
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.15
22:32
Новорічні іграшки в середині травня -
що може бути абсурдніше?
Можна кожен день починати
як Новий рік.
Новорічні іграшки лежать
як свідчення швидкоплинності
часу. Вони лежать
у бетоні, у піску,
що може бути абсурдніше?
Можна кожен день починати
як Новий рік.
Новорічні іграшки лежать
як свідчення швидкоплинності
часу. Вони лежать
у бетоні, у піску,
2025.07.15
17:05
Відомий поетичний троль
Стріляє знову з лайномета.
Стріляй! Така твоя юдоль,
Коли немає пістолета.
Стріляє знову з лайномета.
Стріляй! Така твоя юдоль,
Коли немає пістолета.
2025.07.15
11:51
На Меа-Шеарім здалось мені,
Що Рабін йде навстріч.
Якби не цей примружений
Тепер уже хрестоматійний погляд,
Нізащо б не подумав, що це він:
У шортах (знаю, що в теніс грав),
В капцях на босу ногу,
Голомозий, як цабарі усі...
Що Рабін йде навстріч.
Якби не цей примружений
Тепер уже хрестоматійний погляд,
Нізащо б не подумав, що це він:
У шортах (знаю, що в теніс грав),
В капцях на босу ногу,
Голомозий, як цабарі усі...
2025.07.15
07:54
Воркують горлиці, та що їм,
до лютих проявів війни?
Щоденно сіллю рани гоїм,
гарчать над світом двигуни.
Втрачаємо останні сили
в хімічно-ядерній війні,
копає смерть сирі могили —
хрестами круки вдалині.
до лютих проявів війни?
Щоденно сіллю рани гоїм,
гарчать над світом двигуни.
Втрачаємо останні сили
в хімічно-ядерній війні,
копає смерть сирі могили —
хрестами круки вдалині.
2025.07.15
05:50
Закурликавши зраділо,
Мов уздріли диво з див, –
Чорногузи чорно-білі
Подалися до води.
Довгоногі, гостродзьобі,
Старуваті й молоді, –
Віддалися дружно хобі –
Бути довго на воді.
Мов уздріли диво з див, –
Чорногузи чорно-білі
Подалися до води.
Довгоногі, гостродзьобі,
Старуваті й молоді, –
Віддалися дружно хобі –
Бути довго на воді.
2025.07.14
22:13
Хто я?
Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть
Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть
2025.07.14
19:52
Не бережи на завтра завше те,
що може легко скиснути сьогодні,
і пам’ятай про правило просте –
усе потоне у часу безодні.
Згорить усе, розчиниться як дим,
спливе весняним цвітом за водою –
ніхто не буде вічно молодим,
що може легко скиснути сьогодні,
і пам’ятай про правило просте –
усе потоне у часу безодні.
Згорить усе, розчиниться як дим,
спливе весняним цвітом за водою –
ніхто не буде вічно молодим,
2025.07.14
19:50
Народився експромт.
Він був і Дефлоратором,
І фалоімітатором,
Ким тільки вже не був наш Самослав!
Пустинником, Пустельником,
Аж раптом став Смиренником -
Невдало сам себе дефлорував.
Він був і Дефлоратором,
І фалоімітатором,
Ким тільки вже не був наш Самослав!
Пустинником, Пустельником,
Аж раптом став Смиренником -
Невдало сам себе дефлорував.
2025.07.14
14:22
Катальпа, туя, барбарис,
черешенька, розарій —
тут ніби всесвіт зупинивсь,
щоб викурить сигару.
І споглядає на красу
затишного обійстя;
як сонце струшує росу
черешенька, розарій —
тут ніби всесвіт зупинивсь,
щоб викурить сигару.
І споглядає на красу
затишного обійстя;
як сонце струшує росу
2025.07.14
05:53
Не хизуйся пишним станом
І волоссям золотим, –
Не майструй собі придане
Та не думай про калим.
Не надійся на удачу,
Бо це справа не свята,
Раз діваха ти ледача
І обманщиця ще та.
І волоссям золотим, –
Не майструй собі придане
Та не думай про калим.
Не надійся на удачу,
Бо це справа не свята,
Раз діваха ти ледача
І обманщиця ще та.
