Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.14
11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
2025.12.14
10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
2025.12.14
10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
2025.12.14
09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
2025.12.14
06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
2025.12.14
04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
2025.12.14
02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
2025.12.14
00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
2025.12.13
23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
2025.12.13
21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
2025.12.13
16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
2025.12.13
12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
2025.12.13
08:57
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів.
І от що ми маємо в результаті.
Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорід
2025.12.13
08:13
Ти ще мене не розлюбив,
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.
2025.12.13
00:28
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.
Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.
Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай
2025.12.12
22:21
Безсніжна зима, ніби чудо природи,
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.
Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.
Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.12.02
2025.12.01
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
2025.10.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Омельченко (1760) /
Вірші
Томмі (Tommy)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Томмі (Tommy)
Я зайшов пінту пива випити у заклад громадський, що уздрів,
А шинкар мені каже: Ми червоно-мундирних* не обслуговуємо вояків.
Дівчата за барною стійкою сміялись і реготали з мене до смерті,
А я вийшов назовні і кажу собі, слова гіркі і відверті:
Томмі* те, Томмі се, Томмі йди геть, нам на тебе начхати.
Але такі: Дякуємо пане Аткінс, коли оркестр почав грати,
Оркестр почав грати, мої хлопчики, оркестр почав грати,
О такі: Дякуємо, пане Аткінс, коли оркестр почав грати.
Я прийшов у театр тверезим, як тільки можливо бути,
П’яним давали місця в партері, а мені - навіть не хочуть чути.
Відправляють мене на гальорку, або в мюзик-хол посилають,
Але, коли доходить до битви, Боже, на перші місця мене пхають.
Томмі те, Томмі се, Томмі, чекайте назовні, не місце тут воякові.
Але такі: Спецпотяг для Аткінса, коли корабель на припливі,
Корабель на припливі, мої хлопчики, корабель на припливі,
О такі: Спецпотяг для Аткінса, коли корабель на припливі.
Так, з червоних мундирів, що охороняють твій сон глузувати
Дешевше, аніж бути в мундирі і дешевше навіть їх не кормити,
Штовхати п’яних солдатів, коли розгуляються за рамки прийнятні
У рази краще, ніж у спорядженні показати, що ви такі ж боєздатні,
Ще й Томмі те, Томмі се, Де душа твоя? - прискіпуються моралісти,
Але такі: «Тонка червона лінія героїв»*, коли барабани почали бити,
Барабани почали бити, мої хлопчики, барабани почали бити,
О такі: «Тонка червона лінія героїв», коли барабани почали бити.
Ми не герої «тонкої червоної лінії» та й негідниками нас не зви,
Ми самотні чоловіки у казармах, і такі ж найчудовіші, як і ви;
А якщо іноді комусь поведінка наша є неприпустимою, як для них,
Так самотні чоловіки у казармах не перетворюються на святих;
Тим часом Томмі те, Томмі се, йди як підвладний позаду, а не спереду,
Але такі: Будь ласка пройдіть вперед, сер, коли вітер лихий попереду,
Вітер лихий попереду, мої хлопчики, вітер лихий попереду,
О такі: Будь ласка пройдіть вперед, сер, коли вітер лихий попереду.
Ви говорите про кращу їжу для нас, про школи і таке інше:
Ми зачекаємо, якщо ви будете поводитися з нами більш розумніше.
Не патякайте про куховарські помиї, а доведіть нам в обличчя,
Що мундир солдата королеви-удови – це не ганьба чоловіча!
Бо Томмі те, Томмі се, викиньте геть цього грубіяна!
Але такі: «Країни нашої рятівник», коли в небезпеці країна;
І такі: Томі те, Томмі се, і все, що вам завгодно;
Та Томмі не клятий вам дурень – Томмі все видно!
А шинкар мені каже: Ми червоно-мундирних* не обслуговуємо вояків.
Дівчата за барною стійкою сміялись і реготали з мене до смерті,
А я вийшов назовні і кажу собі, слова гіркі і відверті:
Томмі* те, Томмі се, Томмі йди геть, нам на тебе начхати.
Але такі: Дякуємо пане Аткінс, коли оркестр почав грати,
Оркестр почав грати, мої хлопчики, оркестр почав грати,
О такі: Дякуємо, пане Аткінс, коли оркестр почав грати.
Я прийшов у театр тверезим, як тільки можливо бути,
П’яним давали місця в партері, а мені - навіть не хочуть чути.
Відправляють мене на гальорку, або в мюзик-хол посилають,
Але, коли доходить до битви, Боже, на перші місця мене пхають.
Томмі те, Томмі се, Томмі, чекайте назовні, не місце тут воякові.
Але такі: Спецпотяг для Аткінса, коли корабель на припливі,
Корабель на припливі, мої хлопчики, корабель на припливі,
О такі: Спецпотяг для Аткінса, коли корабель на припливі.
Так, з червоних мундирів, що охороняють твій сон глузувати
Дешевше, аніж бути в мундирі і дешевше навіть їх не кормити,
Штовхати п’яних солдатів, коли розгуляються за рамки прийнятні
У рази краще, ніж у спорядженні показати, що ви такі ж боєздатні,
Ще й Томмі те, Томмі се, Де душа твоя? - прискіпуються моралісти,
Але такі: «Тонка червона лінія героїв»*, коли барабани почали бити,
Барабани почали бити, мої хлопчики, барабани почали бити,
О такі: «Тонка червона лінія героїв», коли барабани почали бити.
Ми не герої «тонкої червоної лінії» та й негідниками нас не зви,
Ми самотні чоловіки у казармах, і такі ж найчудовіші, як і ви;
А якщо іноді комусь поведінка наша є неприпустимою, як для них,
Так самотні чоловіки у казармах не перетворюються на святих;
Тим часом Томмі те, Томмі се, йди як підвладний позаду, а не спереду,
Але такі: Будь ласка пройдіть вперед, сер, коли вітер лихий попереду,
Вітер лихий попереду, мої хлопчики, вітер лихий попереду,
О такі: Будь ласка пройдіть вперед, сер, коли вітер лихий попереду.
Ви говорите про кращу їжу для нас, про школи і таке інше:
Ми зачекаємо, якщо ви будете поводитися з нами більш розумніше.
Не патякайте про куховарські помиї, а доведіть нам в обличчя,
Що мундир солдата королеви-удови – це не ганьба чоловіча!
Бо Томмі те, Томмі се, викиньте геть цього грубіяна!
Але такі: «Країни нашої рятівник», коли в небезпеці країна;
І такі: Томі те, Томмі се, і все, що вам завгодно;
Та Томмі не клятий вам дурень – Томмі все видно!
Вірш Радьярда Кіплінга.
«...червоно-мундирних». Британські військові ледь не до кінця 19 століття носили червоні мундири.
«Томмі» Повністю Томас Аткінс – ім’я, яке спочатку використовувалося в прикладі того, як слід заповнювати солдатську книжку. Це було викладено в наказі Міністерства Оборони від 31 серпня 1815 року, а зразок сторінки було включено до кожної солдатської книжки. Пізніше це ім’я стало загальною назвою піхотинця, скорочене до «Томмі» або взагалі до «Т.А.»
«Тонка червона лінія». Перелицьована цитата з газети «Таймс», де було сказано про «тонку червону смугу, увінчану сталевою лінією». Репортер так назвав ланцюг британського полку, який відбив кавалерійську русняву атаку під час Кримської війни під Балаклавою.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
