Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.07
16:29
Хмільний Хмільник на рідному Поділлі --
Благословенний, чарівливий край.
Де пестили мене волосся хвилі,
І мріяння збувалися про рай.
І бабине цвіло розкішне літо...
Я поринав у промені принад
Щоб душу розхвильовану зігріти --
Благословенний, чарівливий край.
Де пестили мене волосся хвилі,
І мріяння збувалися про рай.
І бабине цвіло розкішне літо...
Я поринав у промені принад
Щоб душу розхвильовану зігріти --
2025.11.07
13:41
Звертаюсь вкотре до автівки:
Звези мене куди небудь…
А краще все ж до Шепетівки
І зупинитись не забудь
У тім селі, що зріс і виріс
Де цвинтар… школа… сінокос
Малечі зліт… дорослих вирій
І гомін бджілок, вредних ос…
Звези мене куди небудь…
А краще все ж до Шепетівки
І зупинитись не забудь
У тім селі, що зріс і виріс
Де цвинтар… школа… сінокос
Малечі зліт… дорослих вирій
І гомін бджілок, вредних ос…
2025.11.06
21:53
Не певен, що якби Мойсей
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…
2025.11.06
21:39
Я простягаю до тебе руки
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,
2025.11.06
21:22
Як перейшов я у четвертий клас
І стали ми історію вивчати,
То довелось ім’я його стрічати.
Він представлявся, як «герой» для нас.
Бо вміло з ворогами воював,
В Червоній Армії був знаним командиром.
Ми вірили тим побрехенькам щиро,
Бо хто ж тоді про
І стали ми історію вивчати,
То довелось ім’я його стрічати.
Він представлявся, як «герой» для нас.
Бо вміло з ворогами воював,
В Червоній Армії був знаним командиром.
Ми вірили тим побрехенькам щиро,
Бо хто ж тоді про
2025.11.06
17:57
Вереміями, вереміями
Плач із радістю межував.
Все перебрано, перевіяно,
Перелущено по жнивах.
Чи пробачило спрагу літові
Те, що вижило у зимі?
Від морозу і спеки - мітини,
Плач із радістю межував.
Все перебрано, перевіяно,
Перелущено по жнивах.
Чи пробачило спрагу літові
Те, що вижило у зимі?
Від морозу і спеки - мітини,
2025.11.06
17:15
Вкривають землю втомлену тумани,
Народжуючи зболені рядки.
Чи варто будувати точні плани,
Коли у долі власні є думки?
Можливо, осінь рубіконом стане,
Напише світлі, райдужні казки.
З пейзажу прибираю все погане,
Народжуючи зболені рядки.
Чи варто будувати точні плани,
Коли у долі власні є думки?
Можливо, осінь рубіконом стане,
Напише світлі, райдужні казки.
З пейзажу прибираю все погане,
2025.11.06
15:34
Скажи осіннім квітам*:
Вітрила осені давно роздерті**,
Сірі хмари стали вином
У келиху старчика Фідія***
(Він будував Колізей –
Думав, що то окраса,
Думав, що то капелюх,
Що загубив дивак Аполлон,
Вітрила осені давно роздерті**,
Сірі хмари стали вином
У келиху старчика Фідія***
(Він будував Колізей –
Думав, що то окраса,
Думав, що то капелюх,
Що загубив дивак Аполлон,
2025.11.06
13:26
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топиться?
Чом ти голову схилила, вії опустила?
Може, кращого від мене, бува, полюбила?..
...Не розказуй, голубонько. В словах нема нужди,
Бо ж на личеньку твоєму заквітають руж
Чи сватів до тебе слати, чи піти топиться?
Чом ти голову схилила, вії опустила?
Може, кращого від мене, бува, полюбила?..
...Не розказуй, голубонько. В словах нема нужди,
Бо ж на личеньку твоєму заквітають руж
2025.11.06
09:46
Хороший привід: досі в справі
Як режисер над усіма…
І не важливо на підставі
Чи усерйоз, чи жартома
Цікаво буде споглядати —
До прозвиськ всучать: театрал!?
Не по одинці, з ніжним матом…
Ну, що поробиш… ритуал.
Як режисер над усіма…
І не важливо на підставі
Чи усерйоз, чи жартома
Цікаво буде споглядати —
До прозвиськ всучать: театрал!?
Не по одинці, з ніжним матом…
Ну, що поробиш… ритуал.
