, як наказав мені Господь.
11 Їсус постав перед гегемоном, і вопрошав його гегемон глаголячий: Ти є василевс юдейських? Їсус пояснив: Ти глаголиш.
12 І в звинуваченні його архієреїв і пресвітерів нічого не відповів.
13 Тоді глаголить йому Пілат: Не чуєш, скільки проти тебе свідчать?
14 І не відповідав йому ані рими, щоб здивувати гегемона надто.
15 На свято узвичаїв гегемон відпускати одного охлосу в'язня, якого воліли.
16 Мали тоді в'язня знаного, глаголеного Їсусом Вараввою.
17 Зібравшихся відтак їх, оповів їм Пілат: Кого волієте, щоб відпустив вам? Їсуса Варавву чи Їсуса глаголеного Христом?
18 Бо відав, що через заздрість предали його.
19 Посівшого його на бему, послала до нього гіна його глаголяча: Нічого тобі і праведному тому, бо багато настраждалася сьогодні у сновидінні через нього.
20 Архієреї і пресвітери завірили охлоси, щоб прохали Варавву, а Їсуса погубили б.
21 Розсудивший гегемон оповів їм: Кого волієте з двох, щоб відв'язав вам? Оповіли: Варавву.
22 Глаголить їм Пілат: Що тоді зробив би Їсусу глаголеному Христом? Глаголять всі: Хай ставрується.
23 Пояснив: Що бо какошного зробив? Дужче кричали глаголячі: Хай ставрується.
24 Видівший Пілат, що нічого не допомагає, але радше шум стається, схопивший воду умив руки перед охлосом глаголячий: Невинний я є від крові цього. Ви побачите.
25 І розсудивший весь народ оповів: Кров його на нас і на чадах наших.
26 Тоді відв'язав їм Варавву, а Їсуса відшмагавший предав, щоб ставрувався.
27 Тоді війська гегемона прийнявші Їсуса у Преторій зібралися перед ним цілим посівом.
28 І розгорнувші його хламидою багряною огорнули його.
29 І сплівші стефан з аканѳів поклали на голову його, і очеретину у правицю його, і коліноприпадаючі перед ним підігравали йому глаголячі: Радій, василевсе юдейських.
30 І плювавші на нього схопили очеретину і стукали по голові його.
31 І коли награлися ним, розгорнули його хламиду, і вгорнули його гіматіями його, і відвели його у ставрування.
32 Виходячі знайшли антропа киренянина, ім'ям Симона. Його обтяжили, щоб здійняв ставра його.
33 І прийшовші на місце глаголене Голгоѳа, що є черепа місце глаголене,
34 дали йому пити вина з жовч'ю змішаного, і скуштувавший не зволів пити.
35 Ставрувавші його розділили гіматії його кидаючі жереб. Щоб сповнилося речене від пророка: Розділили гіматії мої собою, і на гіматісмон мій кидали жереб.
36 І посідаючі сторожили його там.
37 І наклали над головою його провину його написану: Цей є Їсус, василевс юдейських.
38 Тоді ставрували з ним двох розбійників, одного праворуч, і одного ліворуч.
39 Перехожі бласфемили його хитаючі головами своїми
40 і глаголячі: Руйнуючий святилище і в три дні будуючий, спаси себе. Якщо Син ти є Бога, спустися із хреста.
41 Так само і архієреї уграючі з грамотіями і пресвітерами глаголили:
42 Інших спасав, себе не спроможний спасти. Василевс Ізраїля він є. Хай спуститься нині з хреста, і повіримо в нього.
43 Уповав на Бога, хай витягне нині, якщо воліє його. Оповідав бо: Бога я є Син.
44 Так само і розбійники співставровані з ним ганьбили його.
45 Від шостої години темрява сталася на всій землі до години дев'ятої.
46 О дев'ятій годині заволав Їсус голосом великим глаголячий: Елі, Елі, лема сабахѳані? Що є: Боже мій, Боже мій, чом мене покинув?
47 Деякі з там стоячих почувші глаголили: Ілії голосить цей.
48 І зразу дременувший один з них і схопивший спонж, наповнивший оцетом і напнувший очеретині, напоїв його.
49 Інші глаголили: Пусти, увиділи б, чи іде Ілія спасати його. Інший, схопивший спис, проштрикнув його плевру, і вийшла вода і кров.
50 Їсус, знову крикнувший голосом великим, відпустив дух.
51 І ось завіса святилища розідралася від гори до низу у двоє, і земля струсонулася, і скелі розкололися,
52 і пам'ятники відкрилися, і багато тіл усопших святих піднялося,
53 і вийшовші з пам'ятників після підняття його увійшли у святий поліс і файнулися багатьом.
