ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.20
22:08
Я іду у широкім роздоллі,
В чистім полі без тіні меча.
І поламані, згублені долі
Запалають, немовби свіча.
Я іду у широкім роздоллі.
Хоч кричи у безмежність віків,
Не відкриє криваві долоні
В чистім полі без тіні меча.
І поламані, згублені долі
Запалають, немовби свіча.
Я іду у широкім роздоллі.
Хоч кричи у безмежність віків,
Не відкриє криваві долоні
2025.11.20
21:46
Прем’єр угорський Орбан заграє
Постійно з москалями. Мутить воду,
Щоби завдати Україні шкоди:
Європа вчасно поміч не дає.
З ним зрозуміло, бо таких, як він
Москва багато в світі розплодила.
На чомусь десь, можливо підловила
І в КаДеБе агент іще оди
Постійно з москалями. Мутить воду,
Щоби завдати Україні шкоди:
Європа вчасно поміч не дає.
З ним зрозуміло, бо таких, як він
Москва багато в світі розплодила.
На чомусь десь, можливо підловила
І в КаДеБе агент іще оди
2025.11.20
21:20
Ой учора ізвечора сталася новина:
Зчаровала дівчинонька вдовиного сина.
А як мала чарувати, кликала до хати:
“Зайди, зайди, козаченьку, щось маю сказати!"
Українська народна пісня
Перше ніж сказати своє заповітне,
Запросила козаченька шклянку в
Зчаровала дівчинонька вдовиного сина.
А як мала чарувати, кликала до хати:
“Зайди, зайди, козаченьку, щось маю сказати!"
Українська народна пісня
Перше ніж сказати своє заповітне,
Запросила козаченька шклянку в
2025.11.20
13:41
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.
2025.11.20
10:40
Хмар білосніжні вузлики
Звісили сірі зАв'язки.
Може, то дійство запуску
Ватяних дирижабликів
Під вітродуйну музику?
Так він легенько дмухає -
Листя сухе терасою
Звісили сірі зАв'язки.
Може, то дійство запуску
Ватяних дирижабликів
Під вітродуйну музику?
Так він легенько дмухає -
Листя сухе терасою
2025.11.20
07:42
За рогом тут кіношку
Про Бетмена крутили
Як він літає по небесах –
Чому і я не міг би сам?
Придбавши пару крил
Стіною вліз нагору
Майже стрибав у повітря
Про Бетмена крутили
Як він літає по небесах –
Чому і я не міг би сам?
Придбавши пару крил
Стіною вліз нагору
Майже стрибав у повітря
2025.11.20
00:03
На її повіках чорна сажа,
губи й здалеку вульгарні, Васю.
До тієї «самки», як ти кажеш,
жоден кілька років не торкався.
Кривить рот від сорому — дитина
не померла в ній іще донині.
Та хіба нещасна в тому винна,
що в її очах тумани сині?
губи й здалеку вульгарні, Васю.
До тієї «самки», як ти кажеш,
жоден кілька років не торкався.
Кривить рот від сорому — дитина
не померла в ній іще донині.
Та хіба нещасна в тому винна,
що в її очах тумани сині?
2025.11.19
22:21
Я йду вночі під дощем
крізь ліс. Мені в обличчя
хлище вода, як небесна кара.
Так сторінки історії
вдаряються болючими кинджалами.
Непізнані події
б'ють ляпасами.
Гострими стрілами
крізь ліс. Мені в обличчя
хлище вода, як небесна кара.
Так сторінки історії
вдаряються болючими кинджалами.
Непізнані події
б'ють ляпасами.
Гострими стрілами
2025.11.19
18:50
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,
Котрі роздоюють корів, заплітаю
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,
Котрі роздоюють корів, заплітаю
2025.11.19
17:30
Над прірвою я балансую, а ти
все радиш триматись міцніше
за тишу осінню, ціпок самоти,
ліричну мелодію вірша.
Та я неспроможна чіплятись за спів,
бо краще - за небо рахманне;
за лагідну ніжність малинових слів
все радиш триматись міцніше
за тишу осінню, ціпок самоти,
ліричну мелодію вірша.
Та я неспроможна чіплятись за спів,
бо краще - за небо рахманне;
за лагідну ніжність малинових слів
2025.11.19
13:12
День похмурий. Дощ іде.
Не вщухає ні на миті.
Листячко тремтить руде,
Тихим щемом оповите.
Натягнула сивина
Понад світом поволоку.
Непривітна і сумна
Не вщухає ні на миті.
Листячко тремтить руде,
Тихим щемом оповите.
Натягнула сивина
Понад світом поволоку.
Непривітна і сумна
2025.11.19
13:01
А пацієнти шостої палати
московії і найнятої вати
готові до війни,
та тільки не пани,
а пацієнти шостої палати.
