
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Рожеві метел
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
Золотавий ла
Порожній простір, пристрастей вокзал.
Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.
Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.
Роззявляє бегемотик
Лиш тому так часто рота,
Що нечувана духота
Спонукає до дрімоти
Будь-якого бегемота.
17.06.25
За вайбом розмов ні про що,
За зорями та небесами
І першим (ще сніжним) Різдвом.
Там юність бриніла у венах,
І світ був безмежний, мов сон,
Де кожне бажання напевне
з батьками ми.
Вони і поруч
і в нас вони.
Давно нема їх –
пролинув час –
та рідний подих
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Джеріко Браун Тайна
Емметта Тілла. Ми не знали
Імені хлопчика, чи звуку
Ридань його матері. Ми
Ніколи не чули, як ридала мати.
Нам не відома історія
Цього народу в нас самих. Ми
Не знаємо історію один-
Одного на цій планеті, бо
Ми не повинні знати те, що
Вважаємо нашим. Ми віримо
Що наші тіла належать нам, але не
Відізвались на твій плач. Ми нищимо
Тіло, яким не користуємося. Ми маємо
Карти, які не малювали. Ми бачимо
Море, так перетнімо його. Ми бачимо місяць,
Так летімо до нього. Ми любимо країну,
Якщо здатні її забрати. Ш-ш-ш. Ми
Не здатні чути цей звук. Чи це
Мати ридає? Ми не
Знаємо музику, яку не можна
Продати. Ми продаємо те, що не можна
Купити. Ми купуємо мовчання. Дай нам
Врятувати тебе. Чого варте
Не дихати під водою?
Чекай. Чекай. Хто ми? Хто?
Хто ми на Землі? Хто?
Зі збірки "Традиція", 02/04/2019, Пулітцерівська премія 2020 в номінації "Поезія"
Емметт Луї Тілл (25 липня 1941 - 28 серпня 1955) - 14-річний афроамериканець, якого лінчували в містечку Манеоней в штаті Міссісіпі і спотворений труп скинули в ріку. Убивці визнали, що це зробили вони, але суд білих присяжних визнав їх невинуватими, а знайдене тіло відмовився визнати тілом Еммета Тілла. Тільки у 2005 році була проведена ексгумація і генетичний аналіз довів, що це тіло Емметта Тілла. Жорстоке вбивство підлітка стало початком повстання негрів за громадянські права. Його вбивство для США має таку ж міфічну силу, як вбивство Джона Кеннеді.
https://en.wikipedia.org/wiki/Emmett_Till
Jericho Brown Riddle
We do not recognize the body
Of Emmett Till. We do not know
The boy’s name nor the sound
Of his mother wailing. We have
Never heard a mother wailing.
We do not know the history
Of this nation in ourselves. We
Do not know the history of our-
Selves on this planet because
We do not have to know what
We believe we own. We believe
We own your bodies but have no
Use for your tears. We destroy
The body that refuses use. We use
Maps we did not draw. We see
A sea so cross it. We see a moon
So land there. We love land so
Long as we can take it. Shhh. We
Can’t take that sound. What is
A mother wailing? We do not
Recognize music until we can
Sell it. We sell what cannot be
Bought. We buy silence. Let us
Help you. How much does it cost
To hold your breath underwater?
Wait. Wait. What are we? What?
What on Earth are we? What?
"The Tradition" , 02/04/2019, Winner of the 2020 Pulitzer Prize in Poetry
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)