ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.07.26 06:39
Повіки важкі від безсоння
І очі набряклі від сліз,
Бо ніч у підвалі бетоннім
Посеред візків і валіз.
Утомою пройняте тіло
Зрадливо німіє й гуде, -
Спускатися вниз надоїло,
Щоб тісно присісти хоч де.

Юрій Лазірко
2026.07.26 01:54
де любові острів?
бо тепер їх два
там де тиша гостра
коляться слова
і думок дві ріки
висохли до дна
нам тепер довіку
бачитись... у снах...

Володимир Бойко
2026.07.26 00:41
Гриць із малечку марив Мальдівами,
Та спізнався з облесними дівами.
Гриць до решти на дів
Усі гроші подів
І не марить відтоді Мальдівами.

В сучки знатної із Цинциннаті
Народились круті цуценята.

Вячеслав Руденко
2026.07.25 20:55
Про виделки з мельхіору
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.

Роксолана Вірлан
2026.07.25 18:34
Цілу ніч випитували Духи:
- Звідкіля втручання,
звідкіля?
- Зо земського тла, що бог
роздмухав -
там, де на енергії посуха -
звідтіля, кохані, звідтіля.

Артур Курдіновський
2026.07.25 17:30
Тридцять сім з половиною років
Пише вірш безпритульна душа.
Не знаходить омріяний спокій -
Тільки біль, тільки шрам від ножа.

Під дощем я ховаю сльозу
Тридцять сім з половиною років.
Хрест важкий дерев'яний несу,

Борис Костиря
2026.07.25 13:14
Так шкода, що казка так швидко скінчиться
Зі снігу, і льоду, і вітру погроз.
Завиє у лісі самотня вовчиця
Крізь тугу і лютий недремний мороз.
І замість принцеси у шатах святкових
Нам явиться звична, буденна печаль.
Так замість польоту до хмар пурпур

хома дідим
2026.07.25 10:16
риби на морському дні
очевидні або ні
їх вивчає гуманоїд
у підводному човні
електронні шпигуни
на війні як на війні
тільки нам все не до того
при сезонній метушні

Тетяна Левицька
2026.07.25 08:47
Лоскочи мою душу словами,
подаруй компліменти мені,
може, щось спалахне поміж нами
у забутім людьми курені.

Може, блискавка вдарить знадвору,
розколовши небес далину,
заіскриться смарагдове море,

Віктор Кучерук
2026.07.25 07:21
Нема підстав, як і причин,
Клясти погоду, -
Бажане сонце з-за хмарин
Завжди виходить.
Невдовзі вітер віднесе
Важкі хмарини
І стане чистим небо все,
Як і донині.

Артур Курдіновський
2026.07.24 23:28
На перехресті спогадів та мрій
Тримав за руку благодатне літо.
Веселку щастя бачив я з-під вій,
А червень, мов салюти, сипав квіти.

Стояв поет замислено-сліпий,
Хотілося заради інших жити.
О, небо! Сном про ті часи покрий,

М Менянин
2026.07.24 18:11
Для достойного життя дав Бог землю народу. Та лідери вирішили, що не таку, не там, не стільки… І повели багато люду, майже весь народ, всюди за більшою, кращою, також Божою, але інших… І хто вони тепер перед Богом? 24.07.2026р. UA

Вячеслав Руденко
2026.07.24 17:43
Є потреба бути-вщухнуть
І тріпочучи зомліть ,
Духи злого нарікання
Дичиною захопить.

Розчепірь-но пальці щему,
Прикуси язик скорбот,
Видирайся на ґорґоші*

Ольга Садкова
2026.07.24 17:03
Надія — вона така:
на поклик руша, де важко.
І тиха, й негомінка,
неначе пір’їнка пташки,
у душу впаде й живе —
така собі незнищенна.
Заповідає нове,
що станеться недаремно.

