Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.28
22:16
Коли до срібних передзвонів тягнуться церкви,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,
2025.11.28
21:41
Кровний брате мій, повір,
хоч терпіли до цих пір –
не залишить сам нас звір,
буде нищити без мір.
+ Царице Небесна, в цей час
+ Покровом Своїм храни нас. +
хоч терпіли до цих пір –
не залишить сам нас звір,
буде нищити без мір.
+ Царице Небесна, в цей час
+ Покровом Своїм храни нас. +
2025.11.28
19:39
ВІДПУСКАЮ (діалог з Лілією Ніколаєнко)
***
Я відпускаю. Не тримай, коханий.
Не озирайся, ти мости спалив.
Всі сповіді та спогади, мов рани.
Навколо - воля і гіркий полин…
***
Я відпускаю. Не тримай, коханий.
Не озирайся, ти мости спалив.
Всі сповіді та спогади, мов рани.
Навколо - воля і гіркий полин…
2025.11.28
17:51
Маленька пташко, диво легкотіле.
Непоказна, але чудова. Хто ти?
Ти у вікно до мене залетіла
В оказії нестримного польоту.
І б'єшся у шифонові гардини,
Де кожна складка - пасткою для тебе.
Маленька сірокрила пташко дивна!
Непоказна, але чудова. Хто ти?
Ти у вікно до мене залетіла
В оказії нестримного польоту.
І б'єшся у шифонові гардини,
Де кожна складка - пасткою для тебе.
Маленька сірокрила пташко дивна!
2025.11.28
10:02
Журбою пахне жінка —
У щастя куций вік.
Дістав вже до печінки
Цивільний чоловік.
Від сорому згораєш,
Бо на твоїй руці
Тату — тавро моралі
У щастя куций вік.
Дістав вже до печінки
Цивільний чоловік.
Від сорому згораєш,
Бо на твоїй руці
Тату — тавро моралі
2025.11.28
06:14
Таїться тиша в темряві кромішній
І чимось марить напівсонний двір,
А я римую безнадійно вірші,
Написаним дивуючи папір.
Допоки тиша вкутана пітьмою
За вікнами дрімає залюбки, -
Я душу мучу працею нічною,
Верзіннями утомлюю думки.
І чимось марить напівсонний двір,
А я римую безнадійно вірші,
Написаним дивуючи папір.
Допоки тиша вкутана пітьмою
За вікнами дрімає залюбки, -
Я душу мучу працею нічною,
Верзіннями утомлюю думки.
2025.11.28
03:57
І Юда сіль розсипавши по столу
узяв той хліба зболений шматок
і вийшов геть і ніч така вже тепла
така вже зоряна була остання ніч
і йшов гнівливо машучи рукою
і згадував той тон і ті слова
не чуючи спішить він мимоволі
узяв той хліба зболений шматок
і вийшов геть і ніч така вже тепла
така вже зоряна була остання ніч
і йшов гнівливо машучи рукою
і згадував той тон і ті слова
не чуючи спішить він мимоволі
2025.11.27
19:09
В білих смужках, в смужках чорних,
Скаче, скаче, ще й проворна.
Схожа трохи на коня,
Бо вона йому рідня.
Полюбляє зебра трави,
І швидка - це вам не равлик.
Хижаки не доженуть,
Сонце вказує їй путь.
Скаче, скаче, ще й проворна.
Схожа трохи на коня,
Бо вона йому рідня.
Полюбляє зебра трави,
І швидка - це вам не равлик.
Хижаки не доженуть,
Сонце вказує їй путь.
2025.11.27
18:12
Поляки – нація страшенно гонорова.
То в них сидить іще, напевно, од віків.
Хоч мати гонор – то є, начебто чудово.
Та, як його занадто дуже?! А такі
Уже поляки… Щоб не надто гонорились
Та спільну мову з українцями знайшли,
Таку б державу сильну сотво
То в них сидить іще, напевно, од віків.
Хоч мати гонор – то є, начебто чудово.
Та, як його занадто дуже?! А такі
Уже поляки… Щоб не надто гонорились
Та спільну мову з українцями знайшли,
Таку б державу сильну сотво
2025.11.27
12:41
Він вискакує з двору
і бігає вулицею
невідомо чого.
Чумазий, у лахмітті,
ледве одягнутий.
Викрикує незрозумілі слова.
Радше, їх і словами
не можна назвати.
і бігає вулицею
невідомо чого.
Чумазий, у лахмітті,
ледве одягнутий.
Викрикує незрозумілі слова.
Радше, їх і словами
не можна назвати.
2025.11.27
10:13
Я у душі, мов Іов серед гною,
сиджу паршивий, у коростах весь.
