Ця маленька космологія з обпаленої глини
трохи більша долоні походить з Беотії
на верху голова як свята гора Меру*
з якої стікає волосся - великі ріки землі
шия це небо в ній пульсує тепло
безсонні сузір’я
намисто хмар

пошли нам священну воду врожаїв
ти з чиїх пальців виростає листя
ми народилися з глини
як ібіс** змій і трава
ми хочемо, щоб ти нас тримала
в своїх сильних руках

на животі квадратної земля
під охороною подвійного сонця

не хочемо інших богів в наш крихкий будинок з повітря
вистачить дерева каменю простих назв речей
неси обережно нас від ночі до ночі
а потім збав від пристрастей на порозі питання

у вітрині покинута Мати
здивовано дивиться оком зорі

* - Священний птах Ібіс у Древньому Єгипті був символом Тота — бога мудрості та правосуддя, якому часто поклонялися в образі Ібіса (зображували його з головою ібіса
** гора Ме́ру або Сумеру "велика Меру" — священна гора в індуїстській та буддистській космології, вважається центром всіх матеріальних і духовних світів
В Луврі зберігається Венера Арлезіанська, яка можливо є копією Афродіти з Беотії, роботи Праксителя. Палеолітична Венера Віллендорфська зберігається у Віденському музеї природознавств

Zbigniew Herbert Pan Cogito spotyka w Luwrze posążek Wielkiej Matki
Ta mała kosmologia z wypalonej gliny
trochę większa od dłoni pochodzi z Beocji
na szczycie głowa jak święta góra Meru
z której spływają włosy -– wielkie rzeki ziemi
szyja jest niebem w niej pulsuje ciepło
bezsenne konstelacje
naszyjnik obłoków

ześlij nam świętą wodę urodzajów
ty z której palców wyrastają liście
my urodzeni z gliny
jak ibis wąż i trawa
chcemy byś nas trzymała
w mocnych swoich dłoniach

na brzuchu ziemia kwadratowa
pod strażą podwójnego słońca

nie chcemy innych bogów nasz kruchy dom z powietrza
wystarczy kamień drzewo proste imiona rzeczy
nieś nas ostrożnie od nocy
a potem zdmuchnij zmysły przed progiem pytania

w gablotce Matka opuszczona
patrzy zdziwionym okiem gwiazdy