Ранкова кава. Я не знаю, чому я її п'ю. Це мабуть ритуал із чашки, ложки, молока, гарячої води й малої купки бурого піску, вони, зібравшись разом, створюють цвях, щоб я на нього міг підвішувати день. Це якесь дійство поміж сном і неспанням. Щоправда, є тут дещо краще, ніж пити з чашки розчинну каву. Наприклад, медитація? Про що? Про те, що містить чашка кави. Чашка кави, перший ковток якої надто гарячий і останній ковток якої надто холодний, а між ними багато ковтків в такій же послідовності, як у вівсянки маленького Ведмедика. Тато Ведмідь здається гнівається. Він знімає з себе окуляри і заглядає в чашку, яка стоїть перед Ведмедиком, а потім поривчасто відкашлявшись, підходить і забирає її. Ведмедик не розуміє цього порушення ранкового порядку. Тато Ведмідь підносить чашку ближче до свого обличчя, і пильно дивиться на неї. У його лапі чашка розбивається, фактично вибухає, розкидавши осколки й буру рідину по всій кімнаті. В якомусь сенсі добре, що Мама Ведмедиця відсутня. Їй краще упокоїтися в могилі серед саду, не знаючи про те, що сталося зі світом.

Ron Padgett The morning coffee
The morning coffee. I'm not sure why I drink it. Maybe it's the ritual of the cup, the spoon, the hot water, the milk, and the little heap of brown grit, the way they come together to form a nail I can hang the day on. It's something to do between being asleep and being awake. Surely there's something better to do, though, than to drink a cup of instant coffee. Such as meditate? About what? About having a cup of coffee. A cup of coffee whose first drink is too hot and whose last drink is too cool, but whose many in-between drinks are, like Baby Bear's porridge, just right. Papa Bear looks disgruntled. He removes his spectacles and swivels his eyes onto the cup that sits before Baby Bear, and then, after a discrete cough, reaches over and picks it up. Baby Bear doesn't
understand this disruption of the morning routine. Papa Bear brings the cup close to his face and peers at it intently. The cup shatters in his paw, explodes actually, sending fragments and brown liquid all over the
room. In a way it's good that Mama Bear isn't there. Better that she rest in her grave beyond the garden, unaware of what has happened to the world.