ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вікторія Лимар
2026.02.23 23:31
ОСТАННЯ ДЕКАДА ЛЮТОГО
У ЛЮТОГО знайшлась відрада,
бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.

Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:

Микола Дудар
2026.02.23 21:19
***
Чи матюкаюсь я? Так, але нині рідше, а ось в старі часи ого-го! Згадав, дай, думаю, в кілька слів про красивий матючок...
***
Не "Йоханий Бабай" твій однокурсник...
Згадав однако, йоханий бабай,
Котрийсь із нас, я думаю, паскудник...
Щось тут не те

Юрко Бужанин
2026.02.23 17:04
***
Уперто нас минає брудершафт.
І зустрічі – неспалені мости…
Чому тоді до Вас у своїх снах
Я з легкістю звертаюся на "Ти"?!

Чому швидким у снах є перехід
До поцілунків від торкань легких?
Чому умовностей і

Артур Сіренко
2026.02.23 16:41
Краплі бруслинового меду
Над рікою, що зветься Турбота
Поводирі бредуть з учора в сьогодні,
Костуром, що зветься Чужа Радість
Торкаючись м’якої землі і гіркої трави
Торішньої.
А тим часом на досвітках
Зима вмирає в самотині,
Як померла колись в самотності

Артур Курдіновський
2026.02.23 16:20
Як помирає дитинство
Пішов за обрій січень кришталевий,
Сумний король дорослої зими.
Дитинство помирає не миттєво,
Не від важкого подиху пітьми.

Все менше діамантів, більше - стразів,
Яскраво не всміхається зоря.
Дитинство помирає не одразу,

Ігор Шоха
2026.02.23 15:16
Екскурс винуватцям нашим
Ми власної історії народ
і незалежні від сусід і сказу
на тлі невиліковної прокази
скажених іродів та воєвод,
а також від протекції заброд
і від комуністичної зарази.
Нехай під ними вигорить земля
і що би не стояло на заваді –

Світлана Пирогова
2026.02.23 13:58
Чекаючи на сонячні хвилини (сонет)
Зима тримає небо у полоні,
Затиснувши у крижані лещата.
Ще сплять сади, ще інею багато.
Загублено тепло в німій короні.

Та сонце вже затримує в долоні
Цнотливі промені, що бавлять очі.
І хоч морозна віхола шепоче,

Марія Дем'янюк
2026.02.23 12:23
Чарівні Карпати
Частину серця, зіроньку душі
Лишаю там, де небо у ковші —
Між горами. Де димчасті мережки
Вбирають гори не в хустки, в сережки.
І зіглядаються зеленолицьо
Красуні-гори до гнізда орлиці.
Шепочуть буки: не минеш розлуки.
Смереки кажуть, що вже осінь

Борис Костиря
2026.02.23 11:27
Майдан
Я вийду на майдан, на велелюдний простір,
На людський суд і глум, на торжище століть.
Я покладу, як неповторний промінь,
Свої думки й страхи, як спалахи квилінь.

Я вийду на майдан, на суд людський і Божий.
Нехай стинає кат що хоче, а проте
Не

Ігор Терен
2026.02.23 10:16
Несподівані пасажі
                І
Весна розпочинається з калюж,
а далі... все в руці ентузіаста –
і проліски, і витинанки рясту,
але насправді хочемо чимдуж
оновлення осиротілих душ
у дусі правоти Екклезіаста.

В Горова Леся
2026.02.23 07:30
Вибачення
Не знаю я шипи взялись відкіль.
І слово - чи зродилося у терні?
У закутках душі, де хмуро й темно,
Призначення і смак втрачає сіль.

То ж вибач. Не тримаючи образ
Зламати колючки і легко й просто.
І благодать Великоднього посту

Віктор Кучерук
2026.02.23 05:30
* * *
Це ж так треба любить Україну,
Щоб її лише слухати спів,
У якому то крик журавлиний,
То задумливий шерхіт лугів.
Це ж так треба любить Україну,
Що б вона лиш приходила в сни
На які я чекаю щоднини,
Як узимку на з'яву весни.

Володимир Невесенко
2026.02.22 21:14
Танець під дощем
Хлюпоче дощ і вітер дзенька.
Стою, укутаний плащем.
Безлюдна площа. Лиш одненька
танцює жінка під дощем.

