ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2025.12.23 11:38
Повертатися годі
з-під чужого крила.
На далекому сході
ти за себе була.
Там династії бились,
там точились бої,
там на тебе дивились
через очі твої.

Віктор Кучерук
2025.12.23 08:01
Шумить стривожено Дніпро,
Коли борвій здіймає хвилі, -
Коли лякається добро
У вир стрибнути з мокрих схилів.
Пропахле пилом і багном,
Воно боїться обмивати
Себе при світлі чи смерком,
Щоб оминало річку свято.

Тетяна Левицька
2025.12.22 19:59
Видно не того любила,
розірвала, попалила
помаранчові вітрила.
Деревом вросла в землицю —
погляд гострий, серце — криця,
а душа, немов криниця:
милосердна, хлібосільна,
щира, горда, своєрідна,

Іван Потьомкін
2025.12.22 17:40
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський загарбник-мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Тере

Борис Костиря
2025.12.22 15:26
Ліс як віддзеркалення
твоєї особистості.
Ліс як відбиття
твоїх думок.
З ким ще говорити,
як не з лісом?
Ти стоїш із ним
віч-на-віч.

Олена Побийголод
2025.12.22 13:54
Із Олександра Васильовича Некрасова *

Зміст
Глава перша
Глава друга
Глава третя
Глава четверта
Глава п’ята

Сергій Губерначук
2025.12.22 13:39
Дама. Вино.
У цих Броварах за кожним столом
грають у дурня!
А як до кишені за козирем!
А як переможно сміються!
Дотепність!
Дотепність!
Цілуйте чемпіона!

Віктор Кучерук
2025.12.22 09:43
Сліди імперської сваволі
Рясніють досі навкруги,
Бо заганяють у неволю
Нас знов неправедні торги.
Вчуваю ясно силу впливу
Боліт на дії та думки,
Коли читаю директиви
Про те, куди нам йти з руки.

В Горова Леся
2025.12.22 07:16
Пройшло сьогодні найкоротший шлях,
Торкаючись верхівок, сонце срібне,
Й занурилось у жовте сяйво німба,
Який за лісом підіймався, ніби
Фантомна позолота із гіллЯ.

А стовбурів увіткнуті списИ
Врізалися у небо, рвали хустя

Володимир Бойко
2025.12.21 22:38
Політиків із бездоганною репутацією не буває, є недостатньо скомпрометовані. Спільні вороги об’єднують надійніше, аніж спільні друзі. Люди приручаються набагато краще за тварин завдяки розвиненим товарно-грошовим відносинам. Інстинкт самознищенн

Ігор Терен
2025.12.21 18:35
А ми на мапі світу трохи інші.
Воюємо, не вішаємо ніс
як і раніше...
та у моно більше
спецоперацій, бо у них безвіз.

***
А бути дурнями відомими

Артур Курдіновський
2025.12.21 16:13
Самотня ніч. Холодне підвіконня.
Зима в душі, негода за вікном.
Гостей немає. Тиша безпардонна
Заволоділа дійсністю та сном.

Покрились льодом почуття бездонні,
Зів'яв букет яскравих еустом.
Тепер мій світ - безбарвне царство сонне,

Ігор Шоха
2025.12.21 16:03
А на кону – на видимому фронті
ніякої містерії нема.
Тяжка робота
бити ідіотів,
бо їх уже не тисячі, а тьма.

***
А у раю не яблуко дешеве,

Світлана Пирогова
2025.12.21 15:44
Туман заполонив собою
Усе, що бачив, охопив.
Жупан невидимого крою
Затьмарив стільки див.
Ідеш ліворуч чи праворуч,
Ледь-ледь щось видно в пелені.
Земля свою шепоче сповідь,
Їй теж не хочеться війни.

Борис Костиря
2025.12.21 14:56
Ця сльота так трагічно зимова
Увірвалась з незнаних глибин,
Відібрала провісницьке слово,
Мов дарунок таємних вершин.

Ця сльота розчинила всі мислі,
Розчинила і радість, і сум.
І сніги наповзають невтішні,

Віктор Насипаний
2025.12.21 14:47
Задали дітям в школі творчу вправу,
Щоб загадку придумали цікаву.
Якщо її ніхто не відгадає,
Отой оцінку гарну, звісно, має.
Не було часу в мами з татом в Юлі,
Пішла мала спитати у бабулі.
Старенька мудра, всяке- різне знала,
Одну хитреньку загадк
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ілахім Поет (1982) / Вірші

 Ти була
Ти була всім, чим я дихав і дихаю.
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.

Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сірими.
Тим, у що вірити міг без підстав.

Спекою липня, відлигою березня.
Виключенням. Еталонним взірцем.
Опієм: спробував - вічно тепер із ним
Або в раю, або в пеклі живцем.

Ти була пристрастю, болем і відчаєм.
Ритмами серця й мобільних гудків.
І гіркотою сльози чоловічої,
Де сконцентрована туга років.

Тим, що мовчиться у Білик і Скрябіна.
Тим, що лунає з пісень Соловій.
Болем у серці, екстазом в подряпинах.
Ангельским танцем на кінчиках вій.

Пристрастю жінки, цнотливістю дівчини.
Місцем, де збіглись життєві путі.
Душу мою від Полісся до Львівщини
Ти розіп’яла, немов на хресті.

Ти була мукою, радістю, втіхою.
Чимось з розряду повітря й води.

Ти будеш більше ніж тою, ким дихаю.
Тільки б нарешті тебе віднайти.

2024

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-04-21 21:09:17
Переглядів сторінки твору 417
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.572 / 5.5  (4.803 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 4.522 / 5.5  (4.762 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.708
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.09.30 22:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мосійчук (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-21 22:27:13 ]
Як то кажуть серед людей - між минулим і майбутнім є лише мить.

За оптимізм Л.Г. ! І за майбутнє!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-21 23:48:57 ]
Ах, леді, Ви не тільки чарівні –
До того ж неабиякий філософ.
Солодкими вустами Ви мені
Ще й мудрість дуже солодкоголосo
Наразі прозвістили… Ах, краса
У поєднанні з розумом – то зброя
Убивча! Я, звичайно, тільки «за».
Одна біда – що деякі герої
Свавільні: я їм не авторитет.
Живуть своїм життям, своя в них вдача.
(Я Вам тут, як із Богом тет-а-тет,
Сповідаю, як є). Але, відзначу,
Є спільна риса в нас: що я, що він -
Обидва щось від Вас ігнорувати
Не в змозі… Хай у нього в голові
Ще мудрості доволі малувато.
А оптизмізму я йому свого
І радий би хоч трішечки додати.
Але… таке відношення його
До автора – неначебто до тата
У дитинчати: що воно само
Повинне набивати гулі свої.
Отож ладу із ним і не дамо
Життю його… Та усмішки самої
Від Вас достатньо, щоб прозрів ЛГ.
Відкинув свої сумніви подалі.
І зрозумів одразу щось таке,
Що дасть йому відчути в ідеалі
Упевненість: що доля всіх веде.
І в тому, що зутріне героїню.
Таку, що рівних їй нема ніде
(І навіть в нашій рідній Україні,
Що найбагатша в світі на красу
Жіночу, як давно усім відомо).
І почуття його так піднесуть –
Кохана це відчує підсвідомо…
І відповість. І все погане й зле
Від пари поховається у жито.
Хай покохає лиш на мить, але
Заради тої миті варто жити)

Дякую Вам дуже за відгук, пані Олено!
Тепер Ви мене змушуєте питати: хто Ви є? Ви - жінка, з якої прозою, здається, просто неможливо говорити! Хіба так буває?? Але ж ось... Це диво дивне! Ви справді неабиякими чарами володієте!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2024-04-23 01:44:58 ]
Чудова, цікава поезія, лише спіткнулася на цій фразі, " Душу мою між від Полісся до Львівщини" "Між", тут зайвий склад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-23 07:10:53 ]
Пані Тетяно, вітаю і дякую!!!
Каюся, грішний: друкарські помилки - це наче якесь моє прокляття; ніби справді пороблено) До того ж так вже воно склалося, що на протязі дня писати мені доводиться дуже багато. Ну і ці два фактори отакий мультиплікативний ефект, так би мовити, дають: очі замилюються страшно: ніби й вичитую, але все одно десь щось неодмінно таке в мене проскочить де-де. Та й інколи ще ці друкарські помилки в мене такі, що й сміх, і гріх - то наче "за Фрейдом", то просто кумедно. Але одного разу було так, не влучив по потрібній літері - а вийшов образ, який зробив рядок цікавіше) З тієї пори я перестав дратуватися - сприймаю такі халепи з гумором і філософські)
От і тут чомусь не видалився в мене прийменник з першого варіанту цього рядка - певно, як воно буває, думка випередила пальці та й потягла за собою увагу, як тії коні - бідолашного Іпполіта чи Фаетона)

Дуже Вам дякую за добрі слова, за уважне читання і за корисну підказочку!
І дуже радий познайомитися з Вами, пані Тетяно!)