ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.12
14:05
Парадокс.
Якось мені (років 17 тому) вирізали півспини і треба було оформити інвалідність, я запротестував. Погодитись на статус інваліда? Ні, бракувало сили зізнатись у своїй неспроможності жити і працювати у подібній іпостасі. Коли наступив вік на п’ят
Якось мені (років 17 тому) вирізали півспини і треба було оформити інвалідність, я запротестував. Погодитись на статус інваліда? Ні, бракувало сили зізнатись у своїй неспроможності жити і працювати у подібній іпостасі. Коли наступив вік на п’ят
2026.09.12
13:06
До давніх каменів я припадаю
І чую шепіт із глибин віків.
Середньовічний замок - вхід до раю,
Але ключів немає від замків.
Я чую гул віддаленої битви,
Промови, клятви, навіжений шал,
Відлуння стародавньої молитви.
Запрошує історія на бал.
І чую шепіт із глибин віків.
Середньовічний замок - вхід до раю,
Але ключів немає від замків.
Я чую гул віддаленої битви,
Промови, клятви, навіжений шал,
Відлуння стародавньої молитви.
Запрошує історія на бал.
2026.09.12
12:52
Хоч хилить вітер стебла до стебла,
І тирсу нагинає аж до млості,
Осіннє сонце - часточка тепла,
Як міні-літо зігріває простір.
Радіє вересневий сонцелюб,
Бо золотаві кучері шле сонце.
І для душі якийсь незвичний люкс,
І тирсу нагинає аж до млості,
Осіннє сонце - часточка тепла,
Як міні-літо зігріває простір.
Радіє вересневий сонцелюб,
Бо золотаві кучері шле сонце.
І для душі якийсь незвичний люкс,
2026.09.12
06:15
Душу змучує тривога,
Серце стиснув міцно страх, -
Потяглась моя дорога
По небажаних місцях.
Тут, де палиці в колеса
Уставляють через день,
То не в захваті від п'єси,
То байдужі до пісень.
Серце стиснув міцно страх, -
Потяглась моя дорога
По небажаних місцях.
Тут, де палиці в колеса
Уставляють через день,
То не в захваті від п'єси,
То байдужі до пісень.
2026.09.11
20:41
небосвітло вищезає
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог
2026.09.11
18:51
ЦИКЛ І МЕСОПОТАМІЯ (Додаток)
«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.
«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.
2026.09.11
16:51
Сексі Сейді, чому, чого
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?
Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?
Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім
2026.09.11
15:18
Кручені паничі, ой, кручені.
Як в танкУ, вигинатись научені.
По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.
Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.
Як в танкУ, вигинатись научені.
По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.
Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.
2026.09.11
13:18
Білка бігає по гілках,
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.
Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.
Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!
2026.09.11
12:29
Відбувся у природі збій,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.
Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.
Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,
2026.09.11
11:37
Не сумно, ні! — палає бовдур,
Тарган ховається під ковдру,
Тютюн димить, чорніє стовбур,
Годинник грає в стусани.
Хвилеподібно та без зброї,
В лататті білому, героєм,
У сінях сходи брав без бою,
Тарган ховається під ковдру,
Тютюн димить, чорніє стовбур,
Годинник грає в стусани.
Хвилеподібно та без зброї,
В лататті білому, героєм,
У сінях сходи брав без бою,
2026.09.11
06:19
Вдивляюся пильно в обличчя людей
І радісних не помічаю, -
Сьогодні спокою немає ніде
В моєму стражденному краї.
Забули про графіки, плани та сни -
Не робимо свят і парадів, -
Щодня відчуваємо лютість війни
І бачимо подвиги, зради.
І радісних не помічаю, -
Сьогодні спокою немає ніде
В моєму стражденному краї.
Забули про графіки, плани та сни -
Не робимо свят і парадів, -
Щодня відчуваємо лютість війни
І бачимо подвиги, зради.
2026.09.10
22:51
Деметра на коні вороному
Скаче нашим миршавим Всесвітом:
Підкови майстровані не Гефестом -
Меркурієм — власником білих сандалів
Та сандалового капелюха.
Важкі підкови цвяховані безнадією -
Відсутністю останнього нещастя,
Дзенькають дукатами Бартоло
Скаче нашим миршавим Всесвітом:
Підкови майстровані не Гефестом -
Меркурієм — власником білих сандалів
Та сандалового капелюха.
Важкі підкови цвяховані безнадією -
Відсутністю останнього нещастя,
Дзенькають дукатами Бартоло
2026.09.10
21:28
тривкі складнопорожні дні
складаються із порожнеч
великих менших і дрібних
ні зустрічей ані утеч
ні спілкувань ані новин
інформаційний білий шум
хто скілько виніс
скілько вніс
складаються із порожнеч
великих менших і дрібних
ні зустрічей ані утеч
ні спілкувань ані новин
інформаційний білий шум
хто скілько виніс
скілько вніс
2026.09.10
21:12
Десь відходить моє тепле літо,
неквапливо, без зайвих прощань.
Лиш торкнулось, ще сонцем сповите,
моїх рук і далеких бажань.
Я дивлюсь йому вслід без тривоги —
хай іде у свою далечінь.
У той край не питаю дороги,
неквапливо, без зайвих прощань.
Лиш торкнулось, ще сонцем сповите,
моїх рук і далеких бажань.
Я дивлюсь йому вслід без тривоги —
хай іде у свою далечінь.
У той край не питаю дороги,
2026.09.10
19:59
Зовсім звичайним ранок видававсь –
Похмурий, сірий. Ще в Москві не знали,
Що німці фронт під Вязьмою прорвали
І до Москви Гудеріан вже рвавсь.
Москву не було кому захищать,
Бо армії в оточення попали
І тисячами у лісах вмирали.
