ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2025.12.03 01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол

Іван Потьомкін
2025.12.02 22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М

Тетяна Левицька
2025.12.02 22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть

Олександр Буй
2025.12.02 21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...

На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих

Володимир Мацуцький
2025.12.02 20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

В Горова Леся
2025.12.02 17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.

Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,

Борис Костиря
2025.12.02 14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.

Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,

Володимир Мацуцький
2025.12.02 12:01
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

Сергій Губерначук
2025.12.02 10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,

Вікторія Лимар
2025.12.01 23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи  лоно.

Повітря холодним  вкриває рядном.
Відчутна  пронизлива  туга.
Зима  перетнула  швиденько кордон.

С М
2025.12.01 12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас

Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!

Борис Костиря
2025.12.01 11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує

Софія Кримовська
2025.12.01 09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.

Микола Дудар
2025.12.01 09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по

Тетяна Левицька
2025.12.01 08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:

В Горова Леся
2025.12.01 08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.

Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Перехожий (1963) / Публіцистика

 Два забутих шедевра
Доброго дня, наша весела самвидавівська громада! Хочу познайомити всіх з двома забутими шедеврами. На долю цих творів випала чи не найвища нагорода – стати народними. На жаль прізвища їхнів авторів зтерлися з людської пам”яті. Але вчитайтеся в ці рядки...

Раскинулось море широко
(Наводжу повний текст відомої пісні)


Раскинулось море широко,
И волны бушуют вдали.
Товарищ, мы едем далёко
Подальше от милой земли.

- Товарищ я вахты не в силах стоять! -
Сказал кочегар кочегару.
Огни в моих топках совсем не горят
В котлах не сдержать мне уж пару.

Пойди, заяви им, что я заболел
И вахту не кончив, бросаю.
Весь потом истек, от жары изнемог.
Работать нет сил, умираю!

Товарищ ушел, он лопату схватил,
Собравши последние силы.
Дверь топки привычным толчком отворил,
И пламя его озарило:

Лицо его, плечи, открытую грудь
И пот с них котившийся градом…
О если бы мог кто туда заглянуть
Назвал кочегарку бы – адом.

Котлы паровые зловеще гудят,
От силы паров содрогаясь,
Как тысячи змеев пары те шипят,
Из трубки порой пробиваясь.

Нет ветра сегодня, нет мочи стоять.
Согрелась вода душно жарко.
Термометр поднялся аж на 45
Без воздуха вся кочегарка.

Окончив кидать, он напился воды -
Воды опресненной нечистой.
С лица его падал пот… сажи следы…
Услышал он речь машиниста:

- Ты, вахту не кончив, не смеешь бросать.
Механик тобой недоволен.
Ты к доктору должен пойти и сказать.
Лекарство он даст, если болен.

Hа палубу вышел… сознанья уж нет.
В глазах у него помутилось.
Увидел на миг ослепительный свет,
Упал… сердце больше не билось

Всю ночь в лазарете покойник лежал,
В матросскую форму одетый,
В руках на груди крест из воска держал.
Воск таял жарою нагретый

Проститься с товарищем утром пришли
Матросы - друзья кочегара.
Последний подарок ему поднесли
Колосник обгорелый и ржавый.

К ногам привязали ему колосник,
Простынкою труп обернули.
Пришёл корабельный священник-старик,
И слёзы у многих сверкнули.

Был тих, неподвижен в тот миг океан.
Как зеркало воды блестели…
Явилось начальство, пришёл капитан
И вечную память пропели

Напрасно старушка ждет сына домой.
Ей скажут - она зарыдает.
А волны бегут от винта за кормой
И след их вдали пропадает.

Нажаль, ім”я оригінального російського поета, маріупольця Миколи Федоровича Щербини зараз майже невідоме широкому читацькому загалу. Та в середині XIX століття його вірші користувалися шаленою популярністю. Таланту Щербини вклонялися Тарас Шевченко, Федор Тютчев, Микола Некрасов, Яков Полонський, Микола Чернишевський, Петро В”яземський.
Щодо до „Раскинулось море...”, слід завважити, що ця пісня з”явилася на світ, так би мовити, „в співавторстві” з невідомими флотськими поетами, які переробили оригінальний текст Щербини. В нього про кочегарів не було і слова. А перша строфа звучала так:
Не слышно на палубе песен,
И волны бушуют вдали,
Товарищ, мы едем далеко –
Подальше от грешной земли.



