ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.07.12 19:49
Berceuse
Очі срібні дзеркал,
Вкриті ковдрою ноги,
Світ здивованих…спів,
Відчайдушне тепер,

Чи до сну берегам
В журавлях одноногих,
У тонкому відлунні

Євген Федчук
2026.07.12 15:11
Як гинуть багаті царства…
Могутнє царство Лідія лежить,
Малоазійські обійма простори
Від Чорного по Середземне море.
На сході Галіс стрімко з гір біжить.
Нема царя могутніше, ніж Крез,
Нема царя багатшого за нього.
Йому, напевно помагають боги.
А у царя найбільший інтерес

Борис Костиря
2026.07.12 13:42
* * *
Насувається сніг всеохопний,
Він тотальний, могутній, німий.
То нахабний, як збуджений гопник,
То пестливий, сумний, осяйний.

Насувається сніг так епічно,
Наче думи, поеми зими.
Насувається катастрофічно,

Роксолана Вірлан
2026.07.12 12:08
* * *
Душа віршами з тіла проривається -
душі дарма, що тілові болить,
що кожна кракелюрочка і зсадина
за тим віршем зривається...ще мить

і ти - не ти, а вже розхвилля видиху,
кометний хвіст, що розпилив себе
у чорний простір - у порожність витихлу

хома дідим
2026.07.12 10:33
* 139 *
ми на березі ріки
в золотому рейві
є дешеві цигарки
алкоголь дешевий
не гламурний і не пляж
де усяк волає
відчуття собі завваж
терпкуваті скраю

Устимко Яна
2026.07.12 10:31
люблю римовані вірші
люблю римовані вірші
без реповипендрендів
та в час нарації і ші
вони уже не в тренді

у стовпчик проза й недорим
і білі вірші з ними…. –
і що робити з тим усім

Віктор Кучерук
2026.07.12 07:20
* * *
Поки сонця-світу -
Доки ясний день, -
Жайвір шле з привітом
Радісних пісень.
Золотиться жито,
Соняхи в цвіту, -
Як же захистити
Цю красу святу?

Ірина Вовк
2026.07.12 06:37
"АНАСТАСІЯ. Срібний хрест Адмонта" (продовження1)
СПАЛАХ ДРУГИЙ. «СТУПАЙ, СЕСТРО, НА БІЛЕ ПОЛОТНО…» За вузьким вікном-бійницею монастиря Адмонта невситима різдвяна віхола на мить затихла, лишаючи по собі важку, липку тишу. У кутку келії сестра Беата беззвучно, мов тінь, підійшла до столу, щоб замінит

Роксолана Вірлан
2026.07.11 21:12
Сила ( Ahothaho - 33)
Це, донечко моя, випробування.
Це так тебе спитує світ падкий -
чи не розбудеш гніву, чи дурману,
чи блекоти не висієш таки

на плесах тих, де так було привітно -
а ближче глянеш - то гієнне дно.
Моя лелітко, ясочко, мудрине,

Вячеслав Руденко
2026.07.11 20:27
Де ви нащадки богів?
Де ви нащадки богів?-
Є ще між вами сміливці
В темряві давніх світів
Там, де блукає Тіфон?

Знати про тще наперед,
Чи пронестися таємно,
Кучері долі змастив,

Вадим Василенко
2026.07.11 19:32
***
Мокре зникає шосе
В матриці сірих зон.
Все, що було, не все.
Сон це чи полігон?
Віддаль між нами росте.
Тіні дрижать на склі.
Місто німе й пусте
Гасне в мазутній млі.

Віктор Кучерук
2026.07.11 18:21
* * *
Гуляє тиша опівнічним містом,
Вогні зірниць ясніші кришталю, -
Усе навколо невичерпним змістом
Наповнює поезію мою.
Вчуваюся, вглядаюся, радію
І подумки наспівую мотив
Тієї пісні, що зродив, як мрію,
Високого піднесення порив.

Борис Костиря
2026.07.11 13:27
* * *
Я не марную час у муках,
А плавлю в зливок золотий.
У неповторних ніжних звуках
Рушають рятівні плоти.
Переливаю час в новітній
Прозорий дорогий алмаз.
І візерунками на вікнах
Постане вірш у певний час.