***
А мафії не писані закони
московії і найнятої вати
готові до війни,
та тільки не пани,
а пацієнти шостої палати.
***
А мафії не писані закони
2025.11.19
12:24
А ми теляті довіряли мало,
та вірили, – воно кудись веде...
але охляле
язиком злизало,
а (д)ефективне невідомо де.
***
А вибір означає за і проти
та вірили, – воно кудись веде...
але охляле
язиком злизало,
а (д)ефективне невідомо де.
***
А вибір означає за і проти
2025.11.19
01:27
Не в своїй, не в Палестині,
був Ґолем* і в Чеха глині.
Пишуть в рот йому і нині,
але в нас вже, в Україні.
Хватку маючи звірячу,
ненаситність на нестачу –
це ж за гроші "стіна плачу",
час покаже, мо й пробачу.
був Ґолем* і в Чеха глині.
Пишуть в рот йому і нині,
але в нас вже, в Україні.
Хватку маючи звірячу,
ненаситність на нестачу –
це ж за гроші "стіна плачу",
час покаже, мо й пробачу.
2025.11.18
22:11
Ти - ніжна квітка орхідеї.
Ти - місток
між земним і небесним.
Коли закипить любовний шал
у розпеченій пустелі,
будуть написані
найпалкіші вірші.
Ти для мене -
Ти - місток
між земним і небесним.
Коли закипить любовний шал
у розпеченій пустелі,
будуть написані
найпалкіші вірші.
Ти для мене -
2025.11.18
19:20
Я стомився, мила, буть твоєм рабом,
Ну бо народився вільним козаком.
Вже при кожнім кроці весь тремчу, як гусь.
На жінок на інших глянути боюсь.
Серіал відомий я дивиться стану,
Кажеш, проміняв тебе на "Роксолану".
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ну бо народився вільним козаком.
Вже при кожнім кроці весь тремчу, як гусь.
На жінок на інших глянути боюсь.
Серіал відомий я дивиться стану,
Кажеш, проміняв тебе на "Роксолану".
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Пиріжкарня Асорті (2020) /
Критика | Аналітика
Робота з черговими змінами
Кожна зміна щомісяця повинна рецензувати віршові здобутки поетів.
Цікава вона чи ні, ця обов'язкова робота, однак посадова інструкція вимагає виконання її положень.
Що випало вчорашній зміні до розгляду з особливо претензійного:
Осіннє кохання, таке запізніле,
В осінньому небі безбережно лине.
Летить, як пожовклий листок навісний,
Небесний, беззахисний, ніжний, земний.
Осіннє кохання неждане, як диво.
Воно заговорить запально й правдиво.
І так безнадійно втонувши в ріці,
Кохання залишить рубець на руці.
Воно затихає і знов оживає.
Кохання відкриє ворота до раю.
Чи кине у пекло, немов до тюрми,
У царство безмежне страшної зими.
Кохання розквітне в пустелі нещадній,
Створивши у серці оазу прощання.
Кохання прийде так невчасно, як осінь,
Яка у лісах і віках заголосить.
Як розсудила ця зміна (вахта) після розгляду цього "нового надходження":
Ми маємо приклад технічно слабкого тексту, прикритого високим пафосом.
Вірш сповнений риторичних кліше, внутрішніх суперечностей і мовностилістичних вад.
Ось деякі примітні ґанджі:
1. Рима
Більшість рим — або примітивні, або штучно підігнані:
– запізніле – лине (неточна, ледь натягнута асонансна рима);
дивo – правдиво (нудне очікуване співзвуччя);
– ріці-руці — цілковите семантичне дежавю (риба в ріці, рубець на руці – дитячий рівень образності). І що там робила рука – теж питання;
– оживає – раю.
Душа, серце і рай є якраз тими іменниками, яких бажано уникати, якщо ти створюєш поезію. Звертайся, будь ласка, бо синонімів.
2. Образність
Образи або вторинні, або безглузді:
– листок навісний. Навіжений він чи навішений?
– небесний, беззахисний, ніжний, земний — перелік прикметників без смислового розвитку. Слова суперечать одне одному: "небесний" і "земний" водночас;
— оаза прощання – оксюморон заради гарного звуку, але сенсу — нуль.
3. Клішованість і самоповтор:
– запізніле кохання, осінь, листок, раю-пекло-зима, пустеля — це все вічні теми, але в подачі автора вони банальні й вторинні.
Поет сам себе повторює: кохання в осені, в пустелі, в тюрмі, в раю. Це вже не розвиток теми, а топтання на місці.
