ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.06.30 05:48
Закохані до згуби
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.

Володимир Бойко
2025.06.29 23:49
Банальна думка – як воно
Зріднилось з путіним лайно.
І як воно – смердючі дні
Вовтузитися у лайні.

Відомі істини прості –
З лайном поріднені глисти.
І путін теж – огидний глист,

Юрій Левченко
2025.06.29 23:25
Мій мозок розчленився на клітини,
у кожній - ти ... в нейронах і аксонах
той погляд ще невинної дитини,
та пристрасть у найпотаємних зонах.
Мов не живу без цього всі ці ночі,
розірваних думок збираю зграю,
і розумію, що напевно хочу
тебе і жити,

Борис Костиря
2025.06.29 22:01
Безконечно росте трава,
Невідчутна і ледь жива.

І траві цій ніщо не указ,
Вона дивиться в нас і про нас.

Ця трава - ніби вічне зерно,
Що проб'є асфальт все одно.

С М
2025.06.29 17:16
Санта Фе, кажуть, десь у ста милях, по шосе
Я маю час на кілька чарок й автопрокат
У Альбукерке

Знову мчав я край доріг, самоти я шукав, як міг
Незалежності від сцен і глядачів
У Альбукерке

Євген Федчук
2025.06.29 14:18
Утішає мати доню: - Ну, що знову сталось?
Мабуть, що від того зятя клятого дісталось?
А та плаче: - Справді, клятий! Він мене покинув!
Не поглянув, що у мене на руках дитина!
- Треба ж було добре, доню ще тоді дивитись,
То не довелось би нині тобі і

Іван Потьомкін
2025.06.29 12:07
Заграйте, Маестро Перельмане ,
Щось із Сарасате .
А поки ви настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту у диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на Перельмана.
Я зн

Юрій Гундарєв
2025.06.29 11:45
Кілька днів просто не міг відійти від трагікомедії «Мій карпатський дідусь». Пронизливе враження - справді велике кіно, навіть не за форматом, а передусім, за художнім рівнем. Міжнародна творча команда (режисер і сценарист фільму - грузин Заза Буадзе, спі

Віктор Кучерук
2025.06.29 06:19
Там, де куриться туманом
Гомінка ріка,
Виглядають спозарана
Хлопця-козака.
Почалася косовиця,
А тебе нема, –
Покажися-обізвися
Хоч би крадькома.

Борис Костиря
2025.06.28 21:48
Цей твір, який сховався у пучині
Глибинних вод, потоків, бурунів,
Пропав у невідомості, що нині
Диктує нам свій первозданний гнів,
Який нам світить із очей вогнів.

Цей текст не є сакральним чи пророчим,
Він народився у боях терзань

Марія Дем'янюк
2025.06.28 20:06
В лузі, серед конюшини,
Виросли дзвіночки сині,
І голівками хитають,
Дзвоном бджілок відганяють.
Задзижчав сердитий джміль:
"Чути дзвін ваш звідусіль!"
Не дзвенять вже ті, співають,
На гостину бджіл скликають.

Козак Дума
2025.06.28 15:06
Усе життя, по суті – пошук істини,
як путь у невідоме, в один бік.
А сенс буття – не має часу й відстані,
йому байдуже, миля, день чи вік…

І живемо, немов у невагомості,
де гаємо години, де роки.
У митях так, на рівні підсвідомості,

Світлана Пирогова
2025.06.28 14:50
День Конституції є в Україні,
то ж хочеться усім, щоби закони
оберігали, захищали нині,
щоб ворог не порушував кордони.
Ми суверенні, вільні, незалежні
і знаємо обов'язки і право.
Гарант життя, щоб був завжди належний
для кожної людини від держави

Богдан Манюк
2025.06.28 14:32
Частина друга Жовч і кров 9. Зотов прокинувся на квартирі у Львові, яку забезпечила йому місцева

Віктор Кучерук
2025.06.28 06:10
Задихаюсь від запахів літа, –
Потопаю в тих барвах цвітінь,
Де цвірінькають несамовито
Коноплянки й чижі: Дзінь-дзінь-дзінь.
Де постійно засліплює вічі
Тепле сонце промінням своїм, –
Де турботи і клопоти вічно
Послідовно оточують дім.