На себе сам збираюся війною,
і правда це, хоча й брехав я десь.
Колись брехав я, мов отой собака,
що брязка на подвір’ї ланцюгом.
Ця книга скарг складе грубезний том,
вмережаний дрібнен
сиджу паршивий, у коростах весь.
На себе сам збираюся війною,
і правда це, хоча й брехав я десь.
Колись брехав я, мов отой собака,
що брязка на подвір’ї ланцюгом.
Ця книга скарг складе грубезний том,
вмережаний дрібнен
2025.11.27
09:21
Профан профан і ще профан
На полі радісних взаємин
На день народження - диван
Аж пам’ять скорчилась… дилеми
Дзвінок дзвінок і ще дзвінок
Приліг проспав ну вибачайте
Бо притомило від пліток
А про народження подбайте…
На полі радісних взаємин
На день народження - диван
Аж пам’ять скорчилась… дилеми
Дзвінок дзвінок і ще дзвінок
Приліг проспав ну вибачайте
Бо притомило від пліток
А про народження подбайте…
2025.11.27
09:21
Не спи, мій друже, світ проспиш,
бери перо, твори шедеври!
Та не шукай тієї стерви,
що вимагає з тебе лиш
смарагди, перла чарівні,
речей коштовних подарунки.
Хай жадібно скуштує трунку,
що наслідований мені!
бери перо, твори шедеври!
Та не шукай тієї стерви,
що вимагає з тебе лиш
смарагди, перла чарівні,
речей коштовних подарунки.
Хай жадібно скуштує трунку,
що наслідований мені!
2025.11.27
07:03
Студеніє листопад
Ув обіймах грудня, -
Засніжило невпопад
Знову пополудні.
Доокола вихорці
Білі зав'юнились, -
В льодом заскленій ріці
Зникнув сонця вилиск.
Ув обіймах грудня, -
Засніжило невпопад
Знову пополудні.
Доокола вихорці
Білі зав'юнились, -
В льодом заскленій ріці
Зникнув сонця вилиск.
2025.11.27
06:05
Не зможу я для тебе стати принцом -
За віком я давно вже не юнак.
Але, можливо, ще на цій сторінці
Ти прочитаєш мій таємний знак.
Кому потрібна сповідь альтруїста,
Коли тепер цінується брехня?
Ніколи я не мав пів королівства,
За віком я давно вже не юнак.
Але, можливо, ще на цій сторінці
Ти прочитаєш мій таємний знак.
Кому потрібна сповідь альтруїста,
Коли тепер цінується брехня?
Ніколи я не мав пів королівства,
2025.11.26
16:55
Туман уранішній осів
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.
І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.
І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Переглядаючи свої публікації...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Переглядаючи свої публікації...
Переглядаючи свої публікації на сайті Клуба поезії., звернула увагу, що роздуми і переклад про фіалки був перечитаний відвідувачами сайту 2196 разів...
Фіалка квітка-ніжна, колір бархатний чарує...
16.07.19 7.07
Моє фото фіалки на вікні.
Фіалка або квітка самотності: легенда походження
Стародавні греки вважали фіалку квіткою смутку і смерті. Вони прикрашали фіалками могили молодих, які передчасно пішли з життя дівчат. Але у цієї прекрасної квітки було й інше значення: вона символізувала весняне пробудження природи.
Згідно давньогрецького міфу, одна з прекрасних дочок титану Атласу, рятуючись від переслідувань закоханого в неї Аполлона, звернулася за допомогою до Зевса. Громовержець перетворив дівчину в фіалку і сховав у тіні своїх небесних лісів. Можливо, люди ніколи б не побачили фіалку, але одного разу прекрасна Персефона - дочка Зевса і богині родючості Деметри - була викрадена володарем царства мертвих Аїдом саме в той момент, коли вона збирала ці чудові квіти. Злякавшись, дівчина впустила фіалки на землю.
Але, незважаючи на сумні асоціації, фіалка була у греків однією з улюблених квітів. Вони прикрашали фіалюкамі себе, свої будинки, храми і статуї богів. До того ж ця квітка служила символом Афін, які видатний поет Піндар оспівував як місто, увінчане фіалками, а художники зображували в образі жінки з вінком фіалок на голові.
Велику популярність отримала фіалка триколірна, яку зазвичай називають братки. Кольори її пелюсток символізують надію (білий), здивування (жовтий) і печаль (фіолетовий). Згідно з легендою, вони відображають 3 періоди в житті доброї і довірливої дівчини Анюти. На свою біду вона полюбила легкодуху і непостійну людину, яка кинула її, пообіцявши повернутися. Анюта довго чекала коханого і поступово згасла від туги. На могилі дівчини виросли квіти, в триколірних пелюстках яких відбилися її надія на повернення коханого, яке прийшло їй на зміну здивування і нескінченна печаль.