На шахте «Крутая Мария»

Пісня сьогодні маловідома і теж вважається народною. Коли вперше почув, вирішив, що ці рядки народилися десь напочатку 20 століття (можливо, під час 1-ої Россійської революції). Та якось, копирсаючись в Інтернеті, натрапив на інформацію про можливого автора цього шедевра – редактора якоїсь шахтарьскої багатотиражки. Десь на початку
50-х „Мосфільм” оголосив конкурс на кращий сценарій фільму про шахтарів. Редактор надіслав до Москви і сценарій, і текст цієї пісні. Рукопис йому ніби-то повернули, розгромивши ідею вщент. А потім вийшов фільм „Случай на шахте № 8”. Точнісинько по розгромленому критиками сценарію. Пісню ж видали за народну. Режисер фільму отримав потім Сталінську премію, а обкрадений газетяр – спився. Так воно було чи ні – не знаю. Але текст гідний уваги.


На шахте "Крутая Мария"
Однажды случился обвал,
На уголь, на камни сырые
Мой верный товарищ упал.

"Скажи мне, Мария Крутая,
Ужель это смерть настаёт?
Я молод, Мария другая
Меня на поверхности ждёт".

На помощь сбежались шахтёры,
Бросались в открытую клеть,
Но вышел приказ из конторы
"Под землю спускаться не сметь".

Сказал управляющий людям:
"Нет дела до этого мне,
Под землю спускаться не будем,
Я выдам полтинник жене".

Шахтёрская горькая доля,
Фитиль твоей лампы погас.
Мария Крутая, доколе
Ты будешь могилой для нас?

Терпеть мы не станем покорно
Проклятой этой судьбе,
Шахтёрам из темени чёрной
Пора выходить на борьбу.

На шахте "Крутая Мария"
Однажды случился обвал,
На уголь, на камни сырые
Мой верный товарищ упал.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-12-14 11:47:05
Переглядів сторінки твору 4566
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.757 / 5.5  (4.630 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 4.745 / 5.5  (4.610 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.02.17 13:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Перехожий (М.К./М.К.) [ 2007-12-14 11:48:33 ]
Вітаю всіх! Представляю Самвидаву два забутих поетичних шедевра.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-17 00:28:37 ]
Першу з пісень читав у солдатському пісеннику сорокових років свого дядька. Здається, що нема жодних відмінностей. ще там був повний текст "Варяга", який мені довелося горлопанити під стройовий крок на вулицях Лієпаї (другого за населенням міста окупованої Латвії) та у колишньму Пілау (Східна Прусія). А з шахт повоєнної пори до нас прийшли такі частівки: "Я на шахті була, я там тачку перла. Коли б не моя п...а з голоду б померла". Оце справді народна пісня...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-17 15:55:07 ]
Юрію, а ось нам прислали вірша з "Огонька" - теж цікавий. http://www.ogoniok.com/5022/8/
Вірш із нових, але ніби продовжує ваші паралелі - характерних епосі віршів.

Сострадательное

Дмитрий БЫКОВ


Господа, мне мучительно жалко грузин. На работу идя, заходя в магазин,
зажигая на кухоньке газ, все сильней им сочувствую день ото дня. Возмущенный
Тбилиси волнует меня, как допрежь волновал Гондурас. Нищета, беспорядки,
кипенье страстей, недостаток ресурсов, бессилье властей, и скандал, и
политики разных мастей, и слезу вызывающий газ! Плюс досрочные выборы (явный
регресс), плюс истерики неадекватного С., плюс вражда и разборки враждующих
пресс... То ли дело, ребята, у нас!

В нашей благости трудно представить грозу. Все дружны и настроены <за>. Если
мирный наш газ вызывает слезу - это чистого счастья слеза. Ни страстей, ни
скандалов, ни желтых газет, ни призывов уйти к декабрю, ни истерик, ни
хамства на выборах нет (то есть что это я говорю?!).

Господа, мне мучительно жаль киевлян. Как в <Мгновеньях весны> говорил
Копелян, наступает период расплат. Там неделю не могут собрать кабинет -
новоизбранной Рады пока еще нет, а в сегодняшней - полный распад.
Перманентный Майдан, где ликуют и пьют; интригующий Запад, разнузданный БЮТ,
никаких перспектив, непокой, неуют, потерявший лицо демократ, безнаказанный
Шустер в эфире кричит, бесцензурная пресса бесстыдно шкворчит, дорожанье
жилья, дефицит, плебисцит девятнадцатый месяц подряд!

То ли дело у нас! Ни распадов, ни Рад, ни Майдан невозможен, ни БЮТ.
Олигархи, что были, построились в ряд, да и тех беспрерывно... (и что?!).
Жизнерадостный звон голосов и монет. Хор элит присягает царю. Демократов,
эфира и Шустера нет (то есть что это я говорю?!).

Вообще я включать телевизор боюсь. Вспоминается добрый Советский Союз,
незабытый, желанный такой: всюду взрывы, погромы, потери в бою... Только в
нашем щелястом, но тесном раю - упоительный душный покой! В Калифорнии дым,
в Пакистане разбой, в Тель-Авиве - разогнанный марш голубой, в Елисейском
поссорились между собой Саркозиха с месье Саркози, над Ираном - упрямый
Ахмадинежад, доллар падает, Буш откровенно прижат, - то есть все, кроме
русских, лежат и дрожат, погрязая в дыму и грязи!

То ли дело у нас, где ни вечной борьбы, ни вражды в Елисейском дворце, -
только гибкие спины, и крепкие лбы, и восторженный лоск на лице! Где стоит
неподвижная ложка в борще, где толста нефтяная струя, где ни зла, ни добра,
ничего вообще, только счастье... но что это я?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-17 17:18:18 ]
Хто бував у Грузії, ніколи її не пожаліє, а лише любитиме довіку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-21 19:38:34 ]
Мовою документів
Хто відбудовував Донбас
Слово “Донбас” (у формі “Домбас”) вкарбувалося у мою дитячу пам’ять у другій половині 50-х, коли у село Понора, що на Славуччині, привезли з того “Домбасу” загиблу шахтарку Ладю Марчук, яку “у шахті завалило”. Ще довго про велелюдну процесію поховання нагадував чорний з червоною зіркою надгробок у формі терикона, привезений гірниками. Згодом ту зірку родичі замінили на хрестика. Памятаю й розповіді мого батька про те, як після приходу радянських військ сільських хлопців і дівчат відправляли на відбудову шахт, підірваних і затоплених при відступі Червоної армії, як він працював кріпильником на одній із таких копалень. Але лише нещодавно, доторкнувшись архівних документів тієї пори, я зрозумів, якою ціною дісталися українському народові ті шахти й той Донбас, який знахабніли від безкарності поплічники Кучми-Януковича намагаються відірвати від України. Пропоную низку документів з історії лише одного подільського села.

3/V-44 Голові сільрадис.Пилипи Олександр.
Райвиконком та РККП(б)У при цьому надсилає Вам список мобілізованих громадян Вашого села, яких ви лічно повинні привезти до Райвиконкому пятого червня 1944 року в 8 годин ранку для відправки їх по назначенню.
Мобілізоівні повинні мати з собою харчі на 10 суток та фураж для коней, якими будуть іхати.
Голови сільрад персонально несуть відповідальність за точне і своєчасне виконання цього розпорядження.
Голова Виконкому Ради Секретар РККП(б)У
Депутатів трудящихся Сердюк
Цимбалюк

Список
Мобілізованих громадян по селі Пилипи Олександрівські
Врублевська Марія Іванівна
Атаманюк Пилип Васильович
Нагорний Іван В.
Обойчук Андрій Мартинович
Щербанюк Ілько Никитович
Лукашен Василь Федорович
Гладиш Петро Кіндратович
Олендря Ігнат
Палаш Йосип
(ДАХО.Фонд Р-4983,опис 1,спр.2, арк.24,25)



25/V-44 Голові сільради села Пилипи Олександрівські
При цьому Віньковецький Райвиконком надсилає Вам ----- оповісток, по мобілізації робочої сили в Комбінат “Ворошиловградуголь”
План мобілізації для В/села встановлений 20 осіб, в тому числі 10 чол. 10 жінок.
Райвиконком зобовязує Вас мобілізувати зазначену кількість робочої сили із числа ТРУДОСПОСОБНОГО населення в/села й 29 травня 1944 року рівно о 9 годині ранку лічно головам сільрад привезти підводами їх до Райвиконкому, звідки будуть відправлені на ст.Дунаївці.
Мобілізовані з собою повинні мати: продукти харчування на 10 днів, воєнний білет, паспорт або справку с/р, справку з останнього місця роботи.
Райвиконком попереджує Вас, що встановлений план мобілізації робочої сили повинен бути повністю виконаний до 29/v-1944 р. і за рахунок фізично здорових громадян.
ПРИМІТКА: чоловічий пол мобілізувати всіх годних до фізичної роботи, но не годних до стройової служби.
Секретарам сільрад 27 й 29 травня передати по телефону інформацію про кількість мобілізованих по селу для відправки на роботу.
Голова Виконкому Райради
Депутатів трудящих Цимбалюк
Секретар Виконкому Райради
Депутатів трудящих Цимбалюк
(ДАХО. Фонд Р-4983, оп. 1, спр.2, арк.43)

Терміново
Телефонограма
Голові сільради Пилипи-Олександрівські
Зобов’язую негайно перевірити виїзд на роботу у Ворошиловградуголь мобілізованих 3/v-44 року по Вашому селі в кількості сім чол.
Хто ще не виїхав негайно сьогодні 31/V-44 року вислати таких на ст.Ярмолинці.
Голова Виконкому Райради
Деп. Труд. Цимбалюк
(там само, арк.47)


Пред. Сельсовета
Вы, вместе с призваными т.т. в ФЗО:
1. Нагорный Михаил Антон.
2. Палаш Никифор Мойсеевич
3. Щербанюк Василий Ильич
4. Атаманюк Василий Алексеев
5. Волошин Петр Алексеевич
6. Канюка Иван Пи..ович
7. Щербанюк Сергей Омельянович
8. Волошин Григорий Иванович
Обязаны ровно к 9-00 утра 30 октября – 45г. Явиться на сборный пункт (рай. клуб) для отправки призваных юношей до ст.Ярмолинцы.
Проследите, чтоб призванная молодежь была обеспечена исправной обувью, одеждой, продуктами питания на 10 дней и имела бы документы (паспорт, метрическую выпись или временные удостоверения.
Пред РИКа Шамрай
Зав.моб.отд.
(ДАХО. Фонд Р-4983,оп.1,спр.4,арк.61.)

ПРОТОКОЛ
Засідання виконкому Пилипо-Олександрівської сільської Ради Депутатів трудящих від 14 липня 1946 року
Присутні члени виконкому:
1. Федорук І.Т.
2. Палаш І.О.
3. Палаш Ганна
4. Волошин Марія
5. Гладиш Олекса
6. Сікорський Артем
7. Швець Рузалія
Порядок денний
1. Про набір в школи ФЗО
2. Різне
Слухали: 1. Про набір в школи ФЗО доповідає голова СВК т.Федорук, який зазначив, що в період четвертої Сталінської Пятирічки великої ваги набирає організований набір робочої сили а також підготовки молодих технічних кадрів. Наше село повинно було відправити в школи ФЗО 9 чоловік, на жаль деякі призивники по злочинному віднеслись до такої важливої справи а саме: Дубина Петро Яковлевіч 1.Дубина Іван Ільковвіч не зявився в призовний пункт.
Висловились: Депутат т.Сікорський А.М. зазначив, що зазначені призивники весь час саботують виконання постанов Партії і Уряду своєю не явкою на призивний пункт намагались зірвати виконання Указу Президії Верховної Ради СРСР про набір в школи ФЗО.
Депутат Гладиш зазначив: зривників
1. Дубина П.Я. Дубина І.І. притягнути до суворої відповідальності.
Постановили: заслухавши доповідь голови СВК. Т.Федорука про набір в школи ФЗО.
(ДАХО. Фонд Р-4983,оп.1,спр.6,арк.24.)

