ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.16
02:27
Під прицілом чарівної Геби*
блискавка не вдарила тебе?
Будеш жити поки є потреба
зачерпнути море голубе.
Мрій затято про Гаваї тихі,
в фінікових пальмах острови.
Щоб яругою блукало лихо
блискавка не вдарила тебе?
Будеш жити поки є потреба
зачерпнути море голубе.
Мрій затято про Гаваї тихі,
в фінікових пальмах острови.
Щоб яругою блукало лихо
2025.11.15
22:18
Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо
2025.11.15
18:28
Відтоді, як з ночов кленових
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.
2025.11.15
13:36
Ще, напевне, мене пам'ятає
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,
2025.11.15
10:30
Як я ходив іще у семінарську школу
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!
Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!
Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис
2025.11.15
10:16
Я - мов раб...
Близькість з котрим
компрометує.
Ти - наче
високопоставлена
Персона...
Не дай Боже,
побачать
Близькість з котрим
компрометує.
Ти - наче
високопоставлена
Персона...
Не дай Боже,
побачать
2025.11.15
09:10
Заради забавки — маклює.
Заради вибриків — клює…
І один одного вартує,
Як жаль, по-правді, не моє…
Зірвали б куш і розділили б.
Третину їм, а решту тим,
Хто так охоче насмітили
Своїм замовленням «святим»…
Заради вибриків — клює…
І один одного вартує,
Як жаль, по-правді, не моє…
Зірвали б куш і розділили б.
Третину їм, а решту тим,
Хто так охоче насмітили
Своїм замовленням «святим»…
2025.11.14
22:47
Є ще люди на білому світі.
що не вимерли у суєті
і несуть із минулого дітям
естафету доби неоліту,
де малюють горшки не святі.
ІІ
Із минулого бачу сьогодні
що не вимерли у суєті
і несуть із минулого дітям
естафету доби неоліту,
де малюють горшки не святі.
ІІ
Із минулого бачу сьогодні
2025.11.14
21:53
Самотній пожовклий листок
Упав на підлогу печально.
Як човен у морі думок,
Лежить він один безпричально.
Самотній пожовклий листок -
Це лист невідомо від кого.
Проклав невідчутний місток
Упав на підлогу печально.
Як човен у морі думок,
Лежить він один безпричально.
Самотній пожовклий листок -
Це лист невідомо від кого.
Проклав невідчутний місток
2025.11.14
12:58
кров застрягає в жилах
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати
у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати
у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами
2025.11.14
12:55
Коли на біле кажуть чорне,
а світлу застує пітьма,
линяють коміки – придворні
і зеленаві, зокрема,
яким аплодували хором,
а нині, хто не ідіот,
іспанський відчуває сором
за неотесаний народ,
а світлу застує пітьма,
линяють коміки – придворні
і зеленаві, зокрема,
яким аплодували хором,
а нині, хто не ідіот,
іспанський відчуває сором
за неотесаний народ,
2025.11.14
12:46
От-от почнеться літо.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.
2025.11.14
12:19
Мій секс на відстані –
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,
2025.11.14
12:09
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.
2025.11.14
10:36
Дорога (цикл сонетів)
І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.
І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.
2025.11.14
08:28
За поповнення, за поновлення
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2025.11.07
2025.10.29
2025.10.27
2025.10.20
2025.10.01
2025.09.04
2025.08.31
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Омельченко (1760) /
Вірші
Марш "Хижі птахи" (Війська закордонної служби) "Birds of prey" marsh (Troops for foreign service)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Марш "Хижі птахи" (Війська закордонної служби) "Birds of prey" marsh (Troops for foreign service)
Кроком руш! Бруд на обмотках наших штанин.
Вперед! Дивись як крапає з корогви в чохлі.
Вперед! В заплаканих вікнах обличчя дружин,
Вони не те, що можна взяти на кораблі!
Веселіше! Ми ніколи не домаршируємо до перемоги!
І дожити, щоб почути гуркіт гармати, не матимем змоги.*
Великим хижим птахам
Просто станемо кормом.
І ніколи ваші солдати вже не переступлять ваші пороги!
Лівим плечем уперед! - і ми за ріг завертаємо.
На місці! – і нехай хвіст колони наздоганяє.
Господи! Посудини переповнені, і ми всі не влізаємо...
Веселіше! Ми їдемо, а куди ніхто з нас не знає!
Кроком руш! Не такий страшний чорт, як зображають!
