ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.01.12 00:05
Хоч ниє душа, як оголений нерв —
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю, (світ ластиком стер,)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?

Жасминовий день і ожинова ніч,
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч

Ярослав Чорногуз
2026.01.11 18:18
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --

Віктор Насипаний
2026.01.11 17:40
Сидить хлопчак в селі на лавці біля хати.
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-

Іван Потьомкін
2026.01.11 17:26
Кажуть: є країна
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.

Євген Федчук
2026.01.11 14:23
Ніч була темна. Місяц, хоч зійшов
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п

Олександр Сушко
2026.01.11 13:38
автор Артур Курдіновський

Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,

Борис Костиря
2026.01.11 11:23
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.

Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,

Мар'ян Кіхно
2026.01.11 06:54
Мого батька викинули з Національного оркестру народних інструментів за "огидний потяг до грошей". (Як це тоді політично називалося?..) Він влаштувався у музичну школу №9 десь на Круглоуніверситецькій (над Бесарабкою), допрацював до пенсії в одному рван

Олена Побийголод
2026.01.10 22:48
Із Леоніда Сергєєва

– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!

– Так точно, о пів на дев’яту – д

Володимир Мацуцький
2026.01.10 21:10
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»

Олег Герман
2026.01.10 19:57
ДІЙОВІ ОСОБИ: ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій. АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви

Борис Костиря
2026.01.10 10:53
Весна ніяк не переможе
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.

Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,

Тетяна Левицька
2026.01.10 09:31
Хтось викрутив небо, як прачка ганчірку.
Узимку не віхола — тонни дощу.
Та, як же вмістити всю душу у збірку,
яку я, не знаю навіщо, пишу?

І хто ж потребує мелодії всує?
Та скрапує лірика чуйна з пера:
і сліз повні відра, і слів не бракує —

Микола Дудар
2026.01.10 01:52
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,

Олег Герман
2026.01.10 00:16
Олеся сиділа на балконі пізно ввечері, обгорнута пледом. Вона тримала в руках горнятко з чаєм, яке вже охололо, і стомленим поглядом дивилася на мерехтливі вогні міста. У голові постійно звучав гучний хор: слова матері, глузування сестри, знецінення ліка

С М
2026.01.09 21:12
а чи знаєш за опівнічника
якого не зупиниш ти
а чи знаєш за опівнічника
що двері кухні зачинив
не чинить галасу сторожа
я ~ кіт у чорному плащі
і я зникаю завжди у морок
хай перший півень прокричить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Критика | Аналітика

 ЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПОЕЗІЇ І. НИЗОВОГО «КРАЩІ РОКИ ПРОСПАВШИ»
* * *
Кращі роки проспавши,
Сьогодні проснулась,
Усміхнулась нерадісно –
Зморшки розбіглись
Від очей,
Що проплакали
Ніч нескінченну,
Глупу ніч
Без єдиного променя
Ласки.
(1986 р.)

Читати І. Низового – це завжди задоволення, хвилини духовного зростання, прилучення до чарівної краси поетичного слова. Багатий світ його поезій залишає майбутньому поколінню літературну спадщину, яку необхідно донести до свідомості молоді. Іван Данилович завжди залишатиметься лицарем українського Слова в широкому розумінні. У його творах яскраво простежуються образність, виразність, емоційність, щира глибина думки.
Поезія «Кращі роки проспавши…» належить до інтимної лірики. За жанром – це елегія-вірш, у якому виразно спостерігаються настрої журби, смутку, меланхолії. За строфічною організацією – це верлібр – неримований, нерівнонаголошений вірш, ритмічна єдність якого ґрунтується лише на інтонаційній подібності, а головний акцент робиться на змісті. Вірш складається всього з 10 рядків, але наповнені вони багатством асоціацій, глибиною поетичного бачення й звучання.
Тип мовлення – розповідь з елементами опису. Поезія складається з трьох речень, перше з яких є складним безсполучниковим з наслідковими відношеннями. Друге й третє речення ‒ це парцельовані означальні конструкції. Парцеляція полягає в розчленуванні цілісної змістово-синтаксичної структури на інтонаційно й пунктуаційно ізольовані комунікативні частини – окремі речення, виступає одним з найколоритніших засобів увиразнення, набуває комунікативної самостійності й тим привертає до себе увагу читача. Парцельовані конструкції поезії І. Низового виконують роз’яснювально-довідкову, змістопідсилювальну функцію, указуючи на характерні особливості очей і ночі.
Застосувавши кількісний прийом лінгвістичного аналізу тексту, ми виявили, що для створення ефекту евфонії автор використовує алітерацію сонорних звуків [н] ‒ 11 разів, [р] ‒ 9 разів, [л] ‒ 7 разів та асонанс [о] ‒ 14 разів, [і] ‒ 9 разів, [а] ‒ 9 разів.
Поезія побудована на матеріалі власне української загальновживаної лексики: усміхнулась, зморшки, очей, проплакали, ніч, ласки.
Попри невеликий обсяг вірша, автор використовує в ньому багатство засобів художньої виразності та фігур поетичного синтаксису:
– епітети: кращі роки, ніч нескінченну, глупу ніч;
– метафору: зморшки розбіглись / від очей;
– гіперболи: кращі роки проспавши, / сьогодні проснулась; без єдиного променя / ласки;
– синекдоху: що проплакали / ніч нескінченну. / Глупу ніч – тут „нічˮ у значенні „ночі”;
– еліпсис: кращі роки проспавши, / сьогодні проснулась, / усміхнулась нерадісно – пропущено „вона” або „дівчина”/ „жінка”;
– тавтологію: ніч нескінченну. / Глупу ніч;
– прямий та непрямий порядок слів (інверсію): кращі роки; зморшки розбіглись; що проплакали; ніч нескінченну.
Усі названі стилістичні фігури, тропи характеризуються високим емотивно-експресивним потенціалом, оцінністю, передають експресивну сутність образних засобів, допомагають виокремити певне явище з-поміж інших, точніше передати думку, красномовно змалювати життєву картину, надають мові образності, емоційності, виразності, тобто виконують важливу стилістичну та семантичну функцію.
Об’єктивно існуючий, реальний простір художнього тексту забезпечують форми дійсного способу минулого часу дієслів та дієприслівника: сьогодні проснулась, / усміхнулась нерадісно, зморшки розбіглись, що проплакали, кращі роки проспавши.
Поезія І. Низового пронизана глибокою філософською думкою ‒ не проспати в цьому житті, уміти цінувати кожну його мить, дарувати свою любов іншим.

Манько А. М. Лінгвістичний аналіз поезії І. Низового «Кращі роки проспавши» / А. М. Манько // Образне слово Луганщини: матеріали ХV Всеукр. наук.-практ. конф. імені Віктора Ужченка (м. Старобільськ, 29 квітня 2016 року) / за заг. ред. проф. А. В. Нікітіної ; ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка». – Вип. 15. – Старобільськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2016. – С. 190 – 192.





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-01-01 10:53:47
Переглядів сторінки твору 212
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 0 / --  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми ПРО ПОЕЗІЮ
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній