Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.30
16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
2026.01.30
15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.
Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.
Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги
2026.01.30
13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!
Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!
Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
2026.01.30
10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
2026.01.29
21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
2026.01.29
19:57
МАГІСТРАЛ
Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Розпливчасті та ледь помітні тіні
Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Розпливчасті та ледь помітні тіні
2026.01.29
18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача
я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“
бігме-бо відьмача
я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“
2026.01.29
18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході
2026.01.29
17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.
Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.
Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна
2026.01.29
16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
2026.01.29
11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.
2026.01.29
11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.
На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.
На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,
2026.01.29
11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…
2026.01.29
10:42
Із Іллі Еренбурга (1891-1967)
Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,
і є душа – іще не скорена,
Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,
і є душа – іще не скорена,
2026.01.29
05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.
Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.
Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,
2026.01.28
23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)
У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)
У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Переглядаючи свої публікації...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Переглядаючи свої публікації...
Переглядаючи свої публікації на сайті Клуба поезії., звернула увагу, що роздуми і переклад про фіалки був перечитаний відвідувачами сайту 2196 разів...
Фіалка квітка-ніжна, колір бархатний чарує...
16.07.19 7.07
Моє фото фіалки на вікні.
Фіалка або квітка самотності: легенда походження
Стародавні греки вважали фіалку квіткою смутку і смерті. Вони прикрашали фіалками могили молодих, які передчасно пішли з життя дівчат. Але у цієї прекрасної квітки було й інше значення: вона символізувала весняне пробудження природи.
Згідно давньогрецького міфу, одна з прекрасних дочок титану Атласу, рятуючись від переслідувань закоханого в неї Аполлона, звернулася за допомогою до Зевса. Громовержець перетворив дівчину в фіалку і сховав у тіні своїх небесних лісів. Можливо, люди ніколи б не побачили фіалку, але одного разу прекрасна Персефона - дочка Зевса і богині родючості Деметри - була викрадена володарем царства мертвих Аїдом саме в той момент, коли вона збирала ці чудові квіти. Злякавшись, дівчина впустила фіалки на землю.
Але, незважаючи на сумні асоціації, фіалка була у греків однією з улюблених квітів. Вони прикрашали фіалюкамі себе, свої будинки, храми і статуї богів. До того ж ця квітка служила символом Афін, які видатний поет Піндар оспівував як місто, увінчане фіалками, а художники зображували в образі жінки з вінком фіалок на голові.
Велику популярність отримала фіалка триколірна, яку зазвичай називають братки. Кольори її пелюсток символізують надію (білий), здивування (жовтий) і печаль (фіолетовий). Згідно з легендою, вони відображають 3 періоди в житті доброї і довірливої дівчини Анюти. На свою біду вона полюбила легкодуху і непостійну людину, яка кинула її, пообіцявши повернутися. Анюта довго чекала коханого і поступово згасла від туги. На могилі дівчини виросли квіти, в триколірних пелюстках яких відбилися її надія на повернення коханого, яке прийшло їй на зміну здивування і нескінченна печаль.
Фіолетові квіти, незважаючи на існуючу думку про те, що це колір печалі, зміцнюють любов і взаєморозуміння в сім'ї.
Сьогодні існує думка, що фіалка є квіткою самотності. Вважається, що там, де вона росте, створюється дуже сильна жіночна атмосфера, з якої неможливо ужитися чоловічій енергетиці. У той же час, є і діаметрально протилежна думка, згідно з якою фіалка, навпаки, несе мир і гармонію в сім'ю. До того ж існує народна прикмета, яка свідчить, що самотня дівчина, яка отримала фіалку в подарунок від щасливої заміжньої жінки, в найближчому майбутньому благополучно вийде заміж. Якщо ж такий подарунок зробить чоловік, то цілком можливо, що він і стане щасливим обранцем.
На думку астрологів, фіалки знаходяться під заступництвом Венери і належать до сузір'я Тільців. У зв'язку з цим квітка може стати для своїх господарів джерелом здоров'я і фінансового благополуччя. Багато що залежить і від колірної гами.
Білі проганяють погані думки, блакитні приносять натхнення, червоні допомагають позбутися від шкідливих звичок. Так що боятися фіалок зовсім не варто.
Переклала на українську мову 16.07.19 12.21
Фіалка квітка-ніжна, колір бархатний чарує...
16.07.19 7.07
Моє фото фіалки на вікні.
Фіалка або квітка самотності: легенда походження
Стародавні греки вважали фіалку квіткою смутку і смерті. Вони прикрашали фіалками могили молодих, які передчасно пішли з життя дівчат. Але у цієї прекрасної квітки було й інше значення: вона символізувала весняне пробудження природи.
Згідно давньогрецького міфу, одна з прекрасних дочок титану Атласу, рятуючись від переслідувань закоханого в неї Аполлона, звернулася за допомогою до Зевса. Громовержець перетворив дівчину в фіалку і сховав у тіні своїх небесних лісів. Можливо, люди ніколи б не побачили фіалку, але одного разу прекрасна Персефона - дочка Зевса і богині родючості Деметри - була викрадена володарем царства мертвих Аїдом саме в той момент, коли вона збирала ці чудові квіти. Злякавшись, дівчина впустила фіалки на землю.
Але, незважаючи на сумні асоціації, фіалка була у греків однією з улюблених квітів. Вони прикрашали фіалюкамі себе, свої будинки, храми і статуї богів. До того ж ця квітка служила символом Афін, які видатний поет Піндар оспівував як місто, увінчане фіалками, а художники зображували в образі жінки з вінком фіалок на голові.
Велику популярність отримала фіалка триколірна, яку зазвичай називають братки. Кольори її пелюсток символізують надію (білий), здивування (жовтий) і печаль (фіолетовий). Згідно з легендою, вони відображають 3 періоди в житті доброї і довірливої дівчини Анюти. На свою біду вона полюбила легкодуху і непостійну людину, яка кинула її, пообіцявши повернутися. Анюта довго чекала коханого і поступово згасла від туги. На могилі дівчини виросли квіти, в триколірних пелюстках яких відбилися її надія на повернення коханого, яке прийшло їй на зміну здивування і нескінченна печаль.
Фіолетові квіти, незважаючи на існуючу думку про те, що це колір печалі, зміцнюють любов і взаєморозуміння в сім'ї.
Сьогодні існує думка, що фіалка є квіткою самотності. Вважається, що там, де вона росте, створюється дуже сильна жіночна атмосфера, з якої неможливо ужитися чоловічій енергетиці. У той же час, є і діаметрально протилежна думка, згідно з якою фіалка, навпаки, несе мир і гармонію в сім'ю. До того ж існує народна прикмета, яка свідчить, що самотня дівчина, яка отримала фіалку в подарунок від щасливої заміжньої жінки, в найближчому майбутньому благополучно вийде заміж. Якщо ж такий подарунок зробить чоловік, то цілком можливо, що він і стане щасливим обранцем.
На думку астрологів, фіалки знаходяться під заступництвом Венери і належать до сузір'я Тільців. У зв'язку з цим квітка може стати для своїх господарів джерелом здоров'я і фінансового благополуччя. Багато що залежить і від колірної гами.
Білі проганяють погані думки, блакитні приносять натхнення, червоні допомагають позбутися від шкідливих звичок. Так що боятися фіалок зовсім не варто.
Переклала на українську мову 16.07.19 12.21
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
