ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.21 22:02
Наш вигнанець поїхав в далеку дорогу,
Подолавши свою вікову німоту,
Подолавши спокуту, долаючи втому
І ковтнувши цикуту прощання в саду.

У далеку Словенію привиди гнали,
Гнали люті Малюти із давніх часів.
Вони мозок згубили і пам'ять приспал

Леся Горова
2025.10.21 21:58
Те, що в рядок упало
все важче й важче.
Там, де плелась мережка,
там діри, діри.
Ниток міцних шовкових
не стало, а чи
Висохли фарби, струни
провисли в ліри?

Сергій СергійКо
2025.10.21 21:37
Страждає небо, згадуючи літо,
Ховаючи в імлу скорботний абрис.
Не в змозі незворотнє зрозуміти –
Не здатне зараз.

Я згоден з ним, ми з небом однодумці.
У краплях з неба потопають мрії,
У рими не шикуються по струнці –

Олена Побийголод
2025.10.21 21:01
Сценка із життя

(Гола сцена. Біля правої куліси стирчить прапорець для гольфу з прапором США.
Поряд – приміряється клюшкою до удару (у бік залу) Великий Американський Президент. Він у туфлях, костюмі, сорочці та краватці.
З лівої куліси виходить Верх

Тетяна Левицька
2025.10.21 19:36
Не знаю чому? —
Здогадуюсь,
що любить пітьму
і райдугу,
старенький трамвай
на милицях,
смарагдовий рай
у китицях.

Іван Потьомкін
2025.10.21 11:40
Якже я зміг без Псалмів прожить
Мало не півстоліття?
А там же долі людські,
Наче віти сплелись,
Як і шляхи в дивовижному світі.
Байдуже, хто їх там пройшов:
Давид, Соломон, Асаф чи Кораха діти...
Шукаємо ж не сліди підошов,

Віктор Кучерук
2025.10.21 06:46
Яскраве, шершаве і чисте,
Природою різьблене листя
Спадає на трави вологі
Уздовж грунтової дороги,
Яку, мов свою полонену,
Вартують лисіючі клени...
21.10.25

Микола Дудар
2025.10.21 00:08
Підшаманив, оновив
І приліг спочити
До якоїсь там пори,
Бо хотілось жити.
Раптом стукіт у вікно…
Уяви, ритмічно:
Він - вона - вони - воно —
З вироком: довічно!

Борис Костиря
2025.10.20 22:13
Іржаве листя, як іржаві ґрати.
Іржаве листя падає униз.
Іржаве листя хоче поховати
Мене під латами брудних завіс.

Іржаве листя передчасно лине,
Як подих вічності, як лютий сплав.
Між поколіннями ніякий лірник

Світлана Пирогова
2025.10.20 15:07
Вуальна осінь небо сумом прикривала,
І таємниць прихованих лягло чимало.
Але одна бентежить, незабутня досі,
Коли душа була оголена і боса,
Коли при зустрічі світи перевертались.
До ніг ти сипав зоряні корали.
Слова лились...Поезії прозорі роси...

Марія Дем'янюк
2025.10.20 11:48
У водограї бавились веселки:
Зелені, жовті, сині кольори,
І фіолетово всміхались, і рожево,
Фонтан сміявся, прагнув догори,
Дістати неба, хоча б на секунду,
Торкнутись хмари, обійняти сонце,
Фонтан стрибав, а сонценята в хвильках
Ясніли наче сяєво

Сергій СергійКо
2025.10.20 11:20
Не бачив ще, ні Риму я, ні Лондона,
Варшави навіть, хоч І поруч – он вона!
Та головне – не бачив я Чугуєва!
Відвідати повинен я чому його?
Бо Репін народився тут, Ілля
– Художник видатний, чиє ім'я,
Чиї натхненні, пристрасні картини –
Чугуєва окр

С М
2025.10.20 09:31
Хто ізлякав тебе? Родилась на що, бейбі?
Обійма подвійні, чари твої, кохана
Родилась ти нащо, хіба не для гри?
Чи у екстазі, або у красі собі

Що в думках ~
Відпускай
Добре є, бейбі

Микола Дудар
2025.10.20 09:01
Передбачив я і зупинивсь…
І приліг хутесенько за ширму.
Безумовно, виділось колись
Вже встрічав покладисту і смирну…
…уяви себе ти Королем,
Годен, то одінься в Падишаха!?
…видно переплутав хтось Едем.
Шахмати це все таки не шахи…

Віктор Кучерук
2025.10.20 06:29
Родить спогади печальні
Біль гірких утрат, -
Додається поминальних
Заходів і дат.
В боротьбі за виживання
Гинемо щодня, -
Голосіння і прощання
Звідуєм сповна.

