Французький історик Мішель Пастуро про кольори писав таке: «У багатьох мовних сім’ях етимологія слова, що позначає колір, свідчить про те, що спершу колір мислили та сприймали як матерію, що огортає, вкриває створіння та предмети.
… Утім, лексика – це одне, а теорії науковців чи філософів – дещо інше. В Європі доволі рано колір перестали розглядати лише як матерію, він стає також і насамперед світлом; чи радше часткою світла…».

Опріч того, неоднакове сприйняття кольорів – у психологів, фізиків, хіміків, істориків, антропологів… Різні народи по-своєму трактують їх смислове наповнення.
Кольори оточують нас скрізь, від появи на Світ. Цієї теми у своїх працях торкалися видатні особи: філософи, художники, науковці. Згадаємо імена великих: Арістотель, Леонардо да Вінчі, Фрідріх Шиллер, Йоганн Вольфганг Гете, Василь Кандинський. Одним із перших, хто заговорив про колір музики, про звучання кольору, був французький символіст Шарль Бодлер...

Макс Люшер, швейцарський психолог, розробив колірний Тест Люшера, захистив у 1949 році дисертацію «Колір як інструмент психодіагностики».
Є 11 головних кольорів (нині вже 12, додано один колір – бежевий). Сприйняття й трактування смислового наповнення кольорів у різних народів несхоже.

Наталя Богацька, зроблю спробу зазирнути у підтекст її творчості. В доробку художниці є серія робіт «Бабусині квіти». Вони виконані кольоровими олівцями, а барви пастельні. Картини писалися без підготовчого малюнка, довільно (спонтанно), як повідала художниця: «Творила від серця…». Загалом, пастельні – це група світлих, дещо приглушених відтінків, котрі виникають при додаванні білого до насичених, чистих кольорів. І, то направду незрівнянна палітра, ніжна й прекрасна…
На якому грунті можуть зрости чудові, казкові квіти? Грунт має бути підготовленим, добре розпушеним, звичайно, потім їх потрібно регулярно доглядати, поливати водою, життєдайною вологою. І, найголовніше, будь-яку дію чи справу бажано виконувати з Любов’ю.

Дитинство. Саме тоді закладається основа усього майбутнього життя. Важливу роль у формуванні характеру дитини має її спілкування з найближчими родичами, пізніше оточення розширюється. Наталя ділиться спогадами: «Пам’ятаю велике крісло, куди я, мале дівча, любила залазити з ногами. Пригадую бабусину усмішку, звуки трамвая… Частенько бувала на дачі, бабуся за фахом була біологом, за її порадою спостерігала на городі за яскраво-зеленою гусінню, яка згодом перетворювалася на красивих метеликів-махаонів. Неподалік був ліс, там ми з братом знаходили жуків-носорогів та жуків-оленів. І, ще такий спомин, якось гуляючи, підійшла до майданчика де дресують собак, стежила за тим, як проходив вишкіл. Вразив тоді зв'язок господарів з вихованцями. Відтоді почалося моє захоплення та любов до собак… Взагалі, дуже люблю тварин».

Героїня тексту народилася в сім’ї художниці, мама, та інженера, батько. Вона представниця творчої династії, оскільки: дідусь, бабуся, мама, старший брат – ХУДОЖНИКИ! Зацікавленість до малювання була змалечку, але ще більше захоплювалася створенням оригамі та шахами. Перша вчителька – бабуся. Згодом, допомагала мамі розписувати стіни та меблі, виконувала ту роботу, яка була їй під силу. Після 9 класу середньої школи вступила до ДХСШ імені Тараса Шевченка, в архітектурний клас. Потім – навчання в НАОМА, архітектурне відділення.
Важливим у творчому зростанні виявилося знайомство з художницею Людмилою Пороховою, у котрої багато чому навчилася. Завдяки цій мисткині полюбила малювання з натури й кольорові олівці. Квіти писала на городі, так народилася серія картин «Бабусині квіти». Навчалася у школі комп’ютерної графіки ArtCraft. Там здобувала знання на курсах Артема Зігури з малюнка та пластичної анатомії. Малювала у фотошопі та опановувала 3-d графіку. Чим займається Наталя тепер, послухаймо її: «Почала роботу над двома своїми проєктами, де поєдную графіку з макетуванням. Один проєкт має стосунок до Києва, мого рідного міста. Місто контрастів, містичне та неповторне. Другий – це про власні глибинні думки й переживання. Про бачення Світу і мого місця у ньому».

