
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.18
18:13
Байдуже – до пекла чи до раю.
Рішення приймати не мені.
Нині лиш на тебе я чекаю –
Наяву чекаю і у сні.
За плечами сорок вісім років –
І вони злетіли, наче мить.
Я збагнув, наскільки світ широкий,
Рішення приймати не мені.
Нині лиш на тебе я чекаю –
Наяву чекаю і у сні.
За плечами сорок вісім років –
І вони злетіли, наче мить.
Я збагнув, наскільки світ широкий,
2025.09.18
12:14
Чоловіче шо ти як ти
Проспектом оцим-во хиляючи стильно
Дам – ді – дам – ді – да – ділі – ді
Мама зве тебе додому йди
Ситчику-читчику йди розкажи
Cпустошення все ще чатує мовби
Тон рожевий електрична блакить
Проспектом оцим-во хиляючи стильно
Дам – ді – дам – ді – да – ділі – ді
Мама зве тебе додому йди
Ситчику-читчику йди розкажи
Cпустошення все ще чатує мовби
Тон рожевий електрична блакить
2025.09.18
11:46
Осінь починається з цілунків
все ще розпашілих літніх вуст.
Вереснем прокочується лунко
сонячних обіймів перший хруст.
Це прощання буде неквапливим.
Вгорнутим у ніжну теплоту.
Вітер, то бурхливо, то пестливо
все ще розпашілих літніх вуст.
Вереснем прокочується лунко
сонячних обіймів перший хруст.
Це прощання буде неквапливим.
Вгорнутим у ніжну теплоту.
Вітер, то бурхливо, то пестливо
2025.09.18
09:21
СІМ ЧУДЕС ЮВІЛЯРА
Отже, мені виповнилося 70 років!
З огляду на цю поважну цифру хотів би поділитися деяким нагромадженим досвідом. Можливо, він зацікавить когось із тих моїх читачів, хто лише наближається до такого далекого рубежу, який у дитинстві ч
2025.09.18
07:12
В'язень мрій і невільник турбот,
Часто змінюю плани позицій,
Бо упертий у чімсь, як осот,
Піддаюся всьому, мов мокриця.
Одягнувши сталеву броню,
Захистившись од куль і осколків, -
Я надалі боюся вогню
Допомоги чиєїсь без толку.
Часто змінюю плани позицій,
Бо упертий у чімсь, як осот,
Піддаюся всьому, мов мокриця.
Одягнувши сталеву броню,
Захистившись од куль і осколків, -
Я надалі боюся вогню
Допомоги чиєїсь без толку.
2025.09.18
01:11
Щастя любить тишу,
тож плекаєш в домі;
у душі колишеш
почуття знайомі.
Затуляєш вікна,
запіркою двері —
квіточка тендітна
в пишнім інтер'єрі.
тож плекаєш в домі;
у душі колишеш
почуття знайомі.
Затуляєш вікна,
запіркою двері —
квіточка тендітна
в пишнім інтер'єрі.
2025.09.17
22:28
Руїни зруйнованого міста.
Від міста нічого не лишилося.
Надгризені скелети будинків.
Бита цегла, щелепи дверей,
вищир безуства.
Що нам хочуть сказати
ці руїни? Вони не стануть
руїнами Херсонеса,
Від міста нічого не лишилося.
Надгризені скелети будинків.
Бита цегла, щелепи дверей,
вищир безуства.
Що нам хочуть сказати
ці руїни? Вони не стануть
руїнами Херсонеса,
2025.09.17
18:46
Я обійму тебе…
У дотиках моїх
Забудь свої печалі і тривоги,
Забудь напругу буднів гомінких,
Знайди спочинок на складних дорогах.
…..
…..
Нехай в моїх обіймах плине час
У дотиках моїх
Забудь свої печалі і тривоги,
Забудь напругу буднів гомінких,
Знайди спочинок на складних дорогах.
…..
…..
