Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Угору чи униз, -
Ловлю себе на роздумі
Про неймовірну слизь
Отам, де є залишені
Колінами сліди, -
Де мрії глумом знищені
Мені болять завжди.
Навіть ті, кого, на жаль, досі не знав.
А ось із саду лутовок, що на горі,
Став несміло Езоп на поріг.
Неспішно Овідій з Причорномор’я прийшов,
Струшує куряву з подертих уже підошов.
З мольбертом і скрипкою (не ч
позбирала ртуть.
Бідолашний, ще не в комі,
я, ще поряд, тут.
Не знаходжу собі місця
для негожих рук.
Це за буревійним містом
безрадно
непідзвітно
мов змок чи замк
ненависть продається
що ходовий артикул
будь спок будь спок
жеровисько як є
В заметілі епох і формацій.
Прозвучить незглибима вина,
Над якою не владний Горацій.
Шум часів у шаленості снів,
В какофонії дикій, нестерпній,
В мерехтінні безжалісних днів,
Коли ляхи погромили козаків повсталих.
Павлюка і Остряниці полки подолали.
«Золоте десятиліття» для ляхів настало.
Навіть, Січ козацьку ляська залога зайняла,
Козаків по всіх усюдах звідти розігнала.
Хто у плавн
Тужних пісень еліта.
І розпочнеться дербі
Явищ погодних і літа.
Квестія життєдайна -
Хто добіжить останнім.
Інфа - це вже не тайна,
Та вільха вже вільніша без снігів.
Сьогодні сонце випило до ранку
Холодну синь заснулих берегів.
"Не я б’ю — верба б’є!" — лунає нині,
Від хати і до хати летить спів.
Пухнасті котики в дитячій жмені —
«Не можу влягтися. Посидимо біля віконця удвох?
Бо ходжу собі по квартирі нервово та зовсім не спиться,
Збираю світила, що падають з неба, складаю в куток.
Вони несподівано різні: спочатку
Теплу радіючи, трава, -
Від сну звільнилася замрія
І щастя звабно виграва.
Його будь-де щоденно ловить
Мій зір з появою весни
І водить радісно розмови
З ним про закінчення війни.
Виставу грає березень-актор.
Згадай, моє стареньке піаніно,
Адажіо дитинства ля мінор!
У нотній збірці, після сонатини,
Для мене одного співає хор
Ту давню пісню, наче лебедину...
Через гори, ріки та долини,
крізь пожежі, крізь югу та сніг
ми вели машини
й обминали міни
на шляхах-дорогах фронтових.
Це літо, що лишає нас.
Вони вовтузяться, мов оси,
Шукаючи убитий час.
У метушні і марнославстві
Шукаєм залишки тих днів,
Які минули так безславно,
та корупціонери.
Пошесть ця країну губить,
виснажує нерви.
Цим вона Майдан приспала,
ще й приспала правду,
що колись-то владу знала
за козацьку Раду.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Джеріко Браун Тайна
Емметта Тілла. Ми не знали
Імені хлопчика, чи звуку
Ридань його матері. Ми
Ніколи не чули, як ридала мати.
Нам не відома історія
Цього народу в нас самих. Ми
Не знаємо історію один-
Одного на цій планеті, бо
Ми не повинні знати те, що
Вважаємо нашим. Ми віримо
Що наші тіла належать нам, але не
Відізвались на твій плач. Ми нищимо
Тіло, яким не користуємося. Ми маємо
Карти, які не малювали. Ми бачимо
Море, так перетнімо його. Ми бачимо місяць,
Так летімо до нього. Ми любимо країну,
Якщо здатні її забрати. Ш-ш-ш. Ми
Не здатні чути цей звук. Чи це
Мати ридає? Ми не
Знаємо музику, яку не можна
Продати. Ми продаємо те, що не можна
Купити. Ми купуємо мовчання. Дай нам
Врятувати тебе. Чого варте
Не дихати під водою?
Чекай. Чекай. Хто ми? Хто?
Хто ми на Землі? Хто?
Зі збірки "Традиція", 02/04/2019, Пулітцерівська премія 2020 в номінації "Поезія"
Емметт Луї Тілл (25 липня 1941 - 28 серпня 1955) - 14-річний афроамериканець, якого лінчували в містечку Манеоней в штаті Міссісіпі і спотворений труп скинули в ріку. Убивці визнали, що це зробили вони, але суд білих присяжних визнав їх невинуватими, а знайдене тіло відмовився визнати тілом Еммета Тілла. Тільки у 2005 році була проведена ексгумація і генетичний аналіз довів, що це тіло Емметта Тілла. Жорстоке вбивство підлітка стало початком повстання негрів за громадянські права. Його вбивство для США має таку ж міфічну силу, як вбивство Джона Кеннеді.
https://en.wikipedia.org/wiki/Emmett_Till
Jericho Brown Riddle
We do not recognize the body
Of Emmett Till. We do not know
The boy’s name nor the sound
Of his mother wailing. We have
Never heard a mother wailing.
We do not know the history
Of this nation in ourselves. We
Do not know the history of our-
Selves on this planet because
We do not have to know what
We believe we own. We believe
We own your bodies but have no
Use for your tears. We destroy
The body that refuses use. We use
Maps we did not draw. We see
A sea so cross it. We see a moon
So land there. We love land so
Long as we can take it. Shhh. We
Can’t take that sound. What is
A mother wailing? We do not
Recognize music until we can
Sell it. We sell what cannot be
Bought. We buy silence. Let us
Help you. How much does it cost
To hold your breath underwater?
Wait. Wait. What are we? What?
What on Earth are we? What?
"The Tradition" , 02/04/2019, Winner of the 2020 Pulitzer Prize in Poetry
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
