Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.18
20:22
Над річкою тулилося село.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.
2025.12.18
13:58
Назирці у сутінках вилискуєш,
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?
2025.12.18
13:19
Ми так відвикли від зими.
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.
Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.
Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,
2025.12.18
07:24
Набуду щастя й поділюся
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.
2025.12.18
00:08
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з Вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з Вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.
2025.12.17
23:48
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.
Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.
Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі
2025.12.17
20:15
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.
***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.
***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,
2025.12.17
16:51
Кришталеві
Води огортають все у синь
Прохолодну
Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день
Води огортають все у синь
Прохолодну
Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день
2025.12.17
14:01
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.
Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.
Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім
2025.12.17
12:49
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає
2025.12.17
10:51
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно
Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно
Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати
2025.12.17
00:04
Привіт!
Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр
2025.12.16
17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
2025.12.16
13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
2025.12.16
13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
2025.12.16
12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Писатели, поэты мира Кэмпбелл, Томас
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Писатели, поэты мира Кэмпбелл, Томас
Писатели, поэты мира
Кэмпбелл, Томас (поэт)
Томас Кэмпбелл
англ. Thomas Campbell
Дата рождения 27 июля 1777
Место рождения Глазго
Дата смерти 15 июня 1844 (66 лет)
Место смерти Булонь
Страна
Великобритания
Род деятельности поэт, музыковед, писатель, журналист
Отец Alexander Campbell[вд]
Томас Кэмпбелл (англ. Thomas Campbell; 27 июля 1777, Глазго, Шотландия — 15 июня 1844, Булонь, Франция) — шотландский поэт.
Томас Кэмпбелл родился 27 июля 1777 года в городе Глазго; происходил из знатного, но обедневшего аристократического рода. Учился в Университете Глазго.
Уже при жизни снискал широкую популярность благодаря, главным образом, своим балладам на темы из английской и шотландской истории, таких, как «Гленара» (англ. Glenara) и «Уллин и его дочь» (англ. Ballad of Lord Ullin’s Daughter). В 1799 году издал дидактическую поэму «Радости надежды» (англ. The Pleasures of Hope), написанную в традициях классицизма, в которой он резко восстал против раздела Польши, ужасов войны, рабства и работорговли.
Также он является автором лирико-романтической поэмы «Гертруда из Вайоминга», описывающую жизнь молодых поселенцев в Новом Свете.
В 1800 г. Кэмпбелл совершил путешествие по Европе, виделся в Германии с Клопштоком и другими литературными знаменитостями и был свидетелем нескольких эпизодов наполеоновских войн в Германии; там он написал несколько из своих лучших стихотворений, между прочим «The Exile of Erin», внушенное встречей с ирландскими эмигрантами в Гамбурге.
Большой успех после возвращения его в Лондон имели два новые его стихотворения: «Lochiel’s Warning» и «Hohenlinden» (о битве при Гогенлиндене); последнее считается одним из самых поэтичных и эффектных описаний битв в английской поэзии. К тому же времени относятся патриотические военные песни Кэмпбелла («Ye mariners of England» и «Battle of the Baltic»), за которые он получил пенсию.
В 1809 г. была напечатана вторая большая поэма Кэмпбелла, «Gertrude of Wyoming, a Pennsylvanian tale»
Из его компилятивных и критических трудов наиболее замечательны «Specimens of the British poets». Он является одним из основателей Лондонского университета.
Материал взят из Википедии
Кэмпбелл, Томас (поэт)
Томас Кэмпбелл
англ. Thomas Campbell
Дата рождения 27 июля 1777
Место рождения Глазго
Дата смерти 15 июня 1844 (66 лет)
Место смерти Булонь
Страна
Великобритания
Род деятельности поэт, музыковед, писатель, журналист
Отец Alexander Campbell[вд]
Томас Кэмпбелл (англ. Thomas Campbell; 27 июля 1777, Глазго, Шотландия — 15 июня 1844, Булонь, Франция) — шотландский поэт.
Томас Кэмпбелл родился 27 июля 1777 года в городе Глазго; происходил из знатного, но обедневшего аристократического рода. Учился в Университете Глазго.
Уже при жизни снискал широкую популярность благодаря, главным образом, своим балладам на темы из английской и шотландской истории, таких, как «Гленара» (англ. Glenara) и «Уллин и его дочь» (англ. Ballad of Lord Ullin’s Daughter). В 1799 году издал дидактическую поэму «Радости надежды» (англ. The Pleasures of Hope), написанную в традициях классицизма, в которой он резко восстал против раздела Польши, ужасов войны, рабства и работорговли.
Также он является автором лирико-романтической поэмы «Гертруда из Вайоминга», описывающую жизнь молодых поселенцев в Новом Свете.
В 1800 г. Кэмпбелл совершил путешествие по Европе, виделся в Германии с Клопштоком и другими литературными знаменитостями и был свидетелем нескольких эпизодов наполеоновских войн в Германии; там он написал несколько из своих лучших стихотворений, между прочим «The Exile of Erin», внушенное встречей с ирландскими эмигрантами в Гамбурге.
Большой успех после возвращения его в Лондон имели два новые его стихотворения: «Lochiel’s Warning» и «Hohenlinden» (о битве при Гогенлиндене); последнее считается одним из самых поэтичных и эффектных описаний битв в английской поэзии. К тому же времени относятся патриотические военные песни Кэмпбелла («Ye mariners of England» и «Battle of the Baltic»), за которые он получил пенсию.
В 1809 г. была напечатана вторая большая поэма Кэмпбелла, «Gertrude of Wyoming, a Pennsylvanian tale»
Из его компилятивных и критических трудов наиболее замечательны «Specimens of the British poets». Он является одним из основателей Лондонского университета.
Материал взят из Википедии
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