2025.07.14
00:55
Вночі наш двір оживає,
він пам’ятає все:
кожне хатнє вікно
ще бачить Твоє лице,
тепле черево стежки
відчуває Твою ходу
і червоніє черешня
для Тебе у цім саду…
він пам’ятає все:
кожне хатнє вікно
ще бачить Твоє лице,
тепле черево стежки
відчуває Твою ходу
і червоніє черешня
для Тебе у цім саду…
2025.07.13
23:19
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.
З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.
З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі
2025.07.13
22:09
Я шукаю істину в травах,
я хочу почути голос трави,
я шукаю у травах
подробиці минулих епох,
я шукаю голоси,
які засипала земля часу,
які сховалися під пилом архівів,
але їх неможливо почути,
я хочу почути голос трави,
я шукаю у травах
подробиці минулих епох,
я шукаю голоси,
які засипала земля часу,
які сховалися під пилом архівів,
але їх неможливо почути,
2025.07.13
19:02
Ранкове червневе Сонце встигло зазирнути у всі куточки вічного міста Риму і примудрилось навіть торкнутися днища завжди каламутного (але не сьогодні) Тибру. Марк залишив позаду свою інсулу (як залишають в минулому порвані сандалії) і крокував бруківкою, т
2025.07.13
16:10
Сльозами й кров'ю стелиться дорога,
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!
По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!
По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!
2025.07.13
13:55
В часи, коли ще і Січі не було в помині.
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
2021.07.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Пиріжкарня Асорті (2020) /
Критика | Аналітика
Робота з черговими змінами
Кожна зміна щомісяця повинна рецензувати віршові здобутки поетів.
Цікава вона чи ні, ця обов'язкова робота, однак посадова інструкція вимагає виконання її положень.
Що випало вчорашній зміні до розгляду з особливо претензійного:
Осіннє кохання, таке запізніле,
В осінньому небі безбережно лине.
Летить, як пожовклий листок навісний,
Небесний, беззахисний, ніжний, земний.
Осіннє кохання неждане, як диво.
Воно заговорить запально й правдиво.
І так безнадійно втонувши в ріці,
Кохання залишить рубець на руці.
Воно затихає і знов оживає.
Кохання відкриє ворота до раю.
Чи кине у пекло, немов до тюрми,
У царство безмежне страшної зими.
Кохання розквітне в пустелі нещадній,
Створивши у серці оазу прощання.
Кохання прийде так невчасно, як осінь,
Яка у лісах і віках заголосить.
Як розсудила ця зміна (вахта) після розгляду цього "нового надходження":
Ми маємо приклад технічно слабкого тексту, прикритого високим пафосом.
Вірш сповнений риторичних кліше, внутрішніх суперечностей і мовностилістичних вад.
Ось деякі примітні ґанджі:
1. Рима
Більшість рим — або примітивні, або штучно підігнані:
– запізніле – лине (неточна, ледь натягнута асонансна рима);
дивo – правдиво (нудне очікуване співзвуччя);
– ріці-руці — цілковите семантичне дежавю (риба в ріці, рубець на руці – дитячий рівень образності). І що там робила рука – теж питання;
– оживає – раю.
Душа, серце і рай є якраз тими іменниками, яких бажано уникати, якщо ти створюєш поезію. Звертайся, будь ласка, бо синонімів.
2. Образність
Образи або вторинні, або безглузді:
– листок навісний. Навіжений він чи навішений?
– небесний, беззахисний, ніжний, земний — перелік прикметників без смислового розвитку. Слова суперечать одне одному: "небесний" і "земний" водночас;
— оаза прощання – оксюморон заради гарного звуку, але сенсу — нуль.
3. Клішованість і самоповтор:
– запізніле кохання, осінь, листок, раю-пекло-зима, пустеля — це все вічні теми, але в подачі автора вони банальні й вторинні.
Поет сам себе повторює: кохання в осені, в пустелі, в тюрмі, в раю. Це вже не розвиток теми, а топтання на місці.
4. Мовні помилки та дивні конструкції:
– при́йде. Нормативний наголос такий, а не той, яким керується автор;
– заголосить — слово надзвичайно рідкісне і воно у даному контексті не спрацьовує. Осінь «заголосить» у віках? Як це?
– створивши у серці оазу прощання — лексична неузгодженість, сенсове навантаження сумнівне.