54 Гекатонтарх і з ним сторожуючі Їсуса, увидівші сеймос і що сталося, фобізилися дуже глаголячі: Воістину Бога Син був цей.
55 Були там гінеки, багато, поодаль театруючі, які слідували Їсусу від Галілеї, прислуговуючі йому,
56 серед яких була Марія Магдалина, і Марія, Якова і Йосифа матір, і матір синів Зеведея.
57 Вечірнього настання прийшов антроп багатий з Арімаѳеї, іменований Йосиф, який і сам вчився Їсусу.
58 Він підійшовший Пілату прохав тіло Їсуса. Тоді Пілат наказав віддати.
59 І схопивший тіло Йосиф огорнув його у синдон чистий,
60 і поклав його у новому своєму пам'ятнику, який висічений у петрі; і прикотивший камінь великий до дверей пам'ятника відійшов.
61 Була ж там Марія Магдалина і інша Марія, посідаючі навпроти могили.
62 Назавтра, яке є після параскеї, зібралися архієреї і фарисеї перед Пілатом,
63 глаголячі: Киріє, згадали, що той облудний оповів ще живий: Через три дні піднімуся.
64 Накажи відтак убезпечити могилу до третього дня, щоб прийшовші учні його не вкрали би його і не оповідали би народу: Піднявся з мертвих. І буде остання облуда хіровіша першої.
65 Пояснив їм Пілат: Маєте варту. Подайтеся, убезпечте як відаєте.
66 Рушивші убезпечили могилу, запечатавши камінь, з вартою.
[2023]
2 І зв'язавші його відвели і предали Пілату гегемону.
3 Тоді увидівший Юда, предаючий його, що засудився, покаявшийся повернув тридцять срібняків архієреям і пресвітерам,
4 глаголячий: Згрішив, предавший кров невинну. Оповіли: Що до нас? Ти дивись.
5 І жбурнувший срібняки у святилище відступив, і відійшовший задушився.
6 Архієреї схопивші срібняки оповіли: Не можна кидати їх у корбан, позаяк ціна крові це є.
7 Раду радивші придбали з них поле гончара для могили чужим.
8 Тому покликане поле те Поле крові до сьогодні.
9 Тоді сповнилося речене через Єремію пророка глаголячого: І схопили тридцять срібняків, ціну оціненого, якого оцінили сини Ізраїля,
10 і дали їх за поле гончара, як наказав мені Господь.
11 Їсус постав перед гегемоном, і вопрошав його гегемон глаголячий: Ти є василевс юдейських? Їсус пояснив: Ти глаголиш.
12 І в звинуваченні його архієреїв і пресвітерів нічого не відповів.
13 Тоді глаголить йому Пілат: Не чуєш, скільки проти тебе свідчать?
14 І не відповідав йому ані рими, щоб здивувати гегемона надто.
15 На свято узвичаїв гегемон відпускати одного охлосу в'язня, якого воліли.
16 Мали тоді в'язня знаного, глаголеного Їсусом Вараввою.
17 Зібравшихся відтак їх, оповів їм Пілат: Кого волієте, щоб відпустив вам? Їсуса Варавву чи Їсуса глаголеного Христом?
18 Бо відав, що через заздрість предали його.
19 Посівшого його на бему, послала до нього гіна його глаголяча: Нічого тобі і праведному тому, бо багато настраждалася сьогодні у сновидінні через нього.
20 Архієреї і пресвітери завірили охлоси, щоб прохали Варавву, а Їсуса погубили б.
21 Розсудивший гегемон оповів їм: Кого волієте з двох, щоб відв'язав вам? Оповіли: Варавву.
22 Глаголить їм Пілат: Що тоді зробив би Їсусу глаголеному Христом? Глаголять всі: Хай ставрується.
23 Пояснив: Що бо какошного зробив? Дужче кричали глаголячі: Хай ставрується.
24 Видівший Пілат, що нічого не допомагає, але радше шум стається, схопивший воду умив руки перед охлосом глаголячий: Невинний я є від крові цього. Ви побачите.
25 І розсудивший весь народ оповів: Кров його на нас і на чадах наших.
26 Тоді відв'язав їм Варавву, а Їсуса відшмагавший предав, щоб ставрувався.
27 Тоді війська гегемона прийнявші Їсуса у Преторій зібралися перед ним цілим посівом.
28 І розгорнувші його хламидою багряною огорнули його.
29 І сплівші стефан з аканѳів поклали на голову його, і очеретину у правицю його, і коліноприпадаючі перед ним підігравали йому глаголячі: Радій, василевсе юдейських.
30 І плювавші на нього схопили очеретину і стукали по голові його.
31 І коли награлися ним, розгорнули його хламиду, і вгорнули його гіматіями його, і відвели його у ставрування.
32 Виходячі знайшли антропа киренянина, ім'ям Симона. Його обтяжили, щоб здійняв ставра його.