Роксолана Вірлан
2026.07.24 15:50
Каліфорнійські береги
запричастились океаном.
Іду собі - бозна - куди -
ніким не прошена й не звана.

Солона хвиля до колін,
мов змійка лащиться та мліє.
Тут причаївся чайчин слі...

Паб Лімерик
2026.07.24 15:26
підприємці із міста пирятина
гостювали в трудяг із заплатина
йшли в заплатинський ліс
куштувати кумис
що привезли його із пирятина
 
гірськолижник один у небрасці
в суд явився в кисневій у масці
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 СОН ДИСТРИБЬЮТОРОВ

– Ну, что? – спросил я своего сослуживца, почти предвидя ответ.
– Ужас, – как-то неохотно выдавил он из себя, и при этом, как мне показалось, его даже передернуло.
Не понаслышке знал я,что Михаил всегда как-то болезненно неохотно расставался с деньгами, и этим объяснил для себя такую реакцию.
– Ошибаешься, – будто угадав ход моих мыслей, не столько произнес, сколько будто выдавил он из себя. – Не в деньгах дело.
Я понял, что в такой ситуации лучше всего набраться терпения и подождать, пока собеседник сам поведает, что же все-таки приключилось в Тель-Авиве, куда он вместе с супругой отправился на семинар по гербалайфу. Михаил пытался уговорить и меня. Я, правда, наотрез отказался, так как вспомнил события десятилетней давности, когда эпидемия с распространением гербалайфа только вторглась в пределы Израиля и многие репатрианты были поражены ею. Может быть, и я бы не избежал их участи, но 12 тысяч шекелей, затребованных дистрибьютором, наша семья просто-напросто не имела. Так нужда спасла нас тогда от полного разорения, в котором, к несчастью, оказались многие из желающих быстро разбогатеть. Именно тогда уж не помню кто из знакомых преподал мне житейскую теорию малых чисел. Суть ее заключалась в том, что лучше меньше, но постоянно и, главное, безопасно, чем много, но с большим риском.
– Не в деньгах дело, – повторил Михаил. – Не с ихним умом добраться до моего кошелька.
Последние слова он произнес с какой-то одному ему известной гордостью, и это несколько даже сняло налет то ли ужаса, то ли печали. За этим, как и ожидалось, последовала исповедь.
– О том, что ты был прав, я догадался в первый же день семинара. Эти истошные возгласы после каждого выступления преуспевшего на ниве распространения гербалайфа, эти постоянные вставания с аплодисментами над головой под аккомпанемент оглушительного тяжелого рока вызвали у меня не только отвращение ко всему происходящему в зале, но и жуткую головную боль. Когда я спросил соседа, что здесь происходит, тот посмотрел на меня как на сумасшедшего, но все же удостоил ответом:
– Чудак! Это же американская система!..
Эту муторную атмосферу несколько разрядил прекрасный ужин в ресторане, а затем и танцы, куда устремились и мы с супругой. Сначала танцевали друг с другом, а потом ее пригласил один из преуспевших в бизнесе, а я двинулся к специалисту по косметике – красивой бабенке в самом соку и с удивительной грудью, которую она к тому же и не прятала. Во время танца, позабыв о Клавке и сделав вид, будто оступился, я прижался к этому ее богатству. На какое-то мгновенье, как ты понимаешь. А она посмотрела снизу вверх и как ни в чем не бывало заметила:
– А ты почему же не выступал? Не хочешь раскрывать производственные секреты?
Тут меня будто ледяной водой окатили. Все, что поднялось, мгновенно и опустилось. И еще до окончания танца начал искать свою Клавуню.
– Поехали домой! – решительно заявил я супруге.
– Так вот на ночь глядя? – удивилась она. – Пропадает же гостиница...
– Понимаешь, не могу я больше находиться в этом кошмаре.
Через час были мы уже у себя дома. Остограммились, закусив приобретенным накануне у ”русских”.
В отличие от тех, кто в книжках и у астрологов ищет разгадку своих сновидений, я не придавал им никакого значения и попросту забывал. Так было до этого сумасшедшего семинара.
Михаил сделал мучительную для себя паузу и будто бы даже побледнел.
– Но что могло такое присниться, раз ты уже спал дома, вдали от того гербалайфного безумия?
– Представь себе – оно не оставило меня и дома...
...Снится мне, будто, поддавшись уговорам, выложил я свои кровные 16 тысяч шекелей и запасся на полгода всякими там клетчатками и супами. Для себя и будущих клиентов. Но где их искать? И тут вспомнил я спортивную передачу, где показывали борьбу сумо. Среди японцев оказался и мой бывший соперник по вольной борьбе из Грузии.
– Постой, – подумал я. – Да это же просто находка.
И вот прилетаю в Японию, встречаюсь со своим знакомым и выкладываю ему начистоту все, что задумал. Мол, если хочешь вскорости стать абсолютным чемпионом, то расскажи своим соперникам, что ты достиг таких невиданных результатов благодаря тому, что питаешься исключительно продуктами гербалайфа. Через месяц-другой сегодняшние толстяки похудеют настолько, что ты их одной левой уложишь.
Ты не представляешь, что было дальше. Как начал метелить меня грузин, приговаривая за каждым броском, что это награда за совет, как обманом добиться почетнейшего в Японии титула. Он пошел в зал пригласить своих соперников по сумо, чтобы и они приложили свои ручища к моему бренному телу. Я воспользовался этой паузой и, еле-еле волоча ноги, убрался восвояси.
Проснулся в холодном поту и кинулся на кухню, чтобы охладить себя сочком. Вхожу, а там сидит Клава. Дрожащими руками держит стакан и плачет.
– Что случилось? – спрашиваю.
– Еле проснулась, чтобы избавиться от кошмара... Помнишь – кто-то на семинаре говорил о червях. Будто их потому, дескать, нет во фруктах, что все выращивается с помощью химии.
– А ты тут при чем?
– А при том, что прихожу я, во сне, конечно, на Махане Егуда, а там у самого входа, справа, торгуют фруктами. И вот представь себе, что из всего, чтобы я ни брала, выползают, извиваясь и хохоча, здоровенные черви. Да какие-то доселе невиданные. У каждого нимб в виде тех, кто выступал на вчерашнем семинаре. И все тянутся ко мне...
Не стал я рассказывать Клаве о своем сне. Ни слова не говоря, достал из холодильника “Мартини”, налил в стаканы, опустил в каждый по кусочку льда и лимона. Молча выпили. Наверное за одно и то же. Что не стали дистрибьюторами.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-01-29 22:05:47
Переглядів сторінки твору 801
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.052 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.244 / 5.87)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.07.25 21:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2025-01-30 11:00:45 ]
Чим людина,яка поширює мову ворога відрізняється від тих, хто облаштовував гетто? Вірно, нічим! Сподобався виступ Романа Шварцмана, але вам тих слів ніколи не осягнути.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2025-01-30 17:53:37 ]
Шановний пане Миколо, насамперед скажу, що не полюбляю крайнощі. Яке значення має те, якою мовою написано? Йдеться про те, що сотні людей, а, може, й більше, було обдурено. Що б Ви сказали, якби було написано твір німецькою? Не для російськомовних читачів, яких повнісінько в Україні, друкую, а для тих, хто має остерігатися пройдисвітів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2025-01-31 03:10:25 ]
Дійсно. А какяразіцца? Десь я це вже чув, але через цей вираз багато крові пролилося, а і в Ізраїлі певно нема різниці писати на івриті чи арабською мовою, вірно?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2025-01-31 21:27:44 ]
Маєте рацію: в Ізраїлі пишуть і розмовляють обома мовами.Адже мови не причетні до тих,хто ними користується.