Фіолетові квіти, незважаючи на існуючу думку про те, що це колір печалі, зміцнюють любов і взаєморозуміння в сім'ї.
Сьогодні існує думка, що фіалка є квіткою самотності. Вважається, що там, де вона росте, створюється дуже сильна жіночна атмосфера, з якої неможливо ужитися чоловічій енергетиці. У той же час, є і діаметрально протилежна думка, згідно з якою фіалка, навпаки, несе мир і гармонію в сім'ю. До того ж існує народна прикмета, яка свідчить, що самотня дівчина, яка отримала фіалку в подарунок від щасливої заміжньої жінки, в найближчому майбутньому благополучно вийде заміж. Якщо ж такий подарунок зробить чоловік, то цілком можливо, що він і стане щасливим обранцем.
На думку астрологів, фіалки знаходяться під заступництвом Венери і належать до сузір'я Тільців. У зв'язку з цим квітка може стати для своїх господарів джерелом здоров'я і фінансового благополуччя. Багато що залежить і від колірної гами.
Білі проганяють погані думки, блакитні приносять натхнення, червоні допомагають позбутися від шкідливих звичок. Так що боятися фіалок зовсім не варто.
Переклала на українську мову 16.07.19 12.21
Фіалка квітка-ніжна, колір бархатний чарує...
16.07.19 7.07
Моє фото фіалки на вікні.
Фіалка або квітка самотності: легенда походження
Стародавні греки вважали фіалку квіткою смутку і смерті. Вони прикрашали фіалками могили молодих, які передчасно пішли з життя дівчат. Але у цієї прекрасної квітки було й інше значення: вона символізувала весняне пробудження природи.
Згідно давньогрецького міфу, одна з прекрасних дочок титану Атласу, рятуючись від переслідувань закоханого в неї Аполлона, звернулася за допомогою до Зевса. Громовержець перетворив дівчину в фіалку і сховав у тіні своїх небесних лісів. Можливо, люди ніколи б не побачили фіалку, але одного разу прекрасна Персефона - дочка Зевса і богині родючості Деметри - була викрадена володарем царства мертвих Аїдом саме в той момент, коли вона збирала ці чудові квіти. Злякавшись, дівчина впустила фіалки на землю.
Але, незважаючи на сумні асоціації, фіалка була у греків однією з улюблених квітів. Вони прикрашали фіалюкамі себе, свої будинки, храми і статуї богів. До того ж ця квітка служила символом Афін, які видатний поет Піндар оспівував як місто, увінчане фіалками, а художники зображували в образі жінки з вінком фіалок на голові.
Велику популярність отримала фіалка триколірна, яку зазвичай називають братки. Кольори її пелюсток символізують надію (білий), здивування (жовтий) і печаль (фіолетовий). Згідно з легендою, вони відображають 3 періоди в житті доброї і довірливої дівчини Анюти. На свою біду вона полюбила легкодуху і непостійну людину, яка кинула її, пообіцявши повернутися. Анюта довго чекала коханого і поступово згасла від туги. На могилі дівчини виросли квіти, в триколірних пелюстках яких відбилися її надія на повернення коханого, яке прийшло їй на зміну здивування і нескінченна печаль.
Фіолетові квіти, незважаючи на існуючу думку про те, що це колір печалі, зміцнюють любов і взаєморозуміння в сім'ї.
Сьогодні існує думка, що фіалка є квіткою самотності. Вважається, що там, де вона росте, створюється дуже сильна жіночна атмосфера, з якої неможливо ужитися чоловічій енергетиці. У той же час, є і діаметрально протилежна думка, згідно з якою фіалка, навпаки, несе мир і гармонію в сім'ю. До того ж існує народна прикмета, яка свідчить, що самотня дівчина, яка отримала фіалку в подарунок від щасливої заміжньої жінки, в найближчому майбутньому благополучно вийде заміж. Якщо ж такий подарунок зробить чоловік, то цілком можливо, що він і стане щасливим обранцем.
На думку астрологів, фіалки знаходяться під заступництвом Венери і належать до сузір'я Тільців. У зв'язку з цим квітка може стати для своїх господарів джерелом здоров'я і фінансового благополуччя. Багато що залежить і від колірної гами.
Білі проганяють погані думки, блакитні приносять натхнення, червоні допомагають позбутися від шкідливих звичок. Так що боятися фіалок зовсім не варто.
Переклала на українську мову 16.07.19 12.21
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
