ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вікторія Лимар
2026.05.17 23:32
Бузок розквіт у травні.
Сусід  його -- каштан
також в оздобі гарній.
Не знищив вітрюган.

Занадто  в небі хмарно.
Пливучі острови.
у просторі старанно 

Артур Курдіновський
2026.05.17 22:24
Я прийшов у травень - він мені не радий,
Я ж не вивчив досі теплу серенаду,
Під яку дерева щиро зеленіють,
Сповнені кохання, віри та надії.

Я прийшов із січня, там, де холод лютий,
Змучений, самотній, усіма забутий,
Стелить нескінченний безнадійни

Володимир Невесенко
2026.05.17 19:38
Тремтить на взгір’ї стиха яворина,
здригається, мов плаче, – хлип та хлип.
А мати жде з війни додому сина,
пече ізрання для синочка хліб.
Ось прийде він, а тут – і хліб, і ненька.
Молитва й віра сина вбереже.
То молиться, а то зітхне тихенько:
«Мож

С М
2026.05.17 17:44
Втомився украй, не спавши, зовсім не
Втомився украй, мій розум блимає
Не знаю, чи то встати і випити іще
О, не то
Втомився украй робити щось впусту
Втомився украй, про тебе думав тут
Тебе покликати міг би, але знаю цю майбуть
Кажеш, я дратую тебе

Євген Федчук
2026.05.17 17:02
Нелегко живеться бідним жебракам на світі.
Не завжди є, що поїсти чи вдосталь попити.
Живе, наче та билина у чистому полі,
Котиться, куди занести здатна гірка доля,
Куди вітер життя котить й прихистку немає.
Жебраючи по дорогах, по шляхах блукає.
Де

Борис Костиря
2026.05.17 11:34
Я хочу заховатись у світах,
Новітніх, переливчастих, барвистих.
Я хочу заховатись у снігах
І у похмурім, перепрілім листі.
Упасти вниз, немовби збитий птах,
І злитися з божественним намистом.

Я хочу прямувати у світи

Тетяна Левицька
2026.05.17 11:17
Забери мене туди,
де немає сліз біди,
тільки небеса безкраю
на околиці розмаю.
Ти чекай мене, коханий,
де зірниця полум'яна
враз спалахує свічею,
вогняницею тією,

Мирон Шагало
2026.05.17 11:14
Ми, буває, від себе втікаєм,
кожен прагне своє наздогнати,
але час — він це просто мотає
на одвічні свої циферблати.

Через мінні поля безрозсудства
час ішов завжди рівно і сухо,
він доводив учених до глупства

хома дідим
2026.05.17 10:14
не мав ні статків ні хатів
не мав і звиклої автівки
хтось оббирав мене до нитки
всіляк однак і я хотів
у цій намарній боротьбі
де нас оточують примари
іще якийсь вампір кумарить
жадає крови та ганьби

Вячеслав Руденко
2026.05.17 08:48
Як закриєш очі вночі зі скрипом,
Катеринку розкрутиш з думок звичайних,
Наче зернятко проса щуром трамвайним
По дзвінкому сталевому лабіринту,

Без кінця і краю, без насолоди,
За дурними законами злої карми -
Не у тебе ж суд чи скрипти свободи -

Віктор Кучерук
2026.05.17 06:19
І. Г...
Краще було б не торкати
Поглядом ніжним своїм
Вкутану теплим халатом
Жінку на ганку чужім.
Краще було б не плекати
В серці наївнім надій,
Що я сподобатись здатен

Артур Курдіновський
2026.05.17 00:42
Я більше не почую голос Ваш,
Дотепний анекдот по телефону.
Зі спогадів малюється колаж,
Уся надія в безнадії тоне.

Чого вартує надскладний пасаж,
Написаний байдужим фанфароном?
Освітлювався творчий мій багаж

Артур Курдіновський
2026.05.16 18:41
Дійові особи:
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років

АКТ 1 (і останній)

ЖУРНАЛІСТ: Гав!

Юрій Гундарів
2026.05.16 18:30
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…

(З останніх надходжень)

Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр

Артур Курдіновський
2026.05.16 15:31
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.

Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн

Кока Черкаський
2026.05.16 13:25
Про "мудрий вкраїнський нарід"
Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,

Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Критика | Аналітика

 ЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПОЕЗІЇ І. НИЗОВОГО «КРАЩІ РОКИ ПРОСПАВШИ»
* * *
Кращі роки проспавши,
Сьогодні проснулась,
Усміхнулась нерадісно –
Зморшки розбіглись
Від очей,
Що проплакали
Ніч нескінченну,
Глупу ніч
Без єдиного променя
Ласки.
(1986 р.)

