ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.21 06:03
Затягнуло димом просинь,
Стогне змучена земля
І в глухого Бога просить
Покарати москаля.
За усі дитячі сльози,
За зруйновані міста, -
За погрози і за грози,
І за спалені жита.

Олег Герман
2026.10.20 20:08
Здається іншим світ під жовтим листям.
Коли імлисто
у тихім плачі
старі невдачі
спадають мрякою з будинків та дерев,
він виглядає, начебто завмер.
Без літніх барв у сирості холодній
згорнувся кволо

Марія Дем'янюк
2026.10.20 17:07
Як тут чарівно, мамо, як чарівно,
У жовте листя увібралася царівна!
Кленовий лист, тонкі вербові віти,
Вільха і буки прагнуть золотіти.
Краплини срібла на багрянім листі,
Думки прозорі, стишені і чисті...
Мережки хмар - тендітне павутиння,
І павучк

Світлана Пирогова
2026.10.20 16:18
Густий туман укутав перехрестя,
Сховав орієнтири і шляхи.
Чи зможеш ти дійти до Евресту
І подолати всі свої страхи?

Не видно далі аніж на пів кроку.
Праворуч і ліворуч є межа.
Туман розлив відвагу. Змокнув?

Борис Костиря
2026.10.20 14:05
Підійде понеділок, і для битви
Здійматися напружено пора.
Запеклим бути в боротьбі й молитві.
Під натиском розсиплеться гора.
У круговерті боротьби і смутку,
Тріумфів, катаклізмів і невдач,
У круговерті радощів і муки
Заглянь у серце, зрозумій, про

Вячеслав Руденко
2026.10.20 13:54
Струмки зі сліз і дзвоники із ружі,
Престол повітряний, сезон стрімких річок
Супротив простору над дзеркалом калюжі
Смарагдове чіпляє на гачок,
Аби ловити в невідомий день
Осінній дощ наметом мізерабля,
За словом лізе до масних кишень,
Граблі шукає

Володимир Мацуцький
2026.10.20 10:36
Не зліть Україну,
ви – держиморди!
Подавитесь кров’ю
своєї породи…
Землі захотілось? –
в землі нажеретесь.
В чию таку милість
Вкраїною претесь?

Віктор Кучерук
2026.10.20 06:53
Уночі, задумою обнятий,
Через скло вглядаючись у тьму,
Починаю сам себе питати:
Де, коли, навіщо і чому?
Де зникають на світанні зорі?
І коли не буде бігти час?
І навіщо в світі стільки горя
І чому знаходить лихо нас?

Володимир Бойко
2026.10.20 03:39
Майбутнє нібито належить молодим, але вирішують долі світу чомусь-то старі маразматики. Взимку страшні не так морози, як відморозки. Диктатора від серійного вбивці відрізняють лише масштаби злодіянь. Питання влади в Україні для декого набагато ва

хома дідим
2026.10.20 00:14
могли би стрітися класично
все за програмою курити пити і т. д.
у цій ледь індивідуальній притчі
ніхто нікого особливо не зведе
немає жодних таємниць
є недомовленість і таємничість
па-де-труа не зовсім па-де-де
ця таємничість

Борис Костиря
2026.10.19 13:58
Я в море заходжу, у розум кипучий
Для вищого смислу і вічних благань.
Заходжу у задум потужний, сліпучий,
У поле безмежне надсадних волань.

Візьму у долоні солоні печалі,
Солоні розлуки, солоні гріхи.
В цю мить у затоці невтомно кричали

Тетяна Левицька
2026.10.19 13:54
З дев'ятого поверху зрію нову
тутешньої днини картину барвисту.
Дощ срібними згардами та падолистом
оздоблює зеленкувату траву.

Так дивно, бо літо, здається, стекло
іржавою хною по спраглій землиці,
а квіти буяють, соснові ялиці

Вячеслав Руденко
2026.10.19 13:25
Палісандрами прикрашений,
За часів доби гнітючої,
До прихованого простору
Віднеси мій барельєф!

Там співати стану голосно
Міфи давнього блискучого
Для забутого півострова —

Віктор Кучерук
2026.10.19 06:54
В темінь вгорнувшись поволі,
Сонце заплющило очі
І уляглося охоче
Поміж житами край поля.
Ніч опустила завісу
Соснам високим під ноги,
Щоби не йшли на дорогу
Тіні всілякі із лісу.

