«Державу не подають на срібній таці»
Хаїм Вейцман

І затихне земля. Небес око багряне
Померкне поволі на димній межі.
І постане народ із розшарпаним серцем
В надії на диво бодай хоч одне...

Під місячним сяйвом врочисто стане,
Готовий на свято й на пострах готовий.
І вийдуть тоді невідь звідки юнак і юнка
І назустріч кагалу попростують тихцем.

В одежині закіпченій, у важких черевиках
Зійдуть кроком неквапним по стежині крутій,
Припорошені пилом, бозна скільки не миті,
Під загравою й гулом затятих боїв.

В утомі надлюдській, зачудовані спокоєм,
В росі світанковій, перемішаній з кров’ю,
Молодята нарешті припинять ходу.
І не знать допуття: чи живі вони чи вже вбиті.

І спитає народ крізь сльози і подив:
«Хто ви?» І почує в одвіт тихий шепіт
Юнака і юнки: «Ми – срібна таця,
На якій вам юдейську державу оце принесли».

Скажуть так і впадуть, огорнуті тінню.
А решту Ізраїль в історії оповість.

Натан Альтерман (1910-1970) - ізраїльський поет, драматург, журналіст.
Хаїм Вейцман (1874-1952) - перший президент Держави Ізраїль.