На них вже смерть по
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Похмурий, сірий. Ще в Москві не знали,
Що німці фронт під Вязьмою прорвали
І до Москви Гудеріан вже рвавсь.
Москву не було кому захищать,
Бо армії в оточення попали
І тисячами у лісах вмирали.
На них вже смерть по
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Омельченко (1760) /
Вірші
Марш "Хижі птахи" (Війська закордонної служби) "Birds of prey" marsh (Troops for foreign service)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Марш "Хижі птахи" (Війська закордонної служби) "Birds of prey" marsh (Troops for foreign service)
Кроком руш! Бруд на обмотках наших штанин.
Вперед! Дивись як крапає з корогви в чохлі.
Вперед! В заплаканих вікнах обличчя дружин,
Вони не те, що можна взяти на кораблі!
Веселіше! Ми ніколи не домаршируємо до перемоги!
І дожити, щоб почути гуркіт гармати, не матимем змоги.*
Великим хижим птахам
Просто станемо кормом.
І ніколи ваші солдати вже не переступлять ваші пороги!
Лівим плечем уперед! - і ми за ріг завертаємо.
На місці! – і нехай хвіст колони наздоганяє.
Господи! Посудини переповнені, і ми всі не влізаємо...
Веселіше! Ми їдемо, а куди ніхто з нас не знає!
Кроком руш! Не такий страшний чорт, як зображають!
Веселіше! Розважимось, перед бути доставленим.
Стій! Не в вас одних чуття дружини втрачають.
Веселіше! І хай Бог допоможе сьогодні одруженим!
Агов! Підіймайтесь, голодні жебраки, на своє горе.
(Чуєте, як вони хочуть чаю і швидко, кожен канудить)
Повна дурня їсти хліб, змочений в чаї – вам в море,
І вже завтра, в твіндеку згасите піч, бо вас знудить!
Стій! Подружжя з дітьми мають йти попереду нас!*
Звісно, знову заблокували клятий трап багажем!
Веселіше, кінногвардійці, ніжно оберігаючі нас,
І з восьмої ранку тримаючі нас під дощем!
Застряглий в строю, просякнутий до спіднього споду,
Вже страждаючий від нудоти, ще до судна гойдання,
Ось дім твій щасливий... Шикуйсь уздовж борту!
Ставай! Відставити спів і розмови! Мовчання!
Веселіше! Нам не дожити, щоб побачити розтриклятої перемоги!
Веселіше! І дожити, щоб почути гуркіт гармати не матимем змоги.
(Ще веселіше!)
Шакалам й шулікам
Просто будем обідом
І ніколи ваші солдати вже не переступлять ваші пороги!
(Гіп-гіп! Ура!)
Орел і ворона шугають,
Вони нас чекають
І ніколи ваші солдати вже не переступлять ваші пороги!
(Гіп-гіп! Ура!)
Так, великим хижим птахам
Просто станемо кормом
І ніколи ваші солдати вже не переступлять ваші пороги!
Вперед! Дивись як крапає з корогви в чохлі.
Вперед! В заплаканих вікнах обличчя дружин,
Вони не те, що можна взяти на кораблі!
Веселіше! Ми ніколи не домаршируємо до перемоги!
І дожити, щоб почути гуркіт гармати, не матимем змоги.*
Великим хижим птахам
Просто станемо кормом.
І ніколи ваші солдати вже не переступлять ваші пороги!
Лівим плечем уперед! - і ми за ріг завертаємо.
На місці! – і нехай хвіст колони наздоганяє.
Господи! Посудини переповнені, і ми всі не влізаємо...
Веселіше! Ми їдемо, а куди ніхто з нас не знає!
Кроком руш! Не такий страшний чорт, як зображають!
Веселіше! Розважимось, перед бути доставленим.
Стій! Не в вас одних чуття дружини втрачають.
Веселіше! І хай Бог допоможе сьогодні одруженим!
Агов! Підіймайтесь, голодні жебраки, на своє горе.
(Чуєте, як вони хочуть чаю і швидко, кожен канудить)
Повна дурня їсти хліб, змочений в чаї – вам в море,
І вже завтра, в твіндеку згасите піч, бо вас знудить!
Стій! Подружжя з дітьми мають йти попереду нас!*
Звісно, знову заблокували клятий трап багажем!
Веселіше, кінногвардійці, ніжно оберігаючі нас,
І з восьмої ранку тримаючі нас під дощем!
Застряглий в строю, просякнутий до спіднього споду,
Вже страждаючий від нудоти, ще до судна гойдання,
Ось дім твій щасливий... Шикуйсь уздовж борту!
Ставай! Відставити спів і розмови! Мовчання!
Веселіше! Нам не дожити, щоб побачити розтриклятої перемоги!
Веселіше! І дожити, щоб почути гуркіт гармати не матимем змоги.
(Ще веселіше!)
Шакалам й шулікам
Просто будем обідом
І ніколи ваші солдати вже не переступлять ваші пороги!
(Гіп-гіп! Ура!)
Орел і ворона шугають,
Вони нас чекають
І ніколи ваші солдати вже не переступлять ваші пороги!
(Гіп-гіп! Ура!)
Так, великим хижим птахам
Просто станемо кормом
І ніколи ваші солдати вже не переступлять ваші пороги!
Вірш Радьярда Кіплінга.
«...почути гуркіт гармати, не матимем змоги». Не зрозумілий коментаторам рядок, що Кіплінг мав на увазі: чи то солдати не доживуть до салюту в честь перемоги, чи то взагалі до бойових дій не доживуть.
«Подружжя з дітьми мають йти попереду нас!» Лише деяким дружинам – якомусь проценту - було дозволено супроводжувати полк у закордонних відрядженнях.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1816 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1816 seconds