Висновки
Цей текст виглядає як вправляння у "високій поезії" заради враження. Але без глибини, без технічної майстерності, без новизни. Його можна було би вибачити молодому аматору, але не тому, хто пише, як зауважив, для "елітарних" читачів.
І ще: якщо вже апелювати до бейтів, то там кожна пара рядків — як замкнене коло змісту та звучання. А тут — вірш-мішок з листям образів.
Чергова зміна просила би не нав'язувати зайвих дискусій.
Про касиди та газелі їй відомо.
Через три доби на четверту вона знову на вахті або через шість на дві доби відповідно до графіку електричних відключень.
Дата, підписи.
P.S. Грали в нарди, і це в даному випадку хоч якось розважило.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Робота з черговими змінами
Даремно про даремне
Приписується Сізіфу
Учорашній черговій зміні "пиріжкарень" пощастило на бейти. Хоч якась різноманітність.Кожна зміна щомісяця повинна рецензувати віршові здобутки поетів.
Цікава вона чи ні, ця обов'язкова робота, однак посадова інструкція вимагає виконання її положень.
Що випало вчорашній зміні до розгляду з особливо претензійного:
Осіннє кохання, таке запізніле,
В осінньому небі безбережно лине.
Летить, як пожовклий листок навісний,
Небесний, беззахисний, ніжний, земний.
Осіннє кохання неждане, як диво.
Воно заговорить запально й правдиво.
І так безнадійно втонувши в ріці,
Кохання залишить рубець на руці.
Воно затихає і знов оживає.
Кохання відкриє ворота до раю.
Чи кине у пекло, немов до тюрми,
У царство безмежне страшної зими.
Кохання розквітне в пустелі нещадній,
Створивши у серці оазу прощання.
Кохання прийде так невчасно, як осінь,
Яка у лісах і віках заголосить.
Як розсудила ця зміна (вахта) після розгляду цього "нового надходження":
Ми маємо приклад технічно слабкого тексту, прикритого високим пафосом.
Вірш сповнений риторичних кліше, внутрішніх суперечностей і мовностилістичних вад.
Ось деякі примітні ґанджі:
1. Рима
Більшість рим — або примітивні, або штучно підігнані:
– запізніле – лине (неточна, ледь натягнута асонансна рима);
дивo – правдиво (нудне очікуване співзвуччя);
– ріці-руці — цілковите семантичне дежавю (риба в ріці, рубець на руці – дитячий рівень образності). І що там робила рука – теж питання;
– оживає – раю.
Душа, серце і рай є якраз тими іменниками, яких бажано уникати, якщо ти створюєш поезію. Звертайся, будь ласка, бо синонімів.
2. Образність
Образи або вторинні, або безглузді:
– листок навісний. Навіжений він чи навішений?
– небесний, беззахисний, ніжний, земний — перелік прикметників без смислового розвитку. Слова суперечать одне одному: "небесний" і "земний" водночас;
— оаза прощання – оксюморон заради гарного звуку, але сенсу — нуль.
3. Клішованість і самоповтор:
– запізніле кохання, осінь, листок, раю-пекло-зима, пустеля — це все вічні теми, але в подачі автора вони банальні й вторинні.
Поет сам себе повторює: кохання в осені, в пустелі, в тюрмі, в раю. Це вже не розвиток теми, а топтання на місці.
4. Мовні помилки та дивні конструкції:
– при́йде. Нормативний наголос такий, а не той, яким керується автор;
– заголосить — слово надзвичайно рідкісне і воно у даному контексті не спрацьовує. Осінь «заголосить» у віках? Як це?
– створивши у серці оазу прощання — лексична неузгодженість, сенсове навантаження сумнівне.
Висновки
Цей текст виглядає як вправляння у "високій поезії" заради враження. Але без глибини, без технічної майстерності, без новизни. Його можна було би вибачити молодому аматору, але не тому, хто пише, як зауважив, для "елітарних" читачів.
І ще: якщо вже апелювати до бейтів, то там кожна пара рядків — як замкнене коло змісту та звучання. А тут — вірш-мішок з листям образів.
Чергова зміна просила би не нав'язувати зайвих дискусій.
Про касиди та газелі їй відомо.
Через три доби на четверту вона знову на вахті або через шість на дві доби відповідно до графіку електричних відключень.
Дата, підписи.
P.S. Грали в нарди, і це в даному випадку хоч якось розважило.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію