Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.24
00:00
вітер тихий і вітер злобний
понеділок а там четвер
чоловік зріс пішов із дому
зневірявся як міг помер
не того що хотів скандалу
чи хворів а чи впав у маразм
цих випадків буває чимало
а того що відбув свій час
понеділок а там четвер
чоловік зріс пішов із дому
зневірявся як міг помер
не того що хотів скандалу
чи хворів а чи впав у маразм
цих випадків буває чимало
а того що відбув свій час
2026.09.23
20:02
Перетоплений шлях у майбутнє, на гору жадану,
Перетоплений сміх, перетоплені плоть і кістки,
Перетоплений голос, далекий, тендітний, коханий,
І не можемо ми спорудити крізь вічність мости.
Перетоплені сили, наснага, надія і гордість,
Перетоплені зд
Перетоплений сміх, перетоплені плоть і кістки,
Перетоплений голос, далекий, тендітний, коханий,
І не можемо ми спорудити крізь вічність мости.
Перетоплені сили, наснага, надія і гордість,
Перетоплені зд
2026.09.23
19:32
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому!
Шум-Кушта предстоїть, і возвіщає, і поучає. Шум бар Ну, Шум-Кушта, предстоїть і глаголе покірно перед Господом, прорікаючи:
– Минувся час мій, і належить мені відійти. Та не відаю, хто супроводитиме ме
2026.09.23
15:17
Я піду за дощем, закохавшись у сіру сльоту
Та не буду співати весні осяйні дифірамби.
Вже минули безглузді часи сподівань біля рампи -
Тож сьогодні вінок з порожнечі для себе сплету.
Не лякай мене, осене, холодом вранішніх злив!
Це - стихія моя! В
Та не буду співати весні осяйні дифірамби.
Вже минули безглузді часи сподівань біля рампи -
Тож сьогодні вінок з порожнечі для себе сплету.
Не лякай мене, осене, холодом вранішніх злив!
Це - стихія моя! В
2026.09.23
15:16
В блокноті згорілім - згорілий рондель,
Від світлих рядків залишилось вугілля.
Душевна зневіра. Тілесне безсилля.
Стійке панування безмежних пустель.
Давно вже тендітна та ніжна пастель
Затьмарена модним строкатим свавіллям.
В блокноті згорілім -
Від світлих рядків залишилось вугілля.
Душевна зневіра. Тілесне безсилля.
Стійке панування безмежних пустель.
Давно вже тендітна та ніжна пастель
Затьмарена модним строкатим свавіллям.
В блокноті згорілім -
2026.09.23
14:40
Він біг у даль, отримавши свободу,
Після заков тривалих і крутих,
Пірнаючи в найбільшу насолоду
Без нагород минущих, золотих.
На березі морському співи чайок
І плескіт хвиль, а він біжить кудись,
Звільнившись від умовностей і часу,
Пірнаючи у незг
Після заков тривалих і крутих,
Пірнаючи в найбільшу насолоду
Без нагород минущих, золотих.
На березі морському співи чайок
І плескіт хвиль, а він біжить кудись,
Звільнившись від умовностей і часу,
Пірнаючи у незг
2026.09.23
11:38
Призначення чаю з жасмину співмірне
З безсмертям душі миловидної щучки,
Подоба якої не платить комірне
Ні Сонцю, ні вітру, не носить обручки.
Скажи йому: «Хронос!»—здригнеться відчайно,
Пелюстки, мов очі,наповняться змістом,
У збуренні, в русі, як
З безсмертям душі миловидної щучки,
Подоба якої не платить комірне
Ні Сонцю, ні вітру, не носить обручки.
Скажи йому: «Хронос!»—здригнеться відчайно,
Пелюстки, мов очі,наповняться змістом,
У збуренні, в русі, як
2026.09.23
08:06
V. ЗОЛОТИЙ ДИМ ХРАМУ ІСІДИ
Ранок у храмі богині Ісіди тонув у солодких пахощах єгипетських благовонь. Головний жрець Калпурній, одягнений у білосніжну лляну туніку, сидів біля вівтаря й задоволено перераховував приношення. Торговці з порту сьогодні бу
2026.09.23
06:28
Хлопці кажуть: Не спіши
На бочок лягати, -
Поживи ще для душі
Не в порожній хаті.
Ту знайди, що принесе
Для душі розраду, -
Для котрої над усе
У стосунках злада.
На бочок лягати, -
Поживи ще для душі
Не в порожній хаті.
Ту знайди, що принесе
Для душі розраду, -
Для котрої над усе
У стосунках злада.
2026.09.22
23:54
Едді, що за кпини?
Я телебачив нині
Едді, що за кпини?
Мене питає дехто
Про твій подвійний крій
Гадаю, це все хрінь
Ти кинув у пакет
Мені прислав оце –
Я телебачив нині
Едді, що за кпини?
Мене питає дехто
Про твій подвійний крій
Гадаю, це все хрінь
Ти кинув у пакет
Мені прислав оце –
2026.09.22
22:56
Була осінь. Навіть уже не рання — переддень золотої (осені, не доби, золотої доби насправді не було та й не могло бути). Листя дерев спокою і споглядання ледь-ледь почало жовтіти: чи то від одвічної меланхолії міста, чи то від того, що обивателі почали но
2026.09.22
20:58
що із пригніченості цеї
завжди комусь реально гірше
бо не знаходить панацеї
ані у грошах ані віршах
одвічні теми хліб щоденний
що поминаєш у молитві
зірки далекі ближчі терни
сльозини потом оповиті
завжди комусь реально гірше
бо не знаходить панацеї
ані у грошах ані віршах
одвічні теми хліб щоденний
що поминаєш у молитві
зірки далекі ближчі терни
сльозини потом оповиті
2026.09.22
17:42
Даоська дошка, як мені без тебе
Хитатися під явором Небес —
Спиною чухатися об каміння Геба
На зло чужинцям із сльозливих п'єс?
Проходять хвилі по ланам строкатим
На радість непритомним четвергам —
На початках часи завжди багаті —
Хитатися під явором Небес —
Спиною чухатися об каміння Геба
На зло чужинцям із сльозливих п'єс?
Проходять хвилі по ланам строкатим
На радість непритомним четвергам —
На початках часи завжди багаті —
2026.09.22
13:07
Хоч краплю сну іще напитись
Ти, ноче благодатна, дай.
Промовить ніч така столика
І незглибима, як Дунай.
У морі сну втоплю тривогу,
Зайду до нього, мов корсар,
Знайшовши в безмірі дорогу
Ти, ноче благодатна, дай.
Промовить ніч така столика
І незглибима, як Дунай.
У морі сну втоплю тривогу,
Зайду до нього, мов корсар,
Знайшовши в безмірі дорогу
2026.09.22
12:19
Опинившись посеред гармидеру,
з відчаю розсипаєшся на клаптики.
Не відразу отямишся
і силою волі зберешся до купи.
Заметушишся тоді:
там підбереш, там посунеш,
щось поставиш, щось перекинеш,
припасуєш, зірвеш, викинеш, притиснеш…
з відчаю розсипаєшся на клаптики.
Не відразу отямишся
і силою волі зберешся до купи.
Заметушишся тоді:
там підбереш, там посунеш,
щось поставиш, щось перекинеш,
припасуєш, зірвеш, викинеш, притиснеш…
2026.09.22
12:00
Казочка для дітей та їхніх батьків)
Озвучили казочку:
Автор, Добрий Кабанчик (П’ятачок),
Старий Собака, Рудий Кіт.
Особи, які згадуються:
Хазяїн, Хазяйка, Дочка, Колій, Цабе,
Люди, Свиня, Кабан, Миша.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Озвучили казочку:
Автор, Добрий Кабанчик (П’ятачок),
Старий Собака, Рудий Кіт.
Особи, які згадуються:
Хазяїн, Хазяйка, Дочка, Колій, Цабе,
Люди, Свиня, Кабан, Миша.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.11.26
2024.05.17
2023.04.01
2022.03.19
2022.01.12
2021.12.22
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Іншомовна поезія
Володимир Висоцький «Честь шахової корони»
1.Підготовка
Я кричав: «Ви що там, подуріли?-
Загубили шаховий престиж!»-
А мені сказали в нашому спортвідділі:
«От і чудово – ти і захистиш!
Лиш врахуй, що Фішер – та ще цяця,-
З дошкою вночі він, як удень.
Чисто грає, нізащо чіпляться...»
Та чи ж мені його лякаться,-
Напоготові в мене – хід конем.
Ох ви, мускули зі сталі,
Чіпкі пальці – дві струни!
Ох, фігурки мої вдалі -
Дві мережані тури!
Друг мій, футболіст, навчав: «Не бійся,-
Із гравцем таким він -не мистець.
За тили і центр ти не хвилюйся,
Грай тільки по краю - навпростець!..»
Ну, я наліг на біг, на фехтування,
Вагу в лазні скинув, гарно сплю,
Ну, словом, після такого тренування
Я його без мата задавлю!..
Ох ви сильнії долоні,
М’язи богатирськії спини!
Ну ж ви, коні, мої коні,
Ох, ви, любії слони!
«Ти не квапсь і головне, не горбся,-
Так боксер втовкмачував мені ,-
В ближній бій не лізь, гати лиш в корпус,
І пам’ятай : коронний твій – прямий»
Честь корони шахів тут – на карті,-
Гонор його врешті-решт спаде:
Ми зіграли з Талем десять партій -
В преферанс, в очко і на більярді,-
І Таль сказав: «Такий не підведе!»
Ох, рельєф мускулатури!
Дельтовидні – пік дивини!
Що мені легкі фігури,
Всі ці коні та слони!
І в буфеті, не для всіх відкритім,
Кухар заспокоїв, притлумивши сміх:
«Зі своїм таким-ось апетитом
Проковтнеш коней його усіх!
Ти присядь: дорога, знаєш, дальня –
Тож з харчами наготуй рюкзак.
На обох візьми пиріг пасхальний:
Цей бо Шифер – хоч він там і геніальний,-
А поїсти вдосталь – теж мастак!»
Ми міцні горішки - хай всі знають!
І корону – привезем!
Мов пішак, спати лягаю,
Просинаюся ж – ферзем!
Гра
Тільки прилетіли – зразу сіли.
Фішки всі стоять заздалегідь.
Фоторепортери налетіли –
Клацають і спантелику хочуть збить.
Та мене ж і вдома подолати годі,
Репортерам з ніг мене не збить.
Не майстерність стане у пригоді:
Цей же Шифер угадать не в змозі
Чим насправді буду я ходить.
Випало ходить йому, пронозі,-
Кажуть, що він білими мастак!
З Є-2 на Є-4 пішов він...
Це мені знайоме чимсь...Так-так!
Хід за мною – як діять?! Треба, Гришо,-
Навмання, як в темінь по ріллі...
Знаю – королева найважніша:
Ходить в усі боки звичне,
Начебто як «Г» стрибає кінь.
Ех, спасибі заводському коришу,
Що навчив, як ходять, як здають...
З’ясувалось згодом – з остраху
Я класичний розіграв дебют!
Стежу : промах не ставсь аби там,
Кухаря із тугою згадав.
Ех, пішаків би на чарки змінити -
Просвіток на дошці враз настав.
Бачу. «виделка» його в повітрі–
Хоче їсти,- я б також із’їв ферзя...
Під таку закуску - ще б і півлітра!
Та пити під час матчу - зась.
Я голодний, виходу немає:
Тут у них лиш кава та омлет,-
Колами в очах клітини мають,
Королів я за тузів приймаю
І з дебютом плутаю дуплет.
Є прикмета – от я й ризикую:
Спершу мені має пощастить.
Я його замучу, зашахую –
Мені б тільки дамку провести!
Зволікаю, весь – немовби вата.
Треба щось там бить – уже пора!
Чим же бить? Турою– страшнувато,
Справа в щелепу – неначе ранувато,
Та й незручно – перша, бачте, гра.
... він уже руйнує хвацько захист–
Староіндійський мій ущент,-
Це мені нагадує триклятий
Індо-пакистанский інцидент.
Та даремне він жартує з нашим братом –
В мене ж міра є і навіть дві:
Якщо він мене порішить матом,
То я його через стегно з захватом,
Або – хід конем по голові.
Додаю потроху спритності –
Як-то кажуть, все ще на мазі:
В світі шахів пішак може вийти –
Якщо тренується – в ферзі!
Шифер став до хитрощей вдаваться:
Він встане, пробіжиться і – назад,
Ну та ще б йому мене не налякаться –
Коли я лежачи беру сто п’ятдесят!
Я його фігурку зміряв оком,
І коли оголосив він шах –
Одгорнув я біцепс ненароком
І навіть зняв для певності піджак.
І негайно в залі стало тихше,
Він побачив, що я вже встаю…
Видко, йому стало не до фішок –
І розхвалений надміру Фішер
Зголосивсь умить на нічию.
1972
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Володимир Висоцький «Честь шахової корони»
1.Підготовка
Я кричав: «Ви що там, подуріли?-
Загубили шаховий престиж!»-
А мені сказали в нашому спортвідділі:
«От і чудово – ти і захистиш!
Лиш врахуй, що Фішер – та ще цяця,-
З дошкою вночі він, як удень.
Чисто грає, нізащо чіпляться...»
Та чи ж мені його лякаться,-
Напоготові в мене – хід конем.