Веселіше! Розважимось, перед бути доставленим.
Стій! Не в вас одних чуття дружини втрачають.
Веселіше! І хай Бог допоможе сьогодні одруженим!
Агов! Підіймайтесь, голодні жебраки, на своє горе.
(Чуєте, як вони хочуть чаю і швидко, кожен канудить)
Повна дурня їсти хліб, змочений в чаї – вам в море,
І вже завтра, в твіндеку згасите піч, бо вас знудить!
Стій! Подружжя з дітьми мають йти попереду нас!*
Звісно, знову заблокували клятий трап багажем!
Веселіше, кінногвардійці, ніжно оберігаючі нас,
І з восьмої ранку тримаючі нас під дощем!
Застряглий в строю, просякнутий до спіднього споду,
Вже страждаючий від нудоти, ще до судна гойдання,
Ось дім твій щасливий... Шикуйсь уздовж борту!
Ставай! Відставити спів і розмови! Мовчання!
Веселіше! Нам не дожити, щоб побачити розтриклятої перемоги!
Веселіше! І дожити, щоб почути гуркіт гармати не матимем змоги.
(Ще веселіше!)
Шакалам й шулікам
Просто будем обідом
І ніколи ваші солдати вже не переступлять ваші пороги!
(Гіп-гіп! Ура!)
Орел і ворона шугають,
Вони нас чекають
І ніколи ваші солдати вже не переступлять ваші пороги!
(Гіп-гіп! Ура!)
Так, великим хижим птахам
Просто станемо кормом
І ніколи ваші солдати вже не переступлять ваші пороги!
Вперед! Дивись як крапає з корогви в чохлі.
Вперед! В заплаканих вікнах обличчя дружин,
Вони не те, що можна взяти на кораблі!
Веселіше! Ми ніколи не домаршируємо до перемоги!
І дожити, щоб почути гуркіт гармати, не матимем змоги.*
Великим хижим птахам
Просто станемо кормом.
І ніколи ваші солдати вже не переступлять ваші пороги!
Лівим плечем уперед! - і ми за ріг завертаємо.
На місці! – і нехай хвіст колони наздоганяє.
Господи! Посудини переповнені, і ми всі не влізаємо...
Веселіше! Ми їдемо, а куди ніхто з нас не знає!
Кроком руш! Не такий страшний чорт, як зображають!
Веселіше! Розважимось, перед бути доставленим.
Стій! Не в вас одних чуття дружини втрачають.
Веселіше! І хай Бог допоможе сьогодні одруженим!
Агов! Підіймайтесь, голодні жебраки, на своє горе.
(Чуєте, як вони хочуть чаю і швидко, кожен канудить)
Повна дурня їсти хліб, змочений в чаї – вам в море,
І вже завтра, в твіндеку згасите піч, бо вас знудить!
Стій! Подружжя з дітьми мають йти попереду нас!*
Звісно, знову заблокували клятий трап багажем!
Веселіше, кінногвардійці, ніжно оберігаючі нас,
І з восьмої ранку тримаючі нас під дощем!
Застряглий в строю, просякнутий до спіднього споду,
Вже страждаючий від нудоти, ще до судна гойдання,
Ось дім твій щасливий... Шикуйсь уздовж борту!
Ставай! Відставити спів і розмови! Мовчання!
Веселіше! Нам не дожити, щоб побачити розтриклятої перемоги!
Веселіше! І дожити, щоб почути гуркіт гармати не матимем змоги.
(Ще веселіше!)
Шакалам й шулікам
Просто будем обідом
І ніколи ваші солдати вже не переступлять ваші пороги!
(Гіп-гіп! Ура!)
Орел і ворона шугають,
Вони нас чекають
І ніколи ваші солдати вже не переступлять ваші пороги!
(Гіп-гіп! Ура!)
Так, великим хижим птахам
Просто станемо кормом
І ніколи ваші солдати вже не переступлять ваші пороги!
Вірш Радьярда Кіплінга.
«...почути гуркіт гармати, не матимем змоги». Не зрозумілий коментаторам рядок, що Кіплінг мав на увазі: чи то солдати не доживуть до салюту в честь перемоги, чи то взагалі до бойових дій не доживуть.
«Подружжя з дітьми мають йти попереду нас!» Лише деяким дружинам – якомусь проценту - було дозволено супроводжувати полк у закордонних відрядженнях.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0834 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0834 seconds