Нехай в моїх обіймах плине час
2025.09.17
18:18
Знаючи, надходить ніч і сонце палить кораблі
Я чекатиму оркестру, пограти на трубі
Став на берег би праворуч, а ліворуч на пісок
І вінка плів би з волошок, і рояль би грав ото
Капричіо ріжком виймає павутини з вух моїх
Я цей раз одверто голий. Не с
Я чекатиму оркестру, пограти на трубі
Став на берег би праворуч, а ліворуч на пісок
І вінка плів би з волошок, і рояль би грав ото
Капричіо ріжком виймає павутини з вух моїх
Я цей раз одверто голий. Не с
2025.09.17
17:57
Ходу вповільнив і спинивсь
Раптово чоловік,
Схопивсь за груди та униз
Зваливсь на лівий бік.
Ногами сіпавсь і хрипів
До піни на устах,
Немов пояснював без слів,
Чому ця хрипота
Раптово чоловік,
Схопивсь за груди та униз
Зваливсь на лівий бік.
Ногами сіпавсь і хрипів
До піни на устах,
Немов пояснював без слів,
Чому ця хрипота
2025.09.17
16:58
Заливався світанок пташино,
Зачекався бджоли липи цвіт.
Я сьогодні вдихав Батьківщину,
Видихаючи прожитість літ.
Приспів:
Від обійм Чужина – мати-мачуха,
Світла крайці і крихти тепла.
Зачекався бджоли липи цвіт.
Я сьогодні вдихав Батьківщину,
Видихаючи прожитість літ.
Приспів:
Від обійм Чужина – мати-мачуха,
Світла крайці і крихти тепла.
2025.09.17
11:14
Нетрадиційність нині в моді,
Ярмо традицій – на смітник!
Здоровий глузд шукати годі,
Бо навіть слід по ньому зник.
Коли розкручують амбіції,
Передусім цькують традиції.
Ярмо традицій – на смітник!
Здоровий глузд шукати годі,
Бо навіть слід по ньому зник.
Коли розкручують амбіції,
Передусім цькують традиції.
2025.09.17
08:56
вересня - День народження видатного українського письменника
Його називали соняшником, адже найбільше він любив сонце…
Шляхетний, стрункий, красивий,
по сходах життя пілігрим,
він ніколи не буде сивим,
він ніколи не буде старим.
Його називали соняшником, адже найбільше він любив сонце…
Шляхетний, стрункий, красивий,
по сходах життя пілігрим,
він ніколи не буде сивим,
він ніколи не буде старим.
2025.09.17
02:36
Прийшла ця година,
за Отче, за Сина
зайшло в Україну
звести в домовину,
почавши з Стефана
несе смертні рани
як пік благочестя
зухвале нечестя.
за Отче, за Сина
зайшло в Україну
звести в домовину,
почавши з Стефана
несе смертні рани
як пік благочестя
зухвале нечестя.
2025.09.17
00:22
О життя ти мойого -- світання,
Чарівливе таке, осяйне.
І любов на цім світі остання --
Хай ніколи вона не мине.
Феєричне небес розгортання --
Спалах ніжності, світлості дня.
І обіймів палких огортання,
Чарівливе таке, осяйне.
І любов на цім світі остання --
Хай ніколи вона не мине.
Феєричне небес розгортання --
Спалах ніжності, світлості дня.
І обіймів палких огортання,
2025.09.16
23:55
Ты могла бы наконец
Уступить – и под венец,
Но, как донне подобает,
Говоришь: какой наглец!
Убиваешь без пощады –
Кавалеры только рады.
Я унижен – спору нет!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Уступить – и под венец,
Но, как донне подобает,
Говоришь: какой наглец!
Убиваешь без пощады –
Кавалеры только рады.
Я унижен – спору нет!
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Писатели, поэты мира Кэмпбелл, Томас
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Писатели, поэты мира Кэмпбелл, Томас
Писатели, поэты мира
Кэмпбелл, Томас (поэт)
Томас Кэмпбелл
англ. Thomas Campbell
Дата рождения 27 июля 1777
Место рождения Глазго
Дата смерти 15 июня 1844 (66 лет)
Место смерти Булонь
Страна
Великобритания
Род деятельности поэт, музыковед, писатель, журналист
Отец Alexander Campbell[вд]
Томас Кэмпбелл (англ. Thomas Campbell; 27 июля 1777, Глазго, Шотландия — 15 июня 1844, Булонь, Франция) — шотландский поэт.