хома дідим
2026.07.11 13:19
* 138 *
пригадував як падав дощ
в містечку де потворні лиця
чи невиразні все одно
нема на кого подивиться
книгарень там чи кінозалів
так само не знайти хоча
кіоск був при автовокзалі
із назвою союзпечать

Ірина Вовк
2026.07.11 09:22
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта»
У холодних кам’яних стінах австрійського монастиря Адмонта догорають останні години життя Анастасії Ярославни – середульшої доньки Ярослава Мудрого та колишньої королеви Угорщини. За вікном лютує груднева ніч, ніч під Різдво 1074-го року Божого, а в напів

С М
2026.07.10 21:34
Пришпил (Jethro Tull)
Поїдем до кінотеатрів
Тебе лишу я у Вімпі-барі
Ти кажеш, це усе угарно
О, тільки не мочи

Зі сценою в Кузена Джекі
Пляшки хай позбира оце і
Окуляри розігне
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олег Герман (1991) / Вірші

 Холодне літо
За горизонтом — цвинтар мертвих днів,
Де кожен з них — лише виток спіралі.
Чи зміст життя — це пошук голосів
У темній тиші зниклих ідеалів?

Чи доля — це невдачі марних спроб?
А, може, випадковий збіг обставин,
Коли душа, немов наївний сноб,
Блукає по вершинах і проваллях?

І вірний шлях, що вибраний колись,
Приводить до чергової розвилки,
Де тіні мрій минулого зійшлись
З холодним літом — міражем безликим.

Можливо, сенс не в пошуках скарбів,
А в тому, щоб прийняти порожнечу?
Однак, за розмаїттям гарних слів
Готує кожен план своєї втечі.



14.06.2025








Найвища оцінка Сонце Місяць 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка С М 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2025-06-14 18:48:37
Переглядів сторінки твору 1051
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.676 / 5.83  (4.864 / 5.62)
* Рейтинг "Майстерень" 4.790 / 6  (4.904 / 5.69)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.661
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.07.03 22:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Федір Паламар (Л.П./Л.П.) [ 2025-06-15 01:26:47 ]
Гарно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Герман (Л.П./М.К.) [ 2025-06-15 11:20:05 ]
Дякую!

З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оранжевый Олег Олег (Л.П./Л.П.) [ 2025-06-15 06:48:03 ]
Меніей твір подобається. Єдине зауваження (не категоричне) здається що краще було б вжити слово виднокруг замість горизонт


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Герман (Л.П./М.К.) [ 2025-06-15 11:21:41 ]
Можна і "виднокруг", та чи обов'язково...
Дякую за візит!

З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-06-15 12:03:37 ]
Зараз мало хто щиро задає запитання. Всім здається, що вони в темі. ) Чудово вийшло.
Можливо, останні два рядки можна іще уточнити - надто вже глибоку тему ви зачепили. В тому числі і "порожнечі".
Загалом, порівняно юний роками буддизм цю тему теж полюбляє, хоча і має щодо неї мало пояснень. )
Та, вочевидь, якщо ми повертаємося туди, звідки примандрували сюди, то це особливо "порожнеча"... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Герман (Л.П./М.К.) [ 2025-06-15 13:26:28 ]
Дуже дякую за Ваші спостереження та роздуми! Приємно, що вірш спонукав до таких філософських осмислень про сенс і порожнечу.

Ви дуже точно підмітили тему "порожнечі", яка є ключовою у четвертій строфі. Я прагнув висвітлити ідею, що, можливо, сенс не завжди в активному пошуку, а в здатності прийняти певну відсутність чи незрозумілість, що є частиною життя.

Ваші паралелі з буддизмом дуже цікаві й додають ще більше поживи для роздумів. Ця "порожнеча" для мене — це не стільки абсолютне небуття, скільки відсутність остаточних відповідей, неминуча втрата певних ілюзій чи прагнень, а також відчуття невизначеності на життєвому шляху. Це, швидше, простір для прийняття, ніж абсолютна порожнеча.