Борис Костиря
2025.06.27 22:02
Раптовий сніг, немовби кара неба.
Раптовий сніг, такий раптовий сніг.
Нам кари іншої уже не треба.
Сама ненависть падає до ніг.

Раптовий сніг, немов парад ілюзій.
Раптовий сніг, як марення вві сні.
Раптовий сніг крізь марево алюзій
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 СОН ДИСТРИБЬЮТОРОВ

– Ну, что? – спросил я своего сослуживца, почти предвидя ответ.
– Ужас, – как-то неохотно выдавил он из себя, и при этом, как мне показалось, его даже передернуло.
Не понаслышке знал я,что Михаил всегда как-то болезненно неохотно расставался с деньгами, и этим объяснил для себя такую реакцию.
– Ошибаешься, – будто угадав ход моих мыслей, не столько произнес, сколько будто выдавил он из себя. – Не в деньгах дело.
Я понял, что в такой ситуации лучше всего набраться терпения и подождать, пока собеседник сам поведает, что же все-таки приключилось в Тель-Авиве, куда он вместе с супругой отправился на семинар по гербалайфу. Михаил пытался уговорить и меня. Я, правда, наотрез отказался, так как вспомнил события десятилетней давности, когда эпидемия с распространением гербалайфа только вторглась в пределы Израиля и многие репатрианты были поражены ею. Может быть, и я бы не избежал их участи, но 12 тысяч шекелей, затребованных дистрибьютором, наша семья просто-напросто не имела. Так нужда спасла нас тогда от полного разорения, в котором, к несчастью, оказались многие из желающих быстро разбогатеть. Именно тогда уж не помню кто из знакомых преподал мне житейскую теорию малых чисел. Суть ее заключалась в том, что лучше меньше, но постоянно и, главное, безопасно, чем много, но с большим риском.
– Не в деньгах дело, – повторил Михаил. – Не с ихним умом добраться до моего кошелька.
Последние слова он произнес с какой-то одному ему известной гордостью, и это несколько даже сняло налет то ли ужаса, то ли печали. За этим, как и ожидалось, последовала исповедь.
– О том, что ты был прав, я догадался в первый же день семинара. Эти истошные возгласы после каждого выступления преуспевшего на ниве распространения гербалайфа, эти постоянные вставания с аплодисментами над головой под аккомпанемент оглушительного тяжелого рока вызвали у меня не только отвращение ко всему происходящему в зале, но и жуткую головную боль. Когда я спросил соседа, что здесь происходит, тот посмотрел на меня как на сумасшедшего, но все же удостоил ответом:
– Чудак! Это же американская система!..
Эту муторную атмосферу несколько разрядил прекрасный ужин в ресторане, а затем и танцы, куда устремились и мы с супругой. Сначала танцевали друг с другом, а потом ее пригласил один из преуспевших в бизнесе, а я двинулся к специалисту по косметике – красивой бабенке в самом соку и с удивительной грудью, которую она к тому же и не прятала. Во время танца, позабыв о Клавке и сделав вид, будто оступился, я прижался к этому ее богатству. На какое-то мгновенье, как ты понимаешь. А она посмотрела снизу вверх и как ни в чем не бывало заметила:
– А ты почему же не выступал? Не хочешь раскрывать производственные секреты?
Тут меня будто ледяной водой окатили. Все, что поднялось, мгновенно и опустилось. И еще до окончания танца начал искать свою Клавуню.
– Поехали домой! – решительно заявил я супруге.
– Так вот на ночь глядя? – удивилась она. – Пропадает же гостиница...
– Понимаешь, не могу я больше находиться в этом кошмаре.
Через час были мы уже у себя дома. Остограммились, закусив приобретенным накануне у ”русских”.
В отличие от тех, кто в книжках и у астрологов ищет разгадку своих сновидений, я не придавал им никакого значения и попросту забывал. Так было до этого сумасшедшего семинара.
Михаил сделал мучительную для себя паузу и будто бы даже побледнел.
– Но что могло такое присниться, раз ты уже спал дома, вдали от того гербалайфного безумия?
– Представь себе – оно не оставило меня и дома...
...Снится мне, будто, поддавшись уговорам, выложил я свои кровные 16 тысяч шекелей и запасся на полгода всякими там клетчатками и супами. Для себя и будущих клиентов. Но где их искать? И тут вспомнил я спортивную передачу, где показывали борьбу сумо. Среди японцев оказался и мой бывший соперник по вольной борьбе из Грузии.
– Постой, – подумал я. – Да это же просто находка.
И вот прилетаю в Японию, встречаюсь со своим знакомым и выкладываю ему начистоту все, что задумал. Мол, если хочешь вскорости стать абсолютным чемпионом, то расскажи своим соперникам, что ты достиг таких невиданных результатов благодаря тому, что питаешься исключительно продуктами гербалайфа. Через месяц-другой сегодняшние толстяки похудеют настолько, что ты их одной левой уложишь.
Ты не представляешь, что было дальше. Как начал метелить меня грузин, приговаривая за каждым броском, что это награда за совет, как обманом добиться почетнейшего в Японии титула. Он пошел в зал пригласить своих соперников по сумо, чтобы и они приложили свои ручища к моему бренному телу. Я воспользовался этой паузой и, еле-еле волоча ноги, убрался восвояси.
Проснулся в холодном поту и кинулся на кухню, чтобы охладить себя сочком. Вхожу, а там сидит Клава. Дрожащими руками держит стакан и плачет.
– Что случилось? – спрашиваю.
– Еле проснулась, чтобы избавиться от кошмара... Помнишь – кто-то на семинаре говорил о червях. Будто их потому, дескать, нет во фруктах, что все выращивается с помощью химии.
– А ты тут при чем?
– А при том, что прихожу я, во сне, конечно, на Махане Егуда, а там у самого входа, справа, торгуют фруктами. И вот представь себе, что из всего, чтобы я ни брала, выползают, извиваясь и хохоча, здоровенные черви. Да какие-то доселе невиданные. У каждого нимб в виде тех, кто выступал на вчерашнем семинаре. И все тянутся ко мне...
Не стал я рассказывать Клаве о своем сне. Ни слова не говоря, достал из холодильника “Мартини”, налил в стаканы, опустил в каждый по кусочку льда и лимона. Молча выпили. Наверное за одно и то же. Что не стали дистрибьюторами.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-01-29 22:05:47
Переглядів сторінки твору 265
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.035 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.223 / 5.85)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.06.29 21:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Панас Панасович (Л.П./М.К.) [ 2025-01-30 11:00:45 ]
Чим людина,яка поширює мову ворога відрізняється від тих, хто облаштовував гетто? Вірно, нічим! Сподобався виступ Романа Шварцмана, але вам тих слів ніколи не осягнути.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2025-01-30 17:53:37 ]
Шановний пане Миколо, насамперед скажу, що не полюбляю крайнощі. Яке значення має те, якою мовою написано? Йдеться про те, що сотні людей, а, може, й більше, було обдурено. Що б Ви сказали, якби було написано твір німецькою? Не для російськомовних читачів, яких повнісінько в Україні, друкую, а для тих, хто має остерігатися пройдисвітів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Панас Панасович (Л.П./М.К.) [ 2025-01-31 03:10:25 ]
Дійсно. А какяразіцца? Десь я це вже чув, але через цей вираз багато крові пролилося, а і в Ізраїлі певно нема різниці писати на івриті чи арабською мовою, вірно?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2025-01-31 21:27:44 ]
Маєте рацію: в Ізраїлі пишуть і розмовляють обома мовами.Адже мови не причетні до тих,хто ними користується.