Прилипла суконька до тіла,
злітають коси раз у раз,
і їй нема до того діла,

Володимир Невесенко
2026.02.22 21:00
Дощ
Сполоханий ранок давно від’ятрів
і землю розбурхав схололу,
і хмари ковзнули в обійми вітрів
й дощем полилися додолу.

Околицю вкрила густа пелена,
тьмяніють будинків зіниці,
і грім торохтить, і небес далина

Євген Федчук
2026.02.22 15:39
* * *
Мільярди років крутиться Земля.
На ній усе міняється із часом.
Але природа ( і то бачим ясно)
Змінити неспроможна москаля.
Віки ідуть, міняється усе.
Щиріші стають люди і добріші,
Життя у них покращується, лише
Від москалів лайном так і несе.

Олена Побийголод
2026.02.22 14:23
1897. Друзі, сміливо, у ногу! (в скороченні)
Леонід Радін (1860-1900)

Друзі, сміливо, у ногу!
Дух зміцнимо в боротьбі.
В царство свободи дорогу
ми проторуєм собі.

Вийшли ми всі із народу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олег Герман (1991) / Вірші

 Холодне літо
За горизонтом — цвинтар мертвих днів,
Де кожен з них — лише виток спіралі.
Чи зміст життя — це пошук голосів
У темній тиші зниклих ідеалів?

Чи доля — це невдачі марних спроб?
А, може, випадковий збіг обставин,
Коли душа, немов наївний сноб,
Блукає по вершинах і проваллях?

І вірний шлях, що вибраний колись,
Приводить до чергової розвилки,
Де тіні мрій минулого зійшлись
З холодним літом — міражем безликим.

Можливо, сенс не в пошуках скарбів,
А в тому, щоб прийняти порожнечу?
Однак, за розмаїттям гарних слів
Готує кожен план своєї втечі.



14.06.2025








Найвища оцінка Сонце Місяць 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка С М 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2025-06-14 18:48:37
Переглядів сторінки твору 791
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.670 / 5.83  (4.829 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 4.779 / 6  (4.862 / 5.66)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.661
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.02.23 18:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Федір Паламар (Л.П./Л.П.) [ 2025-06-15 01:26:47 ]
Гарно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Герман (Л.П./М.К.) [ 2025-06-15 11:20:05 ]
Дякую!

З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оранжевый Олег Олег (Л.П./Л.П.) [ 2025-06-15 06:48:03 ]
Меніей твір подобається. Єдине зауваження (не категоричне) здається що краще було б вжити слово виднокруг замість горизонт


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Герман (Л.П./М.К.) [ 2025-06-15 11:21:41 ]
Можна і "виднокруг", та чи обов'язково...
Дякую за візит!

З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-06-15 12:03:37 ]
Зараз мало хто щиро задає запитання. Всім здається, що вони в темі. ) Чудово вийшло.
Можливо, останні два рядки можна іще уточнити - надто вже глибоку тему ви зачепили. В тому числі і "порожнечі".
Загалом, порівняно юний роками буддизм цю тему теж полюбляє, хоча і має щодо неї мало пояснень. )
Та, вочевидь, якщо ми повертаємося туди, звідки примандрували сюди, то це особливо "порожнеча"... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Герман (Л.П./М.К.) [ 2025-06-15 13:26:28 ]
Дуже дякую за Ваші спостереження та роздуми! Приємно, що вірш спонукав до таких філософських осмислень про сенс і порожнечу.

Ви дуже точно підмітили тему "порожнечі", яка є ключовою у четвертій строфі. Я прагнув висвітлити ідею, що, можливо, сенс не завжди в активному пошуку, а в здатності прийняти певну відсутність чи незрозумілість, що є частиною життя.

Ваші паралелі з буддизмом дуже цікаві й додають ще більше поживи для роздумів. Ця "порожнеча" для мене — це не стільки абсолютне небуття, скільки відсутність остаточних відповідей, неминуча втрата певних ілюзій чи прагнень, а також відчуття невизначеності на життєвому шляху. Це, швидше, простір для прийняття, ніж абсолютна порожнеча.

Щодо останніх двох рядків — я цілком розумію ваше бажання їх якось відкоригувати. Саме в них міститься певний парадокс, який я свідомо залишив (думка ніби не контрастує з попереднім, але трохи відходить від основної лінії): попри всі філософські роздуми й потенційне прийняття "порожнечі", людська природа все одно шукає вихід, "план втечі" від цієї невизначеності або від тих викликів, що стоять перед нами. Це такий собі останній штрих, що повертає до людської суті, попри всі метафізичні роздуми.

Ще раз дякую за ваш проникливий відгук! Завжди цінно, коли вірш викликає такі глибокі роздуми.

З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-06-15 15:20:42 ]
О, дякую.
Побутує ставлення, що автору зовсім не обовязково щось пояснювати в своєму просторі.
Тим не менш, ваші слова виглядають доречними, наче розширяючи тло самого твору.
Можливо в цьому теж є раціо - простір навколо твору. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Герман (Л.П./М.К.) [ 2025-06-15 15:51:21 ]
Та от маю сьогодні настрій поговорити про щось "незбагненне і вічне", так би мовити) Тож дякую, що підтримуєте цю розмову, а ще більша дяка за увагу до моїх скромних віршів!
Справді дуже приємно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-06-15 15:32:45 ]



о так, мені до вподоби звісна ця меланхолія
котра обрамлена, але хотіла би, але щось трима
можливо, саме обрамлення і трима

бозна



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Герман (Л.П./М.К.) [ 2025-06-15 15:46:49 ]
Не впевнений, що зрозумів Ваш коментар, але незмінно радий бачити Вас в гостях!)
Жаль, що треба розлогінитися аби почитати Ваші вірші. Так ось — вони чудові!

З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-06-15 16:01:10 ]


мені насправді прикро примушувати когось-небудь розлогінюватися, щоби щось почитати
це імовірно, якось вирішиться
просто, розумієте, я радів би всяко і завше
читачам
але деякі читачі надто зосереджені на своїх горизонтах
і я не в змозі відловлювати ентузіастів
які від щирого серця ставлять якісь оцінки (будь-які)
але є і так особи, котрі маскуються під типу ентузіастів
із ними ще трудніш

всяко перепрошую, вибачаюся, дякую правдиво




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2025-06-15 16:19:48 ]



із усім ще раз уклінностями
щодо недопопрозуміння...

ревізуйте відому Вам, я упевнений в цім, гравюру
Альбрехта Дюрера "Меланхолія"
фігура надто велика для простору зображення, який потребувався би традиційно

ви ж інтелектуальний персонаж, атож, sapienti sat




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Герман (Л.П./М.К.) [ 2025-06-15 16:18:17 ]
Я цілком розумію вашу ситуацію. У кожній спільноті чи колективі існують свої турбулентності, які стороннім можуть бути неочевидними і незрозумілими, але для тих, хто всередині, вони не менш драматичні. Кажу це як людина, що хоч і відносно недавно на цьому сайті та заходить сюди рідко, але постійно працює не з механізмами й цифрами, а з живими людьми, як вони є.

У будь-якому разі, щиро бажаю вам міцного здоров'я, невичерпної творчої наснаги та усіх благ! Приємно знати, що є такі люди.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Герман (Л.П./М.К.) [ 2025-06-15 19:15:37 ]
Щодо Альбрехта Дюрера та його "Меланхолії" – ну, ця гравюра... Вона оце щойно змусила мене трохи попрацювати головою.

Можливо, Дюрер дійсно хотів показати, що меланхолія – це така величезна і всеосяжна штука, що ледь влазить навіть у рамки мистецького твору? Та найвірогідніше — сам автор не знав скільки символіки йому вдалося закласти в гравюру)

І Ваше "sapienti sat" – для мене велика честь.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2025-06-15 19:59:34 ]



дякую всяко і Вам

у німців на позначення, власне, меланхолії є своє слово Schwermut
це композитум: Schwer - важкий, Mut - дух, мужність, звитяга етц.

для мене ось цей дощовий червень початковий є дуже ностальгійним
вертає в дитинство

і ця вся меланхолія, і цей весь Schwermut
вони якісь питомі, або навіть трансцендентальні



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Щербатюк (Л.П./М.К.) [ 2025-06-23 13:25:43 ]
Чудово, Хельґі! І за формою, і за змістом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Герман (Л.П./М.К.) [ 2025-06-24 20:46:33 ]
Щиро дякую!

З повагою