ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.11.20 23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова

хома дідим
2026.11.20 22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет

Володимир Бойко
2026.11.20 21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.

Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі

Світлана Пирогова
2026.11.20 21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…

Артур Курдіновський
2026.11.20 20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап

Борис Костиря
2026.11.20 13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.

По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,

Ігор Терен
2026.11.20 12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!

***
Малоросійців зомбувати просто

Юрій Гундарів
2026.11.20 10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…

Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!

Віктор Кучерук
2026.11.20 05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав

С М
2026.11.19 23:26
Враз, у далекій землі
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань

Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий

хома дідим
2026.11.19 22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші

В Горова Леся
2026.11.19 22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.

Ольга Береза
2026.11.19 17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.

Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни

Ольга Олеандра
2026.11.19 16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.

А ще додамо обережність, щоб вітер, к

Артур Курдіновський
2026.11.19 16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Зоя Бідило (1952) / Вірші

 Луїс Сернуда Павутина заплела розум
Павутина заплела розум
у пейзажі, засипаному попелом;
ураган кохання пронісся
і не залишив жодної птиці.

І ніякого листя,
воно зникло, як краплі води
з висихаючого моря,
коли немає більше сліз,
хтось безжальний, як весняний сонячний день,
своєю присутністю ділить тіло надвоє.

Тепер треба зібрати осколки розсудливості,
хоча одного завжди не вистачає,
зібрати порожнє життя,
і піти з надією, що згодом його наповнять,
можливо, знову, як і колись,
невідомі мрії і невидимі бажання.

Ти нічого цього не знаєш,
ти тут, безжальний, як день,
день це світло, яке міцно обіймає сумну стіну,
стіну, чи ти не розумієш?
стіну, перед якою я стою один.

Luis Cernuda Telarañas cuelgan de la razón
Telarañas cuelgan de la razón
en un paisaje de ceniza absorta;
ha pasado el huracán del amor,
ya ningún pájaro queda.

Tampoco ninguna hoja,
todas van lejos, como gotas de agua
de un mar cuando se seca,
cuando no hay ya lágrimas bastantes,
porque alguien, cruel como un día de sol en primavera,
con su sola presencia ha dividido en dos un cuerpo.

Ahora hace falta recoger los trozos de prudencia,
aunque siempre no falte alguno;
recoger la vida vacía
y caminar esperando que lentamente se llene,
si es posible, otra vez, como antes,
de sueños desconocidos y deseos invisibles.

Tú nada sabes de ello,
tú estás allá, cruel como el día,
el día, esa luz que abraza estrechamente un triste muro,
un muro, ¿no comprendes?,
un muro frente al cual estoy solo.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-06-10 12:44:25
Переглядів сторінки твору 3028
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.821 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.821 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.815
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.11.20 22:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоя Бідило (Л.П./М.К.) [ 2025-06-11 23:28:07 ]
взаємини між поетами є дуже специфічними а між перекладачами поезій - дуже специфічними ще на наступному рівні

Люди читають заголовки, іноді кілька рядків під заголовками і ставлять лайки-дизлайки швидше як мітку "я тут був", а не як реакцію на прочитане. Слова знецінені, їх замінили смайлики. Не здивуюся, якщо через кілька десятків років вірші писатимуться смайликами.
Це моя відповідь на специфіку взаємин між поетами. Поети теж люди і пливуть в загальному потоці життя, урізноманітнюючи тільки стиль плавання..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-06-11 23:31:17 ]


просто перечитайте мої сьогоднішні коментарі

і подумайте, нарешті


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоя Бідило (Л.П./М.К.) [ 2025-06-11 23:41:22 ]
Я відповіла на першій сторінці коментарів. Розумію і Дякую за спробу допомогти.
Люблю прислів'я "Коня можна привести до води, але не можна змусити його пити"
Кінь не хоче пити :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-06-11 23:42:33 ]


нє то нє)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-06-11 23:39:55 ]



я все поняв


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Гундарів (М.К./Л.П.) [ 2025-06-12 10:51:04 ]

Шановна пані Зоє! Один рецензент, який весь час відважно ховається під маскою, написав стосовно Вашого перекладу такі слова: «товариш Гундарєв, єдиний прихильник, і то колишній»…
Щодо «єдиний» і «колишній» - у цього рецензента, здається, вже вкотре «павутина заплела розум».


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоя Бідило (Л.П./М.К.) [ 2025-06-12 21:09:14 ]
Пане Юрію, ціную Ваші відгуки на злободенні події, тонкий дошкульний гумор, несхитну сміливість у відстоюванні своєї точки зору. Читаю Вас завжди.
Дякую за добрі слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Гундарів (М.К./Л.П.) [ 2025-06-12 10:55:11 ]

Шановна пані Зоє! Один рецензент, який весь час відважно ховається під маскою, написав стосовно Вашого перекладу такі слова: «товариш Гундарєв, єдиний прихильник, і то колишній»…
Щодо «єдиний» і «колишній» - у цього рецензента, здається, вже вкотре «павутина заплела розум».


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-06-12 11:14:51 ]



о, прибіг ридати, сльозолій крокодиловий, знавець павутини, лавреат, порталіст, ґамарджоба ґенацвале, ага

пані Зоя на відміну від Гундарєва, не стирає коментарі, тому будьте ввічливими тут, моя вам порада

бо все сказане тут може залишитися назавжди, до моменту припинення існування сайту

а це може бути ще дуже не скоро)






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Гундарів (М.К./Л.П.) [ 2025-06-12 23:22:52 ]

Лише кілька таких світлих крапель компенсують цілі цистерни бруду…
Дякую щиро, пані Зоє!