2025.11.06
01:04
З молитви тихо виростає небо,
І сонця голос будить вороння.
А на душі ще світло, та жовтнево.
Між берегами листя човен дня.
Вже розплітає сонце дні й дороги,
Вітри на шаблях ділять листя мідь.
Але думки, мов блазні – скоморохи,
І сонця голос будить вороння.
А на душі ще світло, та жовтнево.
Між берегами листя човен дня.
Вже розплітає сонце дні й дороги,
Вітри на шаблях ділять листя мідь.
Але думки, мов блазні – скоморохи,
2025.11.05
21:38
Вірш, написаний уві сні,
і вірш, забутий уві сні,
можливо, був найкращим
із моїх віршів, але він
назавжди втрачений.
Він потонув, як кораловий риф
у морі, як алмаз
у болотній жижі.
і вірш, забутий уві сні,
можливо, був найкращим
із моїх віршів, але він
назавжди втрачений.
Він потонув, як кораловий риф
у морі, як алмаз
у болотній жижі.
2025.11.05
17:58
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
невагому мить
яким солодким
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
невагому мить
яким солодким
2025.11.05
15:16
не повіриш
ріка промовила
ледь відчутно
чи ти утримаєш мене
вільно пада потік
не спиняє хід
вдихай цю воду скільки є
ріка промовила
ледь відчутно
чи ти утримаєш мене
вільно пада потік
не спиняє хід
вдихай цю воду скільки є
2025.11.05
09:26
Знов пливу за течією…
Від безвихіддя пливу
Поза часом… нічією
Збоку, зверху весь в диму…
Відмовляюсь. Терапія...
Верби кланяються вслід.
Попереду, мама мія,
Обізнався, то сусід…
Від безвихіддя пливу
Поза часом… нічією
Збоку, зверху весь в диму…
Відмовляюсь. Терапія...
Верби кланяються вслід.
Попереду, мама мія,
Обізнався, то сусід…
2025.11.05
02:51
Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.
А я ходив і витирав
Підлогу та відкриту душу.
Вже відобразив поліграф,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.
А я ходив і витирав
Підлогу та відкриту душу.
Вже відобразив поліграф,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Переглядаючи свої публікації...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Переглядаючи свої публікації...
Переглядаючи свої публікації на сайті Клуба поезії., звернула увагу, що роздуми і переклад про фіалки був перечитаний відвідувачами сайту 2196 разів...
Фіалка квітка-ніжна, колір бархатний чарує...
16.07.19 7.07
Моє фото фіалки на вікні.
Фіалка або квітка самотності: легенда походження
Стародавні греки вважали фіалку квіткою смутку і смерті. Вони прикрашали фіалками могили молодих, які передчасно пішли з життя дівчат. Але у цієї прекрасної квітки було й інше значення: вона символізувала весняне пробудження природи.
Згідно давньогрецького міфу, одна з прекрасних дочок титану Атласу, рятуючись від переслідувань закоханого в неї Аполлона, звернулася за допомогою до Зевса. Громовержець перетворив дівчину в фіалку і сховав у тіні своїх небесних лісів. Можливо, люди ніколи б не побачили фіалку, але одного разу прекрасна Персефона - дочка Зевса і богині родючості Деметри - була викрадена володарем царства мертвих Аїдом саме в той момент, коли вона збирала ці чудові квіти. Злякавшись, дівчина впустила фіалки на землю.
Але, незважаючи на сумні асоціації, фіалка була у греків однією з улюблених квітів. Вони прикрашали фіалюкамі себе, свої будинки, храми і статуї богів. До того ж ця квітка служила символом Афін, які видатний поет Піндар оспівував як місто, увінчане фіалками, а художники зображували в образі жінки з вінком фіалок на голові.
Велику популярність отримала фіалка триколірна, яку зазвичай називають братки. Кольори її пелюсток символізують надію (білий), здивування (жовтий) і печаль (фіолетовий). Згідно з легендою, вони відображають 3 періоди в житті доброї і довірливої дівчини Анюти. На свою біду вона полюбила легкодуху і непостійну людину, яка кинула її, пообіцявши повернутися. Анюта довго чекала коханого і поступово згасла від туги. На могилі дівчини виросли квіти, в триколірних пелюстках яких відбилися її надія на повернення коханого, яке прийшло їй на зміну здивування і нескінченна печаль.