Роботам з серії «Бабусині квіти» увагу приділив, тепер годиться розглянути деякі картини з інших циклів. Картина-макет «Міст». Міркування - погляньмо на міст як Символ. Користалися ним у філософії, мітології, літературі, малярстві. Мости з давніх-давен були одними з найважливіших споруд, у наш час – це й галузь архітектури. Давнезні взірці цих конструкцій є привабливими для огляду туристів. Понтифік, титул голови Католицької церкви, Папи Римського. Етимологія слова – будівничий мостів. Фрідріх Вільгельм Ніцше писав: «Ніхто не може тобі побудувати міст, яким саме ти зумієш перейти через життєвий потік, - ніхто, крім тебе самого».
«Дві людини, два міста, дві країни, два світи. І один міст. Два світи такі схожі, такі близькі, але такий крихкий їх зв'язок. Ненависть, забобони, недовіра, страх роблять міст напруженим і тонким…», - думки авторки твору.

«Київська фантазія». Утаємничена, містична пейзажна композиція. Технічно виконана довершено. Відчувається, що ця молода особа добре знайома з історією мистецтва Сходу й Заходу. Вміло веде пошук ідей для творчості та реалізовує їх. Ймовірно, з плином часу створить свій міт у мистецтві.

«Кирилівська церква», «Софія Київська» - подивишся, і, відразу видно, що обидві роботи виконані професійною мисткинею, з відповідною освітою. Помічається вміння цікаво закомпонувати та технічно вирішити – композицію плям, штрихів. Авторці вдалося створити художній образ будівель.

Те, що художники особлива когорта людей, доводити немає потреби. Заледве чи не кожен з них має своє бачення Світу, воно неповторне, в тому його цінність. Наталя твердить: «Бачу Світ не від цілого до часткового, а навпаки, з незліченної кількості деталей, як із пазлів, створюю цілісність. Придаю велике значення деталізації, люблю деталі. Мені здається, маю в голові власну систему – як зібрати складники, елементи у цілісну картину».

Вподобання, окрім головної справи життя, мають прямий або непрямий вплив на її творчість. Почнемо з малярства. Перший художник, який справив великий вплив на Наталю - це Пітер Брейгель Старший. Ще в дошкільному віці альбом з репродукціями великого живописця заволодів увагою дівчинки. Годинами просиджувала розглядаючи його роботи. Художниця коментує: «На кожному сантиметрі його картини щось відбувається…». Вражала любов Художника до деталей. З роками їй почав відкриватися глибокий філософський сенс його картин.

Джозеф Меллорд Вільям Тернер. Твори художника викликали сильні емоції: експресивною технікою та особливим вмінням поєднувати кольори.

Моріс Утрілло. Послухаймо, що мовить Наталя Богацька: «Люблю стриманість, притаманну картинам митця, тонкість кольорів, вміння передати атмосферу міста».

Вінсент ван Гог. Дівчина не відразу сприйняла роботи живописця. Опісля занурення в читання його листів почала краще розуміти картини, стала не лише прихильницею творчості, а й багато чого навчилася…

Які ще інтереси є у молодої мисткині? Про все за порядком. Багато читає, любить музику, особливо джаз та гітару, кіномистецтво. Захоплюється художньою літературою та науково-популярною. До улюблених авторів належать: Харукі Муракамі, Деніел Кіз, Роберт Сапольскі, інші. Про роль літератури та музики у житті й творчості докладніша розповідь Наталії: «Моя творчість – це сукупність прочитаного, побаченого, почутого і пережитого. Музика для мене – це медитація. Вона допомагає розслабитися, занурює у світ світлих мрій та спогадів. Література відповідає на мої питання, ставить свої. Іноді озвучує мої думки, змушує замислитися, переглянути своє бачення. Переносить в інші світи, збуджує фантазію, змушує переживати різні історії. Розширює свідомість».

Коло зацікавлень напрочуд широке, властиве людям багатим духовно.

Наприкінці розмови я запитав Наталію: «Чого прагнете досягнути, куди спрямовуєте свою ходу у мистецтві?». Почув наступне: «Хочу досягнути внутрішньої гармонії. Щоб кожна хвилина життя була осмисленою. Хочу все, до чого торкаються мої руки, робити з любов’ю. Перебувати в стані безперервного споглядання, та любити життя таким, яким воно є».

Хай буде так!

Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог. Керівник ЛЕЛЕГ – 4 (Лабораторія Експансії Латентних Експериментів Горішнього – 4) та БУМ (Брама Українського Мистецтва).

На фото - картина Наталії Богацької "Чорна зірка".