Читати І. Низового – це завжди задоволення, хвилини духовного зростання, прилучення до чарівної краси поетичного слова. Багатий світ його поезій залишає майбутньому поколінню літературну спадщину, яку необхідно донести до свідомості молоді. Іван Данилович завжди залишатиметься лицарем українського Слова в широкому розумінні. У його творах яскраво простежуються образність, виразність, емоційність, щира глибина думки.
Поезія «Кращі роки проспавши…» належить до інтимної лірики. За жанром – це елегія-вірш, у якому виразно спостерігаються настрої журби, смутку, меланхолії. За строфічною організацією – це верлібр – неримований, нерівнонаголошений вірш, ритмічна єдність якого ґрунтується лише на інтонаційній подібності, а головний акцент робиться на змісті. Вірш складається всього з 10 рядків, але наповнені вони багатством асоціацій, глибиною поетичного бачення й звучання.
Тип мовлення – розповідь з елементами опису. Поезія складається з трьох речень, перше з яких є складним безсполучниковим з наслідковими відношеннями. Друге й третє речення ‒ це парцельовані означальні конструкції. Парцеляція полягає в розчленуванні цілісної змістово-синтаксичної структури на інтонаційно й пунктуаційно ізольовані комунікативні частини – окремі речення, виступає одним з найколоритніших засобів увиразнення, набуває комунікативної самостійності й тим привертає до себе увагу читача. Парцельовані конструкції поезії І. Низового виконують роз’яснювально-довідкову, змістопідсилювальну функцію, указуючи на характерні особливості очей і ночі.
Застосувавши кількісний прийом лінгвістичного аналізу тексту, ми виявили, що для створення ефекту евфонії автор використовує алітерацію сонорних звуків [н] ‒ 11 разів, [р] ‒ 9 разів, [л] ‒ 7 разів та асонанс [о] ‒ 14 разів, [і] ‒ 9 разів, [а] ‒ 9 разів.
Поезія побудована на матеріалі власне української загальновживаної лексики: усміхнулась, зморшки, очей, проплакали, ніч, ласки.
Попри невеликий обсяг вірша, автор використовує в ньому багатство засобів художньої виразності та фігур поетичного синтаксису:
– епітети: кращі роки, ніч нескінченну, глупу ніч;
– метафору: зморшки розбіглись / від очей;
– гіперболи: кращі роки проспавши, / сьогодні проснулась; без єдиного променя / ласки;
– синекдоху: що проплакали / ніч нескінченну. / Глупу ніч – тут „нічˮ у значенні „ночі”;
– еліпсис: кращі роки проспавши, / сьогодні проснулась, / усміхнулась нерадісно – пропущено „вона” або „дівчина”/ „жінка”;
– тавтологію: ніч нескінченну. / Глупу ніч;
– прямий та непрямий порядок слів (інверсію): кращі роки; зморшки розбіглись; що проплакали; ніч нескінченну.
Усі названі стилістичні фігури, тропи характеризуються високим емотивно-експресивним потенціалом, оцінністю, передають експресивну сутність образних засобів, допомагають виокремити певне явище з-поміж інших, точніше передати думку, красномовно змалювати життєву картину, надають мові образності, емоційності, виразності, тобто виконують важливу стилістичну та семантичну функцію.
Об’єктивно існуючий, реальний простір художнього тексту забезпечують форми дійсного способу минулого часу дієслів та дієприслівника: сьогодні проснулась, / усміхнулась нерадісно, зморшки розбіглись, що проплакали, кращі роки проспавши.
Поезія І. Низового пронизана глибокою філософською думкою ‒ не проспати в цьому житті, уміти цінувати кожну його мить, дарувати свою любов іншим.

Манько А. М. Лінгвістичний аналіз поезії І. Низового «Кращі роки проспавши» / А. М. Манько // Образне слово Луганщини: матеріали ХV Всеукр. наук.-практ. конф. імені Віктора Ужченка (м. Старобільськ, 29 квітня 2016 року) / за заг. ред. проф. А. В. Нікітіної ; ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка». – Вип. 15. – Старобільськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2016. – С. 190 – 192.





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-01-01 10:53:47
Переглядів сторінки твору 319
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 0 / --  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми ПРО ПОЕЗІЮ
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній