Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Угору чи униз, -
Ловлю себе на роздумі
Про неймовірну слизь
Отам, де є залишені
Колінами сліди, -
Де мрії глумом знищені
Мені болять завжди.
Навіть ті, кого, на жаль, досі не знав.
А ось із саду лутовок, що на горі,
Став несміло Езоп на поріг.
Неспішно Овідій з Причорномор’я прийшов,
Струшує куряву з подертих уже підошов.
З мольбертом і скрипкою (не ч
позбирала ртуть.
Бідолашний, ще не в комі,
я, ще поряд, тут.
Не знаходжу собі місця
для негожих рук.
Це за буревійним містом
безрадно
непідзвітно
мов змок чи замк
ненависть продається
що ходовий артикул
будь спок будь спок
жеровисько як є
В заметілі епох і формацій.
Прозвучить незглибима вина,
Над якою не владний Горацій.
Шум часів у шаленості снів,
В какофонії дикій, нестерпній,
В мерехтінні безжалісних днів,
Коли ляхи погромили козаків повсталих.
Павлюка і Остряниці полки подолали.
«Золоте десятиліття» для ляхів настало.
Навіть, Січ козацьку ляська залога зайняла,
Козаків по всіх усюдах звідти розігнала.
Хто у плавн
Тужних пісень еліта.
І розпочнеться дербі
Явищ погодних і літа.
Квестія життєдайна -
Хто добіжить останнім.
Інфа - це вже не тайна,
Та вільха вже вільніша без снігів.
Сьогодні сонце випило до ранку
Холодну синь заснулих берегів.
"Не я б’ю — верба б’є!" — лунає нині,
Від хати і до хати летить спів.
Пухнасті котики в дитячій жмені —
«Не можу влягтися. Посидимо біля віконця удвох?
Бо ходжу собі по квартирі нервово та зовсім не спиться,
Збираю світила, що падають з неба, складаю в куток.
Вони несподівано різні: спочатку
Теплу радіючи, трава, -
Від сну звільнилася замрія
І щастя звабно виграва.
Його будь-де щоденно ловить
Мій зір з появою весни
І водить радісно розмови
З ним про закінчення війни.
Виставу грає березень-актор.
Згадай, моє стареньке піаніно,
Адажіо дитинства ля мінор!
У нотній збірці, після сонатини,
Для мене одного співає хор
Ту давню пісню, наче лебедину...
Через гори, ріки та долини,
крізь пожежі, крізь югу та сніг
ми вели машини
й обминали міни
на шляхах-дорогах фронтових.
Це літо, що лишає нас.
Вони вовтузяться, мов оси,
Шукаючи убитий час.
У метушні і марнославстві
Шукаєм залишки тих днів,
Які минули так безславно,
та корупціонери.
Пошесть ця країну губить,
виснажує нерви.
Цим вона Майдан приспала,
ще й приспала правду,
що колись-то владу знала
за козацьку Раду.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Чарлз Буковскі руда вгорі і внизу
справжнє
вона завивала його
і вона запитала
"Моя дупа все ще має права?"
така комедія.
завжди є одна жінка
щоб врятувати тебе від іншої
і коли ця жінка рятує тебе
вона готується
знищувати.
"іноді я тебе ненавиджу"
сказала вона.
вона вийшла і сіла
на мій ганок і читала мій текст
Катулла, вона не поверталася
звідти годину.
люди ходили туди-сюди
повз мій будинок
дивуючись де такий потворний
стариган міг дістати
таку кралю
я теж не розумів.
коли вона увійшла я вхопив
її і затягнув до себе на коліна.
я підняв келих і сказав
їй, "випий це."
"ох," сказала вона, "ти змішав
вино з Джимом Бімом, ти готуєшся
стати бридким."
"ти фарбуєш волосся хною, чи
не так?"
"ти не бачиш," сказала вона і
встала і спустила свої
слакси й трусики
і волосся внизу було
таке саме як волосся
там угорі.
Сам Катулл не міг би бажати такого
для більшого історичного або
чудодійного блаженства;
потім вона пішла
здуру
до закоханих хлопців
недостатньо божевільних
щоб задурманити
жінку.
З "Кохання це собака з пекла"
Джим Бім - найбільш продаваний по всьому світу бренд бурбона
Charles Bukowski red up and down
red hair
real
she whirled it
and she asked
“is my ass still on?”
such comedy.
there is always one woman
to save you from another
and as that woman saves you
she makes ready to
destroy.
“sometimes I hate you,”
she said.
she walked out and sat on
my porch and read my copy
of Catullus, she stayed out
there for an hour.
people walked up and down
past my place
wondering where such an ugly
old man could get
such beauty.
I didn’t know either.
when she walked in I grabbed
her and pulled her to my lap.
I lifted my glass and told
her, “drink this.”
“oh,” she said, “you’ve mixed
wine with Jim Beam, you’re gonna
get nasty.”
“you henna your hair, don’t
you?”
“you don’t look,” she said and
stood up and pulled down her
slacks and panties and
the hair down there was the
same as the hair
up there.
Catullus himself couldn’t have wished
for more historic or
wondrous grace;
then he went
goofy
for tender boys
not mad enough
to become
women.
from "Love is a dog from hell"
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