Щодо останніх двох рядків — я цілком розумію ваше бажання їх якось відкоригувати. Саме в них міститься певний парадокс, який я свідомо залишив (думка ніби не контрастує з попереднім, але трохи відходить від основної лінії): попри всі філософські роздуми й потенційне прийняття "порожнечі", людська природа все одно шукає вихід, "план втечі" від цієї невизначеності або від тих викликів, що стоять перед нами. Це такий собі останній штрих, що повертає до людської суті, попри всі метафізичні роздуми.

Ще раз дякую за ваш проникливий відгук! Завжди цінно, коли вірш викликає такі глибокі роздуми.

З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-06-15 15:20:42 ]
О, дякую.
Побутує ставлення, що автору зовсім не обовязково щось пояснювати в своєму просторі.
Тим не менш, ваші слова виглядають доречними, наче розширяючи тло самого твору.
Можливо в цьому теж є раціо - простір навколо твору. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Герман (Л.П./М.К.) [ 2025-06-15 15:51:21 ]
Та от маю сьогодні настрій поговорити про щось "незбагненне і вічне", так би мовити) Тож дякую, що підтримуєте цю розмову, а ще більша дяка за увагу до моїх скромних віршів!
Справді дуже приємно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-06-15 15:32:45 ]



о так, мені до вподоби звісна ця меланхолія
котра обрамлена, але хотіла би, але щось трима
можливо, саме обрамлення і трима

бозна



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Герман (Л.П./М.К.) [ 2025-06-15 15:46:49 ]
Не впевнений, що зрозумів Ваш коментар, але незмінно радий бачити Вас в гостях!)
Жаль, що треба розлогінитися аби почитати Ваші вірші. Так ось — вони чудові!

З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-06-15 16:01:10 ]


мені насправді прикро примушувати когось-небудь розлогінюватися, щоби щось почитати
це імовірно, якось вирішиться
просто, розумієте, я радів би всяко і завше
читачам
але деякі читачі надто зосереджені на своїх горизонтах
і я не в змозі відловлювати ентузіастів
які від щирого серця ставлять якісь оцінки (будь-які)
але є і так особи, котрі маскуються під типу ентузіастів
із ними ще трудніш

всяко перепрошую, вибачаюся, дякую правдиво




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2025-06-15 16:19:48 ]



із усім ще раз уклінностями
щодо недопопрозуміння...

ревізуйте відому Вам, я упевнений в цім, гравюру
Альбрехта Дюрера "Меланхолія"
фігура надто велика для простору зображення, який потребувався би традиційно

ви ж інтелектуальний персонаж, атож, sapienti sat




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Герман (Л.П./М.К.) [ 2025-06-15 16:18:17 ]
Я цілком розумію вашу ситуацію. У кожній спільноті чи колективі існують свої турбулентності, які стороннім можуть бути неочевидними і незрозумілими, але для тих, хто всередині, вони не менш драматичні. Кажу це як людина, що хоч і відносно недавно на цьому сайті та заходить сюди рідко, але постійно працює не з механізмами й цифрами, а з живими людьми, як вони є.

У будь-якому разі, щиро бажаю вам міцного здоров'я, невичерпної творчої наснаги та усіх благ! Приємно знати, що є такі люди.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Герман (Л.П./М.К.) [ 2025-06-15 19:15:37 ]
Щодо Альбрехта Дюрера та його "Меланхолії" – ну, ця гравюра... Вона оце щойно змусила мене трохи попрацювати головою.

Можливо, Дюрер дійсно хотів показати, що меланхолія – це така величезна і всеосяжна штука, що ледь влазить навіть у рамки мистецького твору? Та найвірогідніше — сам автор не знав скільки символіки йому вдалося закласти в гравюру)

І Ваше "sapienti sat" – для мене велика честь.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2025-06-15 19:59:34 ]



дякую всяко і Вам

у німців на позначення, власне, меланхолії є своє слово Schwermut
це композитум: Schwer - важкий, Mut - дух, мужність, звитяга етц.

для мене ось цей дощовий червень початковий є дуже ностальгійним
вертає в дитинство

і ця вся меланхолія, і цей весь Schwermut
вони якісь питомі, або навіть трансцендентальні



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Щербатюк (Л.П./М.К.) [ 2025-06-23 13:25:43 ]
Чудово, Хельґі! І за формою, і за змістом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Герман (Л.П./М.К.) [ 2025-06-24 20:46:33 ]
Щиро дякую!

З повагою