Томас Кэмпбелл родился 27 июля 1777 года в городе Глазго; происходил из знатного, но обедневшего аристократического рода. Учился в Университете Глазго.
Уже при жизни снискал широкую популярность благодаря, главным образом, своим балладам на темы из английской и шотландской истории, таких, как «Гленара» (англ. Glenara) и «Уллин и его дочь» (англ. Ballad of Lord Ullin’s Daughter). В 1799 году издал дидактическую поэму «Радости надежды» (англ. The Pleasures of Hope), написанную в традициях классицизма, в которой он резко восстал против раздела Польши, ужасов войны, рабства и работорговли.
Также он является автором лирико-романтической поэмы «Гертруда из Вайоминга», описывающую жизнь молодых поселенцев в Новом Свете.
В 1800 г. Кэмпбелл совершил путешествие по Европе, виделся в Германии с Клопштоком и другими литературными знаменитостями и был свидетелем нескольких эпизодов наполеоновских войн в Германии; там он написал несколько из своих лучших стихотворений, между прочим «The Exile of Erin», внушенное встречей с ирландскими эмигрантами в Гамбурге.
Большой успех после возвращения его в Лондон имели два новые его стихотворения: «Lochiel’s Warning» и «Hohenlinden» (о битве при Гогенлиндене); последнее считается одним из самых поэтичных и эффектных описаний битв в английской поэзии. К тому же времени относятся патриотические военные песни Кэмпбелла («Ye mariners of England» и «Battle of the Baltic»), за которые он получил пенсию.
В 1809 г. была напечатана вторая большая поэма Кэмпбелла, «Gertrude of Wyoming, a Pennsylvanian tale»
Из его компилятивных и критических трудов наиболее замечательны «Specimens of the British poets». Он является одним из основателей Лондонского университета.
Материал взят из Википедии
Кэмпбелл, Томас (поэт)
Томас Кэмпбелл
англ. Thomas Campbell
Дата рождения 27 июля 1777
Место рождения Глазго
Дата смерти 15 июня 1844 (66 лет)
Место смерти Булонь
Страна
Великобритания
Род деятельности поэт, музыковед, писатель, журналист
Отец Alexander Campbell[вд]
Томас Кэмпбелл (англ. Thomas Campbell; 27 июля 1777, Глазго, Шотландия — 15 июня 1844, Булонь, Франция) — шотландский поэт.
Томас Кэмпбелл родился 27 июля 1777 года в городе Глазго; происходил из знатного, но обедневшего аристократического рода. Учился в Университете Глазго.
Уже при жизни снискал широкую популярность благодаря, главным образом, своим балладам на темы из английской и шотландской истории, таких, как «Гленара» (англ. Glenara) и «Уллин и его дочь» (англ. Ballad of Lord Ullin’s Daughter). В 1799 году издал дидактическую поэму «Радости надежды» (англ. The Pleasures of Hope), написанную в традициях классицизма, в которой он резко восстал против раздела Польши, ужасов войны, рабства и работорговли.
Также он является автором лирико-романтической поэмы «Гертруда из Вайоминга», описывающую жизнь молодых поселенцев в Новом Свете.
В 1800 г. Кэмпбелл совершил путешествие по Европе, виделся в Германии с Клопштоком и другими литературными знаменитостями и был свидетелем нескольких эпизодов наполеоновских войн в Германии; там он написал несколько из своих лучших стихотворений, между прочим «The Exile of Erin», внушенное встречей с ирландскими эмигрантами в Гамбурге.
Большой успех после возвращения его в Лондон имели два новые его стихотворения: «Lochiel’s Warning» и «Hohenlinden» (о битве при Гогенлиндене); последнее считается одним из самых поэтичных и эффектных описаний битв в английской поэзии. К тому же времени относятся патриотические военные песни Кэмпбелла («Ye mariners of England» и «Battle of the Baltic»), за которые он получил пенсию.
В 1809 г. была напечатана вторая большая поэма Кэмпбелла, «Gertrude of Wyoming, a Pennsylvanian tale»
Из его компилятивных и критических трудов наиболее замечательны «Specimens of the British poets». Он является одним из основателей Лондонского университета.
Материал взят из Википедии
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію