ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

Павло Сікорський
2026.03.15 10:51
Двовірш - архіскладна поетична форма із двох віршових рядків, де перший і другий римуються між собою. Причому рима читається згори вниз і знизу вгору, зберігаючи ритм.
На додачу, конкретно у цьому двовірші сенс не зміниться, якщо поміняти рядки місцями.

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Омельченко (1760) / Вірші

 Марш "Хижі птахи" (Війська закордонної служби) "Birds of prey" marsh (Troops for foreign service)
Кроком руш! Бруд на обмотках наших штанин.
Вперед! Дивись як крапає з корогви в чохлі.
Вперед! В заплаканих вікнах обличчя дружин,
Вони не те, що можна взяти на кораблі!

Веселіше! Ми ніколи не домаршируємо до перемоги!
І дожити, щоб почути гуркіт гармати, не матимем змоги.*
Великим хижим птахам
Просто станемо кормом.
І ніколи ваші солдати вже не переступлять ваші пороги!

Лівим плечем уперед! - і ми за ріг завертаємо.
На місці! – і нехай хвіст колони наздоганяє.
Господи! Посудини переповнені, і ми всі не влізаємо...
Веселіше! Ми їдемо, а куди ніхто з нас не знає!

Кроком руш! Не такий страшний чорт, як зображають!
Веселіше! Розважимось, перед бути доставленим.
Стій! Не в вас одних чуття дружини втрачають.
Веселіше! І хай Бог допоможе сьогодні одруженим!

Агов! Підіймайтесь, голодні жебраки, на своє горе.
(Чуєте, як вони хочуть чаю і швидко, кожен канудить)
Повна дурня їсти хліб, змочений в чаї – вам в море,
І вже завтра, в твіндеку згасите піч, бо вас знудить!

Стій! Подружжя з дітьми мають йти попереду нас!*
Звісно, знову заблокували клятий трап багажем!
Веселіше, кінногвардійці, ніжно оберігаючі нас,
І з восьмої ранку тримаючі нас під дощем!

Застряглий в строю, просякнутий до спіднього споду,
Вже страждаючий від нудоти, ще до судна гойдання,
Ось дім твій щасливий... Шикуйсь уздовж борту!
Ставай! Відставити спів і розмови! Мовчання!

Веселіше! Нам не дожити, щоб побачити розтриклятої перемоги!
Веселіше! І дожити, щоб почути гуркіт гармати не матимем змоги.
(Ще веселіше!)
Шакалам й шулікам
Просто будем обідом
І ніколи ваші солдати вже не переступлять ваші пороги!
(Гіп-гіп! Ура!)
Орел і ворона шугають,
Вони нас чекають
І ніколи ваші солдати вже не переступлять ваші пороги!
(Гіп-гіп! Ура!)
Так, великим хижим птахам
Просто станемо кормом
І ніколи ваші солдати вже не переступлять ваші пороги!

Вірш Радьярда Кіплінга.

«...почути гуркіт гармати, не матимем змоги». Не зрозумілий коментаторам рядок, що Кіплінг мав на увазі: чи то солдати не доживуть до салюту в честь перемоги, чи то взагалі до бойових дій не доживуть.

«Подружжя з дітьми мають йти попереду нас!» Лише деяким дружинам – якомусь проценту - було дозволено супроводжувати полк у закордонних відрядженнях.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2025-05-02 09:31:28
Переглядів сторінки твору 94
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.412 / 5.13)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.412 / 5.13)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2025.05.15 11:28
Автор у цю хвилину відсутній