Ох ви, мускули зі сталі,
Чіпкі пальці – дві струни!
Ох, фігурки мої вдалі -
Дві мережані тури!
Друг мій, футболіст, навчав: «Не бійся,-
Із гравцем таким він -не мистець.
За тили і центр ти не хвилюйся,
Грай тільки по краю - навпростець!..»
Ну, я наліг на біг, на фехтування,
Вагу в лазні скинув, гарно сплю,
Ну, словом, після такого тренування
Я його без мата задавлю!..
Ох ви сильнії долоні,
М’язи богатирськії спини!
Ну ж ви, коні, мої коні,
Ох, ви, любії слони!
«Ти не квапсь і головне, не горбся,-
Так боксер втовкмачував мені ,-
В ближній бій не лізь, гати лиш в корпус,
І пам’ятай : коронний твій – прямий»
Честь корони шахів тут – на карті,-
Гонор його врешті-решт спаде:
Ми зіграли з Талем десять партій -
В преферанс, в очко і на більярді,-
І Таль сказав: «Такий не підведе!»
Ох, рельєф мускулатури!
Дельтовидні – пік дивини!
Що мені легкі фігури,
Всі ці коні та слони!
І в буфеті, не для всіх відкритім,
Кухар заспокоїв, притлумивши сміх:
«Зі своїм таким-ось апетитом
Проковтнеш коней його усіх!
Ти присядь: дорога, знаєш, дальня –
Тож з харчами наготуй рюкзак.
На обох візьми пиріг пасхальний:
Цей бо Шифер – хоч він там і геніальний,-
А поїсти вдосталь – теж мастак!»
Ми міцні горішки - хай всі знають!
І корону – привезем!
Мов пішак, спати лягаю,
Просинаюся ж – ферзем!
Гра
Тільки прилетіли – зразу сіли.
Фішки всі стоять заздалегідь.
Фоторепортери налетіли –
Клацають і спантелику хочуть збить.
Та мене ж і вдома подолати годі,
Репортерам з ніг мене не збить.
Не майстерність стане у пригоді:
Цей же Шифер угадать не в змозі
Чим насправді буду я ходить.
Випало ходить йому, пронозі,-
Кажуть, що він білими мастак!
З Є-2 на Є-4 пішов він...
Це мені знайоме чимсь...Так-так!
Хід за мною – як діять?! Треба, Гришо,-
Навмання, як в темінь по ріллі...
Знаю – королева найважніша:
Ходить в усі боки звичне,
Начебто як «Г» стрибає кінь.
Ех, спасибі заводському коришу,
Що навчив, як ходять, як здають...
З’ясувалось згодом – з остраху
Я класичний розіграв дебют!
Стежу : промах не ставсь аби там,
Кухаря із тугою згадав.
Ех, пішаків би на чарки змінити -
Просвіток на дошці враз настав.
Бачу. «виделка» його в повітрі–
Хоче їсти,- я б також із’їв ферзя...
Під таку закуску - ще б і півлітра!
Та пити під час матчу - зась.
Я голодний, виходу немає:
Тут у них лиш кава та омлет,-
Колами в очах клітини мають,
Королів я за тузів приймаю
І з дебютом плутаю дуплет.
Є прикмета – от я й ризикую:
Спершу мені має пощастить.
Я його замучу, зашахую –
Мені б тільки дамку провести!
Зволікаю, весь – немовби вата.
Треба щось там бить – уже пора!
Чим же бить? Турою– страшнувато,
Справа в щелепу – неначе ранувато,
Та й незручно – перша, бачте, гра.
... він уже руйнує хвацько захист–
Староіндійський мій ущент,-
Це мені нагадує триклятий
Індо-пакистанский інцидент.
Та даремне він жартує з нашим братом –
В мене ж міра є і навіть дві:
Якщо він мене порішить матом,
То я його через стегно з захватом,
Або – хід конем по голові.
Додаю потроху спритності –
Як-то кажуть, все ще на мазі:
В світі шахів пішак може вийти –
Якщо тренується – в ферзі!
Шифер став до хитрощей вдаваться:
Він встане, пробіжиться і – назад,
Ну та ще б йому мене не налякаться –
Коли я лежачи беру сто п’ятдесят!
Я його фігурку зміряв оком,
І коли оголосив він шах –
Одгорнув я біцепс ненароком
І навіть зняв для певності піджак.
І негайно в залі стало тихше,
Він побачив, що я вже встаю…
Видко, йому стало не до фішок –
І розхвалений надміру Фішер
Зголосивсь умить на нічию.
1972
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
