ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.07.08 21:03
***
Прощай, Росіє! Хай буде це назавше,
Аби твоє буття зійшло на небуття.
Прощай і без прощення йди у міфологію,
Аби Вкраїна й світ тебе забули назавжди.
Нам буде з ким розмовлять по-людськи:
Народів тьми і тьми, зневажених тобою,
Уже готують словники

Ярослав Чорногуз
2025.07.08 20:28
Битва зі смертю
Сказала ти: до всього я готова,
Той -- кращий світ, чому б і не піти?!
Бо цей дарує дрібку лиш любові,
Зіткався ледь не весь із гіркоти.

До кого більш прихильним буде небо?
Один раз - так, а другий буде ні?!
Це ми зі смертю б'ємося за тебе...

Віктор Кучерук
2025.07.08 05:18
* * *
Як з усмішкою помру
На порозі хати,
Навіваючи журу
Стануть причитати.
Щоб нічого не утнув
Ще неохололий,
Покладуть мене в труну
І обступлять колом.

Борис Костиря
2025.07.07 21:54
Любов
Любов - шматок самої вічності,
мить єднання з абсолютом,
це шматок меду,
але він може бути згірклим.
У любові ми перебуваємо
у невагомості, але можемо
болісно впасти на землю.
У коханні ми відчуваємо

Олександр Сушко
2025.07.07 13:17
Ти!
А коси жінки - висріблений ліс,
А усмішка, як гляну - гірко, сумно...
Вона ж шепоче: - Муже, не журись!
І наяву, і в снах для тебе юна!

І пахну, як трояндові поля!
Обійми ніжні, а думки - про тебе!
Тобі служу весь вік - не королям,

Віктор Кучерук
2025.07.07 08:14
* * *
Додала лише печалі
Перевтомленій душі, –
Несподівано сказала,
Що ми люди вже чужі.
Що мені пора забути
Про все те, що відбуло
І тоді не сяде смуток
На похилене чоло.

Борис Костиря
2025.07.06 22:08
Молода трава
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!

Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,

Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.

Світлана Пирогова
2025.07.06 18:51
Мальви-обереги
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.

Євген Федчук
2025.07.06 16:14
Князь заліський Ярослав Всеволодович
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Доля
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
* * *
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
* * *
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
Гірчитиме в Мені Війна --- український атмосферік
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
Дім червоний (The Jimi Hendrix Experience)
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
* * *
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
* * *
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Сонцесяйний
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2024-06-15 09:15:15
Переглядів сторінки твору 1016
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.321 / 7  (5.508 / 6.13)
* Рейтинг "Майстерень" 6.320 / 7  (5.590 / 6.23)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.08 10:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Горова (Л.П./М.К.) [ 2024-06-15 12:14:30 ]
Щемливо-гарячо-жіночі почуття, майстерно звіршовані. Дякую, Тетяно, за задоволення!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2024-06-15 23:05:11 ]
Сердечно дякую, дорога Лесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрко Бужанин (М.К./М.К.) [ 2024-06-15 14:07:08 ]
Просто неймовірна поезія!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2024-06-15 23:06:13 ]
Дорогий Юрію, щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2024-06-15 19:14:52 ]
Фантастично-прекрасний, пристрасний вірш. Щиро вітаю, дорога Таню!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2024-06-15 23:06:41 ]
Сердечно дякую, дорогий Ярославе, за тепло душі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-15 19:28:11 ]
Ви з яких будете? З тих, що спиймаєте критику чи яких лише хвалити треба?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2024-06-15 23:09:00 ]
Від благодатної людини не очікуєш чогось неприємного, але до толерантної критики ставлюся з повагою. Тож чекаю!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-15 23:52:04 ]
порiзно - рiже, ще й проблему створюе - порiзно i у
подивилась - поодинцi, поокремо - далi - в цьому i т.д
сподобалось - Душу заколисуєш в долоні.
тут очiкуеться - я знов ...
з беладоною - щось занадто недозрозумiло.

Сонце лагідне заснуло тишком,
ні за що з обійм не відпущу.
- виходить - що сонце не вiдпустите.
Ще - нiзащо i нi за що. Тяжко визначити, бо з сонцем проблема.

Для чужого Музою не стану,
а за мить з тобою все віддам!

1. Для чужого Музою не стану,
а за мить з тобою - все віддам!

2. Для чужого Музою не стану,
а за мить - з тобою все віддам!

У вас який варiант?
Бо незрозумiло граматично. Можливо прочитати по-рiзному.

Про блаагодать - Вам робити висновки.
Я б радiла, якби мене хтось чесно почитав.
Успiху!
Можу помилятись. Думка лише моя.Якщо вона беззмiстовна, сприйму як таку. Якщо аргументацiя прояснить ситуацiю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2024-06-16 10:39:37 ]
Щиро дякую, Еродіє, за відгук! Хочу трохи пояснити.
"Порізно", саме те слово, яке хотіла вжити у даному випадку, бо корінь — поріз. Моя ЛГ єдина зі своїм коханим і не хоче, щоб ціле розрізали навпіл. "Порізно" не русизм, таке слово є в українському словнику.
Беладонна — лікарська рослина,яяка має багато властивостей заспокійливих, наркотичних, тож доречно з неї подати напій коханому.
"Сонце лагідне заснуло тишком", тут забула поставити "сонце" в лапках, бо малося на увазі людину, яку називаю сонцем.
Ні за що, наголос такий, як потрібно, а нізАщо на другий склад, тож у мене все вірно.
Погоджуюся, лише, з тире, після тобою — все віддам! Ще раз дякую, гарного Вам дня, успіхів, натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-16 11:30:01 ]
Я відчула про - порізно - що є гарне українське слово. Воно створює лише проблему з звуками о-у.
Про беладону. Відомо мені про рослину. Тут він одне - ви друге. А саме альтернатива - губиться. Але сприймаю Ваше пояснення. Ви автор.
Подяка за розмову. Грішна. Такий аналіз тексту сприймаю егоїстично. Мені допомагає в моєму віршуванні. Подяка!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-16 16:16:28 ]
прочитала Ваш коментар до одного з вiршiв.
Питання - як можливо зашнурувати рани?
Коли мова йдеться про рани нашi, нашого народу.

причепити ноги, пришпандюрити пальцi? Так? Це не обази, це ноповага.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2024-06-16 17:06:34 ]
"Не зашнурували рани", кожен розуміє по-своєму. А я розтлумачила так, що нічого не зробили з того часу, щоб загоїти. Де ж тут неповага? Поставила шістки за глибокий, філософський вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-16 17:20:22 ]
Зміст дійсно сильний. А шнурувати рани, то занадто.
Полишим це, як лише мою думку.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2024-06-16 18:12:43 ]
Я бачила, як зашивають рани, їх так само стягують, як шнурують. Еродіє, якщо образ не дуже зрозумілий це не означає, що він поганий. Інколи потрібно дорости самому до автора щоб зрозуміти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-16 18:33:08 ]
Я вас зрозуміла. Рани не шнурують. Шнуркють черевики. Є багато слів, які пасують, не ображаючи. Слава Богу до таких образів не доросла. Сподіваюсь і не доросту. Не буду вас турбувати.