Привіт від товариша Сталіна
Протокол № (номера не зазначено – авт.)
Загальних зборів колгоспу “Сніп” села Пилипи-Олександрівські від 2.IX/-44 г.
Присутніх 211 чол.
Голова зборів Волошин К.С.
Секретар зборів Заіка Н.І.
Порядок денний:
1. Інформація про передачу тов. Сталіним подяки й привіту трудящим Віньковецького району за збір коштів на танкову колону “Радянське Поділля”
2. Про мобілізацію робочої сили в вугільну промисловість.
Слухали: інформацію про передачу тов. Сталіним подяки й привіту трудящим Віньковецького району за збір коштів на танкову колону “Радянське Поділля”.
Доповідач уповноважений райкома РККП(б) тов Мельнік, який зупиняється на моментах часу виникнення войни, на героїчний захист наших славних воїнів Вітчизни. Доповідач зупиняється на тому, яке велике значення має збір коштів на танкову колону. Міцний тил піддержує фронт, своєю сумлінною працею, достроковим виконанням всіх покладених завдань. І цим самим прискоримо розгром фашистських окупантів. Але на досягнутому зупинятися не можна, треба ще краще працювати. Але не всі колгоспники прийняли участь в підписці на танкову колону. Надалі ці товариші зрозуміють і візьмуть участь в підписці і щоб наш колгосп перейшов в передові ряди.
Тов. Мельник зупинився про “Міжнародний юнацький день”. В цей день молодь збирається й підсумовує свої досягнення. Молодь Радянська в Вітчизняній війні відігравала велику роль
Молодь героїчно захищає свою батьківщину не щадя своїм життям.
Слухали: виступ тов Палаша І.Ом.
Тов. Палаш зазначив, яке велике значення має збір грошей. Трудящі нашого району віднеслись добросовісно. Але наше село ще не виконало своєї контрольної цифри, але в короткий час ми повинні сплатити повністю. І цим самим прискорим розгром фашистських окупантів.
Ухвалили: Надалі ми колгоспники будемо працювати ще краще в виконувати всі поставлені завдання перед колгоспниками. В найкоротший час розрушене господарство колгоспу і в цілому район.
Слухали: інформацію тов. Мельника про мобілізацію робочої сили в вугільну промисловість.
Тов мельник зазначив, що окупанти розрушили наше господарство, культуру, а особливо вугільну промисловість. Перед нами стоїть завдання в найкоротший час відновити вугільну промисловість. Без вугілля не можуть існувати фабрики, заводи. Ми повинні піти назустріч відновлення промисловості, виявити бажаючих поїхати на відновлення. Люди, які мобілізовані на промисловість не повинні відказуватись.
Ухвалили: людям, які виділені їхати в промисловість повинні безвітказно їхати, не ухиляючись і 4/IX –44 всім мобілізованим виїхати.
Хто буде ухилятися від виїзду будуть прийматися міри по закону військового часу.
Зобов’язати голову к-пу, щоб людям, які виїзжають на промисловість, були забезпечені харчі і всім необхідним. Список мобілізованих на промисловість обговорено загальними зборами прикладається до протоколу.
Голова зборів
Секретар зборів

Список.
Громадян які виділені по мобілізації на роботу “Ворошиловоградуголь”
1. Гладиш Ніна Мнісатова – 1926 р
2. Гладиш Марія Петрівна – 1928
3. Палаш Марія Семенова - 1924
4. Атаманюк Олександра Гнат.- 1924
5. Щербанюк Катерина Н. - 1926
6. Крисько Олександра Мойс. - 1918
7. Гладиш Ганна Дмитріва - 1927
8. Олендра Фросина Киф. - 1927
9. Атаманюк Марія Сергіївна - 1926
10. Олендра Олександра Гнат. - 1928
11. Гульман Олександра Ан.- 1921
12. Лукашена Афія Авкс. - 1897
13. Підгурна Марія Савк. - 1925
14. Притуляк Василь Григ.- 1928
15. Вітковський Бронько - 1928
16. Волошин Григор Н. - 1928
17. Канюка Іван Пил. - 1928
18. Волошин Петро О. 1928
19. Палаш Ольга Петр. - 1927
20. Палаш Марія Савк. - 1927
21. Швець Ганна Лев. - 1928
22. Палаш Петро М. - 1908
23. Палаш Маланка - 1918
(ДАХО. Фонд Р-4983, оп.1, спр.3,арк.17.)

Такі списки не оминули жодного села. Хтось, як мій батько, повернувся з тих каторжних робіт живим, а хтось, як моя тітка Ладя - у труні; безліч їх загинуло від вибухів метану, під завалами, залишилися каліками, надихалися пилюгачі, що й досі вихаркують силікоз. Але багато-багато наших земляків – подолян і волинян – залишилися жити й працювати на Донбасі. Хто з нас не мав чи не має там родичів? І ось нам кажуть: “Мы вас кормим! Оставайтесь со своими цукровыми буряками, а мы с промышленностью не пропадем!” Чи це не хамство й невігластво?!
Валентин Бендюг
Хмельницький.