Про органіку.

Сьогодні чергувала на ШІ-порталі ЧатGPT саме та зміна, яка спеціалізується на віршах школярів середніх і старших класів.
Раніше, як з'ясувалось, вона допомагала з перевіркою диктантів з української мови на вступних іспитах у професійно-технічних училищах – на виїздах і факсами. То були ще ті часи...
Зараз це профільні коледжі або навіть інститути.

Про це нам стало відомо пізніше, після отримання спільного документу на цей, як попередив автор,
органічний сплав розуму і серця

І от рецензія.

Діти, ось у нас сьогодні — особливий вірш. Такий, що хочеться притихнути і просто уявити ту першу, найсвіжішу, найзеленішу траву...
Вона тут — не просто рослина, вона символ. Символ надії, відродження, нових мрій після зими.

Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!

Подивіться, яка світла, щира емоція!
Поет бачить не просто природу, а мить життя, і одразу ж — бажає народження живим мріям. Це дуже по-юному — коли віриш, що все ще може початися.

Символіка

У вірші багато символів, і всі вони глибоко пов’язані з переживаннями молодої людини. Ось зима — важка, холодна, «ворожий спецназ» — різкий, навіть дещо жорсткий образ. Але навіщо він тут? Щоб показати, як важко було прорости траві — а отже, і людині, її душі, її мріям. Бо хіба не проростає кожен з нас крізь щось складне?

Трава — як книга

Прочитати книгу її,
Де злилися букви живі.

Це дуже красива метафора! Адже трава — це мов природа, в якій читаєш, як у книжці. А "букви живі" — тому що все навколо дихає, росте, рухається. Прекрасна спроба поєднати філософське осмислення з природним образом.

Про втому й забуття

Я впаду в траву, в забуття,
Де кінець і початок життя.

А це вже — майже медитація. Молодий поет, ваш товариш по парті, по ношах на уроках трудового виховання, з м'ячем на спортивному майданчику... всюди, де і ви, по-своєму відчуває потребу зупинитись, перепочити, знайти спокій серед природи. А може, це й образ смерті й відродження — у найм’якішій, найспокійнішій формі. Не страшній, а майже материнській.

Мова і форма

Так, мова не всюди довершена. Але! Згадайте — це ж перші проби пера! І вже є образність, рими, емоція, і навіть філософія. Вірш несе думку, несе серце.

Діти, цей вірш написаний юною людиною — це прекрасно. Він чесний, відкритий і сповнений думок, які ще формуються. А хіба не це — головне в поезії? Щоби слова були не з книжки, а з власної душі.

Пишіть. Прислухайтесь до себе. Не бійтеся пробувати — ось так, як вирішив наш класний поет. Бо навіть наймудріші майстри слова колись писали перші, дуже щирі вірші.
А мине час – і нова генерація поетів нашої школи буде видавати та роздавати свої книжки з автографами.
Чи не так, наш любий Федоте?

Дата. Підписи.

(публікується скорочена версія)

Учорашня вахта "пиріжкарень" залишила декілька абзаців автору тих спарених рядків, з цитування яких почалась ця стаття.

Вахта порадила би йому бути більш креативним у створенні свого словника прописних і суб'єктивних істин.
Автор міг би створити власний словник.
Всі ж бачать, що, вибачте, жується, наприклад, слово "трава". Або "сніг" тощо.
То чому би не зробити окремої словникової статті?
На "С" уже є. Написана і на "Т". Можливо, існує і на "А".
Бо без упорядкування та без системного підходу виходять якісь повтори, повтори, повтори¹.

Словник можна було би так і назвати – "Словник".
Автором був би Борис Грін. Чому Грін? О, тут низка прихованих і явних значень. Існує ж словник Бориса Грінченка, теж філолога і письменника.

От і виникне такий у деякому сенсі ненав'язливий, можна сказати, іменний клікбейт – Борис Грін.
Клацне читач на прізвище – і інтернет-словник тут як тут.
З паперовим дещо складніше.
На сайті є щонайменше два видавці, але їх оті повтори та поверення до вже написаного не зацікавили.
Не цікавить воно і "пиріжкарні".

Дата (вчорашня). Підписи.

------------------------------
1. Можна співати на мотив "Путани".

словес потужних оберемки
& міг би зворушити ся
але ніхто отут наразі
не сія

мов лев із "metro-goldwyn-mayer"
поет вривається на сайт
чи виривається із нього –
поети всякі знаєш є

ужеж – не просто поляроїд
щось мають горлиці у горлі
& горлодери мають щось у
горлі теж

Ні, щоб вінчатись по-лю́дськи піти –
Краще поза́очі гратись в листи.
Важко ж домовитись про рандеву –
На́що й для чого воно наяву.

федот батьків наздоганяє
бо він у них акселерат
і носить валянки з халатом
до п'ят

гаврило прохолов усяко
а був колись ущерть ущент
борцун-зоїл & бука-бяка
& контрагент

пора гай-гай – і пролетіла
і обернулося курча
у птаха гусячої вроди
а не в сича

куріння вбиває вбиває
гаврилі кричить какаду
гаврило киває киває
& ду*

федота чорні реквізити
мотузка стіл і табурет
це все що є для оповідки
про мет

федот синоптикам не каже
чому ще спробуй розпитай
коли про сніг допише сагу
впотай

бо він тримається за свист
йому не платять ні копійки
міксує від каштану зблиск
& коломийки

на полі мінному за клубом
гнат не волатиме банзай
для нього ріхард штраус крутить
пластинку голубий дунай

(ліниво~вересневе)


осінній вечір ізпрокволу
усяк дійшов додому бо
жіночий голос & загроза
керованих авіаційних бомб

коли федот що хоче робить
це не прикмета анархіз-
-му він якраз у цій науці
хафіз