М Менянин
2025.10.20 01:28
Відчує кожен весь цей жах:
орел, як лев – одвічний птах,
крилом де маше – там війна,
нещастя наше, в нас вона.

Це та війна, це та війна,
де з двох голів лише одна,
лиш та, де вдача леВова,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Зоя Бідило (1952) / Вірші

 Рон Паджетт Вступ до філософії

Це, мабуть, повинен був бути огидний день, коли перша людина опинилася віч-на-віч з ідеєю нікчемності та безглуздості життя.

Вільям Макнейл Діксон

Але це був не такий огидний день, коли я читав зауваження Діксона у віці п'ятнадцяти років, тому що я вже був зачарований ідеєю нікчемності та безглуздості життя, яка здавалася витонченішою, ніж ідея про те, що життя прекрасне і має сенс.
Зараз, коли я вперше в п'ятдесят чотири роки перечитував це, я був вражений, але не правдивістю цього вислову, а образом підлітка, який опинився "віч-на-віч" з цією ідеєю; тобто, коли духовне втричі більше за нього хиталося перед ним і промовляло без слів. Звичайно, це не те, про що висловився Діксон; він використовував "віч-на-віч" метафорично, як яскравий образ. Але тепер я спотикаюся об його метафору.
Однак я можу уникнути цього, спробувавши описати кімнату, в якій я вперше прочитав його зауваження, мою спальню, її переднє вікно та бічне вікно. Сидячи за моїм столом, я міг би дивитись в переднє вікно і перетинати дорогу до вікна мого друга, у якого я купив книгу, в якій розміщено лист Діксона, але якби я не сидів у ліжку, я б не міг бачити вікно позаду мене, штора якого, як правило, була в такому положенні, щоб хтось, хто піднімався на наш ганок, не заглянув і не побачив мою потилицю. Я не хотів, щоб хтось дивився на мою потилицю.
Що стосується того, що це був огидний день, хто знає? Тобто, що означає "огидний"? Вітряний? Пасмурний? Ймовірно, останнє. Він говорить знову метафорично, посилаючись тут на психологічну погоду людини, майже вбитої ідеєю, яка мене поранила, хоча і не вбила, ідеєю темної хмари у протолюдині висотою в п'ятнадцять років, яка зійшла і стала перед людиною і пролилася ідеєю нікчемності та безглуздості життя.
Що змусило людину повірити в це? А потім продовжувати жити, як продовжую я?

Ron Padgett PREFACE TO PHILOSOPHY
An ugly day it must have been, when the first man stood face to face with the idea of the worthlessness and absurdity of life.
—w. macneile dixon

But it wasn’t such an ugly day when I read Dixon’s remark, at the age of fifteen, because I had already been charmed by the idea of the worthlessness and absurdity of life, which seemed far more sophisticated than the idea that life is meaningful and wonderful.
Now as I read it again for the first time in fifty-four years, what strikes me is not the truth of his statement, but the image of an early man’s finding himself “face to face” with an idea; that is, with a ghostly being three times his size, wavering before him and communicating without speaking. Of course this is not what Dixon meant to convey; he was using “face to face” metaphorically, as an expres- sive device. But now I am face to face with his metaphor.
However, I can escape it by trying to picture the room in which I first read his remark, my bedroom, with its front window and side window. Sitting at my desk, I could have gazed out the front window and across the street to the window of my friend, from whom I had bought the book in which Dixon’s writing appears, but if I was propped up in bed I could not have seen out the window directly behind me, whose curtain I usually kept drawn so that anyone stepping onto our porch would not glance in and see the back of my head. I did not want anyone to look at the back of my head.
As for its having been an ugly day, who knows? That is, “ugly” meaning what? Stormy? Dark? Probably the latter. Again he is speaking metaphorically, referring here to the psychological weather of the human nearly struck down by an idea, as I am struck, though not down, by the idea of a dark cloud in a protohuman shape fifteen feet high that descended and stood before the man and emanated the idea of the worthlessness and absurdity of life.
What made the man believe it? And then go on, as I have gone on?





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-05-10 13:28:14
Переглядів сторінки твору 51
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.801 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.801 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.831
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.10.16 19:54
Автор у цю хвилину відсутній