хома дідим
2026.10.18 23:47
околиця бозна-яких років
дім на околиці
що переслідує вві сні
відвідувачі-тіні
їх розмови чудернацькі
і що насправді знаєш ти
і що потрібно знати
немов поет що твердить

Кока Черкаський
2026.10.18 22:44
Хтось любить пити каву,
Хтось любить їсти суп,
Хтось полюбляє бутерброди,
А хтось без хліба ковбасу.

А я люблю з дитинства-
Ви тільки не впадіть-
З'їдаю я щоранку
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 Архитекторы мира Суффло, Жак-Жермен
Архитекторы мира
Суффло, Жак-Жермен
Жак-Жермен Суффло
фр. Jacques-Germain Soufflot
Королевство Франция
Дата рождения 22 июля 1713
Место рождения Иренси[вд]
Дата смерти 29 августа 1780(67 лет)
Место смерти
Париж, Королевство Франция
Учёба Французская академия в Риме
Работал в городах Париж, Лион
Архитектурный стиль классицизм
Важнейшие постройки Пантеон Лионская опера
больница Отель-Дьё
Бюст Суффло
Жак-Жермен Суффло (фр. Jacques-Germain Soufflot; 22 июля 1713, Иренси близ Осера — 29 августа 1780, Париж) — выдающийся французский архитектор, придавший архитектуре французского неоклассицизма, в частности так называемой французской схеме, величественный, монументальный характер, совмещающий достижения античного и национального французского искусства.
Ж.-Ж.Суффло родился в Иренси, в Бургундии. В 1734—1737 годах изучал архитектуру во Французской академии в Риме. Путешествовал по Италии и Малой Азии, изучал и обмерял классические архитектурные памятники. После возвращения на родину построил госпиталь в Лионе. Затем в 1750 году вновь уехал в Италию в компании будущего маркиза де Мариньи, брата мадам де Помпадур , которого готовили к должности директора Королевских зданий (Bâtiments du Roi). Суффло посетил Пестум, где зарисовывал и обмерял уникальные древнегреческие храмы VI в до н. э. Позднее, в 1764 году, Суффло издал серию гравюр по рисункам храмов в Пестуме.
В 1755 году Мариньи, новый генеральный директор Королевских зданий, передал Суффло архитектурный контроль над всеми королевскими постройками в Париже. В 1755 году Суффло был принят в Королевскую академию архитектуры. В 1756 году в Лионе был открыт построенный им Оперный театр.

Как и многие архитекторы своего времени, Суффло был приверженцем классицистического стиля. Он особо выделял «строгость линий, твердость формы, простоту контура и строгую архитектурную концепцию деталей» . Такой подход контрастировал с предшествующей архитектурой позднего барокко и рококо во Франции и в других европейских странах. Пользуясь своими путевыми зарисовками и обмерами античных памятников, Суффло научно подошёл к разработке нового стиля. Под влиянием идей Марка-Антуана Ложье, выдвинувшего идею равноценности готического и античного искусства и создания национального французского стиля архитектуры, совмещающего обе традиции, Суффло также пытался соединить традиции французского средневекового зодчества с антикизирующим классицизмом. Такой странный сплав он назвал «греко-готическим стилем».
Главное творение архитектора Суффло — здание церкви Святой Женевьевы в Париже (1758—1790). Женевьева — святая покровительница города и эта постройка имела значение главного храма французской столицы. Во время революции в 1791 году церковь упразднили, а здание переименовали в Пантеон — «Усыпальницу великих людей, которые погибли за свободу Франции» (фраза из указа Конвента 1791 года).
Композиция Пантеона продолжает линию французского классицизма, намеченную Жюлем Ардуэном-Мансаром в его выдающейся постройке — церкви Дома инвалидов в Париже (1679—1706). Такую композицию впоследствии назвали «французской схемой»: совмещение плана латинского или византийского (греческого) креста, фасадов с «греческими» колонными портиками, барабана с «римским куполом» и полуготической башней-фонариком или шпилем на одной вертикальной оси. Эта композиционная схема в определённом смысле стала оригинальным достижением (хотя в принципе эклектична) и символом архитектуры французского неоклассицизма.
Суффло также реконструировал ризницу собора Нотр-Дам, построил Отель Мариньи (1768–1771) напротив Елисейского дворца и многое другое. В 1841 году Суффло опубликовал теоретический трактат о готической архитектуре Франции.

Суффло умер в Париже в 1780 году. В 1829 году прах архитектора был перезахоронен в Пантеоне. Учеником и последователем Суффло был архитектор Жан-Батист Ронделе.
Материал взят из Википедии







    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2024-07-23 10:49:35
Переглядів сторінки твору 194
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.973 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2025.10.09 17:01
Автор у цю хвилину відсутній