Я вдома серед дійсності і снів.
Де спиться після ігор дітворі,
Де за вечерю всілися старі,
і жевріє камін і осяває дім.

Я вдома серед дійсності і снів.
Там, де вечірній дзвін повеліває,
й дівчата, як відлуння затихає,
спираються на зруб колодязів.

І липа – дерево, яке я полюбив;
і кожне літо, що у ній стихає,
знов тисячею гілочок торкає
й оберігає серед дійсності і снів.

Rainer Maria Rilke ICH BIN ZU HAUSE ZWISCHEN TAG UND TRAUM
Ich bin zu Hause zwischen Tag und Traum.
Dort wo die Kinder schläfern, heiß vom Hetzen,
dort wo die Alten sich zu Abend setzen,
und Herde glühn und hellen ihren Raum.

Ich bin zu Hause zwischen Tag und Traum.
Dort wo die Abendglocken klar verlangen
und Mädchen, vom Verhallenden befangen,
sich müde stützen auf den Brunnensaum.

Und eine Linde ist mein Lieblingsbaum;
und alle Sommer, welche in ihr schweigen,
rühren sich wieder in den tausend Zweigen
und wachen wieder zwischen Tag und Traum.
(Aus den frühen Gedichten)