Фіолетові квіти, незважаючи на існуючу думку про те, що це колір печалі, зміцнюють любов і взаєморозуміння в сім'ї.
Сьогодні існує думка, що фіалка є квіткою самотності. Вважається, що там, де вона росте, створюється дуже сильна жіночна атмосфера, з якої неможливо ужитися чоловічій енергетиці. У той же час, є і діаметрально протилежна думка, згідно з якою фіалка, навпаки, несе мир і гармонію в сім'ю. До того ж існує народна прикмета, яка свідчить, що самотня дівчина, яка отримала фіалку в подарунок від щасливої заміжньої жінки, в найближчому майбутньому благополучно вийде заміж. Якщо ж такий подарунок зробить чоловік, то цілком можливо, що він і стане щасливим обранцем.
На думку астрологів, фіалки знаходяться під заступництвом Венери і належать до сузір'я Тільців. У зв'язку з цим квітка може стати для своїх господарів джерелом здоров'я і фінансового благополуччя. Багато що залежить і від колірної гами.
Білі проганяють погані думки, блакитні приносять натхнення, червоні допомагають позбутися від шкідливих звичок. Так що боятися фіалок зовсім не варто.
Переклала на українську мову 16.07.19 12.21
Фіалка квітка-ніжна, колір бархатний чарує...
16.07.19 7.07
Моє фото фіалки на вікні.
Фіалка або квітка самотності: легенда походження
Стародавні греки вважали фіалку квіткою смутку і смерті. Вони прикрашали фіалками могили молодих, які передчасно пішли з життя дівчат. Але у цієї прекрасної квітки було й інше значення: вона символізувала весняне пробудження природи.
Згідно давньогрецького міфу, одна з прекрасних дочок титану Атласу, рятуючись від переслідувань закоханого в неї Аполлона, звернулася за допомогою до Зевса. Громовержець перетворив дівчину в фіалку і сховав у тіні своїх небесних лісів. Можливо, люди ніколи б не побачили фіалку, але одного разу прекрасна Персефона - дочка Зевса і богині родючості Деметри - була викрадена володарем царства мертвих Аїдом саме в той момент, коли вона збирала ці чудові квіти. Злякавшись, дівчина впустила фіалки на землю.
Але, незважаючи на сумні асоціації, фіалка була у греків однією з улюблених квітів. Вони прикрашали фіалюкамі себе, свої будинки, храми і статуї богів. До того ж ця квітка служила символом Афін, які видатний поет Піндар оспівував як місто, увінчане фіалками, а художники зображували в образі жінки з вінком фіалок на голові.
Велику популярність отримала фіалка триколірна, яку зазвичай називають братки. Кольори її пелюсток символізують надію (білий), здивування (жовтий) і печаль (фіолетовий). Згідно з легендою, вони відображають 3 періоди в житті доброї і довірливої дівчини Анюти. На свою біду вона полюбила легкодуху і непостійну людину, яка кинула її, пообіцявши повернутися. Анюта довго чекала коханого і поступово згасла від туги. На могилі дівчини виросли квіти, в триколірних пелюстках яких відбилися її надія на повернення коханого, яке прийшло їй на зміну здивування і нескінченна печаль.
Фіолетові квіти, незважаючи на існуючу думку про те, що це колір печалі, зміцнюють любов і взаєморозуміння в сім'ї.
Сьогодні існує думка, що фіалка є квіткою самотності. Вважається, що там, де вона росте, створюється дуже сильна жіночна атмосфера, з якої неможливо ужитися чоловічій енергетиці. У той же час, є і діаметрально протилежна думка, згідно з якою фіалка, навпаки, несе мир і гармонію в сім'ю. До того ж існує народна прикмета, яка свідчить, що самотня дівчина, яка отримала фіалку в подарунок від щасливої заміжньої жінки, в найближчому майбутньому благополучно вийде заміж. Якщо ж такий подарунок зробить чоловік, то цілком можливо, що він і стане щасливим обранцем.
На думку астрологів, фіалки знаходяться під заступництвом Венери і належать до сузір'я Тільців. У зв'язку з цим квітка може стати для своїх господарів джерелом здоров'я і фінансового благополуччя. Багато що залежить і від колірної гами.
Білі проганяють погані думки, блакитні приносять натхнення, червоні допомагають позбутися від шкідливих звичок. Так що боятися фіалок зовсім не варто.
Переклала на українську мову 16.07.19 12.21
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
