Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.02
22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
2025.12.02
22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
2025.12.02
21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
2025.12.02
20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
2025.12.02
14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
2025.12.02
12:01
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
2025.12.01
23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
2025.12.01
12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
2025.12.01
11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
2025.12.01
09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
2025.12.01
09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
2025.12.01
08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
2025.12.01
08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
2025.12.01
05:52
Бушувала ніч прибоєм,
Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Переглядаючи свої публікації...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Переглядаючи свої публікації...
Переглядаючи свої публікації на сайті Клуба поезії., звернула увагу, що роздуми і переклад про фіалки був перечитаний відвідувачами сайту 2196 разів...
Фіалка квітка-ніжна, колір бархатний чарує...
16.07.19 7.07
Моє фото фіалки на вікні.
Фіалка або квітка самотності: легенда походження
Стародавні греки вважали фіалку квіткою смутку і смерті. Вони прикрашали фіалками могили молодих, які передчасно пішли з життя дівчат. Але у цієї прекрасної квітки було й інше значення: вона символізувала весняне пробудження природи.
Згідно давньогрецького міфу, одна з прекрасних дочок титану Атласу, рятуючись від переслідувань закоханого в неї Аполлона, звернулася за допомогою до Зевса. Громовержець перетворив дівчину в фіалку і сховав у тіні своїх небесних лісів. Можливо, люди ніколи б не побачили фіалку, але одного разу прекрасна Персефона - дочка Зевса і богині родючості Деметри - була викрадена володарем царства мертвих Аїдом саме в той момент, коли вона збирала ці чудові квіти. Злякавшись, дівчина впустила фіалки на землю.
Але, незважаючи на сумні асоціації, фіалка була у греків однією з улюблених квітів. Вони прикрашали фіалюкамі себе, свої будинки, храми і статуї богів. До того ж ця квітка служила символом Афін, які видатний поет Піндар оспівував як місто, увінчане фіалками, а художники зображували в образі жінки з вінком фіалок на голові.
Велику популярність отримала фіалка триколірна, яку зазвичай називають братки. Кольори її пелюсток символізують надію (білий), здивування (жовтий) і печаль (фіолетовий). Згідно з легендою, вони відображають 3 періоди в житті доброї і довірливої дівчини Анюти. На свою біду вона полюбила легкодуху і непостійну людину, яка кинула її, пообіцявши повернутися. Анюта довго чекала коханого і поступово згасла від туги. На могилі дівчини виросли квіти, в триколірних пелюстках яких відбилися її надія на повернення коханого, яке прийшло їй на зміну здивування і нескінченна печаль.
Фіолетові квіти, незважаючи на існуючу думку про те, що це колір печалі, зміцнюють любов і взаєморозуміння в сім'ї.
Сьогодні існує думка, що фіалка є квіткою самотності. Вважається, що там, де вона росте, створюється дуже сильна жіночна атмосфера, з якої неможливо ужитися чоловічій енергетиці. У той же час, є і діаметрально протилежна думка, згідно з якою фіалка, навпаки, несе мир і гармонію в сім'ю. До того ж існує народна прикмета, яка свідчить, що самотня дівчина, яка отримала фіалку в подарунок від щасливої заміжньої жінки, в найближчому майбутньому благополучно вийде заміж. Якщо ж такий подарунок зробить чоловік, то цілком можливо, що він і стане щасливим обранцем.
На думку астрологів, фіалки знаходяться під заступництвом Венери і належать до сузір'я Тільців. У зв'язку з цим квітка може стати для своїх господарів джерелом здоров'я і фінансового благополуччя. Багато що залежить і від колірної гами.
Білі проганяють погані думки, блакитні приносять натхнення, червоні допомагають позбутися від шкідливих звичок. Так що боятися фіалок зовсім не варто.
Переклала на українську мову 16.07.19 12.21
Фіалка квітка-ніжна, колір бархатний чарує...
16.07.19 7.07
Моє фото фіалки на вікні.
Фіалка або квітка самотності: легенда походження
Стародавні греки вважали фіалку квіткою смутку і смерті. Вони прикрашали фіалками могили молодих, які передчасно пішли з життя дівчат. Але у цієї прекрасної квітки було й інше значення: вона символізувала весняне пробудження природи.
Згідно давньогрецького міфу, одна з прекрасних дочок титану Атласу, рятуючись від переслідувань закоханого в неї Аполлона, звернулася за допомогою до Зевса. Громовержець перетворив дівчину в фіалку і сховав у тіні своїх небесних лісів. Можливо, люди ніколи б не побачили фіалку, але одного разу прекрасна Персефона - дочка Зевса і богині родючості Деметри - була викрадена володарем царства мертвих Аїдом саме в той момент, коли вона збирала ці чудові квіти. Злякавшись, дівчина впустила фіалки на землю.
Але, незважаючи на сумні асоціації, фіалка була у греків однією з улюблених квітів. Вони прикрашали фіалюкамі себе, свої будинки, храми і статуї богів. До того ж ця квітка служила символом Афін, які видатний поет Піндар оспівував як місто, увінчане фіалками, а художники зображували в образі жінки з вінком фіалок на голові.
Велику популярність отримала фіалка триколірна, яку зазвичай називають братки. Кольори її пелюсток символізують надію (білий), здивування (жовтий) і печаль (фіолетовий). Згідно з легендою, вони відображають 3 періоди в житті доброї і довірливої дівчини Анюти. На свою біду вона полюбила легкодуху і непостійну людину, яка кинула її, пообіцявши повернутися. Анюта довго чекала коханого і поступово згасла від туги. На могилі дівчини виросли квіти, в триколірних пелюстках яких відбилися її надія на повернення коханого, яке прийшло їй на зміну здивування і нескінченна печаль.
Фіолетові квіти, незважаючи на існуючу думку про те, що це колір печалі, зміцнюють любов і взаєморозуміння в сім'ї.
Сьогодні існує думка, що фіалка є квіткою самотності. Вважається, що там, де вона росте, створюється дуже сильна жіночна атмосфера, з якої неможливо ужитися чоловічій енергетиці. У той же час, є і діаметрально протилежна думка, згідно з якою фіалка, навпаки, несе мир і гармонію в сім'ю. До того ж існує народна прикмета, яка свідчить, що самотня дівчина, яка отримала фіалку в подарунок від щасливої заміжньої жінки, в найближчому майбутньому благополучно вийде заміж. Якщо ж такий подарунок зробить чоловік, то цілком можливо, що він і стане щасливим обранцем.
На думку астрологів, фіалки знаходяться під заступництвом Венери і належать до сузір'я Тільців. У зв'язку з цим квітка може стати для своїх господарів джерелом здоров'я і фінансового благополуччя. Багато що залежить і від колірної гами.
Білі проганяють погані думки, блакитні приносять натхнення, червоні допомагають позбутися від шкідливих звичок. Так що боятися фіалок зовсім не варто.
Переклала на українську мову 16.07.19 12.21
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