4. Мовні помилки та дивні конструкції:
– при́йде. Нормативний наголос такий, а не той, яким керується автор;
– заголосить — слово надзвичайно рідкісне і воно у даному контексті не спрацьовує. Осінь «заголосить» у віках? Як це?
– створивши у серці оазу прощання — лексична неузгодженість, сенсове навантаження сумнівне.
Висновки
Цей текст виглядає як вправляння у "високій поезії" заради враження. Але без глибини, без технічної майстерності, без новизни. Його можна було би вибачити молодому аматору, але не тому, хто пише, як зауважив, для "елітарних" читачів.
І ще: якщо вже апелювати до бейтів, то там кожна пара рядків — як замкнене коло змісту та звучання. А тут — вірш-мішок з листям образів.
Чергова зміна просила би не нав'язувати зайвих дискусій.
Про касиди та газелі їй відомо.
Через три доби на четверту вона знову на вахті або через шість на дві доби відповідно до графіку електричних відключень.
Дата, підписи.
P.S. Грали в нарди, і це в даному випадку хоч якось розважило.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Робота з черговими змінами
Даремно про даремне
Приписується Сізіфу
Учорашній черговій зміні "пиріжкарень" пощастило на бейти. Хоч якась різноманітність.Кожна зміна щомісяця повинна рецензувати віршові здобутки поетів.
Цікава вона чи ні, ця обов'язкова робота, однак посадова інструкція вимагає виконання її положень.
Що випало вчорашній зміні до розгляду з особливо претензійного:
Осіннє кохання, таке запізніле,
В осінньому небі безбережно лине.
Летить, як пожовклий листок навісний,
Небесний, беззахисний, ніжний, земний.
Осіннє кохання неждане, як диво.
Воно заговорить запально й правдиво.
І так безнадійно втонувши в ріці,
Кохання залишить рубець на руці.
Воно затихає і знов оживає.
Кохання відкриє ворота до раю.
Чи кине у пекло, немов до тюрми,
У царство безмежне страшної зими.
Кохання розквітне в пустелі нещадній,
Створивши у серці оазу прощання.
Кохання прийде так невчасно, як осінь,
Яка у лісах і віках заголосить.
Як розсудила ця зміна (вахта) після розгляду цього "нового надходження":
Ми маємо приклад технічно слабкого тексту, прикритого високим пафосом.
Вірш сповнений риторичних кліше, внутрішніх суперечностей і мовностилістичних вад.
Ось деякі примітні ґанджі:
1. Рима
Більшість рим — або примітивні, або штучно підігнані:
– запізніле – лине (неточна, ледь натягнута асонансна рима);
дивo – правдиво (нудне очікуване співзвуччя);
– ріці-руці — цілковите семантичне дежавю (риба в ріці, рубець на руці – дитячий рівень образності). І що там робила рука – теж питання;
– оживає – раю.
Душа, серце і рай є якраз тими іменниками, яких бажано уникати, якщо ти створюєш поезію. Звертайся, будь ласка, бо синонімів.
2. Образність
Образи або вторинні, або безглузді:
– листок навісний. Навіжений він чи навішений?
– небесний, беззахисний, ніжний, земний — перелік прикметників без смислового розвитку. Слова суперечать одне одному: "небесний" і "земний" водночас;
— оаза прощання – оксюморон заради гарного звуку, але сенсу — нуль.
3. Клішованість і самоповтор:
– запізніле кохання, осінь, листок, раю-пекло-зима, пустеля — це все вічні теми, але в подачі автора вони банальні й вторинні.
Поет сам себе повторює: кохання в осені, в пустелі, в тюрмі, в раю. Це вже не розвиток теми, а топтання на місці.
4. Мовні помилки та дивні конструкції:
– при́йде. Нормативний наголос такий, а не той, яким керується автор;
– заголосить — слово надзвичайно рідкісне і воно у даному контексті не спрацьовує. Осінь «заголосить» у віках? Як це?
– створивши у серці оазу прощання — лексична неузгодженість, сенсове навантаження сумнівне.
Висновки
Цей текст виглядає як вправляння у "високій поезії" заради враження. Але без глибини, без технічної майстерності, без новизни. Його можна було би вибачити молодому аматору, але не тому, хто пише, як зауважив, для "елітарних" читачів.
І ще: якщо вже апелювати до бейтів, то там кожна пара рядків — як замкнене коло змісту та звучання. А тут — вірш-мішок з листям образів.
Чергова зміна просила би не нав'язувати зайвих дискусій.
Про касиди та газелі їй відомо.
Через три доби на четверту вона знову на вахті або через шість на дві доби відповідно до графіку електричних відключень.
Дата, підписи.
P.S. Грали в нарди, і це в даному випадку хоч якось розважило.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.192 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.192 seconds