33 І прийшовші на місце глаголене Голгоѳа, що є черепа місце глаголене,
34 дали йому пити вина з жовч'ю змішаного, і скуштувавший не зволів пити.
35 Ставрувавші його розділили гіматії його кидаючі жереб. Щоб сповнилося речене від пророка: Розділили гіматії мої собою, і на гіматісмон мій кидали жереб.
36 І посідаючі сторожили його там.
37 І наклали над головою його провину його написану: Цей є Їсус, василевс юдейських.
38 Тоді ставрували з ним двох розбійників, одного праворуч, і одного ліворуч.
39 Перехожі бласфемили його хитаючі головами своїми
40 і глаголячі: Руйнуючий святилище і в три дні будуючий, спаси себе. Якщо Син ти є Бога, спустися із хреста.
41 Так само і архієреї уграючі з грамотіями і пресвітерами глаголили:
42 Інших спасав, себе не спроможний спасти. Василевс Ізраїля він є. Хай спуститься нині з хреста, і повіримо в нього.
43 Уповав на Бога, хай витягне нині, якщо воліє його. Оповідав бо: Бога я є Син.
44 Так само і розбійники співставровані з ним ганьбили його.
45 Від шостої години темрява сталася на всій землі до години дев'ятої.
46 О дев'ятій годині заволав Їсус голосом великим глаголячий: Елі, Елі, лема сабахѳані? Що є: Боже мій, Боже мій, чом мене покинув?
47 Деякі з там стоячих почувші глаголили: Ілії голосить цей.
48 І зразу дременувший один з них і схопивший спонж, наповнивший оцетом і напнувший очеретині, напоїв його.
49 Інші глаголили: Пусти, увиділи б, чи іде Ілія спасати його. Інший, схопивший спис, проштрикнув його плевру, і вийшла вода і кров.
50 Їсус, знову крикнувший голосом великим, відпустив дух.
51 І ось завіса святилища розідралася від гори до низу у двоє, і земля струсонулася, і скелі розкололися,
52 і пам'ятники відкрилися, і багато тіл усопших святих піднялося,
53 і вийшовші з пам'ятників після підняття його увійшли у святий поліс і файнулися багатьом.
54 Гекатонтарх і з ним сторожуючі Їсуса, увидівші сеймос і що сталося, фобізилися дуже глаголячі: Воістину Бога Син був цей.
55 Були там гінеки, багато, поодаль театруючі, які слідували Їсусу від Галілеї, прислуговуючі йому,
56 серед яких була Марія Магдалина, і Марія, Якова і Йосифа матір, і матір синів Зеведея.
57 Вечірнього настання прийшов антроп багатий з Арімаѳеї, іменований Йосиф, який і сам вчився Їсусу.
58 Він підійшовший Пілату прохав тіло Їсуса. Тоді Пілат наказав віддати.
59 І схопивший тіло Йосиф огорнув його у синдон чистий,
60 і поклав його у новому своєму пам'ятнику, який висічений у петрі; і прикотивший камінь великий до дверей пам'ятника відійшов.
61 Була ж там Марія Магдалина і інша Марія, посідаючі навпроти могили.
62 Назавтра, яке є після параскеї, зібралися архієреї і фарисеї перед Пілатом,
63 глаголячі: Киріє, згадали, що той облудний оповів ще живий: Через три дні піднімуся.
64 Накажи відтак убезпечити могилу до третього дня, щоб прийшовші учні його не вкрали би його і не оповідали би народу: Піднявся з мертвих. І буде остання облуда хіровіша першої.
65 Пояснив їм Пілат: Маєте варту. Подайтеся, убезпечте як відаєте.
66 Рушивші убезпечили могилу, запечатавши камінь, з вартою.
[2023]
6. κορβᾶν - корбан, дар, скарбниця для дарів. Від קָרְבָּן.
16. Βαραββᾶς - син Авви, Абби, аббасид. Барабас - негативний персонаж дитячої казки.
19. βῆμα - бема, місце судді.
27. πραιτώριον - Преторій.
28. χλαμύδα - хламида.
29. στέφανος - стефан, вінець.
33. Γολγοθᾶ.
34. χολή - жовч, звідси холецистит.
46. Ἠλὶ - Боже від אֵל, Ель - Бог.
48. δραμὼν - дременувший.
σπόγγος - спонж, губка.
ὄξους - оцет, уксус.
49. i>λόγχην - спис, звідси легенда про спис Лонгина.
πλευρά - плевра, бік.
59. σινδών - синдон, лляна сорочка.
62. ἐπαύριον - назавтра, наступного дня.
παρασκευή - параскея, приготування, день приготування перед шабатом чи святом, п'ятниця.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Κατά Ματθαίον ΕυαγγέλιονДивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію