* * *
Кращі роки проспавши,
Сьогодні проснулась,
Усміхнулась нерадісно –
Зморшки розбіглись
Від очей,
Що проплакали
Ніч нескінченну,
Глупу ніч
Без єдиного променя
Ласки.
(1986 р.)

Читати І. Низового – це завжди задоволення, хвилини духовного зростання, прилучення до чарівної краси поетичного слова. Багатий світ його поезій залишає майбутньому поколінню літературну спадщину, яку необхідно донести до свідомості молоді. Іван Данилович завжди залишатиметься лицарем українського Слова в широкому розумінні. У його творах яскраво простежуються образність, виразність, емоційність, щира глибина думки.
Поезія «Кращі роки проспавши…» належить до інтимної лірики. За жанром – це елегія-вірш, у якому виразно спостерігаються настрої журби, смутку, меланхолії. За строфічною організацією – це верлібр – неримований, нерівнонаголошений вірш, ритмічна єдність якого ґрунтується лише на інтонаційній подібності, а головний акцент робиться на змісті. Вірш складається всього з 10 рядків, але наповнені вони багатством асоціацій, глибиною поетичного бачення й звучання.
Тип мовлення – розповідь з елементами опису. Поезія складається з трьох речень, перше з яких є складним безсполучниковим з наслідковими відношеннями. Друге й третє речення ‒ це парцельовані означальні конструкції. Парцеляція полягає в розчленуванні цілісної змістово-синтаксичної структури на інтонаційно й пунктуаційно ізольовані комунікативні частини – окремі речення, виступає одним з найколоритніших засобів увиразнення, набуває комунікативної самостійності й тим привертає до себе увагу читача. Парцельовані конструкції поезії І. Низового виконують роз’яснювально-довідкову, змістопідсилювальну функцію, указуючи на характерні особливості очей і ночі.
Застосувавши кількісний прийом лінгвістичного аналізу тексту, ми виявили, що для створення ефекту евфонії автор використовує алітерацію сонорних звуків [н] ‒ 11 разів, [р] ‒ 9 разів, [л] ‒ 7 разів та асонанс [о] ‒ 14 разів, [і] ‒ 9 разів, [а] ‒ 9 разів.
Поезія побудована на матеріалі власне української загальновживаної лексики: усміхнулась, зморшки, очей, проплакали, ніч, ласки.
Попри невеликий обсяг вірша, автор використовує в ньому багатство засобів художньої виразності та фігур поетичного синтаксису:
– епітети: кращі роки, ніч нескінченну, глупу ніч;
– метафору: зморшки розбіглись / від очей;
– гіперболи: кращі роки проспавши, / сьогодні проснулась; без єдиного променя / ласки;
– синекдоху: що проплакали / ніч нескінченну. / Глупу ніч – тут „нічˮ у значенні „ночі”;
– еліпсис: кращі роки проспавши, / сьогодні проснулась, / усміхнулась нерадісно – пропущено „вона” або „дівчина”/ „жінка”;
– тавтологію: ніч нескінченну. / Глупу ніч;
– прямий та непрямий порядок слів (інверсію): кращі роки; зморшки розбіглись; що проплакали; ніч нескінченну.
Усі названі стилістичні фігури, тропи характеризуються високим емотивно-експресивним потенціалом, оцінністю, передають експресивну сутність образних засобів, допомагають виокремити певне явище з-поміж інших, точніше передати думку, красномовно змалювати життєву картину, надають мові образності, емоційності, виразності, тобто виконують важливу стилістичну та семантичну функцію.
Об’єктивно існуючий, реальний простір художнього тексту забезпечують форми дійсного способу минулого часу дієслів та дієприслівника: сьогодні проснулась, / усміхнулась нерадісно, зморшки розбіглись, що проплакали, кращі роки проспавши.
Поезія І. Низового пронизана глибокою філософською думкою ‒ не проспати в цьому житті, уміти цінувати кожну його мить, дарувати свою любов іншим.

Манько А. М. Лінгвістичний аналіз поезії І. Низового «Кращі роки проспавши» / А. М. Манько // Образне слово Луганщини: матеріали ХV Всеукр. наук.-практ. конф. імені Віктора Ужченка (м. Старобільськ, 29 квітня 2016 року) / за заг. ред. проф. А. В. Нікітіної ; ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка». – Вип. 15. – Старобільськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2016. – С. 190 – 192.